Позбавлення батьківських прав – це захід юридичної відповідальності стосовно батьків, що не виконують своїх обов’язків щодо виховання неповнолітніх дітей.

Підстави для позбавлення батьківських прав подані в СК України вичерпно, хоча і з використанням таких понять, як «жорстко», «ухиляються», і які належить оцінити суду. Тому жодні інші обставини, наприклад, ухилення матері чи батька від утримання дитини, не можуть привести до позбавлення батьківських прав.

Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони:

1) не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляти щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь – яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Оскільки батьківські права тривають до повноліття дитини, то позбавлення батьківських прав після його настання закон не допускає.

Позбавлення батьківських прав здійснюється тільки в судовому порядку і можливе лише в цивільному процесі. Ініціатором справи про позбавлення батьківських прав може бути один з батьків, опікун (піклувальник) дитини, органи опіки і піклування, навчальний заклад, прокурор, сама дитина, якщо вона досягла 14 років.

Позбавлення батьківських прав – одне із суттєвих обмежень особистих прав громадян і тому така справа розглядається судом винятково за участю прокурора, а також представника органу опіки і піклування. Якщо батьківських прав позбавляються обидва батьки, дитина передається на піклування органу опіки і піклування. Як свідчить статистика батьківських прав позбавляються здебільшого матерів, головним чином тих, які народили дитину не у шлюбі і які зловживають алкоголем.

Батьки, позбавлені батьківських прав, втрачають всі права, що ґрунтується на факті споріднення з дитиною, у тому числі – права вимагати від неї в майбутньому матеріальної допомоги. Разом з тим, позбавлення батьківських прав не означає звільнення від обов’язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст.169 СК України допускається поновлення в батьківських правах, якщо цього вимагають інтереси дитини і якщо дитина не усиновлена. Поновлення в батьківських правах здійснюється в судовому порядку за позовом особи, позбавленої батьківських прав.

 

 

Основні поняття та терміни: особисті немайнові права та обов’язки батьків і дітей, майнові права та обов’язки батьків і дітей, позбавлення батьківських прав.

 

Питання для самостійної перевірки знань

1. Які права батьків та дітей відносяться до особистих немайнових?

2. Які обов’язки батьків та дітей відносяться до особистих немайнових?

3. Назвіть підстави і порядок позбавлення батьківських прав.

4. До якого віку батьки зобов’язані утримувати своїх дітей?

5. Які обставини враховуються судом при визначенні розміру аліментів?

6. В яких випадках батьки, які сплачують аліменти, зобов’язані брати участь в додаткових затратах по утриманню дитини?

7. Чи зобов’язані дорослі діти сплачувати аліменти на користь своїх батьків, якщо останні неналежним чином виконували свої обов’язки по відношенню до них?

 

Тести для самоконтролю знань

1. Батьки зобов’язані утримувати дітей до:

а) 16 років;

б) 18 років;

в) 18 років, а якщо діти навчаються – до 23 років.

2. З позовом до суду з вимогою позбавити батьків батьківських прав, дитина має право по досягненні:

а) 14 років;

б) 15 років;

в) 16 років.

3. Самостійно визначати місце свого проживання дитина має право з:

а) 14 років;

б)15 років;

в) 16 років.

4. Особисті права та обов’язки учасників батьківських правовідносин тривають до:

а) досягнення дитиною повноліття;

б) часу одруження дитини;

в) в основному до досягнення дитиною повноліття або часу одруження дитини.

5. Чи звільняє від обов’язку по утриманню дитини факт позбавлення батьківських прав?

а) так;

б) ні;

в) законом не визначено.

 

Проаналізуйте ситуації та прокоментуйте їх з точки зору відповідності нормам сімейного законодавства

1. Савченко звернулася з позовом до Німченка про визнання батьківства та стягнення аліментів на сина та на її користь, оскільки вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною та потребує матеріальної підтримки. В позові вона вказала, що знаходилася з відповідачем в фактичних шлюбних відносинах.. Рік тому вона народила від нього сина. Після цього Німченко відмовився визнавати своє батьківство, участі у вихованні та утриманні дитини не бере.

2. Громадянка Кондратюк, яка отримує аліменти від свого колишнього чоловіка на утримання 10-річнго сина, інваліда першої групи, подала позов до суду про стягнення з нього 4 тисяч гривень для виготовлення протеза для сина. Відповідач відмовляється сплачувати цю суму, мотивуючи свою відмову тим, що він справно сплачує аліменти.

