Тема 9. Доходи, їх джерела та розподіл. Зайнятість і відтворення робочої сили в перехідній економіці

1. Сутність доходу як економічної категорії. Доходи населення, їх види та джерела формування.

2. Сутність та механізм розподілу доходів. Функціональний та персональний розподіл доходів. Форми розподілу доходів за трудові результати та економічну діяльність. Заробітна плата: як ціна товару «робоча сила» та форма розподілу за результатами праці. Форми та системи заробітної плати.

3. Сімейні доходи, їх структура та використання. Номінальні та реальні доходи. Диференціація доходів та її межі. Крива Лоренца.

4. Соціальні аспекти економічних відносин. Рівень та якість життя населення. Прожитковий мінімум. Тіньова економіка та її вплив на соціально-економічний розвиток.

5. Необхідність та сутність системи соціального захисту населення. Основні елементи механізму соціального захисту. Державне регулювання розподілу доходів. Роль держави у забезпеченні соціального захисту в умовах переходу до ринкової економіки.

6. Зайнятість, її суть і форми. Неповна зайнятість та рівень безробіття. Причини та форми безробіття. Сутність та фактори розширеного відтворення робочої сили.

7. Роль держави у регулюванні зайнятості та відтворенні робочої сили.

 

Сутність доходу як економічної категорії. Доходи населення, їх види та джерела формування.

Дохід — багатогранне економічне поняття, яке застосовується у різних значеннях.

У широкому розумінні дохід розглядається як грошові та натуральні надходження до суб’єктів господарського життя.

У вузькому значенні дохід — це потік грошових надходжень в одиницю часу (годину, тиждень, місяць, рік). Дохід передбачає приплив грошей.

Класифікація доходів:

1. 3а рівнем формування:

- доходи мікроекономічного рівня: заробітна плата, рента, процент, прибуток, амортизація, валовий і чистий дохід підприємства і т. ін.;

- доходи макроекономічного рівня; національний дохід; сукупний особистий дохід; дохід кінцевого використання і т. ін.

2. За суб’єктами привласнення:

- доходи індивіда;

- доходи домогосподарства (сім'ї);

- доходи підприємства (фірми);

- доходи галузі;

- доходи територіальної громади;

- доходи держави;

- доходи суспільства (національний дохід).

3. Залежно від цін, в яких визначається дохід:

- номінальний дохід — визначається в цінах поточного періоду;

- реальний дохід — визначається в цінах базового року (або в цінах поточного року за вилученням рівня інфляції).

4. Для аналізу діяльності підприємства (фірми) використовують такі форми доходу:

Валовий дохід, що дорівнює виторгу від реалізованих товарів і послуг:

TR = PQ

де ТR — валовий дохід; Р — ціна одиниці виробленого товару (послуги); (Q — кількість реалізованих товарів (послуг); ТR – сума грошової виручки від реалізації продукції.

Середній дохід, що дорівнює валовому доходу, поділеному на кількість реалізованих товарів і послуг:

АR = PQ / Q

де АR — середній дохід; Р — ціна одиниці виробленого товару (послуги); (Q — кількість реалізованих товарів (послуг).

Граничний дохід — приріст валового доходу від продажу додаткової одиниці реалізованих товарів чи послуг:

МR = ∆R (Q) / ∆ Q

де МR — граничний дохід; ∆R(Q) — приріст валового доходу; ∆Q — приріст обсягів реалізованих товарів чи послуг

5. Залежно від включення доходу в ціну товару:

- первинні доходи включаються в ціну товару: зарплата, процент, рента, прибуток, амортизація, непрямі чисті податки;

- вторинні доходи виникають у зв’язку з перерозподілом первинних доходів: прямі податки, дивіденди, трансфертні виплати державою, підприємством та домогосподарством і т. ін.

6. За джерелом отримання:

· Доходи від ресурсу «праця» як такого, що не має відособленого від свого власника існування:

- заробітна плата;

- доходи працівників колективних підприємств;

- доходи від індивідуальної діяльності;

- доходи від підсобного господарства;

- доходи від кооперативної діяльності;

- доходи підприємців.

