У випадку прямої аргументації міркування спрямоване від аргументів до тези. Теза безпосередньо обґрунтовується аргументами.

Розглянемо приклад прямої аргументації. У результаті аналізу обставин однієї справи слідчий прийшов до висновку, що постріл у потерпілого Н. був зроблений з близької відстані, що суттєво вплинуло на рішення про винуватця злочину. Для обгрунтування тези слідчий навів два аргументи:

(1)Навколо вогнепальної рани на тілі Н. були знайдені сліди пороху,
який не згорів;

(2)Такі сліди залишаються навколо вогнепальної рани лише тоді, коли
постріл був зроблений з близької відстані.

Аргументація слідчого мала такий вигляд. Аргументи:

1. Якщо навколо вогнепальної рани знаходять сліди пороху, що не
згорів, то постріл був зроблений з близької відстані.

2. Навколо вогнепальної рани на тілі потерпілого Н. знайдені сліди
пороху, що не згорів.

Теза:

Постріл у потерпілого Н. був зроблений з близької відстані.

Відновимо форму цієї аргументації. Вона буде мати такий вигляд:

169

було вчинене з метою пограбування. Але це здається малоймовірним, бо А. був одягнений погано і коштовностей при собі не мав. Убивство могло бути вчинене із помсти, але люди, які знали А., характеризували його як чоловіка скромного, тихого. Останні три роки він працював сторожем при школі і не мав ніяких сварок.

Ці обставини приводять до думки, що вбивство було вчинене з хуліганських мотивів».

У цьому прикладі обгрунтування тези «Убивство було вчинене з хуліганських мотивів» слідчим проводиться за методом розділової аргументації. Спочатку він висуває всі можливі версії причин вбивства, а потім виключає ті, які здаються йому малоймовірними.

Цей матеріал більш докладно можно подивитися у підручнику Хоменко ІЗ. "Логіка - юристам". - К., 1997. - С. 229-233 (теорія), С.325-327 (практика).

Контрольні запитання

1. Що таке пряма аргументація?

2. Що таке непряма аргументація? Які види непрямої аргументації ви
знаєте?

3. Чим відрізняються апагогічна аргументація від розділової?

4. Чи може бути:

 

• доказова аргументація прямою;

• апагогічна аргументація недоказовою;

• розділова аргументація непрямою і недоказовою?

Поняття про критику. Види критики

Поряд з прийомами обгрунтування тези існують також прийоми, спрямовані на критику аргументації.

Критика — це обгрунтування безпідставності процесу аргументації, який відбувся раніше.

Структура будь-якої критики складається із тези, аргументів та

168

мудрець бачить перед собою два чорних ковпаки, і він повинен був би вже сказати, що на ньому білий ковпак. Але він мовчить. Отже, на мені не чорний, а білий ковпак». Але другий мудрець мовчить і нічого не говорить про колір свого ковпака. Отже, перехожий надягнув на мене не чорний, а білий ковпак».

У наведеному міркуванні наймудрішого схема апагогічної аргументації застосовується двічі.

2. Розділова аргументація

Розділова аргументація — це обгрунтування тези, яка є членом деякої диз'юнкції висловлювань, шляхом встановлення хибності й виключення всіх інших конкуруючих із тезою положень — членів цієї диз'юнкції.

На відміну від апагогічної аргументації, де тезі (Т) суперечить антитеза (- Т), у розділовій аргументації тезі (Т) протиставляють декілька положень, кожне з яких, по-перше, претендує на роль тези і, по-друге, повністю або частково виключає інші припущення.

Хід міркування у випадку розділової аргументації такий. У процесі обгрунтування доводять безпідставність усіх членів диз'юнкції, окрім одного. Тим самим опосередковано стверджують істинність тези, тобто висловлювання, що залишилось.

Слід зазначити, що у розділовій аргументації істинність тези буде гарантована лише тоді, коли диз'юнктивне висловлювання буде повним, тобто якщо у ньому будуть враховані всі можливості. У випадку розгляду лише деяких варіантів рішення, метод розділової аргументації не може забезпечити достовірність тези. Вона буде мати лише правдоподібний характер і потребувати подальшої перевірки.

Розділова аргументація дуже часто застосовується в судово-слідчій практиці в процесі висування та обгрунтування версій злочину, при поясненні причин конкретних явищ, при виборі статті для кваліфікації правопорушень та в багатьох інших випадках.

Розглянемо такий приклад. Під час розслідування справи про вбивство А, слідчий міркував таким чином: «Можна припустити, що вбивство А.

171

запереченням тези, тобто антитеза (~ Т). Далі обґрунтовують її істинність за допомогою аргументів критики. На підставі цього робиться висновок про хибність тези пропонента.

Наприклад, проионент висунув тезу «Усяке вбивство потребує засудження». Спробуємо її спростувати, використовуючи метод «зведення до абсурду»- Спочатку припустимо, що ця теза — істинна. Але тоді з неї випливає, що забій худоби та птиці також заслуговує на засудження. Отже, і поїдання їхнього м'яса також треба засудити. Але це не відповідає дійсності: багато людей полюбляють їсти м'ясні вироби й за це їх ніхто не засуджує. Все це свідчить про те, що теза «Усяке вбивство потребує засудження» є хибною. П. Критика аргументів