Сутність і структура заробітної плати

Розглядаючи сутність поняття «заробітна плата», насамперед варто мати на увазі, що воно використовується стосовно до осіб, що працюють за наймом й одержують за свою працю винагороду в заздалегідь обговореному розмірі.

Заробітна плата являє собою елемент доходу найманого робітника, форму економічної реалізації права власності на приналежний йому ресурс – працю. Ці кошти працівник повинен одержувати в обмін на свою працю в розмірі, що відповідає досягнутому рівню розвитку продуктивних чинностей суспільства й, що втілюється в сформованому наборі споживчих благ і послуг, необхідних працівнику й членам його родини.

Для роботодавця оплата найманих робітників є елементом витрат виробництва.

В умовах ринкового ціноутворення й конкуренції рівень заробітної плати є предметом економічних інтересів основних суб'єктів виробництва (точкою їхнього безпосереднього зіткнення). Працівник зацікавлений у збільшенні заробітної плати як основної частини свого доходу. Роботодавець зацікавлений у зниженні питомих витрат на заробітну плату, що визначає еластичність попиту на працю, стимулює підвищення ефективності використання наявних трудових ресурсів, націленість на працезберегаючі та працезаміщуючих технології.

Розрізняють поняття «заробітна плата» й «оплата праці».

 

Структура заробітної плати наведена на рис. 9.6.

 

 

 

Рис. 9.6. Структура заробітної плати

Основна заробітна плата складається з винагороди за виконану роботу в межах встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, нормовані завдання, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок – для робітників і посадових окладів для службовців. Крім вказаних видів заробітку, до фонду основної заробітної плати включаються також:

суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу прибутків, отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), в тих випадках, коли вони є основною заробітною платою;

суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет, журналів, телеграфного агентства, видавництва, радіо, телебачення й інших підприємств і оплата їх праці, яка здійснюється за ставками (розцінками) авторської винаго­роди, нарахованої на даному підприємстві.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. До фонду додаткової заробітної плати входять доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'яза­ні з виконанням виробничих завдань і функцій. Наприклад, надбавки за кваліфікаційну майстерність, за знання інозем­ної мови, за класність водіям, бригадирам за керівництво бри­гадою, персональні надбавки за роботу в шкідливих умовах праці; премії за виконання і перевиконання виробничих завдань, за виконання акордних завдань у строк, за змен­шення простоїв обладнання; винагороди за вислугу років, оплата разових робіт на підприємстві; оплата праці студентів під час проходження практики; оплата за роботу у вихідні й святкові дні; витрати, пов'язані з оплатою житла працівни­кам підприємства тощо.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – це виплати в формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компен­саційні й інші виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазна­ченими актами норми. Зокрема, сюди відносяться:

суми опла­ти вимушених відпусток з ініціативи роботодавця з частко­вим збереженням заробітної плати;

оплата простою не з вини працівника, виплати працівникам, які брали участь у страй­ках;

винагорода за підсумками роботи за рік;

винагороди за відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції; одно­разові заохочення, матеріальна допомога;

суми соціальних і трудових пільг працівникам – додаткові відпустки, допла­ти до державних пенсій, оплата за навчання в навчальних закладах дітей працівників підприємства;

вартість путівок для лікування і відпочинку або суми компенсацій замість путівок; суми прибутку, направлені на придбання акцій для працівників трудового колективу; кошти, направлені на ви­куп майна підприємства членами трудового колективу, за рахунок коштів підприємства тощо.