Технічні вимоги до оформлення

організаційно-розпорядчих документів.

Цей Стандарт встановлює 32 реквізити, серед яких: зображення Державного герба України, герба Автономної Республіки Крим; зображення емблеми організації або товарного знака (знака обслуговування); зображення нагород; код організації; код форми документа; назва організації вищого рівня; назва організації; назва структурного підрозділу організації; довідкові дані про організацію; назва виду документа; дата документа; реєстраційний індекс документа; посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь; місце складання або видання документа; гриф обмеження доступу до документа; адресат; гриф затвердження документа; резолюція; заголовок до тексту документа; відмітка про контроль; текст документа; відмітка про наявність додатків; підпис; гриф погодження документа; візи документа; відбиток печатки; відмітка про засвідчення копій; прізвище виконавця і номер його телефону; відмітка про виконання документа і направлення його до справи; відмітка про наявність документа в електронній формі; відмітка про надходження документа до організації; запис про державну реєстрацію.

 

Крім того, Стандарт встановлює вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, виготовлені за допомогою друкувальних засобів (на друкарській машинці або за допомогою комп’ютерної техніки).

 

Зокрема, в ньому обумовлено, в яких випадках і згідно з якими нормативно-правовими актами на бланках документів має відтворюватись зображення Державного герба України, герба Автономної Республіки Крим, зображення емблеми організації або товарного знака (знака обслуговування), зображення нагород. Обумовлюється, що назву організації вищого рівня зазначають скорочено, а в разі відсутності офіційно зареєстрованого скорочення — повністю. Назва організації — автора документа, повинна відповідати назві, зазначеній у його установчих документах. Скорочену назву організації зазначають у випадку, коли її офіційно зафіксовано в статуті (положенні про організацію). До новацій Стандарту належить також і встановлення ще одного реквізиту, вказаного останнім у цьому розділі — запис про державну реєстрацію. Його фіксують тільки на нормативно-правових актах міністерств та інших органів державної влади, включених до державного реєстру відповідно до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади».

 

ДСТУ 4163-2003 встановлює такі береги бланків документів: лівий — 30 мм; правий — 10 мм; верхній та нижній — 20 мм Разом з тим, зображення герба або емблеми повинно мати такі розміри: висоту — 17 мм, ширину — 12 мм. Що стосується нижнього берега, то на ньому, відповідно до Стандарту, розташовують три такі реквізити:

відмітку про виконання документа і направлення його до справи, що містить посилання на дату і номер документа про його виконання або коротку довідку про виконання; напис «До справи»; номер справи, в якій документ буде зберігатися; дату направлення документа до справи; назву посади і підпис виконавця, які ставлять у лівому куті нижнього берега лицьового боку першого аркуша документа);

відмітку про створення документа в електронній формі, що містить ім’я файла, код оператора та інші пошукові дані — у центрі нижнього берега лицьового боку першого аркуша документа;

відмітку про надходження документа до організації (реєстрацію в ній), яка містить скорочену назву організації, дату (за необхідності — точний час) надходження документа і реєстраційний індекс документа — у правому куті нижнього берега лицьового боку першого аркуша документа. Варто зазначити, що за умови включення до документа всіх складових елементів реквізитів, навіть берега 20 мм може виявитися недостатньо. Тому в Стандарті обумовлюється, що реквізити документа (крім тексту), які складаються з кількох рядків, друкують через одинарний міжрядковий інтервал. Відмітку про надходження документа до організації доцільніше ставити за допомогою штампа, висота б якого не перевищувала 20 мм. І нарешті, для лівого берега бланка документа новий Стандарт встановлює 30 мм, враховуючи те, що половина цього берега може бути використана для підшивання документа у справу (спочатку розробниками навіть було запропоновано 35 мм).

Дещо змінилися вимоги і до оформлення дати документа. Дата документа — це дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації, яку оформлюють цифровим способом. Стандарт пропонує два способи написання дати. Елементи дати наводять арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: число, місяць, рік (наприклад: «15.01.2001»). Крім того, дату допускається оформлювати і в іншій послідовності: рік, місяць, число (наприклад: «2001.01.15»).

 

78. Усне та писемне мовлення

Усне мов-ня відрізняється такими ознаками: спонтанність; інтонація; посилена інформативність, насиченість різноплановими фактами. Усне мов-ня допускає повтори. Повторюються одні й ті ж самі слава, словосполуч, можуть вони і дещо змінюватись, допускається варіативність слову. Особлива увага приділяється діл усн мов-ню в прцєсі виконання службових обов’язків, прийому відвідувачів, спілк з колегами. Слід зважати на те, якою мовою говорить відповідач, і вести бесіду мовою співрозмовника. Усне мов-ня кожної людини свідчить про рівень її освіченості, культури взагалі. Пис мов-ня є основним для діл людей, бо саме через діл документацію, листування встановл певні діл контакти. Одиницею пис мов-ня є текст різного хар-ру (стаття, лист, док-ти). Залежно від змісту текст поділяється на абзаци, які лог пов’язані. Пис мов-ня має такі особливості: фіксується графічними знаками (літери, малюнки формули, ін); фіксує чиюсь висловлену думку; монологічна; хар-ся точним добором відповідної лексики; переважає особливий стиль, традиційна форма викладу, загально прийняті структури док-в; у пис мов-ні виділяють тексти за сферою спілкування: діл папери, накази накладні тощо.

79. Формуляр та реквізити документів.
Для виготовлення будь-якого з організаційно-розпорядчих документів необхідно засвоїти правила формуляра-зразка. Формуляр-зразок-це модель побудови форми документа,яка встановлює галузь використання,формати,розміри берегів,вимоги до побудови конструкційної сітки та основні реквізити. Сукупність певних реквiзитiв, розміщених у встановлений послiдовностi, називається формуляром.

Реквізити бувають постiйнi і змiннi.

Наявність того чи іншого реквізиту документа зумовлена назвою його виду, призначенням, змістом та підпорядкуванням вищому органові.

Реквізити в документі розміщують з урахуванням послiдовностi операцій його підготовки, оформлення й виконання.

Бiльшiсть документів умовно можна поділити на три частни:

1) заголовна;2) основна;.З) оформлення

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Звертання до адресата (у Кл. формі):

—статус (посада);

—прізвище;

—ім'я;

—ім'я по батькові.

3. Текст, що містить:

—дату і час заходу;

—місце проведення;

—назву заходу;

—порядок денний, тематику подій;

— прізвища доповідачів у послідовності заявленого ви­ступу;

—маршрут проїзд? (якщо треба);

---контактний телефон для довідок.

80. Характеристика офіційно - ділового стилю.

Оф.-діл. стиль – це стиль ділової мови, яким користуються для написання різноманітних діл. док-тів, зокрема законів, указів, постанов, договорів, заяв, актів, протоколів, анкет, розписок тощо. Він хар-ється використанням канцелярської термінології та деяких застарілих слів (вельмишановний, вищезгаданий), наявністю стандартних схем висловлення. В оф.-діл. стилі може викорис. лексика з інших шарів, зокрема науково-термінологічна, виробничо-професійна, суспільно-політична, що залежить від того, яку галузь суспільного життя він обслуговує. Загалом для цього стилю властиве суворе дотримання зразків оформлення ділових паперів, мова яких має бути ясною, чіткою, лаконічною.

Власне, функція офіційно-ділового стилю полягає в тому, що він надає висловлюванню характер документа, а відображеним у ньому різним сторонам людських стосунків – офіційно-ділового забарвлення.

Основною одиницею офіційно-ділового стилю є документ. Документи використовуються в різних галузях людської діяльності, ділянках знань, сферах життя.