Теоретичні засади становлення ринкових відносин. Об’єктивні передумови виникнення ринку. Типи ринків.

ринок — це обмін, організований за законами товарного виробництва та обігу; ринок — це економічний простір (місце, територія, зона), на якому відбувається обмін товарів; ринок — це сукупність конкретних економічних відносин між продавцями та покупцями у процесі купівлі продажі товарів і послуг.

Ринок — система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.

• Суспільний поділ праці, що ґрунтується на спеціалізації. Спеціалізація визначається порівняльними перевагами або відносно меншою альтернативною вартістю виробництва. • Економічна відокремленість суб’єктів господарювання зумовлена наявністю різних форм власності (що, скільки і як виробляти, вирішує сам товаровиробник). • Величина трансакційних витрат визначає умови і межі ділової активності. • Вільний обмін ресурсами, який забезпечує вільне ціноутворення та ефективне господарювання.

Умови виникнення ринку

 

 

Етапи формування ринку

Класичний вільний ринок (до середини XIX ст.), в якому держава не втручалася в економіку, виступаючи «нічним вартовим», який стежив за тим, щоб усі, хто має самостійне джерело доходів, ретельно сплачували податки до державної казни.

Регульований ринок (середина XIX — 50-ті роки XX ст.) характеризувався втручанням держави в економічне життя суспільства з метою обмеження свавілля монополій та захисту конкурентного середовища.

Соціально орієнтований ринок, у якому, крім механізмів регулювання, держава бере на себе виконання функції соціального захисту населення.

Є два сектори економіки: ринковий і неринковий (бюджетний).

 

 

РИНКОВИЙ СЕКТОР - самовідтворювальний сектор економіки, економічна система, що працює заради прибутку. Хтовиробляє, що виробляється, скільки виробляється, вирішує зиск. Працює на задоволення економічного інтересу. Ринковий сектор сам заробляє і сам на свій ризик витрачає.

Сектори економіки

БЮДЖЕТНИЙ СЕКТОР - виробляє необхідні для суспільства товари і послуги, головна мета для нього — не прибуток, а задоволення потреб через виробництво суспільних благ. Не запрограмований на самоокупність та самофінансування і тому потребує існування ринкового сектору. Працює на гроші, виділені з бюджету, витрачає кошти суворо за цільовим призначенням.

 

 

Об’єкти ринкових відносин - результати суспільної діяльності - матеріальні продукти праці (засоби виробництва, предмети споживання, послуги, житло тощо); інтелектуальні продукти праці (інформація, наукові ідеї); робоча сила; цінні папери (акції, облігації); валюта, позичкові капітали і т. д.

Для сучасного ринку характерними є: економічна свобода, конкуренція, мобільність ресурсів, автономність дій учасників ринку, вичерпна поінформованість суб’єктів, соціалізація та глобалізація економічних зв’язків.

Соціалізація та глобалізація економічних взаємозв’язків

Поінформованість суб’єктів господарювання

Основні риси сучасної ринкової економіки

Автономність дій учасників ринку

Сучасна ринкова економіка

Конкуренція

Соціалізація

Мобільність ресурсів

Економічна свобода

 

 

Автономність дій учасників ринку передбачає вільний вибір ними економічної поведінки і повну відповідальність за наслідки цієї поведінки.

Форми прояву економічної свободи:

- свобода вибору сфери застосування своїх здібностей;

- свобода вибору сфери застосування свого капіталу;

- свобода вибору партнерів;

- свобода ціноутворення;

- свобода обирати міру ризиковості господарської діяльності;

- повна відповідальність за свої рішення, дії та їх наслідки.

Форми конкуренції за різними критеріями:

а) за суб’єктами:

- між виробниками і споживачами;

-- між виробниками однорідної продукції;

- між виробниками різнорідної продукції;

- між власниками капіталу і робочої сили;

- між власниками капіталу;

- між власниками робочої сили;

- між приватними власниками капіталу та державою;

- між монополізованими та немонополізованими секторами;

- між монополіями;

- усередині монополій;

б) за об’єктами:

- за ресурси;

- за ринки збуту;

- за право першочергового володіння інформацією тощо;

в) залежно від ринкових формі

- досконала;

- недосконала;

г) залежно від законності:

- добросовісна;

- недобросовісна;

д) залежно від наслідків:

- вільна;

- олігополістична;

- монополія;

- монополістична конкуренція.

