Аналіз ліквідності підприємства

 

Ліквідність ─ це здатність активів перетворюватися в грошові кошти. В загальному вигляді вона характеризується наявністю у підприємства ліквідних засобів у формі залишку грошей у касі, грошових коштів на рахунках у банку та тих елементів оборотних активів, які легко реалізуються.

Ступінь ліквідності активів підприємства визначається тривалістю часового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена (чим коротше період, тим вища ліквідність активів).

Інформаційним забезпеченням аналізу ліквідності підприємства є форма № 1 «Баланс».

Виконання аналізу ліквідності підприємства починається з заповнення табл. 7, за даними якої визначається ліквідність балансу. Ліквідність балансу визначається ступенем покриття зобов'язань підприємства такими його активами, строк перетворення яких у готівкові грошові кошти відповідає строку погашення платіжних зобов'язань. Таким чином, аналіз ліквідності балансу передбачає поетапне співставлення груп активів підприємства, виділених відповідно до ступеню їх ліквідності з групами пасивів, сформованими згідно строку їх виконання.

За ступенем ліквідності статті активів можна умовно розподілити на 4 групи:

1 група (А1) ─ абсолютно ліквідні активи, такі, як грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення.

2 група (А2) ─ активи, що швидко реалізуються (готова продукція, товари відвантажені й дебіторська заборгованість). Основним компонентом цієї групи є дебіторська заборгованість. Тому з метою підвищення ліквідності підприємство в необхідній мірі може управляти активами даної групи, зокрема змінюючи строки кредитування покупців.

3 група (А3) – активи, що повільно реалізуються (виробничі запаси та незавершене виробництво).

 

Таблиця 7

Показники ліквідності балансу підприємства у 2013 - 2014 роках

Стаття активу	Джерело інформації, форма №1	На початок 2013 року, тис.грн.	На кінець 2014 року, тис.грн.	На кінець 2014 року, тис.грн.	Стаття пасиву	Джерело інформації, форма №1	На початок 2013 року, тис.грн.	На кінець 2014 року, тис.грн.	На кінець 2014 року, тис.грн.
1.Найбільш ліквідні активи, А1	р. (1160 +1165)				1.Найбільш термінові зобов'язання, П1	рр. (1605 +... + 1650)
2.Активи, що швидко реалізуються, А2	р. (1120+…+1155)^*				2.Короткострокові пасиви, П2	р. (1600 + 1660+1665+ +1690+1700)
3.Активи, що повільно реалізуються, А3	рр. (1100+1110 + +1170+1190+1200)				3.Довгострокові пасиви, П3	рр. 1595+1800
4.Активи, що важко реалізуються А4	р. 1095				4.Постійні пасиви, П4	р. 1495

 

Примітка: * - крім рядків, які не входять до підсумку балансу.

 

Слід відзначити, що оборотні активи взаємопов’язані в межах кругообігу коштів, що відображається їх послідовною трансформацією з однієї групи активів у іншу.

4 група (А4) – активи, що важко реалізуються (основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, незавершене будівництво).

Оскільки в складі пасивів можна виділити зобов'язання різного рівня строковості, то у зв'язку з цим, усі зобов'язання підприємства, залежно від строковості їхнього погашення ділять на 4 групи:

1 група (П1) ─ найбільш строкові зобов'язання (кредиторська заборгованість і кредити банку, строк погашення яких настав);

2 група (П2) ─ середньострокові зобов'язання (короткострокові кредити банку);

3 група (П3) ─ довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити банку та позики);

4 група (П4) – постійні (стійкі) пасиви (власний капітал, що постійно знаходиться в розпорядженні підприємства).

Баланс вважають абсолютно ліквідним, якщо А1≥П1, А2≥П2, А3≥П3, А4≤П4. При цьому якщо виконуються перші три обов’язкові умови ліквідності А1≥П1, А2≥П2, А3≥П3, то виконується і остання нерівність А4≤П4, яка має балансуючий характер та підтверджує наявність у суб’єкта господарювання власних оборотних коштів і означає дотримання мінімальної умови фінансової стійкості.

