Конспект з «Фінансового менеджменту»

Конспект з «Фінансового менеджменту»

2006

Тема: „Управління інвестиційною діяльністю підприємства”.

 

1. Економічна сутність і завдання інвестиційної діяльності і інвестиційної політики.

2. Види і форми інвестицій.

3. Політика управління реальними інвестиціями.

4. Визначення первісних витрат та додаткового грошового потоку при втіленні нового проекту.

5. Методи оцінки економічної доцільності економічних проектів.

5.1. Загальні принципи оцінки інвестиційних проектів;

5.2. Метод дисконтованого періоду окупності;

5.3. Метод чистої теперішньої вартості (NPV);

5.4. Метод внутрішньої норми прибутковості(IRR);

5.5. Прийняття рішень по критерію найменшої вартості.

 

                                                                                                          

 

Методи оцінки економічної доцільності економічних проектів.

Загальні принципи оцінки.

Оцінка ефективності інвестицій базується на наступних головних принципах:

 

1. оцінка ефективності використання інвестиційного капіталу здійснюється шляхом співставлення грошового потоку, який формується під час реалізації проекту і вхідної інвестиції;

Проект визначається ефектом, якщо грошовий потік, який він створює, забезпечує повернення вхідної суми інвестицій і необхідної норми дохідності для інвесторів, які надали свій капітал;

2. інвестований капітал і грошові потоки, які створилися цим капіталом,

 приводяться до теперішнього часу шляхом дисконтування. 

 

Найбільш поширені показники ефективності капітальних вкладень:

1. дисконтова ний період окупності інвестицій;

2. чиста теперішня вартість інвестицій (NPV);

3. внутрішня норма дохідності(IRR).

Ці показники використовуються для досягнення двох цілей:

- для визначення ефективності незалежних інвестиційних проектів (абсолютна ефективність), коли робиться висновок про прийняття або

 відхилення даного проекту

- для визначення взаємовиключних проектів (порівняльна ефективність), коли робиться висновок, який проект прийняти із декількох альтернативних. 

 

 

Тема: Управління активами.

1. Чистий оборотний капітал і поточні фінансові потреби підприємства.

2. Управління виробничими запасами.

3. Управління кредиторською заборгованістю.

4. Управління дебіторською заборгованістю.

5. Джерела фінансування оборотних коштів.

6. Управління грошовими коштами підприємства.

7. Політика фінансування оборотних коштів.

 

Запаси (РП), сировина і матеріали – дебіторська заборгованість

Таким чином, поточні фінансові потреби являють собою проріху в бюджеті фірми і показують суму нестачі власних оборотних коштів.

Ця сума нестачі визначається як різниця між коштами, які знаходяться в ВЗ, ДЗ і КЗ.

Ця сума ПФП визначає суму необхідного короткострокового кредиту.

ПФП = Запаси+ДЗ-КЗ

- ГП

- Сировина

- Матеріали

Основною задачею оперативного управління поточними активами і поточними пасивами підприємства є зведення до мінімуму поточних фінансових потреб підприємства і, по друге, скорочення часу необхідного для перетворення коштів, вкладених в запаси і дебіторську заборгованість в гроші на рахунку підприємств.

Таким чином, скорочення тривалості обороту оборотних коштів:

Період            Період            Період            Період

оборотності = обор-ті  + обор-ті    - обор-ті

оборотних               запасів            дебіт.              кредит.

коштів                                        заборгов.       заборгов.

                       ↑                           ↑                     ↑

Період            Виробн. собів-ть     Середньор.              Середньор.

оборотності = реаліз-ї про-ї +     сума ДЗ - сума КЗ

оборотних     Середньор. в-ть      Річна вир/360 Σзакупівель

 активів          товарно-мат.зап.                                 за рік / 360

ПФП можна виражати, як в грошових одиницях, так і в % до річного обсягу продажів, а також у часі відносно річного обороту.

Наприклад: якщо ПФП = 50%, це означає, що нестача оборотних коштів підприємства еквівал. половині його річного обороту. Тобто 180 днів підприємство працює тільки на те, щоб покрити свої фінансові потреби.

 

 

Стандартний запис оформлення системи розрахунків з пост-ми

Netto 30

Це означає, що надається знижка 5%, якщо розрахунки проводяться протягом 3х днів. А протягом 30 днів – в повній сумі.