Мобільність ресурсів означає:

- здатність працівників впродовж трудової діяльності кілька разів змінювати сферу застосування їхніх здібностей (територіальні переміщення, виконання нових функцій, зумовлених зміною структури виробництва);

- альтернативність використання таких ресурсів, як земля та капітал, пов’язана зі зміною структури виробництва, потреб та обмеженістю ресурсів;

- розширення сфери вільного руху значної кількості ресурсів, пов’язане з новими транспортними та інформаційними можливостями тощо.

Принципи функціонування ринкової економіки

Принцип безмежності людських потреб

Принцип обмеженості ресурсів

Альтернативність вибору

Принципи раціональності поведінки суб’єктів господарювання, що полягає в прагненні максимізувати корисність

Принцип егоїстичного індивідуалізму (те, що вигідно індивіду, – вигідне суспільству)

Принципи функціонування ринкової економіки

 

Структура ринку:

за об’єктами обміну:

=> ринок ресурсів, який набуває форм:

- ринку праці;

- ринку капіталу;

- ринку землі та нерухомості;

=^ товарний ринок, який набуває форм:

- ринку споживчих товарів;

- ринку послуг;

- ринку науково-технічних розробок та інформації;

=> фінансовий ринок, що набуває форм;

- грошового ринку;

- ринку цінних паперів;

- валютного ринку;

залежно від умов, в яких діють суб’єкти господарювання:

- вільний (поліполістичний) ринок (багато продавців, багато покупців, товари однорідні, вхід і вихід на ринок вільний, інформація доступна);

- монополізований (олігополія, монополія) (один продавець або обмежена кількість їх, багато покупців, доступ на ринок та до інформації обмежений);

- монополістична конкуренція (відносно велика кількість продавців, диференціація товару, вільні вхід на ринок і вихід);

- регульований (держава законодавчо обмежує економічну свободу окремих суб’єктів господарювання, формуючи та захищаючи конкурентне середовище);

за територіальною ознакою:

- місцевий;

- регіональний;

- національний;

- світовий;

стосовно відповідності чинному законодавству:

- легальний (дозволений законом і відкритий для оподаткування);

- тіньовий (не зареєстрований, ухиляння від сплати податків);

стосовно способу формування:

- стихійний;

- організований.

 

Національний ринок

Структура національного ринку

 

Фінансовий ринок

Ринок робочої сили

Ринок товарів та послуг

Валютний ринок

Ринок цінних паперів

Ринок грошей

 

 

Ринок засобів виробництва

Ринок науково-технічних розробок та інформації

Ринок послуг

Ринок предметів споживання

Споживчий ринок

 

 

Структура ринку — це сукупність окремих ринків у межах національної економіки або внутрішнього ринку, світового господарства та його окремих регіонів і взаємодія між ними.

Ринок робочої сили — це сукупність економічних відносин між найманими працівниками, підприємцями та установами, які відіграють роль бірж праці, з приводу організації та використання, купівлі-продажу робочої сили.

Фінансовий ринок — це певна сукупність економічних відносин з приводу організації і купівлі-продажу вільних грошових коштів та їх перетворення на грошовий капітал.

Ринок засобів виробництва, або ринок капіталу — певна сукупність економічних відносин між різними суб’єктами підприємницької діяльності з приводу організації, використання і купівлі-продажу засобів та предметів праці.

Ринок предметів споживання — підсистема економічних відносин між економічними суб’єктами (передусім продавцями та покупцями) з приводу організації, використання і купівлі-продажу товарів тривалого використання та поточного споживання.

Ринок товарів споживання та послуг — певна сукупність економічних відносин з приводу організації і купівлі-продажу послуг.

Ринок інтелектуальної власності — підсистема економічних відносин між різними господарюючими суб’єктами з приводу організації, використання і купівлі-продажу патентів, ліцензій та інших об’єктів інтелектуальної власності.

Валютний ринок — сфера економічних відносин з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів, телеграфних та поштових переказів в іноземній валюті).

Ринок інформації — сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу інформаційних послуг, збирання, обробки, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачу.

Моделі ринків

Ринок золота — сукупність економічних відносин з приводу організації та купівлі-продажу золота.

Чиста конкуренція характеризується наявністю великої кількості не залежних продавців, які виробляють стандартизовану продукцію. Продавець не може встановити ціни вище ринкових оскільки він зразу втрачає своїх покупців.

Монополістична конкуренція характеризується порівняно значною кількістю виробників, які виробляють різні види одного продукту. Продаж товарів відбувається не за однією ціною, а вони можуть коливатися в широкому діапазоні.

