Створення, розвиток і завдання МОП

Міжнародна організація праці (МОП) створена на підставі статутного принципу, відповідно до якого загальний і міцний мир може бути встановлений тільки на основі соціальної справедливості.

МОП виробила такі критерії індустріального суспільства, як восьмигодинний робочий день, захист материнства, законодавство, що забороняє використання дитячої праці, і цілий ряд мер, що сприяють безпеці на робочих місцях і нормальним трудовим відносинам.

МОП є міжнародною інституціональною основою, що дозволяє розглядати такі питання й знаходити рішення, що сприяють поліпшенню умов праці в усім світі.

 

 

МОП була створена в 1919 р. у ході Версальської мирної конференції за підсумками першої світової війни. Устав МОП був розроблений комісією із праці мирної конференції й став частиною 13 Версальського договору. Необхідність створення такої Організації визначалася трьома основними причинами:

перша – політична. Приводом для створення МОП послужили революція в Росії й ряді інших європейських країн. З метою запобігання вирішення виникаючих у суспільстві протиріч вибуховим, насильницьким, революційним шляхом організатори МОП вирішили створити міжнародну організацію, покликану всіляко сприяти соціальному прогресу, установленню й підтримці соціального миру між різними верствами суспільства, сприяти вирішенню виникаючих соціальних проблем еволюційним мирним шляхом.

друга – соціальна. Важкими й неприйнятними із загальнолюдських позицій були умови праці й життя трудящих. Вони піддавалися жорстокої експлуатації. Їхній соціальний захист практично був відсутній. Соціальний розвиток різко відставав від економічного, що гальмувало загальний розвиток суспільства.

третя – економічна. Прагнення окремих країн до поліпшення положення трудящих викликало збільшення витрат, зростання собівартості продукції, що утрудняло конкурентну боротьбу й вимагало розв'язання соціальних проблем у більшості, принаймні, розвинених країнах.

  МОП – одна з найстарших і найбільш представницьких міжнародних організацій. Створена при Лізі Націй вона пережила останню й з 1946 р. стала першою спеціалізованою установою ООН. Якщо в момент її створення в ній брали участь 42 держави, то в 2005 р. їх було 178.

Відмітна риса МОП – трипартизм, її тристороння структура, у рамках якої здійснюються переговори між урядами, організаціями трудящих і підприємців. Делегати цих трьох груп представлені й радяться на рівних основах на всіх рівнях Організації. Прийняття рішень припускає взаємне врахування інтересів і досягнення загальних угод, хоча узгодження різних, а нерідко й протилежних інтересів – справа складна й важка.

Перша Міжнародна конференція праці відкрилася 29 жовтня 1919 р. у Вашингтоні. Ця дата вважається заснуванням МОП. На цій конференції були прийняті перші шість міжнародних конвенцій з праці, у тому числі про робочий час у промисловості, про безробіття й інші. Перша встановлювала обмеження робочого часу на промислових підприємствах до восьми годин у день і сорока восьми годин у тиждень. Конвенція про безробіття зобов'язувала членів організації встановлювати систему державних бюро зайнятості.

Головні цілі МОП – сприяння соціально-економічному прогресу, підвищенню добробуту й поліпшенню умов праці людей, захист прав людини. Виходячи із цих цілей основні завдання МОП представлені на рис. 13.1.

 

 

Рис. 13.1. Цілі та завдання МОП

Перераховані завдання були й залишаються головними в діяльності МОП. Разом з тим у зв'язку з переходом країн Східної Європи до ринкових відносин МОП виділені й нові пріоритети. Це – підтримка процесу Демократизації, розвитку трипартизма, продовження боротьби з бідністю, особливо шляхом збільшення зайнятості.

Нові завдання МОП пов'язані також із глобалізацією економіки, соціальний аспект якої створює заклопотаність усього суспільства.

 

Структура організації

Структура МОП є досить складною й багатошаровою. Вона представлена на рис. 13.2.

 

Рис. 13.2. Структура МОП

Структура МОП виходить із принципів трипартизма – всі її органи побудовані на тристоронній основі й включають представників уряду, трудящих і роботодавців.