Приклад: фірмі пропонується знижка 3%, якщо рахунок за товар на суму 100000 грн. сплатиться відразу. Разом з тим, фірма має змогу згідно договору отримати товар і сплатити рахунок на протязі 60 днів. Місцевий банк пропонує кредит для уплати рахунку під 20% річних. Що вигідніше: скористатися знижкою або сплатити всю суму товару через 60 днів.

Net 6 0

Σ знижки = 3%*100000/100=3000 (грн.)

% банку = ставка ε кр.Т.= (100000-3000)*0,2* 60 = 3233 (грн.)

                                                                 360              

 

 

Джерела фінансування

Фінансування прирісту оборотних коштів може здійснитись за рахунок залучених та власних джерел.

Основну питому вагу займають власні джерела:

1. Власні кошти підприємства (прибуток, інструменти надходять до підприємства разом з придбанням ОЗ);

2. За рахунок фінансових резервів підприємства;

3. Емісія у/п;

4. Приріст стійких пасивів.

До стійких пасивів відносяться:

- Заборгованість по з/п і відрахуваннями по неї;

- Резерв наступних платежів;

- Передплата покупців продукції.

Приклад: на підприємстві передбачений квартальний ФОП – в розмірі 270 000 грн. з/п нараховується 15-го і 30-го числа кожного місяця, а виплачується відповідно 20-го і 5-го числа. Необхідно визначити мінімальну заборгованість підприємства по з/п.

1. Тривалість розриву миги нарахованим і виплатою з/п:

випл. нар.

20 - 5=15 (дн.)

випл. нар.

5 - 30=5 (дн.)

наст.міс.

 

2. Мінімальна заборгованість по з/п:

270/90 · 5 дн. = 15 000 (грн.)

 

Консервативна,

Поміркована,

Агресивна.

Рішення про те, як саме фінансувати активи за рахунок короткострокових чи довгострокових зобов’язань – приймається за умови доведення ризику до мінімуму та одержання максимального доходу. За нормальних економічних умов довгострокові позики дорожчі за короткострокові. Пояснюється це тим, що кредитори, які позичають кошти на більш тривалий термін, більше ризикують через невизначеність, ніж ті позикодавці, яким повертають позики за короткий термін. Ризик неплатоспроможності та вплив інфляції, як правило, значно вищий для довгострокових позик, що відображається у зростанні процентних ставок. Довгострокові позики є дорожчими ще й тому, що гарантують позичальникам можливість використовувати кошти протягом тривалого терміну без поновлення фінансових ресурсів. В разі несвоєчасного поновлення короткострокових позик, підприємство може залишитись без грошей на рахунку і в касі, а комерційна діяльність може припинитись. Фінансування за рахунок довгострокових позик, які дорого коштують вважається консервативним підходом до забезпечення ліквідності підприємства. За такого підходу може покриватися більшість майбутніх фінансових потреб за рахунок довгострокових позик. На короткий термін позичають лише незначні суми.

За консервативного підходу необоротні активи, системна частка оборотних активів та частина сезонних потреб фінансується за допомогою довгострокових зобов’язань і ВК. За рахунок короткострокових зобов’язань фінансується лише частина сезонних потреб, але ризик залишитись без коштів є мінімальним.

За поміркованого підходу, необоротні активи і системна частка оборотних активів фінансується за рахунок довгострокових зобов’язань власного капіталу. Сезонні потреби фінансуються за рахунок короткострокових зобов’язань.

За агресивного підходу, необоротні активи і лише частина мінімального рівня оборотних активів покривається за рахунок довгострокових зобов’язань і ВК. Всі сезонні потреби, а також частина мінімального рівня оборотних активів покриваються за рахунок короткострокових позик. За такого фінансування вартість капіталу мінімальна, проте ризик пов'язаний з проблемою ліквідності, досить високий.

Від того, як фінансові менеджери відносяться до ризику залежить вибір підприємством необхідних підходів до фінансування своїх активів. Якщо підприємство впевнене в тому, що короткострокові зобов’язання будуть легко поновлені, то застосувавши агресивний підхід, вона заощадить значні кошти на оплаті запозичень. З іншого боку, коли немає впевненості що можна бути постійно підтримувати зобов’язання на визначеному рівні (що характерно для вітчизняної ситуації) поміркований підхід, або навіть консервативний, буде ефективним.

