Органи соціального партнерства в Україні

Національна Рада соціального партнерства (НРСП). Це тристороння організація з 66 членів, по 22 з кожної сторони. НРСП – консультативний орган і звітує безпосередньо Президентові. Головні цілі НРСП такі:

• підготовка рекомендацій Президентові України з національної соціальної політиці: встановлення тристороннього консенсусу з національних, економічних і соціальних питань із метою запобігання конфронтації;

• участь у підготовці законів, інших законодавчих актів у сфері СТВ;

• підготовка пропозицій з загальних і галузевих колективних угод, а також аналіз заходів, проведених для втілення Генеральної Тарифної угоди;

• координація позицій соціальних партнерів з ратифікації або осуду Конвенцій МОП;

• інформування громадськості через засоби масової інформації про результати угод сторін щодо трудових і соціальних відносин.

Регіональні ради соціального партнерства. Основними їх функціями є відстеження соціально-економічної ситуації в регіоні, запобігання конфліктів, сприяння збалансуванню інтересів і можливостей всіх сторін СТВ.

Сьогодні в Україні спільність поглядів роботодавців і працівників проявляється в розумінні необхідності логічної убудованості соціальної політики в політику економічних перетворень, у створенні умов, які б сприяли розвитку виробництва як головного джерела розв'язання соціальних проблем, у підтримці соціального миру, запобіганні масової вбогості й безробіття. Поряд із цим у роботодавців і працівників існують і незбіжні інтереси, до яких можна віднести, насамперед, пропорції в розподілі доходів на споживання й розвиток виробництва, визначення джерел створення фондів соціального захисту, ступінь їх достатності.

 

Соціальне страхування як інструмент соціального партнерства

Одним з головних інструментів соціального партнерства є система соціального страхування.

Ціль – забезпечення гідного рівня життя громадянам, які протягом свого трудового життя сплачували страхові внески, не приховуючи своїх трудових доходів.

Соціальне страхування безпосередньо пов'язане із трудовою діяльністю.

Виділяють п'ять видів соціального страхування:

1) на випадок безробіття;

2) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, витратами, пов'язаними з народженням і похованням;

3) від нещасних випадків на виробництві й професійного захворювання, які заподіяли втрату працездатності, 

4) пенсійне страхування;

5) медичне страхування.

Всі робітники підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню.

Система управління державним соціальним страхуванням представлена на рис. 4.4.

Страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування представлені у табл. 4.1.

 

 

                                               Рис. 4.4. Система управління державним соціальним страхуванням

 

Таблиця 4.1