Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Види грошових потоків. Вхідні і вихідні грошові потокиСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Грошові потоки є найбільш обмеженим ресурсом в умовах ринкової трансформації економіки, тому успіх фінансово-господарської діяльності підприємства визначається спроможністю керівництва мобілізувати наявні кошти та ефективно їх використовувати. Управління грошовими потоками є одним з найважливіших елементів в '; діяльності фінансового менеджера і полягає в такому: - облік руху коштів; - аналіз грошових потоків за даними бухгалтерської звітності; - оцінка впливу грошових потоків на фінансову стійкість підприємства; - визначення резерву готівки для підтримки нормальної платоспроможності; - прогнозування майбутніх грошових потоків. У найзагальнішому вигляді під грошовим потоком розуміється різниця між коштами, що надійшли, і сплаченими. «Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, що генеруються його господарською діяльністю». Управління грошовими потоками підприємства нерозривно пов'язано зі стратегією самофінансування, що є найкращою в сучасній фінансово-господарській діяльності. З рівняння балансового звіту ми знаємо, що сума активів підприємства дорівнює сумі її пасивів, в які включено власний капітал підприємства. Таким чином, грошові потоки від активів підприємства повинні дорівнювати сумі грошових потоків кредиторам плюс грошові потоки акціонерам або власникам підприємства. Грошові потоки від активів = Грошові потоки кредиторам + Грошові потоки акціонерам Ця формула представляє тотожність грошових потоків і свідчить про те, що грошові потоки від активів підприємства дорівнюють коштам, виплаченим постачальникам капіталу підприємства. Це також свідчить про те, що підприємство заробляє гроші різними видами діяльності і гроші використовуються для сплати кредиторам або власникам підприємства. Управління грошовими потоками включає: - облік руху грошових коштів; - аналіз потоків грошових коштів; - складання бюджету грошових коштів. Значення ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається наступним: - грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства у всіх її аспектах; - ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку; - раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу управління; - ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потреби підприємства в позиковому капіталі; - управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства; - ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства; - активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, який генерується безпосередньо його грошовими активами. Слід відзначити, що сума грошових надходжень не завжди дорівнює сумі доходу підприємства за продану продукцію Дохід - це збільшення економічних вигід підприємства у сфері надходження активів (грошових коштів, інших матеріальних чи нематеріальних активів) або зменшення зобов'язань підприємства перед його діловими партнерами (щодо продажу продукції, виконання робіт чи надання послуг), які призводять до зростання капіталу за рахунок внесків засновників). Виділяють: а) дохід від усіх видів звичайної (операційної, фінансової, інвестиційної) діяльності підприємства і надзвичайних подій; б) дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) загальний, який дорівнює загальній сумі доходу без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору тощо); в) чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, який обчислюють вирахуванням із загального доходу суми податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів або податків з обороту, суми наданих знижок, повернення проданих товарів та інших сум, що підлягають вирахуванню з доходу. Відмінність між сумою грошових надходжень і доходом підприємства обумовлена тим, що: 1) моменти виникнення доходу і надходження грошових коштів на підприємство здебільшого не співпадають. В Україні суму доходу розраховують, згідно принципу нарахування, у момент реалізації продукції, тобто її відвантаження з відповідно оформленими супроводжуючими документами. Грошові кошти можуть надійти на підприємство до моменту реалізації (авансовані надходження), або після моменту реалізації (при наданні покупцями права відтермінувати платіж шляхом оформлення комерційного кредиту тощо). 2) розрахунки за реалізовану продукцію можуть здійснюватися не в грошовій, а в натуральній формі (бартерні операції). 3) існують грошові надходження, які не пов'язані з реалізацією продукції (наприклад, дивіденди чи проценти на належні підприємству цінні папери, плата за орендоване у підприємства майно тощо). Кошти на підприємстві варто поділяти на грошові потоки, пов'язані з підтримкою потужностей чинного підприємства, і грошові потоки, що генерують розширення основного капіталу (рис.1). Розширення потужностей діючого підприємства або його переорієнтування на нові види продукції потребує залучення нового акціонерного або позикового капіталу, що спричиняє додаткові грошові потоки.
