Зміст і завдання організації праці

Під організацією праці розуміють «приведення трудової діяльності в певну систему, що характеризується внутрішньою впорядкованістю, узгодженістю й спрямованістю взаємодії людей для реалізації спільної програми або мети».

Ціль організації праці досягається в ході вирішення наступних основних груп завдань:

1) економічні: ефективне використання фонду робочого часу (включаючи вирішення завдань скорочення його резервостворюючих прямих і схованих втрат), зниження трудомісткості продукції (робіт, послуг), поліпшення використання обладнання, підвищення якості продукції;

2) організаційні: визначення порядку й послідовності виконання робіт, створення умов для високоефективної, безперебійної роботи виконавців, забезпечення повної й рівномірної їхньої завантаженості, індивідуальної й колективної відповідальності за результати діяльності, створення діючої системи стимулювання праці, а також системи його нормування, що відповідає специфіці виробничої діяльності;

3) психофізіологічні: полегшення праці, усунення зайвих витрат енергії працівників, забезпечення їх психологічної сумісності й відповідності їх психофізіологічних характеристик особливостям трудової діяльності;

4) соціальні: підвищення змістовності й привабливості праці, створення умов для розвитку працівників, підвищення їх кваліфікації й розширення професійного профілю, реалізації їх трудової кар'єри (рис. 7.1).

 

 

Рис. 7.1. Задачі організації праці

 

У змісті організації праці, виходячи з особливостей розв'язуваних завдань, виділяють такі елементи (рис. 7.2):

1)  поділ і кооперування праці, що передбачає диференціацію видів трудової діяльності між підрозділами й працівниками підприємства, поділ трудового процесу на підприємстві на ряд часткових функцій й операцій, це спеціалізація працівників у процесі економічної діяльності, а також відповідне групування й комбінування працівників у виробничі колективи;

2)  нормування праці, що передбачає розрахунок працевитрат визначеного обсягу роботи певного періоду часу в заданих умовах діяльності, тобто норми праці є конкретним вираженням міри праці;

3) організація й обслуговування робочих місць, що включає їхнє раціональне планування й оснащення у відповідності з антропометричними й фізіологічними даними й естетичними смаками людини; ефективну систему обслуговування робочих місць; атестацію й раціоналізацію робочих місць;

4) організація відбору персоналу та його розвиток, що включає планування потреби в робочій силі, профорієнтацію й профвідбір, наймання персоналу, розробку концепції розвитку персоналу і її реалізацію;

5) поліпшення умов праці, що передбачає усунення шкідливості виробництва, надлишкових фізичних, психологічних, емоційних навантажень, естетику виробництва, формування системи охорони й безпеки праці;

6) ефективне використання робочого часу, оптимізація режимів праці й відпочинку;

7) раціоналізація трудових процесів, впровадження оптимальних прийомів і методів роботи;

8) планування й облік праці;

9) мотивація праці;

10) зміцнення дисципліни праці.

Рис. 7.2 Елементи організації праці

Організація робочих місць

Рівень організації праці визначають:

1) Оснащення робочого місця складається із сукупності засобів праці, необхідних для виконання конкретних трудових функцій. Сюди відносяться: основне технологічне й допоміжне оснащення; організаційне оснащення (оргтехніка, засоби зв'язку й сигналізації, робочі меблі, тара й т.п.); технологічне оснащення (робочі й вимірювальні інструменти, запасні ремені й т.п.); робоча документація; засоби комунікації для подачі на робоче місце енергії, інформації, матеріалів, сировини й ін.

2) Планування робочих місць – найбільш раціональне просторове розміщення матеріальних елементів виробництва, які становлять оснащення робочого місця, і самого працівника.

3) Обслуговування робочого місця передбачає своєчасне забезпечення його всім необхідним, включаючи технічне обслуговування (налагодження, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації й витратних матеріалів; контроль якості роботи оснащення, транспортне й господарське обслуговування (прибирання, чищення оснащення тощо).