· Доходи від власності, яка має відособлене від власника існування:

- дивіденди від акцій;

- відсотки від паю;

- відсотки від банківських вкладів;

- доходи від облігацій;

- орендна плата тощо.

· Доходи, що безпосередньо не пов’язані з оцінкою результатів діяльності:

- часткова компенсація виплат на освіту;

- безоплатне надання послуг з охорони здоров’я;

- адресна допомога малозабезпеченим верствам населення;

- благодійні послуги;

- соціальні пенсії тощо.

7. Доходи, що утворюються внаслідок використання певних факторів виробництва (факторні доходи):

- доходи у вигляді заробітної плати або посадових окладів;

- рентний дохід;

- процентний дохід, або прибуток на капітал;

- підприємницький дохід (прибуток) у вигляді залишкового доходу.

 

Доходи – це сума грошових засобів та натуральних надходжень до суб’єктів господарського життя. У вузькому значенні дохід – це потік грошових надходжень в одиницю часу (годину, тиждень, місяць, рік).

Доходи

Із споживчим призначенням (використовуються на задоволення особистих потреб людини (харчування, одяг, взуття, житло, предмети побуту, культурно-освітні послуги, тощо)).

Доходи

вторинні

первинні

З виробничим призначенням (спрямовуються на нагромадження – збільшення основного капіталу і оборотних засобів, а також створення страхових запасів)

 

 

Первинні доходи утворюються у сфері матеріального виробництва в процесі створення й розподілу національного доходу.

Вторинні (п охідні) доходи – доходи, які отримують працівники нематеріальної сфери, а також непрацездатна частина населення у процесі перерозподілу первинних доходів (національного доходу).

Значення доходів

Чинник матеріального добробуту

Можливість задоволення духовних потреб

Передумова відтворення людських ресурсів

Чинник впливу на демографічну ситуацію

Фактор формування психографічних особливостей людини

Сутність та механізм розподілу доходів. Форми розподілу доходів за трудові результати та економічну діяльність. Заробітна плата: як ціна товару «робоча сила» та форма розподілу за результатами праці. Форми та системи заробітної плати.

Під функціональним в економічній теорії розуміють розподіл доходів за факторами виробництва (ресурсами), до них за монетаристською концепцією належать праця, капітал, земля і підприємницькі здібності, а за марксистською – речові фактори (земля і капітал) та особовий (робоча сила).

В економічній теорії є два принципово різні підходи до виявлення законів функціонального розподілу доходів: марксистський імаржиналістський.

Функціональний розподіл доходів означає розподіл доходу залежно від ролі кожного фактора у створенні продукту (праці, землі, капіталу та підприємництва). Відповідно до означених факторів національний дохід розподіляється на заробітну плату, ренту, процент та прибуток.

На характер розподілу факторів виробництва впливають три групи чинників: · закони, що регулюють розвиток продуктивних сил; · економічні закони функціонування ринку; · економічна роль держави

Хоч поняття функціонального розподілу доходу панують у поточній статистиці, нині економісти акцентують увагу на іншій проблемі розподілу – на відмінностях у рівнях доходу різних груп домогосподарств. Розподіл доходів між домогосподарствами називають родинним або персональним розподілом доходів. Це поняття характеризує розподіл доходів серед різних домогосподарств без посилання на джерело доходу чи суспільний клас, до якого належить домогосподарство.

Розподіл доходів – це стадія відтворення, яка займає проміжне місце між виробництвом і споживанням. Реалізована на ринку продукція перетворюється на грошову виручку. Після вилучення з неї вартості спожитих засобів виробництва залишається грошовий (валовий) доход, або новостворена вартість, у процесі розподілу якого виникають вертикальні зв’язки: між державою і членом суспільства, між державою і підприємством, між підприємством і його працівником, між власником засобів виробництва і найманим робітником та ін.