Рис.1 Приплив коштів відбувається за рахунок виручки від реалізації продукції, збільшення статутного капіталу від додаткової емісії акцій, одержання кредитів і позик, зростання кредиторської заборгованості тощо. Відтік коштів здійснюється за рахунок покриття поточних витрат, інвестиційних витрат, платежів у бюджет і позабюджетні фонди, виплати дивідендів акціонерам підприємства тощо. Грошовий оборот підприємства складається з руху коштів у зв'язку з проведенням різних господарських операцій. Основним документом, на підставі якого фінансовий менеджер має у своєму розпорядженні дані про стан готівки, є Звіт про рух коштів підприємства. У ньому відображаються такі види діяльності: - поточна - містить господарські операції, що впливають на розмір прибутку підприємства. Це виплати і надходження коштів за реалізовану продукцію, за відсотки за виданими і отриманими кредитами, виплати заробітної плати, сплата податків, вирахування з оплати праці, відрахування у відповідні позабюджетні фонди, виплати в бюджет за різними видами податків; - інвестиційна - містить операції з придбання і реалізації основних засобів, цінних паперів, видачі й одержання позик, що погашаються; - фінансова - включає операції з випуску і продажу акцій, одержання короткострокових і довгострокових кредитів, а також виплати акціонерам дивідендів, викуп і перепродаж акцій. Групування грошових потоків, наведене в табл. 1.1, дає можливість вивчити поточні грошові потоки, оцінити можливості підприємства у відношенні до кредиторів та інших партнерів, виплатити дивіденди власникам акцій, вивчити можливість залучення додаткових фінансових ресурсів за напрямками і видами діяльності. Таблиця 1.1 Класифікація грошових потоків за видами діяльності
Вхідний грошовий потік являється складовою частиною сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та фінансової діяльності, при цьому, грошовий потік класифікується як вхідний за умови, коли рух коштів в рамках такого грошового потоку призводить до збільшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, що знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання на певний момент часу. У якості прикладу вхідних грошових потоків підприємства можна згадати такі: (1) надходження виручки від реалізації товарів, робіт та послуг, (2) отримання банківського кредиту, (3) отримання безповоротної фінансової допомоги, (4) надходження від емісії корпоративних облігацій та інші. Крім того, необхідно відмітити, що вхідний грошовий потік забезпечує виконання сукупності функцій: - формування фінансових ресурсів суб'єкта господарювання - грошових коштів, - збільшення ліквідності та платоспроможності підприємства; - фінансове забезпечення вихідних грошових потоків; - виконання зобов'язань між суб'єктами господарювання в рамках господарських договорів тощо. Вхідні грошові потоки підприємства класифікують таким чином: 1) виручка від реалізації основної продукції; 2) надходження у вигляді інших операційних доходів; 3) доходи від інвестиційної діяльності; 4) кошти, залучені в результаті емісії корпоративних прав; 5) кошти, залучені на умовах позики; 6) державні дотації та субсидії. У свою чергу, вихідний грошовий потік також являється складовою частиною сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та фінансової діяльності, грошовий потік класифікується як вихідний за такою ознакою - рух коштів в рамках даного грошового потоку призводить до зменшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, які знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання на певний момент часу. Вихідний грошовий потік забезпечує виконання сукупності функцій, у тому числі: - фінансування потреби підприємства у капіталі на основі грошових коштів, сформованих у рамках вхідних грошових потоків; - забезпечення виконання поточних зобов'язань підприємства; - виконання зобов'язань між суб'єктами господарювання в рамках господарських договорів тощо. Одним із головних напрямків підвищення платоспроможності та відновлення фінансової стійкості підприємств, що перебувають у фінансовій кризі, є зменшення вихідних грошових потоків. Вихідні грошові потоки підприємства можна класифікувати таким чином: 1) оплата товарів, робіт, послуг, які становлять собівартість продукції; 2) оплата товарів, робіт, послуг, які не належать до валових витрат; 3) здійснення реальних та фінансових інвестицій; 4) сплата, податків та інших платежів до бюджету; 5) повернення капіталу, який був залучений на фінансовому ринку. На обсяг останніх двох напрямків витрачання грошових коштів можливості впливу підприємства обмежені. Розмір податкових та інших платежів до бюджету залежить від установленого державою порядку визначення об'єктів оподаткування, ставок та термінів сплати. Обсяг платежів з повернення позик і процентів визначається умовами кредитних договорів і значною мірою залежить від готовності кредиторів до участі в санації підприємства-боржника Можливості впливу підприємств на обсяги вихідних грошових потоків за першими трьома напрямками є набагато більшими. Зниження собівартості продукції та витрат, джерелом покриття яких є прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства головний внутрішній санаційний резерв суб'єктів господарювання, що перебувають у фінансовій кризі.
