Договором між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу у цивільних справах від 28.05.2001 зі змінами Протоколу від 14.09.2007



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Договором між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу у цивільних справах від 28.05.2001 зі змінами Протоколу від 14.09.2007



Такий собі договір в ньому є Глава 4 – колізійні норми та норми встановлення повноважень, а в главі є Розділ 3 – Сімейне право, а там написано щодо :

Укладення шлюбу

Умови укладення шлюбу для кожного з подружжя визначаються законодавством Договірної Сторони, громадянином якої він є.

Форма укладення шлюбу та перешкоди до його укладення визначаються законодавством Договірної Сторони, на території якої шлюб укладається.

Особисті та майнові правовідносини подружжя

Особисті та майнові правовідносини подружжя визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої вони мають спільне місце проживання.

Якщо один із подружжя проживає на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території другої Договірної Сторони, їхні особисті та майнові правовідносини регулюються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої вони мали останнє спільне місце проживання.

Якщо подружжя не мало спільного місця проживання на території жодної з Договірних Сторін, застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, де був поданий позов.

Розірвання шлюбу

Якщо на час порушення справи один із подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - громадянином другої Договірної Сторони, у справі про розірвання шлюбу застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої подружжя має спільне місце проживання. Якщо один із подружжя має місце проживання на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території другої Договірної Сторони, застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, орган юстиції якої отримав заяву про порушення справи.

Якщо справу про розірвання шлюбу розглядає суд, він також є компетентним у вирішенні питань виховання й утримання неповнолітніх дітей подружжя, що розлучається.

Недійсність шлюбу

У справах про визнання шлюбу недійсним застосовується законодавство Договірної Сторони, яке застосовувалося при укладенні шлюбу.

І також як в МПП Батьківство

При встановленні чи оспорюванні батьківства застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, громадянство якої дитина набула при народженні.

Якщо громадянство дитини не встановлено, при розгляді питань встановлення чи оспорювання батьківства застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, на території якої дитина проживає або перебуває.

При встановленні чи оспорюванні батьківства компетентними є органи юстиції тієї Договірної Сторони, на території якої дитина проживає або перебуває.

ДАЛІ СТАТТІ 33 та 33 а в викладені в Редакції ЦЬОГО протоколу 2007 року

Це Правовідносини між батьками та дітьми

 

Правовідносини між батьками і дітьми регулюються законодавством тієї Договірної Сторони, громадянином якої є дитина. Якщо це найбільше відповідає інтересам неповнолітньої дитини, ці правовідносини можуть регулюватися законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої проживає дитина.

Компетентним виносити рішення щодо правовідносин між батьками і дітьми є як суд тієї Договірної Сторони, на території якої проживає дитина на час порушення справи, так і суд тієї Договірної Сторони, громадянином якої є дитина.

ЦЕ Опіка та піклування над неповнолітньою дитиною

Умови встановлення чи припинення опіки або піклування над неповнолітньою дитиною регулюються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої проживає неповнолітня дитина на час порушення справи у суді.

Якщо цього вимагає законодавство тієї Договірної Сторони, громадянином якої є дитина, для встановлення опіки та піклування обов'язковою є згода неповнолітньої дитини, якщо вона на те спроможна, та згода відповідного органу цієї Договірної Сторони.

Обов'язок здійснювати опіку чи піклування над неповнолітньою дитиною встановлюється згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, громадянин якої призначається опікуном чи піклувальником.

Громадянина однієї Договірної Сторони може бути призначено опікуном чи піклувальником неповнолітньої дитини, яка є громадянином другої Договірної Сторони, якщо він має місце проживання на території тієї Договірної Сторони, де він має виконувати цю функцію, та якщо це призначення найбільше відповідає інтересам неповнолітньої дитини.

ЦЕ ст. 36Усиновлення

Усиновлення, його скасування або визнання усиновлення недійсним регулюється законодавством тієї Договірної Сторони, громадянином якої є усиновлювана дитина на час подачі заяви про усиновлення.

Для усиновлення обов'язковою є згода дитини, якщо вона на те спроможна, а також згода її законного представника та відповідного органу Договірної Сторони, громадянином якої є усиновлювана дитина, якщо цього вимагає законодавство цієї Договірної Сторони.

У розгляді питань усиновлення, скасування та визнання усиновлення недійсним компетентним є суд тієї Договірної Сторони, на території якої проживає усиновлювана дитина на час подачі заяви про усиновлення.

Ключове:

Аналогічні висновки як до закону + 1) у колізійних нормах надається перевага юрисдикції на території якої відбувались дії; 2) 3 статті 33, 33а, 36 – в редакції ПРОТОКОЛУ.

54. Форми влаштування дітей, що залишились без піклування.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.186.43 (0.011 с.)