Чистий оборотний капітал і поточні фінансові потреби підприємства.

Активи підприємства поділяються на 2 частини:

1. основні активи (фіксовані активи)

2. оборотні активи (вир. запаси, НВ, ДЗ)

 

Оборотні активи залежать від здатності перетворюватися в гроші поділяються на 3 групи:

1. низьколіквідні (запаси ГП, сировини та матеріалів);

2. середньоліквідні (дебіторська заборгованість);

3. швидколіквідні (найбільш ліквідні)(грошові кошти)

 

Основні активи і та частина оборотних активів, яка на протязі року знаходилася на незмінному рівні (не залежить від сезонних коливань), в сумі складають постійні активи.

Решта активів називається нестабільними або сезонними активами.

 

Пасиви підрозділяються на:

1. Власні;

2. Залучені.

 

Власні кошти і довгострокові кредити в сумі складають постійні пасиви. Решта пасивів являє собою поточні пасиви.

До складу поточних пасивів входять:

- короткострокові кредити;

- кредиторська заборгованість;

- та частина довгострокових кредитів, строк погашення яких настає в даному році.

Різниця між поточними активами і поточними пасивами являє собою чистий оборотний капітал.

Баланс

А Основні активи		П Власні кошти
Грошові кошти	Поточні активи	Довгострокові зобов’язання
ЧОК = поточні активи-поточні пасиви		Поточні пасиви

^ВК довгостр. зобов’яз.

Чистий оборотний капітал показує ту суму поточних активів, яка не покрита ні власними коштами, ні довгостроковими зобов’язаннями.

Решта активів, яка не покрита не тільки власними коштами і довгостроковими зобов’язаннями, а і наявними грошовими коштами фінанси-ся підприємством в борг. в першу чергу за рахунок кредиторської заборгованості.

Якщо ж не вистачає і кредиторської заборгованості, то у підприємства виникає необхідність у короткостроковому кредиті, тобто необхідність в додаткових грошових коштах.

Таким чином у підприємства виникли поточні фінансові потреби.

Поточні фінансові потреби – це різниця міжпоточними активами підприємства (без грошових коштів) і кредиторською заборгованістю підприємства, тобто у підприємства виникає потреба в грошах, якщо його поточні активи непокриті ні власними коштами ні довгостроковими зобов’язаннями, ні грошами на рахунках, ні кредиторською заборгованістю.

 

ПФП = поточні активи – кредиторська заборгованість

▲

Запаси (РП), сировина і матеріали – дебіторська заборгованість

Таким чином, поточні фінансові потреби являють собою проріху в бюджеті фірми і показують суму нестачі власних оборотних коштів.

Ця сума нестачі визначається як різниця між коштами, які знаходяться в ВЗ, ДЗ і КЗ.

Ця сума ПФП визначає суму необхідного короткострокового кредиту.

ПФП = Запаси+ДЗ-КЗ

- ГП

- Сировина

- Матеріали

Основною задачею оперативного управління поточними активами і поточними пасивами підприємства є зведення до мінімуму поточних фінансових потреб підприємства і, по друге, скорочення часу необхідного для перетворення коштів, вкладених в запаси і дебіторську заборгованість в гроші на рахунку підприємств.

Таким чином, скорочення тривалості обороту оборотних коштів:

Період            Період            Період            Період

оборотності = обор-ті  + обор-ті    - обор-ті

оборотних               запасів            дебіт.              кредит.

коштів                                        заборгов.       заборгов.

                       ↑                           ↑                     ↑

Період            Виробн. собів-ть     Середньор.              Середньор.

оборотності = реаліз-ї про-ї +     сума ДЗ - сума КЗ

оборотних     Середньор. в-ть      Річна вир/360 Σзакупівель

 активів          товарно-мат.зап.                                 за рік / 360

ПФП можна виражати, як в грошових одиницях, так і в % до річного обсягу продажів, а також у часі відносно річного обороту.

Наприклад: якщо ПФП = 50%, це означає, що нестача оборотних коштів підприємства еквівал. половині його річного обороту. Тобто 180 днів підприємство працює тільки на те, щоб покрити свої фінансові потреби.