Віт про рух грошових коштів Грошові потоки від активів включають три компоненти: грошові потоки від поточної (операційної) діяльності; грошові потоки від інвестиційної діяльності; грошові потоки від фінансової діяльності.. Поточні (або операційні) грошові потоки - це надходження від щоденної роботи підприємства. Рух грошей тут відображає зміст операцій, пов'язаних з формуванням бухгалтерського і чистого прибутку. Додатний грошовий потік формує фінансову стійкість підприємства. Від'ємний грошовий потік за поточною діяльністю свідчить про недостачу грошових ресурсів навіть для простого відтворення. Таким чином, операційні грошові потоки - це кошти, одержувані від звичайної виробничої діяльності підприємства. Грошові потоки від інвестиційної діяльності включають операції, пов'язані з реальними і портфельними інвестиціями довгострокового характеру. Чисті капітальні витрати - це гроші, витрачені на основні засоби, мінус гроші, отримані від продажу основних засобів. Додатний грошовий потік свідчить про раціональний розподіл коштів підприємства. Від'ємний грошовий потік можливий у випадку, коли підприємство продає більше активів, ніж купує. Грошові потоки від фінансової діяльності являють собою операції з короткострокового фінансування підприємства: реалізація і викуп акцій; облігаційні позики та їх погашення; валютні операції; погашення зобов'язань за векселями, заставними (при іпотечному кредитуванні) тощо. Таким чином, грошові потоки від активів являють собою суму чистих грошових потоків з операційної, інвестиційної і фінансової діяльності. Відповідно до міжнародних стандартів обліку і практичного досвіду з підготовки звітності про рух коштів використовуються два методи - прямий і непрямий. Прямий метод розрахунку заснований на відображенні результатів операцій за рахунками коштів за певний період. При цьому операції групуються за трьома видами діяльності: поточною (операційною), інвестиційною і фінансовою. Прямий метод дозволяє оцінити платоспроможність підприємства, а також здійснювати оперативний контроль за надходженням і витратою коштів. Недоліком цього методу є відсутність обліку взаємозв'язку отриманого фінансового результату (прибутку) і зміни абсолютного розміру коштів підприємства, У табл. 1.2 подано аналітичні дані звіту про рух коштів підприємства. Ця таблиця складається на основі прямого розрахунку, що дозволяє оперативно управляти рухом грошових потоків. Використовуються дані аналітичного обліку, Головної книги та інші документи місячного, квартального або річного періодів. За базовий рік залишок коштів склався з їх залишку на початок року, припливу коштів від інвестиційної і фінансової діяльності і відтоку від поточної діяльності (53 + 99 + 549-83 = 618). За звітний рік залишок коштів склався із залишку грошей на початок періоду, їх $Т- * припливу за поточною та інвестиційною діяльністю і відтоку за фінансовою діяльністю (609 + 212+130-689 = 262). Непрямий метод спрямований на одержання коштів, що характеризують чистий грошовий потік підприємства у звітному періоді. Цей метод переважає з аналітичної точки зору, тому що дозволяє визначити взаємозв'язок отриманого прибутку зі зміною величини грошових коштів.
Таблиця 1.2 Аналітичний звіт про рух коштів по підприємству (прямий метод), тис. грн
Розрахунок грошових потоків непрямим методом ведеться від показника чистого прибутку з необхідними його коригуваннями в статтях, що не відображають рух реальних грошей на відповідних рахунках. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень про використання коштів необхідно мати інформацію про надходження і витрату грошей за окремими видами діяльності: поточною (операційною), інвестиційною і фінансовою. У табл. 1.3 наводиться аналітична форма звіту про рух коштів на підприємстві при використанні непрямого методу. Таблиця 1 3. Аналітичний звіт про рух коштів за рік по підприємству (непрямий метод), тис. грн.