Міжнародна конференція праці (МКП) – вищий орган Організації проходить щорічно в Женеві. Кожна держава-член представлена на Конференції чотирма делегатами із правом вирішального голосу: двома від уряду й по одному від трудящих і роботодавців. Кожен делегат може мати необхідне число радників. Робота МКП проходить паралельно на пленарних засіданнях й у комітетах, які створюються з питань порядку денного. МКП визначає напрямок роботи МОП у цілому, обговорює соціальні проблеми у світі праці, заслуховує звіт про роботу виконавчих органів, розробляє й затверджує міжнародні трудові норми у вигляді конвенцій і рекомендацій, вносить зміни в Устав, затверджує програму й бюджет Організації, обирає один раз у три роки Адміністративну раду.

Ряд комітетів, створюваних на Конференції, є постійними. До них відносяться наступні:

Розпорядницький комітет, що регулює програму й час роботи Конференції й комітетів, який розробляє й розглядає пропозиції зі створення нових комітетів.

Комітет з перевірці повноважень, що здійснює перевірку повноважень делегатів й їхніх радників, а також розгляд скарг у зв'язку з повноваженнями. Після перевірки повноважень публікується список всіх делегатів й учасників Конференції.

Фінансовий комітет урядових представників, що розглядає питання сплати урядами членських внесків, виплати заборгованостей, бюджетні кошториси, пропозиції з розподілу витрат щодо програм і регіонів. У нього входять по одному урядовому делегату від кожного представленого на Конференції члена Організації.

Комітет із застосуванню конвенцій і рекомендацій розглядає відомості й доповіді про виконання ратифікованих конвенцій, що представляють урядами країн – членів МОП, заслуховує урядових представників деяких країн із цих питань і представляє Конференції доповідь. Більшу підготовчу роботу для цього комітету Конференції проводить Комітет експертів з застосування конвенцій і рекомендацій Адміністративної ради.

Для обговорення галузевих проблем праці працюють галузеві комітети. Вони обговорюють соціально-трудові проблеми, характерні для окремих найбільш важливих і масових галузей і сфер економіки: хімічний, вугільний, будівельна, внутрішнього транспорту, машинобудівна, текстильна й ін. Вони збираються один раз у кілька років.

Регіональні конференції. Регіональні конференції скликаються для підтримки постійних зв'язків МОП з різними районами світу й вивчення там соціально-економічних змін, що відбуваються. Конференції скликаються періодично в міру необхідності й можливостей. На них розглядаються питання, що представляють особливий інтерес для даного регіону.

Адміністративна рада є виконавчим органом МОП. Вона направляє роботу МОП у період між конференціями, проводить у життя її рішення, завчасно визначає порядок денний конференцій і нарад, направляє діяльність Міжнародного бюро праці (МБТ), а також різних комітетів, створюваних при Адміністративній раді. Адміністративна рада обирає Генерального директора МБТ і контролює його роботу, визначає програму й бюджет Організації, які потім виносяться на схвалення сесії конференції.

Адміністративна рада, як і Конференція, має тристоронній склад і складається з 40 членів: 20 представників урядів, 10 – трудящих й 10 – підприємців. 10 урядових місць є постійними (що необирають), виділеними для країн, які вважаються найбільш розвиненими в промисловому відношенні. Віднесення країн до цієї групи провадиться спеціальними експертами за обсягом національного доходу країни й ряду інших економічних показників.

Представники інших 18 урядів обираються кожні три роки на конференції урядовими делегатами.

Голова Адміністративної ради обирається щорічно відразу ж після Конференції на один рік із числа урядових членів. Одночасно з головою обираються два заступники – від групи трудящих і підприємців. Адміністративна рада збирається три рази в рік, на кожній її сесії обговорюється до двадцяти питань поточної роботи Організації.

Міжнародне бюро праці (МБП) є постійним секретаріатом МОП, її адміністративним і виконавчим органом, дослідницьким й інформаційним центром. Персонал МБП, зайнятий у центральному апарату Бюро в Женеві, а також у його відділеннях у регіонах – це близько 1,2 тис службовців і технічних експертів приблизно 110 національностей. Крім того, по програмах технічного співробітництва в різних країнах працюють близько 600 експертів.

Очолює МБП Генеральний директор, що обирається Адміністративною радою строком на 5 років.