 

Віт про рух грошових коштів

Грошові потоки від активів включають три компоненти: грошові потоки від поточної (операційної) діяльності; грошові потоки від інвестиційної діяльності; грошові потоки від фінансової діяльності..

Поточні (або операційні) грошові потоки - це надходження від щоденної роботи підприємства. Рух грошей тут відображає зміст операцій, пов'язаних з формуванням бухгалтерського і чистого прибутку. Додатний грошовий потік формує фінансову стійкість підприємства. Від'ємний грошовий потік за поточною діяльністю свідчить про недостачу грошових ресурсів навіть для простого відтворення.

Таким чином, операційні грошові потоки - це кошти, одержувані від звичайної виробничої діяльності підприємства.

Грошові потоки від інвестиційної діяльності включають операції, пов'язані з реальними і портфельними інвестиціями довгострокового характеру. Чисті капітальні витрати - це гроші, витрачені на основні засоби, мінус гроші, отримані від продажу основних засобів. Додатний грошовий потік свідчить про раціональний розподіл коштів підприємства. Від'ємний грошовий потік можливий у випадку, коли підприємство продає більше активів, ніж купує.

Грошові потоки від фінансової діяльності являють собою операції з короткострокового фінансування підприємства: реалізація і викуп акцій; облігаційні позики та їх погашення; валютні операції; погашення зобов'язань за векселями, заставними (при іпотечному кредитуванні) тощо.

Таким чином, грошові потоки від активів являють собою суму чистих грошових потоків з операційної, інвестиційної і фінансової діяльності. Відповідно до міжнародних стандартів обліку і практичного досвіду з підготовки звітності про рух коштів використовуються два методи - прямий і непрямий.

Прямий метод розрахунку заснований на відображенні результатів операцій за рахунками коштів за певний період. При цьому операції групуються за трьома видами діяльності: поточною (операційною), інвестиційною і фінансовою. Прямий метод дозволяє оцінити платоспроможність підприємства, а також здійснювати оперативний контроль за надходженням і витратою коштів.

Недоліком цього методу є відсутність обліку взаємозв'язку отриманого фінансового результату (прибутку) і зміни абсолютного розміру коштів підприємства,

У табл. 1.2 подано аналітичні дані звіту про рух коштів підприємства. Ця таблиця складається на основі прямого розрахунку, що дозволяє оперативно управляти рухом грошових потоків. Використовуються дані аналітичного обліку, Головної книги та інші документи місячного, квартального або річного періодів.

За базовий рік залишок коштів склався з їх залишку на початок року, припливу коштів від інвестиційної і фінансової діяльності і відтоку від поточної діяльності (53 + 99 + 549-83 = 618).

За звітний рік залишок коштів склався із залишку грошей на початок періоду, їх $Т- *     припливу за поточною та інвестиційною діяльністю і відтоку за фінансовою діяльністю

(609 + 212+130-689 = 262).

Непрямий метод спрямований на одержання коштів, що характеризують чистий грошовий потік підприємства у звітному періоді.

Цей метод переважає з аналітичної точки зору, тому що дозволяє визначити взаємозв'язок отриманого прибутку зі зміною величини грошових коштів.

 

Таблиця 1.2

Аналітичний звіт про рух коштів по підприємству (прямий метод), тис. грн

№ п/п	Показник		Період
			Базовий	Звітний
1 1	Залишок коштів на початок періоду		53	609
2 2	І. Рух коштів від поточної діяльності Надходження виручки від продажу продукції Л		6772	7449
33	Надходження від продажу майна		87	94
4 4	Оплата рахунків постачальників за сировину і матеріали		-2764	-3041
55	Оплата праці		-1308	-1439
6 6	Платежі в бюджет і в позабюджетні фонди		-977	-1026
7 7	Загальногосподарські витрати		-756	-804
8 8	Виплата відсотків за позичками банків		-1070	-950
9 9	Інші надходження і виплати (сальдо + або -)		-67	-71
110	Результат від поточної діяльності (приплив +, відтік -)	-83		212
111	II. Рух коштів від інвестиційної діяльності Надходження від реалізації основних засобів		136	780
112	Придбання основних засобів		-37	-650
113	Результат від інвестиційної діяльності (приплив+, відтік-)		99	130
114	III. Рух коштів у фінансовій діяльності Банківський кредит		350	175
115	Бюджетний кредит		576	-
116	Погашення кредитів		-460	-776
117	Цільове фінансування		-	-150
118	Фінансові вкладення		-140	-200
119	Інші надходження		223	262
220	Результат від фінансової діяльності (приплив +, відтік -)		549	-689
221	Надійшло, всього		8197	9369
222	Виплати, всього		7579	9107
223	Всього (приплив +, відтік -) коштів		618	262

