Переваги та недоліки ринкової економіки

Дієвий механізм мотивації праці

Економічна свобода

Байдужість до вирішення соціальних проблем

Переваги (+)

Недоліки (-)

P AAAAZHJzL2Rvd25yZXYueG1sTI7BToNAFEX3Jv7D5Jm4s4NgLSJDoya6YFOtJm4fzBOwzBvCTAv9 e6dudHlzb849+Xo2vTjQ6DrLCq4XEQji2uqOGwUf789XKQjnkTX2lknBkRysi/OzHDNtJ36jw9Y3 IkDYZaig9X7IpHR1Swbdwg7Eofuyo0Ef4thIPeIU4KaXcRTdSoMdh4cWB3pqqd5t90bBy5TsysfN UC6P+Oo2ZVp9f6ajUpcX88M9CE+z/xvDST+oQxGcKrtn7USvIF7FqzBVkCxBhP7mLk1AVL9ZFrn8 71/8AAAA//8DAFBLAQItABQABgAIAAAAIQC2gziS/gAAAOEBAAATAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAABb Q29udGVudF9UeXBlc10ueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhADj9If/WAAAAlAEAAAsAAAAAAAAAAAAA AAAALwEAAF9yZWxzLy5yZWxzUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhADnakX//AQAAJAQAAA4AAAAAAAAAAAAA AAAALgIAAGRycy9lMm9Eb2MueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhALiREyjcAAAABwEAAA8AAAAAAAAA AAAAAAAAWQQAAGRycy9kb3ducmV2LnhtbFBLBQYAAAAABAAEAPMAAABiBQAAAAA= " strokecolor="#4579b8 [3044]">

Висока економічна ефективність

Нескінченна циклічна природа, нестабільність

Байдужість до фундаментальних наукових досліджень, проблем довкілля,, вичерпності невідтворювальних ресурсів

Якісні товари і послуги

Раціональна структура економіки

Практична відсутність дефіциту товарів та послуг

Неспроможність урегулювання «зовнішніх ефектів» економічної діяльності

Байдужість до виробництва суспільних благ, необхідних як для тих, хто платить, так і для тих, хто не спроможний оплатити

Неспроможність подолати монополізм, монополістичні тенденції в економіці

Нерівномірність у розподілі багатства нації

Саморегулювання, надійний механізм адаптації до умов, що постійно змінюються

 

 

Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу

Інфраструктура — це основа, підґрунтя, фундамент економічної системи та її підсистем, її внутрішня будова, що забезпечує цілісність. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця.

Інфраструктура ринку —комплекс інститутів, служб,підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.

Ринкова інфраструктура

Елементи ринкової інфраструктури

Підсистеми

Фінансово-кредитна: банки; фондові біржі; валютні біржі; фінансові небанківські інститути; страхові компанії; інвестиційні, пенсійні та інші фонди; ощадні каси; ломбарди та ін.

Державно-регулятивна (законодавче регулювання ринкових відносин): біржі праці (служби зайнятості); ліцензування; оподаткування; митна система; державні фонди для сприяння діловій активності та ін.

Науково-дослідне та інформаційне забезпечення: науково-дослідні установи з вивчення ринкових проблем; консалтингові компанії; інформаційні центри та агентства; рекламні агентства; спеціалізовані навчальні заклади; юридичні контори та ін.

Організаційно-технічна: товарні біржі, оптові ринки; аукціони; торгово-промислові палати; сервісні центри; опціони; ярмарки; транспортні комунікації; ріелтерські фірми; земельні аукціони

 

 

 

Функції інфраструктури ринку

Правове та економічне консультування підприємств, захист їх інтересів у державних та ін. структурах

Забезпечення фінансової підтримки і кредитування підприємств

Створення умов для ділових контактів підприємців

Регулювання руху робочої сили

Функції інфраструктури ринку

Здійснення маркетингового, інформаційного та рекламного обслуговування

Сприяння матеріально-технічному забезпеченню і реалізації товарів та послуг

Підвищення оперативності, ефективності роботи суб’єктів ринку

Страховий захист підприємниць під діяльності

 

 

Біржа — організаційно-правова форма оптової торгівлі часовими товарами за стандартами та зразками (товарна біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили (біржа праці), угод із фрахтування (фрахтова біржа).

Термін «біржа» в перекладі з латинської мови означає «шкіряний гаманець».