Бюро готовить питання, які передбачають поставити на розгляд Конференції, у тому числі з метою прийняття міжнародних конвенцій і рекомендацій, а також проводить різні спеціальні обстеження, передбачені програмами, готовить документацію з питань порядку денного Конференції й Адміністративної ради, надає допомогу урядам на їхнє прохання й у міру своїх можливостей у розробці проектів національних законодавчих актів; спостерігає за дотриманням конвенцій; видає різного роду роботи із соціально-трудових питань.

Бюро займається також набором експертів, що направляються у країни для здійснення допомоги з боку МОП.

В 1960 р. МОП створила в Женеві Міжнародний інститут соціально-трудових досліджень, покликаний сприяти глибокому вивченню й усвідомленню найбільш актуальних проблем праці. Головні теми його досліджень – підвищення ролі органів з праці в економічному й соціальному розвитку країн, діяльність організацій профспілок і підприємців, механізми регулювання ринку праці.

Основні документи МОП

                     

Діяльність всіх органів МОП визначається й регламентується її основними документами. Найважливіші з них представлені на рис. 13.3.

 

 

 

Рис. 13.3. Основні документи МОП

Устав МОП. У первісний текст Уставу, прийнятого в 1919 р., згодом були внесені виправлення й доповнення, які не змінили його основного змісту. У його преамбулі викладені в короткій формі причини створення й головних завдань Організації. Потім Устав визначає членство в Організації, порядок прийому до неї й виходу, структуру, права й завдання основних органів, порядок призначення, права й обов'язки Генерального директора й персоналу МБТ, умови співробітництва з ООН, іншими міжнародними й урядовими організаціями. Значне місце займають у ньому питання визначення членських внесків держав-учасниць і санкції до неплатників, питання формування бюджету й контроль за його витратами. Визначено завдання й порядок розробки міжнародних трудових норм й обов'язку держав з їх розгляду й виконанню й інші питання пов'язані з діяльністю Організації.

Філадельфійська декларація була прийнята в 1944 р. і визначала цілі й завдання роботи МОП після другої світової війни. Вона розширювала завдання діяльності МОП і стала складовою частиною Уставу. Декларація в певній мері передбачила устав і Загальну декларацію прав людини. Вона підтвердила основні принципи МОП у тому числі те, що «свобода слова й свобода об'єднання є необхідною умовою постійного прогресу»; «убогість у будь-якому місці є погрозою для загального добробуту».

Далі вона обґрунтувала положення Уставу про соціальну справедливість, записавши, що «всі люди, незалежно від раси, віри або пола, мають право на здійснення свого матеріального добробуту й духовного розвитку в умовах свободи й достоїнства економічної стабільності й рівних можливостей».

Регламент Міжнародної конференції праці визначає докладно порядок її роботи. У ньому встановлюється склад Конференції, право доступу на її засідання, порядок обрання керівництва Конференції, порядок формування постійних й інших комітетів і секретаріату. Визначаються процедури розгляду проектів конвенцій, рекомендацій і виправлень до Уставу, програми та бюджету, питань, включених до порядку денного для загальної дискусії й ін.

Установлюється, коли і як надаються доповіді Адміністративної ради й Генерального директора. Регламент визначає функції Голови Конференції і його заступників, права слова, питання припинення дебатів, голосування, кворуму, застосовуваних мов і т.д.

Декларація про основні принципи й права в сфері праці. Ця декларація була прийнята 86-й сесією Міжнародної конференції праці в 1998 р. Необхідність і важливість її прийняття визначалася тим, що далеко не всі країни ратифікували конвенції, у тому числі найбільш важливі й базові. А виходить, що вони не прийняли на себе й відповідальність за їхнє виконання. На відміну від конвенцій декларація, як й устав, обов'язкова до виконання всіма країнами-членами МОП.