 

Розрахунок грошових потоків непрямим методом ведеться від показника чистого прибутку з необхідними його коригуваннями в статтях, що не відображають рух реальних грошей на відповідних рахунках.

Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень про використання коштів необхідно мати інформацію про надходження і витрату грошей за окремими видами діяльності: поточною (операційною), інвестиційною і фінансовою. У табл. 1.3 наводиться аналітична форма звіту про рух коштів на підприємстві при використанні непрямого методу.

Таблиця 1 3.

Аналітичний звіт про рух коштів за рік по підприємству (непрямий метод), тис. грн.

Стаття	Сума
І. Поточна (операційна діяльність) 1. Чистий прибуток Поправки, внесені на відновлення чистого грошового потоку від поточної діяльності 2. Негрошові витрати, витрати і збитки, що впливають на чистий прибуток 2.1. Амортизація основних засобів 2.2. Зниження надходжень від дебіторів 2.3. Збільшення залишку виробничих запасів 2.4. Надходження матеріалів від ліквідації основних засобів після капітального ремонту  2.5. Повернення матеріалів з виробництва на склад 2.6. Сума списання вартості недоамортизованих основних засобів	72      45  -31 -17               20               4                              -7
Чистий грошовий потік від поточної діяльності	86
II. Інвестиційна діяльність 1. Придбання устаткування і транспортних засобів 2. Надходження від реалізації зайвого устаткування 3. Придбання довгострокових цінних паперів (акцій) 4. Надходження від продажу цінних паперів	-180                   7                 -9                 27
Чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності	-155
III. Фінансова діяльність 1. Надходження за короткостроковими позиками 2. Погашення короткострокових позик 3. Надходження за довгостроковими позиками 4. Надходження від додаткової емісії акцій 5. Погашення довгострокових позик 6. Виплачені дивіденди акціонерам	5               -13               135                 16                -14                -22
Чистий грошовий потік від фінансової діяльності	107
Чиста сума (збільшення (+), зниження (-) коштів (86-155+107))	38
Кошти на початок року	9
Кошти на кінець року (38 + 9)	47

Аналіз даних, наведених у табл. 1.3, свідчить про те, що в результаті поточної діяльності отримано кошти в сумі 86 тис. грн. Проте цих коштів недостатньо для фінансування інвестиційної діяльності підприємства (155 тис. грн). Залучення відсутніх коштів у розмірі 69 тис. грн (155-86) було здійснено за допомогою позик і емісії звичайних акцій. За рахунок цих коштів виплачено дивіденди акціонерам і досягнуто приросту коштів по підприємству в цілому на суму 38 тис. грн.

Крім прямого і непрямого методів вимірювання грошових потоків існує так званий метод ліквідного грошового потоку Він дозволяє оперативно розраховувати потік коштів на підприємстві і використовується в експрес-діагностиці його фінансового стану.

Ліквідний грошовий потік (ГПл) є показником надлишкового або дефіцитного сальдо коштів підприємства і визначається за формулою:

ГПл=(ДКк + ККк -Кк)-(ДКn + ККn -Кn]

де ДКк і ДКn - довгострокові кредити банків на кінець і на початок

ККк і ККn - короткострокові кредити банків на кінець і на початок періоду.

КК і Кn - кошти на кінець і на початок періоду.

