Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Теоретичні засади становлення ринкових відносин. Об’єктивні передумови виникнення ринку. Типи ринків.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Ринок — система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.
Етапи формування ринку Класичний вільний ринок (до середини XIX ст.), в якому держава не втручалася в економіку, виступаючи «нічним вартовим», який стежив за тим, щоб усі, хто має самостійне джерело доходів, ретельно сплачували податки до державної казни. Регульований ринок (середина XIX — 50-ті роки XX ст.) характеризувався втручанням держави в економічне життя суспільства з метою обмеження свавілля монополій та захисту конкурентного середовища. Соціально орієнтований ринок, у якому, крім механізмів регулювання, держава бере на себе виконання функції соціального захисту населення. Є два сектори економіки: ринковий і неринковий (бюджетний).
Об’єкти ринкових відносин - результати суспільної діяльності - матеріальні продукти праці (засоби виробництва, предмети споживання, послуги, житло тощо); інтелектуальні продукти праці (інформація, наукові ідеї); робоча сила; цінні папери (акції, облігації); валюта, позичкові капітали і т. д. Для сучасного ринку характерними є: економічна свобода, конкуренція, мобільність ресурсів, автономність дій учасників ринку, вичерпна поінформованість суб’єктів, соціалізація та глобалізація економічних зв’язків.
Автономність дій учасників ринку передбачає вільний вибір ними економічної поведінки і повну відповідальність за наслідки цієї поведінки. Форми прояву економічної свободи: - свобода вибору сфери застосування своїх здібностей; - свобода вибору сфери застосування свого капіталу; - свобода вибору партнерів; - свобода ціноутворення; - свобода обирати міру ризиковості господарської діяльності; - повна відповідальність за свої рішення, дії та їх наслідки. Форми конкуренції за різними критеріями: а) за суб’єктами: - між виробниками і споживачами; -- між виробниками однорідної продукції; - між виробниками різнорідної продукції; - між власниками капіталу і робочої сили; - між власниками капіталу; - між власниками робочої сили; - між приватними власниками капіталу та державою; - між монополізованими та немонополізованими секторами; - між монополіями; - усередині монополій; б) за об’єктами: - за ресурси; - за ринки збуту; - за право першочергового володіння інформацією тощо; в) залежно від ринкових формі - досконала; - недосконала; г) залежно від законності: - добросовісна; - недобросовісна; д) залежно від наслідків: - вільна; - олігополістична; - монополія; - монополістична конкуренція. Мобільність ресурсів означає: - здатність працівників впродовж трудової діяльності кілька разів змінювати сферу застосування їхніх здібностей (територіальні переміщення, виконання нових функцій, зумовлених зміною структури виробництва); - альтернативність використання таких ресурсів, як земля та капітал, пов’язана зі зміною структури виробництва, потреб та обмеженістю ресурсів; - розширення сфери вільного руху значної кількості ресурсів, пов’язане з новими транспортними та інформаційними можливостями тощо.
Структура ринку: за об’єктами обміну: => ринок ресурсів, який набуває форм: - ринку праці; - ринку капіталу; - ринку землі та нерухомості; =^ товарний ринок, який набуває форм: - ринку споживчих товарів; - ринку послуг; - ринку науково-технічних розробок та інформації; => фінансовий ринок, що набуває форм; - грошового ринку; - ринку цінних паперів; - валютного ринку; залежно від умов, в яких діють суб’єкти господарювання: - вільний (поліполістичний) ринок (багато продавців, багато покупців, товари однорідні, вхід і вихід на ринок вільний, інформація доступна); - монополізований (олігополія, монополія) (один продавець або обмежена кількість їх, багато покупців, доступ на ринок та до інформації обмежений); - монополістична конкуренція (відносно велика кількість продавців, диференціація товару, вільні вхід на ринок і вихід); - регульований (держава законодавчо обмежує економічну свободу окремих суб’єктів господарювання, формуючи та захищаючи конкурентне середовище); за територіальною ознакою: - місцевий; - регіональний; - національний; - світовий; стосовно відповідності чинному законодавству: - легальний (дозволений законом і відкритий для оподаткування); - тіньовий (не зареєстрований, ухиляння від сплати податків); стосовно способу формування: - стихійний; - організований.
Структура ринку — це сукупність окремих ринків у межах національної економіки або внутрішнього ринку, світового господарства та його окремих регіонів і взаємодія між ними. Ринок робочої сили — це сукупність економічних відносин між найманими працівниками, підприємцями та установами, які відіграють роль бірж праці, з приводу організації та використання, купівлі-продажу робочої сили. Фінансовий ринок — це певна сукупність економічних відносин з приводу організації і купівлі-продажу вільних грошових коштів та їх перетворення на грошовий капітал. Ринок засобів виробництва, або ринок капіталу — певна сукупність економічних відносин між різними суб’єктами підприємницької діяльності з приводу організації, використання і купівлі-продажу засобів та предметів праці. Ринок предметів споживання — підсистема економічних відносин між економічними суб’єктами (передусім продавцями та покупцями) з приводу організації, використання і купівлі-продажу товарів тривалого використання та поточного споживання. Ринок товарів споживання та послуг — певна сукупність економічних відносин з приводу організації і купівлі-продажу послуг. Ринок інтелектуальної власності — підсистема економічних відносин між різними господарюючими суб’єктами з приводу організації, використання і купівлі-продажу патентів, ліцензій та інших об’єктів інтелектуальної власності. Валютний ринок — сфера економічних відносин з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів, телеграфних та поштових переказів в іноземній валюті). Ринок інформації — сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу інформаційних послуг, збирання, обробки, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачу.
Функції ринку
Функція регулювання. Ринок регулює всі економічні процеси — виробництво, обмін, розподіл та споживання, визначаючи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів на мікро- та макрорівні за рахунок розширення або звуження попиту й пропозиції. Функція стимулювання. Ринок спонукає виробників товарів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів. Він створює дієвий механізм мотивації праці, стимулює підвищення ефективності економіки на основі впровадження найпередовіших досягнень НТП. Розподільча функція. Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами. Функція санації. Ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші. Цей механізм санації економічного довкілля деперсоніфікований і тому не може бути упередженим і несправедливим. Алокаційна функція. Ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів. Ефективною є така комбінація ресурсів, за якої товари та послуги виробляються з мінімальними альтернативними витратами. Інформативна функція. Ринок через ціни інформує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати, а що — ні, скільки чого треба запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяльності тощо.
Головні завдання держави в умовах ринкових економічних систем: - правове забезпечення функціонування ринкового механізму; - організація грошового обігу; - захист і сприяння розвитку конкуренції; - виробництво суспільних благ; - мінімізація трансакційних витрат; - компенсація зовнішніх ефектів (екстерналій); - стабілізація макроекономічних коливань; - перерозподіл доходів через податкову систему; - реалізація національних інтересів у світовій економіці.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 867; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.226.52.26 (0.009 с.) |