4) Атестація й раціоналізація робочих місць використається для комплексної оцінки якості організації робочих місць, і для пошуку й приведення в дію резервів підвищення ефективності праці. У ході атестації комплексно оцінюються технічний й організаційний стан робочих місць, умови праці й техніка безпеки, розглядаються можливості зростання фондовіддачі, використання кваліфікаційного потенціалу працівників. У результаті атестації за кожним робочим місцем приймається одне з наступних рішень: продовжувати експлуатацію без змін; дозагрузити; раціоналізувати; ліквідувати.

Організація праці вимагає відповідності працівника займаному робочому місцю. Для цього працівники повинні мати відповідні права й обов'язки, закріплені у відповідних офіційних документах. Ці документи розробляються на підприємстві на основі кваліфікаційного довідника посад працівників.

Кваліфікаційні характеристики поширюються на працівників підприємств різної галузевої приналежності й відомчої підпорядкованості, у них указуються лише найбільш характерні обов'язки посади.

Кваліфікаційна характеристика кожної посади звичайно має три розділи. У першому розділі «Посадові обов'язки» встановлюються основні трудові функції, які можуть бути доручені повністю або частково працівнику, який займає дану посаду з урахуванням технологічної однорідності й взаємозв'язку робіт, що дозволяють забезпечити оптимальну спеціалізацію працівників.

У другому розділі «Повинен знати» містяться основні вимоги, які пропонуються працівнику відносно спеціальних знань, а також знань законодавчих і нормативних правових актів, положень й інструкцій, які працівник повинен застосовувати при виконанні своїх посадових обов'язків.

В третьому розділі «Вимоги до кваліфікації» визначається рівень професійної підготовки працівника, яка необхідна для виконання посадових обов'язків, і вимоги до стажу роботи.

Підприємства відповідно до своїх умов діяльності формують відповідні офіційні документи місцевого характеру. До таких документів ставляться посадова інструкція, опис робочого місця й ін.

 

 

Вона складається на основі тарифно-кваліфікаційних характеристик (вимог) по загальногалузевих посадах або на основі типових вимог до посад керівників і фахівців, скоректованих з обліком соціально-економічних умов, що змінюються.

Посадова інструкція може бути побудована таким способом:

а) характеристика роботи;

б) вимоги до знань працівників, що виконують цю роботу.

У першому розділі «Характеристики роботи», за аналогією із кваліфікаційною характеристикою, вказуються основні трудові функції працівника, що викладають, як правило, послідовно, по ходу процесу праці. У другому розділі «Повинен знати» містяться вимоги, які пропонуються до знань працівника, що виконує конкретну роботу певної складності. Причому працівник більш високої кваліфікації повинен володіти знаннями й навичками, які висовуються до працівників кваліфікацій попередніх рівнів.

Іноді замість посадової інструкції на підприємстві застосовують такий документ, як «Опис робочого місця». Він містить наступні розділи: найменування посади; підлеглість працівника; ціль роботи; напрямок і завдання діяльності; інформаційні взаємини; права; відповідальність.

Опис робочого місця може включати вимоги до особистості працівника, наприклад, стать, вік, зовнішність й ін.

Працівник повинен відповідати вимогам робочих місць. Однак досягнення цього в колективній праці буває непростою умовою.

Різні працівники мають диференційовані переваги в діловій сфері. З позицій максимізації загальних результатів праці потрібно визначати найкращий розподіл працівників за робочими місцями підприємства (його підрозділами). Для цього може використовуватися карта дослідження професійних показників працівників.

Нормування праці

Нормування праці є частиною організації праці на підприємстві. Під нормуванням праці розуміють процеси встановлень науково обґрунтованих норм витрат праці на виконання якої-небудь роботи. Наукове обґрунтування норм припускає облік технічних і технологічних можливостей виробництва; облік особливостей застосовуваних предметів праці; використання прогресивних форм, прийомів і методів праці; фізіологічно виправдану інтенсивність праці; нормальні умови праці.

Норми праці як би підбивають підсумок технічним й організаційним рішенням на виробництві, вони фіксують досягнутий рівень техніко-технологічної й організаційної досконалості на підприємстві й для цих умов установлюють міру праці.

