Неповна індукція — це міркування, в якому на підставі наявності певної ознаки у частини предметів даного класу робиться висновок про п наявність у всього класу предметів.

Розрізняють два основних види неповної індукції: індукцію шляхом переліку (популярну індукцію) та індукцію шляхом відбору (наукову

126

Італія - республіка, Португалія - республіка, Франція -

Республіка.

Італія, Португалія, Франція - західноєвропейські

країни.

Отже, усі західноєвропейські країни - республіки. І перше, і друге міркування побудовані за однією схемою, яка не є логічним законом. І в першому, і в другому міркуваннях засновки істинні, але висновок першого міркування істинний, а висновок другого міркування - хибний. Дійсно, усі латиноамериканські країни -республіки, але в Західній Європі існують країни, які не є республіками. Це, наприклад: Англія, Бельгія, Іспанія. Отже, індукція може вести від істинних засновків як до істинного, так і до хибного знання. На відміну від дедукції, яка спирається на логічний закон, вона не гарантує отримання істинного висновку із істинних засновків. Висновок правдоподібного міркування завжди буде мати лише правдоподібний, ймовірний характер. Отримані таким шляхом висновки завжди потребують подальшої перевірки і обгрунтування.

Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко І.В. "Логіка - юристам". - К., 1997. - С. 95-97 (теорія)

Контрольні запитання

1. Що таке правдоподібне міркування?

2. Як співвідносяться поняття "прадоподібне міркування" і "дедуктивне
міркування"?

3. Чи можна за допомогою правдоподібних міркувань отримати
достовірне знання?

4. Чи можуть в правдоподібних міркуваннях бути істинні засновки?

5. Якщо дедуктивні міркування вважаються правильними, то чи можна
вважати неправильними правдоподібні міркування?

129

узагальненням "Усі лебеді білі". У Європі аж до 18 ст. зустрічалися тільки білі лебеді. На підставі цих спостережень було сформульовано узагальнення: "Усі лебеді білі", тобто ознака "бути білим" була перенесена з обмеженої множини лебедей, яких спостерігали в Європі, на всю множину цих птахів. Однак, коли у 1606 р. була відкрита Австралія (тогочасна Нова Голландія), там були знайдені чорні лебеді. Таким чином, узагальнення "Усі лебеді білі" виявилося хибним.

"Після цього, отже, по причині цього" - це логічна помилка, коли проста послідовність подій приймається за їх причинний зв'язок.

Як приклад, приведемо таке гумористичне обгрунтування.

"Вживати в іжу огірки небезпечно - з ними пов'язані усі хвороби і людські негаразди. Практично усі люди, у яких є хронічні захворювання, їли огірки. 99,9% усіх людей, що вмерли від раку за життя їли огірки. 99,7% ксіх осіб, які стали жертвами авто і авіакатастроф, вживали в їжу огірки протягом двох тижнів, що передували фатальному випадку. 93,1% злочинців вийшли із родин, де огірки їли постійно."

Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко І.В. "Логіка - юристам". - К, 1997. - С. 220-223 (теорія), С. 321-322 (практика).

Контрольні запитання

і. Як можна визначити індукцію?

2. Які види індуктивних міркувань ви знаєте?

3. Що таке повна індукція?

4. Що таке неповна індукція?

5. Які види неповної індукції ви знаєте?

6. Чи можна за допомогою індукції отримати достовірне знання?

7. Чи можуть засновки в індуктивному міркуванні бути достовірними
твердженнями?

8. Чи можуть засновки в індуктивному міркуванні бути ймовірними
твердженнями?

128

індукцію).

Популярна індукція — це міркування, в якому шляхом переліку встановлюється наявність певної ознаки у деяких предметів даного класу і на цій підставі робиться висновок про її наявність у всіх предметів даного класу.

Прикладом популярної індукції може бути наступне міркування: «Студенти першої групи першого курсу юридичного факультету успішно склали іспит з логіки. Звідси можна припустити, що студенти інших груп також добре підготувалися й успішно складуть цей іспит».