Відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

 

3. Договір – це угода двох або декількох осіб про встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов’язків. Приклади договорів: купівля – продаж, дарування, позика, доручення.

Розгалужена система договорів є надійною основою ділових відносин. У сучасному цивільному праві розрізняють такі види договорів:

1) за моментом початку дії розрізняють консенсуальні та реальні договори. Дія консенсуального договору починається з моменту укладення угоди учасниками договору. Наприклад, права й обов’язки продавця і покупця виникають в момент укладення договору купівлі – продажу. Дія реального договору починається з моменту передачі речі, що становить предмет договору. Наприклад, права позикодавця і обов’язки позичальника виникають не в момент угоди, а лише тоді, коли позикодавець передасть позичальнику гроші;

2) за наявністю вигоди у контрагентів розрізняють оплатні та безоплатні договори. Якщо виконання договору приносить майнову вигоду обом контрагентам, договір є оплатним. Такі, наприклад, договори купівлі – продажу, оренди, підряду. Якщо договір приносить майнову вигоду тільки одному з контрагентів, він є безоплатним: наприклад, договір дарування. Певні договори за розсудом сторін можуть бути як оплатними, так і безоплатними;

3) у залежності від розподілу прав і обов’язків між сторонами розрізняють односторонні та двосторонні договори. У першому з них один контрагент має тільки права, а іншій – тільки обов’язки. Такий, наприклад, договір позики: позикодавець має право вимагати повернення наданої в борг суми, а позичальник зобов’язаний її повернути. У двосторонньому договорі права й обов’язки мають обидва контрагенти. Характерним прикладом такого договору є договір купівлі – продажу;

4) за змістом регульованої діяльності розрізняють майнові й організаційні договори. Майновий договір спрямований на безпосереднє одержання майна чи блага. Такими є більшість цивільно – правових договорів. Організаційний договір призначений для створення передумов одержання майнової вигоди, наприклад, договір про спільну діяльність (будівництво й експлуатація якої – небудь споруди);

5) головні та додаткові договори. Додатковий договір не може існувати без головного договору. З виконанням головного договору припиняється дія додаткового договору. Наприклад, договір позики є головним, а договір застави в забезпечення виконання договору позики – додатковим;

6) попередні та основні договори. Попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються у певний строк укласти основний договір на умовах, встановлених попереднім договором (Договір про договір);

7) договір приєднання. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (договір страхування, договір перевезення).

Особливо слід відмітити публічний договір. Публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться на рівних умовах.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

 

4. З метою стимулювання боржника до виконання основного зобов’язання, оскільки його невиконання може загрожувати штрафними санкціями, а також іншими майновими втратами законом передбачені наступні способи забезпечення виконання зобов’язань: неустойка, завдаток, застава, порука, гарантія. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Штраф може сплачуватися в твердій сумі, або в кратному розмірі до вартості предмета, що захищається штрафом.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов’язку в натурі. Сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням обов’язку.

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Окремі види застави:

1) іпотека – застава нерухомого майна (землі), що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Договір підлягає нотаріальному посвідченню;

1) заклад – застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом – у володіння третій особі;

2) застава майнових прав;

3) застава товарів в переробці і обігу;

4) застава цінних паперів.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання кредитором (принципалом) свого обов’язку. Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

 

Основні поняття та терміни: зобов’язання, односторонні зобов’язання, двосторонні зобов’язання, регулятивні зобов’язання, охоронні зобов’язання, солідарні зобов’язання, субсидіарні зобов’язання, договір, попередній договір, договір приєднання, публічний договір, консенсуальний договір, реальний договір, право регресу, уступка вимоги, переведення боргу, неустойка, штраф, пеня, завдаток, застава, іпотека, заклад, порука, гарантія, бенефіціар, принципал, недоговірні зобов’язання, джерело підвищеної небезпеки.

 

Питання для самостійної перевірки знань

1. Що таке зобов’язання? На підставі чого виникають зобов’язання?

2. Як класифікуються зобов’язання?

3. Як називаються сторони в зобов’язанні? Які права та обов’язки має кожна із сторін?

4. Які ви знаєте види зобов’язань з множинністю осіб?

5. Чи можуть замінюватися сторони в зобов’язанні?

6. Назвіть підстави для припинення зобов’язань.

6. Що таке договір? Як називаються стадії укладення договору?

7. Які заходи стимулюючого характеру передбачені діючим законодавством як способи забезпечення виконання зобов’язань?

8. Назвіть заходи, які надають кредитору спеціальне джерело задоволення його вимог за рахунок майна боржника.

9. В чому суть зобов’язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди?

10. На кому лежить відповідальність за шкоду, завдану малолітніми і неповнолітніми особами?

11. Хто несе відповідальність за шкоду, заподіяну недієздатною особою?

12. Що розуміється у цивільному праві під джерелом підвищеної небезпеки? У чому особливість відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки?

13. Як відшкодовується шкода, завдана спільно кількома особами?

 

Тести для самоконтролю знань

1. Сторонами в зобов’язанні є:

а) боржник і кредитор;

б) боржник, посередник і кредитор;

в) боржник, представник і кредитор.

2. Заміна кредитора у зобов’язанні називається:

а) переведення боргу;

б) уступка вимоги;

в) виконання договору.

3. Пропозиція укласти договір називається:

а) оказія;

б) оголошення;

в) оферта.

4. Прийняття пропозиції укласти договір називається:

а) акцепт;

б) аналогія;

в) апеляція.

5. Іпотека – це:

а) застава рухомого майна;

б) застава нерухомого майна;

в) застава майнових прав.

6. Предметом неустойки може бути:

а) тільки грошові кошти;

б) грошові кошти, рухоме майно;

в) грошові кошти, рухоме і нерухоме майно.

7. В якості завдатку може виступати:

а) тільки грошові кошти;

б) грошові кошти, рухоме майно;

в) грошові кошти, рухоме і нерухоме майно.

8. Заклад – це:

а) застава рухомого майна;

б) застава нерухомого майна;

в) застава товарів в обігу і переробці.

9. Бенефіціар – це:

а) кредитор за договором поруки;

б) кредитор за договором гарантії;

в) кредитор за договором застави.

10. Принципал – це:

а) боржник за договором гарантії;

б) боржник за договором застави;

в) боржник за договором поруки.