 

Теми рефератів

1. Права батьків та дітей на майно.

2. Аліментні обов’язки батьків і дітей та їх виконання.

3. Обов’язок батьків утримувати неповнолітніх дітей та його виконання.

4. Обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків та його виконання.

 

 

Основна література

- Сімейний Кодекс України. Розділ III.

- Кириченко В.М. Правознавство: Модульний курс. – К.: Центр учбової літератури, 2007, с. 138– 141.

 

Основи сімейного права

Тема: «Усиновлення. Опіка та піклування. Патронат.»

План

1. Усиновлення.

2. Опіка та піклування над дітьми.

3. Патронат над дітьми.

 

1. Усиновлення – це прийняття усиновителем у свою родину особи на правах сина чи дочки, здійснене на підставі судового рішення.

Усиновленою може бути неповнолітня дитина, а у виняткових – повнолітня особа, що не має матері, батька або позбавлена їхнього піклування.

Усиновителем може бути повнолітня дієздатна особа, старша від усиновленої не менше ніж на 15 років (при усиновленні повнолітньої особи – на 18 років). Не має права бути усиновителем особа, позбавлена батьківських прав, що зловживає спиртними напоями чи наркотичними речовинами, не має постійного місця проживання і постійного доходу.

Громадяни України, що бажають усиновити дитину, беруться на облік відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування, а іноземні громадяни – Центром усиновлення дітей. Категорично заборонена посередницька і комерційна діяльність з усиновлення дітей.

Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку.

Дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути усиновлена після спливу двох місяців з часу її знайдення.

Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають брати та сестри, вони не можуть бути роз’єднані при їх усиновленні.

За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.

Якщо усиновлення для дитини не є таємним, брат та сестра мають право знати про нове місце її проживання.

Вимоги до усиновлення:

1) письмова, нотаріально засвідчена згода батьків дитини (вона не потрібна, якщо батьки дитини невідомі, визнані безвісно відсутніми, визнані недієздатними, позбавлені батьківських прав, не проживають з дитиною більш ніж шість місяців і не піклуються про неї);

2) згода дитини (вона не потрібна, якщо за віком чи станом здоров’я дитина не усвідомлює факту усиновлення або якщо дитина проживає в родині усиновителів вважається їх своїми батьками);

3) письмова, нотаріально засвідчена згода чоловіка або дружини усиновителя;

4) письмова згода опікуна чи піклувальника дитини, а за відсутності такої згоди – згода органу опіки і піклування;

5) письмова згода установи охорони здоров’я або навчального закладу (якщо дитина там перебуває);

6) заява про усиновлення дитини, подана в суд.

За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

1) в сім’ї якого виховується дитина;

2) який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;

3) який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;

4) який є родичем дитини;

5) подружжя.

Рішення про усиновлення дитини приймає суд. Усиновитель має право приховати факт усиновлення від усиновленої дитини і вимагати нерозголошення цієї інформації. Таємниця усиновлення охороняється законом.

Рішенням суду усиновлення може бути визнано недійсним, якщо воно було здійснено з порушенням встановлених законом вимог чи було фіктивним.

Рішенням суду усиновлення може бути скасоване, якщо: воно суперечить інтересам дитини; дитина страждає невиліковною хворобою, про яку усиновитель не знав під час усиновлення; між усиновителем і усиновленим склалися стосунки, що роблять неможливим спільне проживання.

 

2. Опіка і піклування – це правові форми захисту особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, які залишилися без батьківського піклування.

Для виховання неповнолітніх дітей, що залишилися з різних причин без батьківського піклування, для захисту їхніх прав і законних інтересів встановлюються опіка та піклування.

Встановлення опіки і піклування здійснюється органами опіки і піклування і, в окремих випадках, судом.

Опіка встановлюється над дітьми у віці до 14 років, піклування – над неповнолітніми у віці від 14 до 18 років.

Опікуном (піклувальником) може бути тільки повнолітня дієздатна особа, переважно з близьких підопічному осіб. Опікун (піклувальник) має право і зобов’язаний виховувати підопічних, піклуватися про них, захищати їхні права й інтереси. Обов’язки з опіки і піклування виконуються безоплатно.