Біржі — це ринкові структури, де укладаються угоди, здійснюються біржові операції

 

Класифікація бірж

Види бірж

Фрахтова

Товарна

Фондова

Валютна

Універсальна

Праці

 

 

Товарна біржа — це оптовий товарний ринок, для якого характерні такі особливості:

- торгівля товарами за стандартами та зразками, що дає можливість реалізувати не сам товар, а контракт на його поставку;

- регулярність торгів на основі певних правил;

- формування цін на основі зіставлення попиту і пропозиції (котирування);

- свобода вибору контрагента за угодою;

- стандартизація контрактів і мінімальних партій поставок.

Фондова біржа — організований ринок цінних паперів, що виконує функцію мобілізації грошових засобів для довгострокових інвестицій в економіку та для фінансування державних програм.

Валютна біржа — біржа, що здійснює на регулярній та впорядкованій основі купівлю-продаж іноземної валюти за ринковими цінами.

Курс, який встановлюється на біржі, називають офіційним курсом.

Біржа праці — державна структура, яка опосередковує стосунки між роботодавцями і найманою робочою силою.

Фрахтова біржа — постійно діючий ринок, на якому укладаються угоди щодо фрахтування та відфрахтування суден.

Універсальна біржа — біржа, яка здійснює операції не тільки з широким асортиментом товарів, а й з валютою, цінними паперами та фрахтовими контрактами.

Цінні папери — документи, що виражають майнові (боргові) зобов’язання.

Види цінних паперів

Облігація (від лат. Obligo — зобов’язання) — документ, що засвідчує передачу грошей у борг на певний строк із правом отримання щорічного фіксованого доходу та зобов’язання про повернення суми боргу у визначений строк.

Вексель (від нім. Wechsel — розмін) — письмове боргове зобов’язання за встановленою законом формою, яке видається позичальником (боржником, векселедавачем) кредитору (векселеотримувачу), що надає останньому право вимагати від боржника повернення зазначеної у векселі суми в певний строк.

Варрант — цінний папір, що випускається разом з облігацією чи привілейованою акцією і дає ЇЇ власникові право на додаткові пільги у визначений час.

Ваучер — майновий купон, що видається в процесі приватизації державного майна для придбання акцій підприємств, які підлягають приватизації.

Сертифікат (депозитний) — фінансовий документ, випущений банком, який засвідчує наявність грошового депозиту і зобов’язання виплатити цю суму тримачеві сертифіката у певний строк. Це цінний папір на пред’явника. Процент за депозитні сертифікати сплачується щорічно або одночасно із погашенням боргу. Термін «сертифікат» походить від латинського certum, що означає «правильно», та fado — «роблю».

Коносамент (від франц. Connaissement від connaitre — знати, розуміти) — розписка, що видається агентом транспортного підприємства (судна, літака тощо) відправникові вантажу, яка засвідчує прийняття вантажу для перевезення і зобов’язання видати його в пункті призначення тримачеві коносаменту. Передача коносаменту здійснюється за правилами передачі цінних паперів (іменний, ордерний або на пред’явника) і рівнозначна передачі самого вантажу.

Акції (від лат. actio — дія, дозвіл) — цінні папери, випущені акціонерними товариствами, які засвідчують вкладення певної кількості капіталу і дають право їхньому власникові на отримання певного доходу (дивіденду) з прибутку акціонерного товариства.

Види акцій

Види акцій

Привілейовані (власник акції має право на фіксовану частку доходу – дивіденд)

З правом голосу

Іменні

Без права голосу

Прості (розмір дивідендів визначається не одразу, а після отримання прибутку)

На пред’явника

 

 

Класифікація біржових операцій

Види біржових операцій (угод)

Форвардні

Онкольні

Угоди з премією (опціони)

Ф’ючерсні

 

Угода (операція) — домовленість про взаємну передачу прав та зобов'язань стосовно біржового товару, яка супроводжується передачею фінансового інструмента (банківських документів чи грошей) від однієї особи до іншої.

Форвардна угода — строкова угода за готівковою формою розрахунку, відповідно до якої покупець і продавець погоджуються на поставку товару обумовленої якості та кількості (або валюти) на певну дату в майбутньому. Ціна товару, курс валюти тощо фіксуються в момент укладання угоди.

