Функції заробітної плати і принципи її організації

 

Сутність заробітної плати проявляється у функціях, які вона виконує у фазах суспільного відтворення: виробництві, розподілі, обміні й споживанні.

Для ринкової економіки основні функції заробітної плати представлені на рис. 9.7.

 

 

Рис. 9.7. Функції заробітної плати

 

Розподільна функція полягає у встановленні частки працівника в створеному продукті, тому що заробітна плата за виготовлену продукцію прямо пов'язана з участю виконавця у виробничому процесі й може служити вимірником його внеску в діяльність підприємства. Розподільна функція призначена для відображення частки живої праці при розподілі фонду споживання між найманими робітниками й власниками засобів виробництва.

Відтворювальна функція забезпечує формування особистих доходів і задоволення потреб працівників й їхніх родин. Величина заробітної плати повинна забезпечувати відтворення робочої сили певного якісного рівня. Витрати на відтворення робочої сили залежать від соціально-економічних, природно-кліматичних, культурних й інших особливостей. Вони складаються з витрат на харчування, одяг, житло, культурно-побутове й медичне обслуговування, освіту й професійну підготовку, працевлаштування, міграцію працівників, задоволення їхніх соціальних потреб й ін. З розвитком виробництва й науково-технічного прогресу зростають і витрати на відтворення робочої сили.

Дія стимулюючої функції заробітної плати залежить від перших двох і спрямована на заохочення зростання виробництва продукції, підвищення її якості, кваліфікації працівників, раціональності використання ними всіх видів ресурсів, закріплення кадрів в організації. Дана функція виявляється безпосередньо на підприємстві через ефективне застосування різного роду форм і систем заробітної плати, систем преміювання, виплат, надбавок, доплат й інших важелів.

Ресурсно-розміщувальна функція дозволяє ефективно розміщати й використовувати трудові ресурси як на рівні галузей економіки й регіонів країни, так і на підприємстві. В умовах, коли державне регулювання в області розміщення трудових ресурсів зводиться до мінімуму, а формування ефективно функціонуючого ринку праці можливо лише при наявності свободи у кожного найманого робітника у виборі місця додатка своєї праці, прагнення до підвищення життєвого рівня обумовлює переміщення працівників з метою знаходження роботи, у максимальному ступені задовольняючої їхньої потреби. Вплив даної функції забезпечує переміщення працівників у найбільш ефективні галузі й сфери виробництва, задоволення потреб підприємства в кадрах певного професійно-кваліфікаційного складу, залучення працівників на конкретні робочі місця з урахуванням потреб самого виконавця.

Функція формування платоспроможного попиту працюючих за наймом полягає у визначенні їхньої купівельної спроможності, що, у свою чергу, впливає на сукупний попит, структуру й динаміку національного виробництва. Дія цієї функції дозволяє за допомогою регулювання величини заробітної плати встановлювати раціональні пропорції між товарним попитом та пропозицією.

Статусна функція заробітної плати припускає, що її рівень багато в чому визначає соціальний статус працівника, престиж професії на ринку праці, а також статус фірми.

Нині заробітна плата, крім перерахованих вище, виконує функцію забезпечення соціальних нагромаджень (джерела страхування соціальних ризиків). Для встановлення величини пенсій у всіх випадках використають як основний елемент рівень (розмір) заробітної плати, особливо при індивідуальному пенсійному страхуванні. Якщо заощадження в населення на достатньому рівні, то є можливість інвестиційного процесу, що сприяє економічному зростанню. Залежно від розміру заробітної плати визначається й сума страхування таких соціальних ризиків, як тимчасова втрата працездатності (оплата лікарняних аркушів), втрата роботи (величина допомоги з безробіття), оплата відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами, догляду за дітьми й т.п.

Таким чином, заробітна плата багатофункціональна. Всі властиві їй функції тільки в сукупності дозволяють правильно зрозуміти сутність заробітної плати, протиріччя в ній і проблеми, що виникають у процесі вдосконалювання організації оплати праці.

Для здійснення функцій заробітної плати потрібне дотримання наступних принципів:

1) зростання реальної заробітної плати в міру розвитку економіки країни;

2) індексація заробітної плати відповідно до інфляційного зростання цін, що знижують рівень реальної заробітної плати;

3) забезпечення випереджального зростанню продуктивності праці над зростанням середньої заробітної плати (однак це співвідношення може цілком пояснено порушуватися в окремі періоди);

4) диференціація заробітної плати залежно від трудового внеску працівника, змісту й умов праці, місця розташування підприємства і його галузевої значимості;

5) рівна оплата за рівну працю припускає відсутність дискримінації в оплаті праці за статтю, віком, національною приналежністю й іншим ознакам;

6) урахування кон'юнктури ринку праці (організація заробітної плати здійснюється в умовах дії вільних цін);

7) простота, логічність і доступність розуміння для працівника форм і систем заробітної плати (працівник повинен чітко представляти яка залежність рівня оплати праці від кількісних й якісних результатів його діяльності, трудової й інноваційної активності, розширення професійних знань і досвіду);

8) державне й регіональне регулювання заробітної плати.