3 bnJldi54bWxMj8FOwzAQRO9I/IO1SNyok0JLlMapEKVnRAGpRzdekoC9jmy3Tf6e5USPszOafVOt R2fFCUPsPSnIZxkIpMabnloFH+/buwJETJqMtp5QwYQR1vX1VaVL48/0hqddagWXUCy1gi6loZQy Nh06HWd+QGLvywenE8vQShP0mcudlfMsW0qne+IPnR7wucPmZ3d0CqJtX76nz8lv5iZMm23c42v+ oNTtzfi0ApFwTP9h+MNndKiZ6eCPZKKwrPP7BUcVLEGwXTwWPO3A9wXIupKX+PUvAAAA//8DAFBL AQItABQABgAIAAAAIQC2gziS/gAAAOEBAAATAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAABbQ29udGVudF9UeXBl c10ueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhADj9If/WAAAAlAEAAAsAAAAAAAAAAAAAAAAALwEAAF9yZWxz Ly5yZWxzUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAE3YWLL1AQAA9gMAAA4AAAAAAAAAAAAAAAAALgIAAGRycy9l Mm9Eb2MueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAMqRdrraAAAABgEAAA8AAAAAAAAAAAAAAAAATwQAAGRy cy9kb3ducmV2LnhtbFBLBQYAAAAABAAEAPMAAABWBQAAAAA= " strokecolor="#4579b8 [3044]"/>

Олігополія відрізняється невеликою кількістю продавців, тому визначення цін і обсягів виробництва взаємозалежні. Розгортається боротьба за якість товару та боротьба за престиж.

Чиста монополія — це ринок, де одна фірма є єдиним продавцем продукту чи послуги. Тут відсутні замінники продукції.

Функції ринку

Функція регулювання

Функція стимулювання

Алокаційна функція

Функція інтеграції

Функції ринку

Інформативна функція

Розподільча функція

Функція санації

Функція регулювання. Ринок регулює всі економічні процеси — виробництво, обмін, розподіл та споживання, визначаючи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів на мікро- та макрорівні за рахунок розширення або звуження попиту й пропозиції.

Функція стимулювання. Ринок спонукає виробників товарів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів. Він створює дієвий механізм мотивації праці, стимулює підвищення ефективності економіки на основі впровадження найпередовіших досягнень НТП.

Розподільча функція. Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.

Функція санації. Ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші. Цей механізм санації економічного довкілля деперсоніфікований і тому не може бути упередженим і несправедливим.

Алокаційна функція. Ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів. Ефективною є така комбінація ресурсів, за якої товари та послуги виробляються з мінімальними альтернативними витратами.

Інформативна функція. Ринок через ціни інформує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати, а що — ні, скільки чого треба запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяльності тощо.

Основні суб’єкти ринкової економіки

Функція інтеграції. Ринок об’єднує суб’єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої держави, так і в межах світової економіки.

 

Домашні господарства

Підприємці

Держава

 

 

Домогосподарства: - як власники економічних ресурсів пропонують на ринку ресурсів фактори виробництва; - отримують доходи від проданих ресурсів; - використовують доходи на придбання споживчих товарів та послуг для задоволення особистих потреб

Підприємці: - пред’являють попит на ресурси; - пропонують товари та послуги як для підприємницького й державного секторів (засоби виробництва й виробничі послуги), так і для домогосподарств (споживчі товари та послуги); - інвестують отримані доходи

Функції основних суб’єктів ринкової економіки:

Держава: - пред’являє попит на економічні ресурси для здійснення економічної діяльності в державному секторі економіки; - пред’являє попит на засоби виробництва для виробництва суспільних та інших благ; - пропонує гроші та пред’являє попит на гроші; - пропонує суспільні блага без безпосередньої оплати їх, що поліпшує продуктивність підприємницького сектору і зменшує витрати на споживання домогосподарств; - здійснює урядове регулювання ринкової економіки

 

 

Головні завдання держави в умовах ринкових економічних систем:

- правове забезпечення функціонування ринкового механізму;

- організація грошового обігу;

- захист і сприяння розвитку конкуренції;

- виробництво суспільних благ;

- мінімізація трансакційних витрат;

- компенсація зовнішніх ефектів (екстерналій);

- стабілізація макроекономічних коливань;

- перерозподіл доходів через податкову систему;

- реалізація національних інтересів у світовій економіці.

 

Ринкова економіка