З.Економічні методи зниження ризику

• Створення спеціального резервного фонду (фонду ризику)

Створення спеціального резервного фонду (фонду ризику) здійснюється за рахунок відрахувань із прибутку на випадок виникнення непередбачених ситуацій. Рекомендується такий спосіб визначення оптимальної величини резервного фонду: середню суму втрат за минулі три роки варто розділити на середньорічні суми, скоригувавши їх на середньорічні темпи інфляції.

• Створення страхового товарного запасу

Створення страхового товарного запасу здійснюється з метою компенсації коливань попиту на товари. Обсяг сформованого страхового запасу визначається коефіцієнтом (1-3 і більше) від обсягів робочого товарного запасу і залежить від кон'юнктури ринку і стабільності виконання зобов'язань постачальниками. Розмір страхового запасу розраховується за формулою

де ТЗ — - обсяг товарного запасу;

ОЗодн — одноденний обсяг закупівлі, передбачений діючими контрактами;

d — середньоквадратичне відхилення фактичного терміну постачання від контрактних умов

(у днях);

Ксз — коефіцієнт формування страхового запасу залежно від рівня ризику.

 

- Страховий запас коштів

Страховий запас коштів створюється з метою компенсації коливань надходжень і

використання коштів підприємства. Його розмір визначається статистичне.

Сальдо максимального (ДС_max) і оптимального (ДСопт) розмірів коштів визначається за формулами:

де ДСопт — оптимальний залишок коштів;

де Кmin — мінімальний обсяг операцій із продажу цінних паперів чи паперів з одержання позикових засобів;

СУУодс — вартість упущених можливостей у зв'язку з утриманням залишку коштів

— середньоквадратичне відхилення в розмірі залишків коштів;

 ДСmin — мінімальний рівень залишків коштів, установлений адміністрацією. - Розробка і впровадження системи штрафних санкцій

Розмір фінансової санкції (ФС) визначається за формулою:

де Пу — упущений прибуток за день до виконання зобов'язань;

І — інфляційні втрати.

Надбавку за відстрочку оплати розраховують так:

де НО — надбавка за відстрочку оплати;

Рф.в - рівень рентабельності фінансових вкладень, % річних;

Д — період відстрочки, днів.

- Страхування від ризику

Можна сказати, що найбільш важливим і найбільш розповсюдженим прийомом зниження ступеня ризику є страхування ризику, оскільки найсерйозніші економічні ризики страхуються за допомогою зовнішнього страхування.

Страховий захист таких ризиків забезпечують спеціальні страхові компанії, що залучають кошти страхувальників і використовують їх для відшкодування понесених ними збитків при виникненні певних обставин.

Сутність страхування виражається в тому, що підприємець готовий відмовитися від частини своїх доходів, аби уникнути ризику, тобто він готовий заплатити за зведення ступеня ризику до мінімуму.

- Самострахування від ризику

Система профілактики економічних ризиків, хоч і знижує імовірність їхнього виникнення, проте не може нейтралізувати всі пов'язані з ними негативні фінансові наслідки. Частково цю роль може взяти на себе внутрішнє страхування ризиків (самострахування), яке здійснюється в рамках самого підприємства. Самострахування означає, що підприємець швидше підстрахується сам, аніж купить страховку в страховій компанії. Тим самим він заощаджує на затратах капіталу по страхуванню.

Основне завдання самострахування полягає в оперативному подоланні тимчасових утруднень фінансово-комерційної діяльності. У процесі самострахування створюються різні резервні і страхові фонди. Ці фонди залежно від мети призначення можуть створюватися в натуральній чи грошовій формі. Резервні грошові фонди створюються насамперед на випадок покриття непередбачених затрат, кредиторської заборгованості і т.ін. Створення їх є обов'язковим для акціонерних товариств.