Норми праці є також необхідним елементом планування праці й виробництва: за допомогою норм праці розраховують праце ємність виробничої програми, визначають необхідну чисельність персоналу і його структуру на підприємстві.

Нарешті, норми праці – це складова частина організації оплати праці, тому що з їхньою допомогою встановлюється розцінка – величина заробітку за виконання одиниці роботи.

Види обґрунтування норм: техніко-технологічне, економічне, психофізичне, соціальне.

На практиці використаються види норм праці, представлені на   рис. 7.3.

 

 

 

 

 

Рис. 7.3. Види норм праці

Норма часу – кількість робочого часу, необхідного на виконання якого-небудь виробу або якої-небудь роботи;

Норма виробітку – кількість виробів, які необхідно випустити в одиницю часу (за одну годину, робочу зміну тощо). Між нормою часу й нормою виробітку існує обернено пропорційна залежність;

Норма обслуговування – кількість об'єктів (машин, механізмів, робочих місць і т.д.), які працівник або група працівників повинні обслужити протягом одиниці робочого часу;

Норма часу обслуговування – це час, необхідний на обслуговування одного об'єкта. Між нормою обслуговування й нормою часу обслуговування також існує обернено пропорційна залежність;

Норма чисельності – кількість працівників певного профілю й кваліфікації, необхідних для виконання конкретних робіт за певний період.

 

Висновки

1. Визначають наукову організацію праці як процес внесення в існуючу організацію праці здобутих наукою і практикою вдосконалень, що підвищують загальну продуктивність праці. Практика визначила, що такі вдосконалення треба проводити в трьох напрямках: введення нових, вдосконалених знарядь праці; поліпшення використання праці при даному стані устаткування на підприємстві (поліпшення розташування робітників, удосконалення виробничих взаємозв’язків, стандартизація матеріалів і продукції і т.д.); підвищення продуктивності живої праці (підвищення кваліфікації, інтенсифікації, поліпшення умов праці тощо). Ціль організації праці досягається в ході вирішення наступних основних груп завдань як: економічні, організаційні, психофізіологічні, соціальні.

2. елементами організації праці є поділ і кооперування праці, нормування праці, організація й обслуговування робочих місць, організація відбору персоналу та його розвиток, поліпшення умов праці, ефективне використання робочого часу, оптимізація режимів праці й відпочинку; раціоналізація трудових процесів, впровадження оптимальних прийомів і методів роботи; планування й облік праці; мотивація праці; зміцнення дисципліни праці.

3. Організація робочих місць представляє собою підпорядковану цілям діяльності система заходів щодо їх оснащення засобами й предметами праці, планування, розміщення їх у певному порядку, обслуговування й атестації. Організація праці вимагає відповідності працівника займаному робочому місцю. Для цього працівники повинні мати відповідні права й обов'язки, закріплені у відповідних офіційних документах. Ці документи розробляються на підприємстві на основі кваліфікаційного довідника посад працівників.

4. Нормування праці є частиною організації праці на підприємстві. Під нормуванням праці розуміють процеси встановлень науково обґрунтованих норм витрат праці на виконання якої-небудь роботи.

5. При встановленні норм праці повинен враховуватися комплекс технічних, економічних, психофізіологічних, санітарно-гігієнічних, соціальних і правових чинників. при нормуванні праці об'єктами комплексного обґрунтування є не тільки величини норм, але і визначальні параметри технології, організації праці і виробництва. В першу чергу це відноситься до режимів роботи обладнання, прийомів праці, системи обслуговування робочих місць, режимів праці і відпочинку.

Контрольні запитання

 

1. Розкрийте сутність поняття «організація праці».

2. Охарактеризуйте основні завдання організації праці.

3. Охарактеризуйте основні елементи організації праці.

4. Що представляє собою процес організації робочих місць?

5. Які показники віддзеркалюють рівень організації праці?

6. Яку роль відіграє кваліфікаційна характеристика посади в процесі організації праці?

7. Розкрийте сутність поняття «нормування праці».

8. Які види норм праці Ви знаєте?