Опікун, будучи законним представником підопічного, здійснює угоди від його імені та в його інтересах.

Піклувальник дає згоду на здійснення підопічним угод, які той та законом не має права здійснити самостійно.

Невиконання обов’язків опікуном (піклувальником), зловживання правами, залишення підопічних дітей без нагляду і турботи тягне юридичну відповідальність, аж до кримінальної.

Опіка припиняється:

1) після досягнення підопічним 14 років. У цьому разі опіка автоматично перетворюється на піклування;

2) у разі повернення підопічного на виховання батькам, на підставі рішення органу опіки і піклування;

3) у разі смерті підопічного;

4) у разі смерті опікуна.

Піклування припиняється:

1) після досягнення підопічним 18 років;

2) у разі повернення підопічного на виховання батькам, на підставі рішення органу опіки і піклування;

3) у разі реєстрації шлюбу з підопічною особою;

4) у разі смерті підопічного;

5) у разі смерті піклувальника.

3. Патронат – це виховання дитини, позбавленої батьківського піклування, у сім’ї іншої особи (патронатного вихователя) за плату.

Патронатні відносини встановлюються договором між органом опіки і піклування і громадянином (патронатним вихователем). Цей договір вимагає згоди дитини, якщо вона досягла віку, коли може її висловити. Термін дії договору – до досягнення дитиною повноліття.

За виховання дитини патронатному вихователю встановлюється плата, розмір якої визначається угодою між ним і органом опіки і піклування.

Обов’язки патронатного вихователя:

1) забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням;

2) створити умови для навчання, фізичного і духовного розвитку дитини;

3) захищати дитину, її права й інтереси як опікун чи піклувальних, без соціальних на те повноважень.

Договір про патронат може бути припинений:

1) у разі відмови від нього вихователя або дитини, яка досягла 14 років;

2) у разі невиконання вихователем своїх обов’язків;

3) якщо між вихователем і дитиною склалися стосунки, які перешкоджають виконанню обов’язків за договором;

4) з інших підстав.

 

Основні поняття та терміни: усиновлення, опіка, піклування, патронат.

 

Питання для самостійної перевірки знань

1. Що таке усиновлення? Хто може бути усиновителем? Хто не може бути усиновителем?

2. Які вимоги законодавець установлює для усиновлення?

3. Хто має переважне право при усиновленні?

4. Що таке опіка? Над ким встановлюється опіка?

5. Назвіть підстави для припинення опіки.

5. Що таке піклування? Над ким встановлюється піклування?

6. Назвіть підстави для припинення піклування.

7. Що таке патронат? До якого віку дитина може перебувати під патронатом?

8 Які обов’язки патронатного вихователя?

 

Тести для самоконтролю знань

1. Чи може бути усиновлена повнолітня особа?

а) так;

б) ні;

в) так, у виняткових випадках.

2. Усиновитель повинен бути старшим від усиновленої дитини:

а) не менш як на 10 років;

б) не менш як на 15 років;

в) не менш як на 20 років.

3. Дитина, покинута в пологовому будинку, може бути усиновлена:

а) після досягнення нею двомісячного віку;

б) після досягнення нею шестимісячного віку;

в) після досягнення нею віку 1 року.

4. Чи потрібна згода дитини на усиновлення?

а) так;

б) ні;

в) так, за винятком випадків, коли дитина за віком не усвідомлює факту усиновлення або вважає усиновителів своїми батьками і проживає в їх родині.

5. Кому надається перевага при усиновленні – одинокій особі чи подружжю?

а) одинокій особі;

б) подружжю;

в) мають рівні права.

6.Рішення про усиновлення приймає:

а) суд;

б) органи опіки і піклування;

в) суд, а у визначених законом випадках, органи опіки і піклування.

7. Опіка встановлюється над дітьми у віці:

а) до 14 років;

б) до 15 років;

в) до 16 років.

8. Піклування встановлюється над дітьми у віці:

а) від 14 до 16 років;

б) від 15 до 18 років;

в) від 14 до 18 років.

9. Чи припиняється піклування у разі реєстрації шлюбу з підопічною особою?

а) так;

б) ні;

в) так, за винятком випадків, коли проти цього заперечує піклувальник.

10. Патронатний вихователь виконує свої обов’язки:

а)безоплатно;

б) за визначену плату;

в) законом не визначено.