За результатами аналізу даних табл. 7 надаються висновки про ліквідність балансу: як по кожному звітному періоду, так і за досліджуваний період взагалі з урахуванням наступного.

Невиконання однієї з перших трьох нерівностей свідчить про порушення ліквідності балансу. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі лише теоретично, оскільки при цьому має місце компенсація за вартісною величиною. Однак у реальній платіжній ситуації менш ліквідні засоби не можуть замінити більш ліквідні. Тому якщо будь-яка з нерівностей має знак, протилежний зафіксованому в оптимальному варіанті, ліквідність балансу більшою або меншою мірою буде відрізнятися від абсолютної.

Співставлення найбільш ліквідних активів та їх швидкореалізованих елементів з найбільш терміновими зобов’язаннями і короткостроковими пасивами дає можливість оцінити поточну ліквідність. Порівняння повільнореалізованих активів з довгостроковими зобов’язаннями відображає перспективну ліквідність.

Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність підприємства в найближчий до моменту проведення аналізу час.

Перспективна ліквідність представляє собою прогноз платоспроможності на основі співставлення потенційних надходжень і платежів.

Вивченням співвідношень вищевказаних груп активів і пасивів за декілька періодів можна встановити тенденції у структурі балансу та його ліквідності.

Наступним етапом аналізу ліквідності є дослідження відповідних фінансових коефіцієнтів (табл. 8), яке здійснюється поетапним співставленням окремих груп активів з короткостроковими пасивами на основі даних балансу.

Узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття), який визначається співвідношенням всіх поточних активів з поточними зобов’язаннями і характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Він показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань. Теоретичне значення даного показника – від 1,5 до 2.

Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності розраховують за більш вузьким колом оборотних активів, коли з їх загальної величини віднімають найменш ліквідну їх частину – запаси. Орієнтовне значення показника – від 0,5 до 1.

Найбільш жорстким критерієм ліквідності виступає коефіцієнт абсолютної ліквідності, який визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов’язань. Він показує, яка частина короткострокової заборгованості може бути у випадку необхідності погашена негайно за рахунок найбільш ліквідних активів. Теоретично достатнім вважається, якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться в межах 0,2 – 0,35.

Показник власних оборотних коштів характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів. Він характеризує свободу маневру і фінансову стійкість підприємства з позиції короткострокової перспективи.

Таблиця 8

Алгоритм розрахунку показників ліквідності підприємства

Показник	Формула розрахунку	Джерело інформації
1. Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл)
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл)
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал)
4. Власні оборотні кошти (ВОК)	Власний капітал(ВК) – необоротні активи (НА)	ф.1, р. 1495 – ф.1, р.1095
5. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами (Квок)
6. Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами (Кзвок)
7. Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів (Кманвок)
8. Коефіцієнт покриття запасів (Кпокр.зап)

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотним коштами показує, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних коштів підприємства. Чим вище цей показник, тим вище платоспроможність і кредитоспроможність підприємства.

Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами визначає, яка частина матеріальних запасів фінансується за рахунок власних коштів підприємства. Його значення рекомендується не нижче 0,5. Коефіцієнт маневреності ВОК характеризує частку власних оборотних коштів, яка знаходиться у формі абсолютно ліквідних активів – грошових коштів. Його зростання в динаміці розглядається як позитивна тенденція.

Коефіцієнт покриття запасів показує співвідношення величини «нормальних» джерел покриття запасів до величини запасів. До таких джерел відносяться власні оборотні кошти, короткострокові банківські кредити та кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Якщо значення показника менше за 1, то поточний фінансовий стан підприємства вважається нестійким.

З метою підвищення достовірності аналізу показників ліквідності традиційно рекомендується враховувати специфіку виробничої діяльності та індивідуальних компонентів поточних активів і поточних зобов’язань.

Відповідно до матеріалів табл. 8 заповнюється табл. 9 і надаються висновки щодо отриманих даних.