Звіт про рух грошових коштів суб'єкта господарювання є складовим елементом публічної фінансової звітності, регулярне оприлюднення якої є обов'язковими для усіх підприємств України і має на меті відобразити зміну грошових коштів суб'єкта господарювання протягом звітного періоду - їх надходження та вибуття. Звіт про рух грошових коштів суб'єкта господарювання регламентується положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №4. При цьому вважається, що основною метою формування Звіту про рух грошових коштів як частини публічної фінансової звітності являється необхідність представлення третім особам повної, правдивої та неупередженої фінансової інформації щодо діяльності суб'єкта господарювання протягом звітного періоду.                                                                   

Однак, Звіт про рух грошових коштів використовується і для потреб прогнозування та планування грошових потоків. За такому випадку даний документ слід розглядати не як форму публічної фінансової звітності, а як внутрішній фінансовий документ, що забезпечує зведення та узагальнення фінансових даних щодо основних бюджетів підприємства та формування прогнозного (планового) Звіту про рух грошових коштів, що відображає очікувану зміну величини грошових коштів суб'єкта господарювання в результаті надходження або вибуття грошових ресурсів при здійсненні операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

 

 

Планування, надходження і використання грошових коштів

Найменш вивченою проблемою фінансового менеджменту є планування грошових потоків. Воно тісно пов'язано зі стратегічним плануванням фінансово-господарської діяльності підприємства. Планування грошових потоків полягає у визначенні можливих джерел надходження коштів -і напрямків їх витрати. Планування здійснюється в часовому аспекті: на рік (з розбивкою по кварталах); на квартал (з ' розбивкою по місяцях); на місяць (з розбивкою по декадах або п'ятиденках).

Методика планування грошових потоків включає такі елементи:

- планування грошових надходжень за період;

- планування відтоку коштів;

- розрахунок чистого грошового потоку (надлишок +, нестача -);

- визначення загальної потреби в короткостроковому фінансуванні.

Основними фінансовими документами надходження і витрати коштів є:

- касовий бюджет - план надходження і витрати коштів;

- платіжний календар - форма поточного фінансового плану управління грошовими потоками.

Основним джерелом надходження коштів є виручка від реалізації продукції. У практичній діяльності необхідно враховувати середній період для оплати товару покупцем. Це пов'язано із запізнюванням в оплаті і утворенням дебіторської заборгованості.

Використовуючи балансовий метод, можна розрахувати грошові надходження і зміну дебіторської заборгованості за формулою:

ВР + ДЗ _nn = ГН + ДЗ _kn

де ВР - виручка від реалізації продукції за рік;

ДЗ_nn - дебіторська заборгованість за товари і послуги на початок періоду;

ГН - грошові надходження протягом року;

ДЗ_kn - дебіторська заборгованість на кінець звітного періоду.

Аналізуючи дебіторську заборгованість, необхідно враховувати час її погашення. При цьому встановлюється усереднена величина з терміном погашення до 30 днів, до 60 днів і т.д.

Наступним етапом є вивчення відтоку коштів. Головним його елементом є погашення кредиторської заборгованості. Відстрочена кредиторська є додатковим джерелом короткострокового фінансування.

На третьому етапі визначається чистий грошовий потік (додатне або від'ємне сальдо).

Приклад. Підприємство планує грошові потоки на основі таких показників: 80% продукції воно продає в кредит, 20% продукції продає за розрахунок готівкою. Підприємство також надає своїм покупцям 30-денний кредит у формі відстрочки платежів. Практична діяльність свідчить про те, що 70% платежів оплачуються покупцями своєчасно в рамках установленого терміну, а інші 30% - протягом наступного місяця. Обсяг реалізації продукції в грудні попереднього року склав 300 тис. грн, у листопаді - 280 тис. грн.

Необхідно розробити план коштів на 1 квартал майбутнього року. Він включає послідовність розрахунків, наведених у табл. 1.5-1.7.

У табл. 1.7 прогнозується дефіцит готівки на лютий і березень у сумі 46 тис. грн (9 + 37), після чого доцільно розглянути декілька варіантів його подолання. Для цього можна оптимізувати управління дебіторською заборгованістю на основі даних бухгалтерського обліку. Можливий варіант призупинення капітальних вкладень в основні засоби підприємства. Необхідно також передбачити можливість надання знижок покупцям у випадку ранньої попередньої плати.

Багато керівників підприємств намагаються залучити в подібному випадку короткострокові кредити банків, тому що не завжди при цьому є відпрацьована система управління оборотними активами і грошовими потоками.

