Страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Платники страхових внесків	Страхування на випадок безробіття	Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, пов'язаними з народженням і похованням	Страхування від нещасних випадків на виробництві й професійному захворюванні, які заподіяли втрату працездатності	Пенсійне страхування
Роботодавці	1,6%	1,4%	Від 0,56 до 13,5 залежно від класу професійного ризику	33,2%
Наймані робітники	0,6%	0,5% – якщо заробітна плата нижче пожиточного мінімуму; 1% – якщо заробітна плата вище пожиточного мінімуму		2%

Основним джерелом формування коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і найманих робітників (за винятком страхування від нещасних випадків на виробництві й професійного захворювання).

Страхування на випадок безробіття передбачає такі види матеріального забезпечення:

допомога по безробіттю;

матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

Середній розмір допомоги по безробіттю в грудні 2008 р. склав 509,27 грн., тобто 84,2% стосовно мінімальної заробітної плати.

Види соціальних послуг:

професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації або профорієнтація;

пошук підходящої роботи й сприяння в працевлаштуванні;

інформаційні й консультаційні послуги.

Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, витратами, пов'язаними з народженням і похованням передбачає такі види матеріального забезпечення:

допомога при тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (розміри допомоги з тимчасової непрацездатності диференційовані залежно від причини її виникнення, тривалості безперервного трудового стажу, числа неповнолітніх дитят-утриманців і ряду інших обставин);

допомога при вагітності й родах (жінкам надаються оплачувані допомогою відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю: 70 календарних днів до пологів (у випадку багатоплідної вагітності – 84 дня); 70 (у випадку ускладнених пологів – 86, а при народженні двох і більше дітей – 110) календарних днів після пологів. Розмір допомоги з вагітності й родів становить 100 % заробітку, мінімальний – 23% від прожиткового мінімуму);

допомога при народженні дитини ( надається за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі
12 240 грн. – на першу дитину, 25 000 грн. – на другу дитину, 50 000 грн. – на третю й наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в розмірі 4 800 грн., другої дитини – 4 840 грн., третьої й наступної дитини – 5 000 грн., інші кошти на першу дитину виплачуються протягом наступних 12 місяців (620 грн. щомісяця), на другу дитину – 24 місяців (840 грн. щомісяця), на третю й наступну дитину – 36 місяців (1 250 грн. щомісяця) рівними частками );

допомога при догляді за дитиною до досягнення їм трирічного віку (23% від прожиткового мінімуму);

допомога на поховання (100% прожиткового мінімуму);

забезпечення оздоровчих заходів.

Від нещасних випадків на виробництві й професійного захворювання, які заподіяли втрату працездатності.

Цей вид страхування, нарівні з виплатами, призначеними на поновлення загубленого заробітку, забезпечує організацію й оплату медичної допомоги й лікування потерпілих на виробництві; послуги з медичної, професійної і соціальної реабілітації осіб, які втратили працездатність; систему заходів запобігання нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань.

Пенсійне страхування;

Пенсія по старості встановлюється працівникам на загальних підставах:

чоловікам – по досягненню 60 років і при загальному виробничому стажі не менш 25 років;

жінкам – по досягненню 55 років і при загальному виробничому стажі не менш 20 років.

Розмір пенсії становить від 55 до 75 % заробітку залежно від тривалості виробничого стажу.

Розмір пенсії підвищується на один відсоток за кожний повний рік загального виробничого стажу понад необхідний для призначення пенсії, але сумарно не більш, ніж на 20 відсотків.

Медичне страхування.

Медичне страхування – форма соціального захисту інтересів населення в охороні здоров'я, що виражається в гарантії одержання медичної допомоги при виникненні страхового випадку за рахунок накопичених коштів.

Медичне страхування дозволяє гарантувати громадянину безкоштовне надання певного обсягу медичних послуг при виникненні страхового випадку (порушенні здоров'я) при наявності договору зі страховою медичною організацією. Остання несе витрати з оплати случаючи надання медичної допомоги (ризику) з моменту сплати громадянином першого внеску у відповідний фонд.

Обов'язкове медичне страхування є своєрідним різновидом державного соціального страхування: воно гарантує рівні можливості надання мінімального обсягу медичної допомоги необмеженому колу осіб – всі працюючі громадяни одержують поліси обов'язкового медичного страхування через роботодавця, а непрацюючі – через орган виконавчої влади.

Обсяг медичної допомоги, яка надається безкоштовно з обов'язкового медичного страхування:

швидка медична допомога при станах, що загрожують життю або здоров'ю громадянина або навколишніх його осіб, викликаних раптовими захворюваннями, загостреннями хронічних захворювань, нещасними випадками, травмами й отруєннями, ускладненнями вагітності й при пологах;

амбулаторно-поліклінічна допомога, включаючи проведення заходів щодо профілактики, діагностиці й лікуванню захворювань як у поліклініці, так і вдома, а також у денних стаціонарах й у стаціонарах вдома амбулаторно-поліклінічних установ;

стаціонарна допомога:

при гострих захворюваннях і загостреннях хронічних хвороб, отруєннях і травмах, що вимагають інтенсивної терапії, цілодобового медичного спостереження й ізоляції за епідеміологічними показниками;

при патології вагітності, родах й абортах;

при плановій госпіталізації з метою проведення лікування й реабілітації, що вимагають цілодобового медичного спостереження, у тому числі в дитячих і спеціалізованих санаторіях;

при плановій госпіталізації з метою проведення лікування й реабілітації, не потребуючого цілодобового медичного спостереження, у стаціонарах (відділеннях, палатах) денного перебування лікарняних установ.

Добровільне медичне страхування є додатковою програмою до встановленого обсягу медичної допомоги, що діє для осіб, зазначених страхувальниками в якості вигодоотримувачей. Добровільне медичне страхування здійснюється за рахунок коштів певного бюджету, особистих внесків громадян, внесків роботодавця.

Слід зазначити, що добровільне медичне страхування страхує не здоров'я, а витрати на лікування; останні відшкодовуються застрахованому звичайно або за етапами медичного втручання (фармакологія, діагностика, стаціонар), або за видами наданої медичної допомоги (стоматологія, гінекологія, косметологія, випадок смерті), або за часткою витрат на оплату наданої медичної допомоги (повне відшкодування, процентне відшкодування, відшкодування в межах певної суми).

Добровільне медичне страхування слід підрозділяти на індивідуальне (враховуюча складність конкретного захворювання конкретної особи) і на колективне (враховуючий ризик виникнення певних захворювань у групи осіб).

Міжнародний досвід свідчить, що добре налаштована система соціального страхування активно сприяє розвитку економіки й вирішенню соціальних проблем.