Доказова та недоказова аргументація

І. Доказова аргументація

Доказова аргументація — це не що інше, як доведення. Доведення можна визначити як встановлення істинності тези з використанням логічних засобів за допомогою аргументів, істинність яких вже встановлена. Формою такої аргументації повинне бути демонстративне міркування. Теза в цьому випадку — достовірне твердження. Наприклад, розглянемо таку аргументацію:

Аргументи:

1. Злочин проти індивідуальної власності громадян передбачається у
шістьох статтях Кримінального кодексу України: крадіжка, грабіж, розбій,
шахрайство, вимагательство, умисне знищення або пошкодження
індивідуального майна громадян.

2. Для кожного з шести злочинів як санкція передбачається
позбавлення волі.

Теза:

Для всіх злочинів проти індивідуальної власності громадян Кримінальний кодекс України передбачає як санкцію — позбавлення волі.

Оскільки в цьому прикладі аргументи вичерпують усі різновиди злочинів проти індивідуальної власності громадян, то можна стверджувати, що аргументація в даному випадку будується у формі правдоподібного міркування — повної індукції.

Слід зазначити, що термін «доведення» у логіці й у праві застосовується у зовсім різних смислах. Якщо в логіці «доведення» — це процес встановлення істинності тези логічними засобами, то в

162

відстоювана думка, тим вона іноді для нього стає гце привабливішою».

Суперечки також можна розрізняти за кількістю осіб, що беруть участь в обговоренні проблемних питань. За цією ознакою виділяють три види спорів: суперенка-монолог (людина сперечається сама з собою, це так званий внутрішній спір), суперечка-діалог (сперечаються дві особи) та суперечка-полілог (спір ведеться кількома особами).

У свою чергу суперечка-полілог може бути масовою (усі присутні беруть участь в спорі) і груповою (спірне питання вирішує окрема група осіб у присутності всіх учасників).

І нарешті, за способом ведення боротьби думок суперечки поділяють на усні та письмові. Усна форма спору передбачає безпосереднє спілкування конкретних осіб. Такі суперечки, як правило, обмежені за часом і замкнеш в просторі: проводяться на конференціях, засіданнях, заняттях тощо.

Письмова форма суперечки передбачає опосередковане спілкування учасників спору. Такі суперечки більш тривалі за часом, ніж усні.

Цей матріал можна подивитися більш докладно у підручникуХоменко І.В. "Логіка - юристам". - К., 1997. - С. 223-226 (теорія), С. 322-325 (практика).

Контрольні запитання

1. Як співвідносяться поняття "суперечка" і "аргументація"?

2. Наведіть визначення суперечки?

3. Наведіть приклади суб"єктів аргументативного процесу?
Співпадають вони з суб"єктами суперечки чи ні?

4. Які види суперечок за формою ви знаєте?

5. Дайте визначення "дискусії", "диспуту", "дебатів", "полеміки",
Наведіть їх характерні ознаки і умови проведення.

6. Які види суперечок за метою ви знаєте?

7. Які види суперечок за метою ви знаєте? Дайте їх визначення і
сформулюйте умови проведення.

165

досить простим, не застоювати також до людського суспільства. Злочинцю треба сказати, що він злочинець, і показати, що це дуже погано. Він одразу ж перестане бути злочинцем і на перший план вийде його ідеальна людська поведінка.

Наведене обгрунтування можна віднести до третього виду недоказової аргументації. Його форма — недемонстративне міркування, а саме аналогія предметів; аргументи не є достовірними твердженнями, а отже, і теза, що висувається, може мати також тільки правдоподібний характер.

Види аргументації

 

 

 

Структура аргумента	Доказова аргументація	Недоказова аргументація
		І	II	III
Аргумен­ти	достовірні висловлюван ня	правдоподі бні висловлю­вання	достовірні висловлюв ання	Недостовір ні висловлю­вання
Форма аргумента -ції	;демонстрйти вне міркування	демонстра­тивне міркування	недемонстр ативне міркування	Недемонст ративне міркування
Теза	достовірне висловлюва-н-ня	правдоподі бне вислов­лювання	правдоподі бне вислов­лювання	Правдоподі бне вислов­лювання

Це питання більш докладно ви можете подивитися у підручнику Хоменко І.В. "Логіка - юристам". - К., 1997. - С. 227-229 (теорія), С.325- 327 (практика).

Контрольні запитання

1. Що таке доказова аргументація? Як пов"язати між собою поняття
"доказова аргументація" і "доведення"?

2. Наведіть приклади доказової аргументації.

3. Що таке недоказова аргументація? Які види недоказової
аргументації ви знаєте?

4. Наведіть приклади недоказової аргументації.

164

процесуальному праві цей термін застосовується, принаймні, у двох основних смислах:

(1)для позначення фактичних обставин, які фіксують суттєві характе­
ристики кримінальної або цивільної справи (наприклад, погроза
обвинуваченого на адресу потерпілого; сліди, які були залишені на місці
скоєння злочину тощо);

(2)для позначення витоків інформації про фактичні обставини, що мають
відношення до справи (наприклад: заяви свідків, письмові документи
тощо).

Однак вимога обгрунтованості, доказовості пред'являється також і до судочинства: судове рішення з кримінальної або цивільної справи буде вважатися правочинним, якщо воно отримало всебічне і об'єктивне обгрунтування в ході судового розгляду. Застосування з цією метою логічних доведень є в деяких випадках дуже ефективним засобом.

II. Недоказова аргументація

Недоказова аргументація буває трьох видів.

Перший вид: істинність аргументів, зокрема деяких з них, не встановлена, тобто всі аргументи, або деякі з них, не є достовірними твердженнями; форма аргументації — демонстративне міркування; теза — правдоподібне твердження.

Другий вид: аргументи є достовірними твердженнями, тобто їх істинність вже встановлена; форма аргументації — недемонстративне міркування; теза — правдоподібне твердження.

Третій вид: аргументи не є достовірними твердженнями; форма аргументації — недемонстративне міркування; теза — правдоподібне твердження.

Для прикладу недемонстративної аргументації розглянемо міркування давньогрецького філософа Платона, який міркував приблизно так. Накресліть на піску коло. Воно не є досконалим і звичайно відрізняється від ідеального кола. Але ж так легко, дивлячись на нього, уявити собі ідеальне коло і побудувати щодо нього точну науку. Чому ж цей метод, який є

167

q

Це форма дедуктивного міркування, а саме умовно-категоричного силогізму.

II. Непряма аргументація