У міжнародній практиці використовуються два основних методи для планування діяльності підприємства за майбутнім доходом:

 

Таблиця 1.5

Динаміка показників за 1 квартал поточного року, тис, грн

 

Показник	Січень	Лютий	Березень
Дебіторська заборгованість на початок періоду	135	160	182
Виручка від реалізації продукції (всього)	315	335	380
У тому числі продаж у кредит (з відстрочкою платежу),	252	264	302
Надходження коштів - всього	290	315	340
У тому числі: 20% реалізації поточного місяця готівкою	63	67	76
70% реалізації в кредит минулого місяця	168	176,4	187,6
30% реалізації в кредит позаминулого місяця	67,2	72	75,6
Дебіторська заборгованість на кінець періоду	160	180	222
Балансове рівняння (ф. 16.3)	135 + 315-290= 160	160 + 335-315=180	182+380- 340 = 222

 

Таблиця 1.6

Планування коштів на квартал, тис. грн
Показник	Січень	Лютий	Березень
Надходження коштів від реалізації продукції	290	315	340
Інші надходження	26	13	52
Всього надходжень	316	328	392
Відтік коштів: Погашення кредиторської заборгованості	246	292	308
Інші платежі (оплата праці, податки тощо)	34	38	52
Всього виплат	280	330	360
Надлишок (+), недостача (-) коштів	10	-15	-20

- капіталізації прибутку;

- дисконтування чистих грошових надходжень (потоків).

У випадку якщо майбутні доходи будуть дорівнювати поточним або темпи їх зростання передбачувані, застосовується метод капіталізації доходу. При цьому забезпечується стабільне функціонування підприємства протягом тривалого часу. У теорії оцінки майна під капіталізацією розуміється процедура перерахунку

Таблиця 1.7

Розрахунок суми необхідного короткострокового фінансування, тис, грн

 

Показник	Січень	Лютий	Березень
Залишок коштів на початок періоду	18	32	9
Зміна коштів	10	-15	-20
Залишок коштів на кінець періоду	28	17	-11
Необхідний мінімум коштів на розрахунковому рахунку	26	26	26
Потреба в короткостроковому банківському кредиті	-	9	37

доходів у показник ринкової вартості об'єкта шляхом ділення чистого прибутку на ставку капіталізації. Ця ставка визначається з урахуванням ситуації на ринку нерухомості і ризику, яким супроводжується діяльність оцінюваного підприємства. Деякі автори пропонують використовувати для збільшення чистого оборотного капіталу показник чистих грошових надходжень, що розраховується за формулами:

ЧГН = ЧД + АВ + ∆ДЗ - ∆ВНО - ∆ЧОК

де ЧГН - чисті грошові надходження підприємства;

ЧД - чистий доход у формі прибутку;

АВ - амортизаційні відрахування;

∆ДЗ - збільшення довгострокової заборгованості;

∆ВНО - приріст вартості необоротних активів;

∆ЧОК- приріст чистого оборотного капіталу.

ЧОК = ОА-КО

де ЧОК- чистий оборотний капітал підприємства; ОА - оборотні активи підприємства; КО - короткострокові зобов'язання.

Урахування цих параметрів слід проводити підприємствам, що мають значні необоротні активи, що залучають кредити банків і використовують кошти для збільшення чистого оборотного капіталу.

Якщо чистий прибуток підприємства змінюється протягом декількох років, то для його оцінки рекомендується використовувати метод дисконтування грошових доходів (16.6):

ВМ = ВТ ∙ (1 + Г)^Т

де ВМ- майбутня грошова сума (майбутня вартість);

ВТ- теперішня вартість грошової суми після дисконтування;

Г- ставка дисконту або норма доходності, частки одиниці;

Т- число років, за які провадиться підсумовування доходу.

 

Чиста поточна вартість майбутніх грошових потоків визначається за формулою:

ЧПВ = ВТ – З

де ЧПВ - чиста поточна вартість майбутніх грошових потоків;

З - початкові витрати (собівартість продажів або капітальні вкладення в проект).

 

Той факт, що планування змушує керівництво думати про цілі і встановлювати пріоритети, можливо, є найголовнішим результатом цього процесу. Майбутньому властива невизначеність. Ми можемо тільки визначити напрямок руху і зробити декілька наукових припущень про можливі перешкоди на цьому шляху.