Крім того, її необхідність визначається глобалізацією світової економіки, коли економічне зростання саме по собі не гарантує соціальний прогрес, коли зростання багатства сполучається із зростанням убогості. Беручи до уваги, що економічний ріст має найважливіше значення, але недостатній для забезпечення рівності, соціального прогресу й викорінювання бідності, домагаючись того, щоб економічна політика й соціальна політика взаємно підсилювали один одного й з огляду на інші особливості тимчасового розвитку, коли особливе значення й зміст має гарантія дотримання принципів і прав у сфері праці, Міжнародна конференція праці заявила, що всі держави-члени, навіть якщо вони не ратифікували основні конвенції «мають зобов'язання, що випливають з самого факту їхнього членства в Організації дотримувати, сприяти застосуванню й запроваджувати в життя сумлінно відповідно до Уставу принципи, що стосуються основних прав, які є предметом цих конвенцій, а саме:

а) свободу об'єднання й визнання права на ведення колективних переговорів;

б) ліквідацію всіх форм примусової або обов'язкової праці;

в) діючої заборони дитячої праці;

г) недопущення дискримінації в області праці й зайнятості.

 

Методи роботи МОП

У своїй роботі МОП використовує різні методи. З них можна виділити чотири основних, які представлені на рис. 13.4.

 

Рис. 13.4. Методи роботи МОП

 

Трипартизм – основний метод роботи МОП, його відмітна риса від всіх міжнародних організацій. Вирішення всіх соціально-трудових проблем може бути успішним тільки в результаті погоджених дій урядів, трудящих і підприємців.

МОП надає постійну допомогу країнам у розвитку трипартизму, і роботі організацій трудящих і підприємців, у підвищенні їхньої ролі й розв'язанні трудових проблем, у зміцненні інститутів і механізмів, необхідних для розвитку соціального партнерства.

Нормотворча діяльність – розробка конвенцій і рекомендацій і контроль за їхнім застосуванням була й залишається головним методом й основою всієї діяльності МОП.

За 1919-2005 р. прийнято 183 конвенції й 191 рекомендація. Їхня юридична природа різна.

Конвенції й рекомендації охоплюють власне кажучи всі основні питання праці, зайнятості й соціально-трудових відносин й утворять Міжнародний трудовий кодекс.

Вони служать мінімальними стандартами для держав-членів і не повинні використовуватися для погіршення положення трудящих і підприємницької діяльності.

Міжнародне технічне співробітництво. Воно здійснюється в основному шляхом направлення експертів МОП для надання допомоги країнам у вирішенні самих різних соціально-трудових проблем.

Діяльність експертів усе більше стає складовою частиною національних планів розвитку; вона спрямована на сприяння повної зайнятості, розвиток людського активу, підвищення життєвого рівня, удосконалювання трудового законодавства, надання допомоги в розвитку трипартизма, поліпшення трудових відносин, одержання професійно-технічного освіти, впровадження сучасних методів управління, поліпшення умов праці й т.п.

Крім роботи експертів технічна допомога включає поставки необхідного обладнання, надання стипендій для підготовки національних кадрів як на місцях, так і шляхом відряджання в інші країни, організації різних семінарів, в основному для представників країн, що розвиваються.

Дослідження й публікації. Нормотворча діяльність і технічне співробітництво МОП ґрунтуються на проведенні систематичних досліджень. Вони ведуться в основному департаментами МБП, МІСТД, Турінським центром (з питань освіти).

МБП як великий міжнародний видавничий центр випускає літературу кількома мовами. Серед публікацій – доповіді, підготовлені для щорічних сесій МКП, різних спеціалізованих нарад і конференцій. Багато періодичних видань. На трьох мовах (англійській, французькій й іспанській) видається журнал «Міжнародний огляд праці». Журнал «Трудовий мир» виходить п'ять разів у рік на багатьох мовах; російською мовою він видається в Москві, поширюється безкоштовно. Крім того, видаються англійською мовою: «Офіційний бюлетень МБП» МОП, що публікує документи, «Інформація про законодавство» – збірник національних законів про працю, «Щорічник статистики праці» й «Бюлетень статистики праці». «Праця у світі» – щорічна доповідь про положення справ у трудовій і соціальній областях. «Робоча освіта» – журнал у допомогу профспілковій освіті.

Крім документів і періодичних видань виходять міжнародні огляди – дослідження з різних питань, підготовлювані департаментами МБП, монографії, посібники з техніки безпеки й гігієні праці, по курсам профспілкової освіти, підручники з керуванню персоналом, довідники й т.п.