Ф’ючерсні угоди — угоди про купівлю-продаж фінансових інструментів або товарів обумовленої марки на біржах за умови оплати їх за узгодженою ціною через певний проміжок часу після укладання угоди. Ф’ючерсні угоди укладаються не з метою купівлі чи продажу, а з метою страхування (хеджування) угоди стосовно наявного товару, або з метою отримання різниці від перепродажу ф’ючерсної угоди, або для отримання прибутку від зміни цін і курсів, що відбуваються на кінець ліквідаційного періоду.

Онкольні угоди — система купівлі реального товару або цінних паперів, за якою ціна не фіксується аж до вимоги покупця. Продавець страхує себе хеджуванням продажу. Ціна, за якою він закриває хедж, стає ціною закупівлі реального товару.

Хедж — строкова угода, укладена для страхування від можливого коливання цін.

Опціон — договірне зобов’язання купити або продати певний вид цінностей чи фінансових прав за встановленою на момент підписання угоди ціною в межах певного періоду. В обмін на отримання такого права покупець опціону сплачує продавцеві певну суму — премію. Ризик покупця опціону обмежений цією премією, а ризик продавця зменшується на величину отриманої премії.

Опціон на купівлю дає право, але не зобов’язує купити ф’ючерсний контракт, товар або іншу цінність за певною ціною. Використовується при грі на підвищення, дає змогу після сплати невеликої премії отримати необмежений прибуток від підвищення цін.

Опціон на продаж дає право, але не зобов’язує продавати ф'ючерсний контракт або інші цінності за визначеною ціною. Використовується цей опціон при грі на пониження і після сплати невеликої премії забезпечує необмежений прибуток від зниження цін.

Аукціон — форма організації реалізації товарів та послуг, що ґрунтується на проведенні публічних торгів, де право купити має той, хто пропонує найвищу ціну.

Види аукціонів:

- товарні — реалізують вироби мистецтва, ювелірні вироби, хутра та інші унікальні вироби;

- валютні — один із методів організації валютного ринку країни.

Біржові посередники

Брокер — торговий посередник, який забезпечує укладання угод за бажанням клієнтів та за їхній рахунок. Винагорода за послугу брокера — брокеридж.

Маклер (дилер, джобер) — біржовий посередник, котрий купує і продає тільки для себе й за свій рахунок.

«Бики» — спекулянти і хеджери, що розраховують на підвищення цін, скуповуючи угоди, товари та інші цінності.

«Ведмеді» — спекулянти і хеджери, що розраховують на зниження цін, скуповуючи товари, угоди та інші цінності.

Є також інші організаційні форми продажу товарів та послуг.

Торговельно-промислові палати — комерційні організації, головним завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв’язків із партнерами зарубіжних країн. Торговий дім — торговельні фірми, які закуповують товари у виробників або оптовиків і перепродують їх всередині своєї держави або за її межами.

Ярмарок — періодично організована в одному й тому самому місці виставка зразків товарів широкого вжитку і (або) устаткування, транспортних засобів, засобів зв’язку, ноу-хау, де експоненти укладають угоди в національному та міжнародному масштабі. Магазин — підприємство роздрібної торгівлі.

Магазин-демзал роздрібне торговельне підприємство, яке торгує за каталогами.

Інтернет-торгівля. Інтернет-магазин (англ. Internet shop, англ. Online shop) — місце в інтернеті, де відбувається прямий продаж товарів споживачеві (юридичній або фізичній особі), враховуючи доставку. При цьому розміщення споживацької інформації, замовлення товару і оборудка відбуваються там же, всередині мережі (на сайті інтернет-магазину).

Маркетинг — різновид діяльності фірм, пов’язаний із продажем та збутом продукції, що включає: розробку товару, дослідження ринку, налагодження комунікацій, організацію розподілу, встановлення цін, розгортання сервісного обслуговування тощо.

Консалтингові фірми надають послуги суб’єктам економіки з питань:

- дослідження і прогнозування ринку;

- оцінки торговельно-політичних умов здійснення експортно-імпортних операцій;

- розробки і впровадження маркетингових програм тощо.

Аудиторська фірма здійснює консультування з питань бухгалтерського обліку та контролю фінансової діяльності щодо проведення господарсько-фінансових ревізій; управління через систему обліку; готує висновки стосовно достовірності фінансового звіту фірм, що підлягають аудиторському контролю.