У цьому зв'язку слід зазначити, що метод оцінки доходів підприємства за допомогою дисконтування грошових потоків відображає їхню майбутню прибутковість, що найбільшою мірою відповідає інтересам інвесторів і кредиторів.

Таким чином, планування сприяє підвищенню прибутковості, удосконаленню процесу прийняття рішень і зменшенню серйозних помилок. Триступеневий процес планування (аналіз, прогнозування і планування потоків коштів) передбачає прийняття

рішень і здійснення заходів, що впливають на майбутнє підприємства. Оскільки ніхто не в змозі точно передбачити майбутнє, процес планування має бути невпинним. Необхідно постійно відображати в аналізі, прогнозуванні і плануванні будь-яку ситуацію в міру надходження нової інформації. Зовнішні умови, що змінюються неперервно, потребують, щоб процес перегляду планів був невпинним.

Оскільки зміни в практичній діяльності відбуваються досить часто, не можна розраховувати на точне виконання планового завдання. Плани потрібно пристосовувати до змін, що можуть відбуватися щорічно, щокварталу, щомісяця або навіть щодня.

Фундаментальне обґрунтування можливостей формування чистого грошового потоку передбачає розробку плану надходження та використання грошових коштів, який розробляється на підприємстві в зазначеній нижче послідовності.

 

Платіжний календар

Ефективність управління грошовими потоками певною мірою залежить від організації оперативного фінансового планування, яке включає розробку платіжного календаря.

Платіжний календар — це інструмент оперативного планування фінансової діяльності підприємства. Він складається, як правило, на місяць з розбивкою на декади або тижні. У ньому визначаються очікувані на той чи інший відрізок часу грошові надходження за всіма напрямами доходів і спроможність підприємства своєчасно виконувати всі свої фінансові зобов'язання.

Платіжний календар узгоджує строки надходження коштів зі строками платежів за зобов'язаннями. Розробляється він на квартал з розробкою за місяцями, декадами в різних варіантах, але, як правило, містить такі розділи:

 -надходження коштів;

-видатки;

-перевищення надходжень над видатками;

 -перевищення видатків над надходженнями;

-залишок коштів на початок періоду;

-залишок коштів на кінець періоду.

За допомогою платіжного календаря вирішуються такі завдання:

-організація обліку обсягів надходження грошових коштів і їх витрат в певні проміжки часу;

-управління платоспроможністю підприємства;

-розробка заходів щодо запобігання виникнення дефіциту грошових коштів у певні проміжки часу;

-розробка заходів щодо ефективного використання тимчасово вільних грошових коштів;

-визначення потреб в обсягах короткострокового кредиту в певні проміжки часу; -постійний контроль за своєчасністю надходження коштів, аналіз причин відхилення від графіків.

Розробка платіжного календаря базується на інформації, яка охоплює всі аспекти фінансової діяльності підприємства, а саме: плани продажу продукції, стан розрахунків з дебіторами і кредиторами, графіки виплат заробітної плати, кредитні угоди, кошториси витрат на виробництво, плани капітальних вкладень, угоди тощо. Орієнтовний зміст платіжного календаря представлено у табл.3.4

Таблиця 3.4. Платіжний календар на період

з/п	Стаття			Місяць
				Декади
				І	II			III
	Надходження коштів
1	Виручка від реалізованої продукції
2	Виручка від реалізованих активів
3	Надходження коштів від позареалізаційних операцій
4	Погашення дебіторської заборгованості
5	Отримання авансів від покупців
б	Орендні платежі
7	Отримання коротко строкових позик
8	Цільові надходження
9	Інші надходження
10	Всього надходжень
	Видатки
11	Невідкладні потреби
12	Заробітна плата та платежі прирівняні до неї;
13	Платежів бюджет:
	ПДВ
	акцизний збір
	податок на прибуток
		плата за землю
		інші податки і збори
14		Відрахування в позабюджетні фонди
15		Оплата рахунків постачальників
16		Погашення кредиторської заборгованості
17		Сплата рахунків підрядчиків
18		Погашення позик
19		Сплата відсотків за позики
210		Орендна плата
211		Виплати дивідендів
212		Інші платежі
213		Всього виплат
214		Перевищення надходжень над видатками (10-23) > 0
215		Перевищення виплат над надходженнями (10-23) <0
216		Залишок коштів на початок періоду
217		Залишок коштів на кінець періоду