Аналіз даних, наведених у табл. 1.3, свідчить про те, що в результаті поточної діяльності отримано кошти в сумі 86 тис. грн. Проте цих коштів недостатньо для фінансування інвестиційної діяльності підприємства (155 тис. грн). Залучення відсутніх коштів у розмірі 69 тис. грн (155-86) було здійснено за допомогою позик і емісії звичайних акцій. За рахунок цих коштів виплачено дивіденди акціонерам і досягнуто приросту коштів по підприємству в цілому на суму 38 тис. грн. Крім прямого і непрямого методів вимірювання грошових потоків існує так званий метод ліквідного грошового потоку Він дозволяє оперативно розраховувати потік коштів на підприємстві і використовується в експрес-діагностиці його фінансового стану. Ліквідний грошовий потік (ГПл) є показником надлишкового або дефіцитного сальдо коштів підприємства і визначається за формулою: ГПл=(ДКк + ККк -Кк)-(ДКn + ККn -Кn] де ДКк і ДКn - довгострокові кредити банків на кінець і на початок ККк і ККn - короткострокові кредити банків на кінець і на початок періоду. КК і Кn - кошти на кінець і на початок періоду. Звіт про рух грошових коштів суб'єкта господарювання є складовим елементом публічної фінансової звітності, регулярне оприлюднення якої є обов'язковими для усіх підприємств України і має на меті відобразити зміну грошових коштів суб'єкта господарювання протягом звітного періоду - їх надходження та вибуття. Звіт про рух грошових коштів суб'єкта господарювання регламентується положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №4. При цьому вважається, що основною метою формування Звіту про рух грошових коштів як частини публічної фінансової звітності являється необхідність представлення третім особам повної, правдивої та неупередженої фінансової інформації щодо діяльності суб'єкта господарювання протягом звітного періоду. Однак, Звіт про рух грошових коштів використовується і для потреб прогнозування та планування грошових потоків. За такому випадку даний документ слід розглядати не як форму публічної фінансової звітності, а як внутрішній фінансовий документ, що забезпечує зведення та узагальнення фінансових даних щодо основних бюджетів підприємства та формування прогнозного (планового) Звіту про рух грошових коштів, що відображає очікувану зміну величини грошових коштів суб'єкта господарювання в результаті надходження або вибуття грошових ресурсів при здійсненні операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Планування, надходження і використання грошових коштів Найменш вивченою проблемою фінансового менеджменту є планування грошових потоків. Воно тісно пов'язано зі стратегічним плануванням фінансово-господарської діяльності підприємства. Планування грошових потоків полягає у визначенні можливих джерел надходження коштів -і напрямків їх витрати. Планування здійснюється в часовому аспекті: на рік (з розбивкою по кварталах); на квартал (з ' розбивкою по місяцях); на місяць (з розбивкою по декадах або п'ятиденках). Методика планування грошових потоків включає такі елементи: - планування грошових надходжень за період; - планування відтоку коштів; - розрахунок чистого грошового потоку (надлишок +, нестача -); - визначення загальної потреби в короткостроковому фінансуванні. Основними фінансовими документами надходження і витрати коштів є: - касовий бюджет - план надходження і витрати коштів; - платіжний календар - форма поточного фінансового плану управління грошовими потоками. Основним джерелом надходження коштів є виручка від реалізації продукції. У практичній діяльності необхідно враховувати середній період для оплати товару покупцем. Це пов'язано із запізнюванням в оплаті і утворенням дебіторської заборгованості. Використовуючи балансовий метод, можна розрахувати грошові надходження і зміну дебіторської заборгованості за формулою: ВР + ДЗ nn = ГН + ДЗ kn де ВР - виручка від реалізації продукції за рік; ДЗnn - дебіторська заборгованість за товари і послуги на початок періоду; ГН - грошові надходження протягом року; ДЗkn - дебіторська заборгованість на кінець звітного періоду. Аналізуючи дебіторську заборгованість, необхідно враховувати час її погашення. При цьому встановлюється усереднена величина з терміном погашення до 30 днів, до 60 днів і т.д. Наступним етапом є вивчення відтоку коштів. Головним його елементом є погашення кредиторської заборгованості. Відстрочена кредиторська є додатковим джерелом короткострокового фінансування. На третьому етапі визначається чистий грошовий потік (додатне або від'ємне сальдо). Приклад. Підприємство планує грошові потоки на основі таких показників: 80% продукції воно продає в кредит, 20% продукції продає за розрахунок готівкою. Підприємство також надає своїм покупцям 30-денний кредит у формі відстрочки платежів. Практична діяльність свідчить про те, що 70% платежів оплачуються покупцями своєчасно в рамках установленого терміну, а інші 30% - протягом наступного місяця. Обсяг реалізації продукції в грудні попереднього року склав 300 тис. грн, у листопаді - 280 тис. грн. Необхідно розробити план коштів на 1 квартал майбутнього року. Він включає послідовність розрахунків, наведених у табл. 1.5-1.7. У табл. 1.7 прогнозується дефіцит готівки на лютий і березень у сумі 46 тис. грн (9 + 37), після чого доцільно розглянути декілька варіантів його подолання. Для цього можна оптимізувати управління дебіторською заборгованістю на основі даних бухгалтерського обліку. Можливий варіант призупинення капітальних вкладень в основні засоби підприємства. Необхідно також передбачити можливість надання знижок покупцям у випадку ранньої попередньої плати. Багато керівників підприємств намагаються залучити в подібному випадку короткострокові кредити банків, тому що не завжди при цьому є відпрацьована система управління оборотними активами і грошовими потоками. У міжнародній практиці використовуються два основних методи для планування діяльності підприємства за майбутнім доходом:
Таблиця 1.5 Динаміка показників за 1 квартал поточного року, тис, грн
Таблиця 1.6
- капіталізації прибутку; - дисконтування чистих грошових надходжень (потоків). У випадку якщо майбутні доходи будуть дорівнювати поточним або темпи їх зростання передбачувані, застосовується метод капіталізації доходу. При цьому забезпечується стабільне функціонування підприємства протягом тривалого часу. У теорії оцінки майна під капіталізацією розуміється процедура перерахунку Таблиця 1.7 Розрахунок суми необхідного короткострокового фінансування, тис, грн
доходів у показник ринкової вартості об'єкта шляхом ділення чистого прибутку на ставку капіталізації. Ця ставка визначається з урахуванням ситуації на ринку нерухомості і ризику, яким супроводжується діяльність оцінюваного підприємства. Деякі автори пропонують використовувати для збільшення чистого оборотного капіталу показник чистих грошових надходжень, що розраховується за формулами: ЧГН = ЧД + АВ + ∆ДЗ - ∆ВНО - ∆ЧОК де ЧГН - чисті грошові надходження підприємства; ЧД - чистий доход у формі прибутку; АВ - амортизаційні відрахування; ∆ДЗ - збільшення довгострокової заборгованості; ∆ВНО - приріст вартості необоротних активів; ∆ЧОК- приріст чистого оборотного капіталу. ЧОК = ОА-КО де ЧОК- чистий оборотний капітал підприємства; ОА - оборотні активи підприємства; КО - короткострокові зобов'язання. Урахування цих параметрів слід проводити підприємствам, що мають значні необоротні активи, що залучають кредити банків і використовують кошти для збільшення чистого оборотного капіталу. Якщо чистий прибуток підприємства змінюється протягом декількох років, то для його оцінки рекомендується використовувати метод дисконтування грошових доходів (16.6): ВМ = ВТ ∙ (1 + Г)Т
де ВМ- майбутня грошова сума (майбутня вартість); ВТ- теперішня вартість грошової суми після дисконтування; Г- ставка дисконту або норма доходності, частки одиниці; Т- число років, за які провадиться підсумовування доходу.
Чиста поточна вартість майбутніх грошових потоків визначається за формулою: ЧПВ = ВТ – З де ЧПВ - чиста поточна вартість майбутніх грошових потоків; З - початкові витрати (собівартість продажів або капітальні вкладення в проект).
Той факт, що планування змушує керівництво думати про цілі і встановлювати пріоритети, можливо, є найголовнішим результатом цього процесу. Майбутньому властива невизначеність. Ми можемо тільки визначити напрямок руху і зробити декілька наукових припущень про можливі перешкоди на цьому шляху. У цьому зв'язку слід зазначити, що метод оцінки доходів підприємства за допомогою дисконтування грошових потоків відображає їхню майбутню прибутковість, що найбільшою мірою відповідає інтересам інвесторів і кредиторів. Таким чином, планування сприяє підвищенню прибутковості, удосконаленню процесу прийняття рішень і зменшенню серйозних помилок. Триступеневий процес планування (аналіз, прогнозування і планування потоків коштів) передбачає прийняття рішень і здійснення заходів, що впливають на майбутнє підприємства. Оскільки ніхто не в змозі точно передбачити майбутнє, процес планування має бути невпинним. Необхідно постійно відображати в аналізі, прогнозуванні і плануванні будь-яку ситуацію в міру надходження нової інформації. Зовнішні умови, що змінюються неперервно, потребують, щоб процес перегляду планів був невпинним. Оскільки зміни в практичній діяльності відбуваються досить часто, не можна розраховувати на точне виконання планового завдання. Плани потрібно пристосовувати до змін, що можуть відбуватися щорічно, щокварталу, щомісяця або навіть щодня. Фундаментальне обґрунтування можливостей формування чистого грошового потоку передбачає розробку плану надходження та використання грошових коштів, який розробляється на підприємстві в зазначеній нижче послідовності.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-12-09; просмотров: 1073; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.9.9 (0.019 с.) |