Проблеми розвитку грошової системи України

Вітчизняного товаровиробника гнітить не тільки завищений курс гривні та надмірні податки. Не дає йому розгорнутися і примітивний набір існуючих у нас грошових знаків.

На сучасному етапі розвитку економіки України, грошова система має багато проблем і недоліків, які потребують розв’язання. Основними завданнями цього дослідження є розкриття проблем функціонування грошової системи країни на сучасних етапах в умовах прояви фінансової кризи.
Аналіз дослідження та публікації. Матеріальною основою написання статті стали дані Держкомстату України та НБУ, а також теоретичне обґрунтування даної проблеми розглянулося в науковій літературі ГрищенкаО., Лютого І.О., Чухна А., Савлука М.І.

На сучасному етапі розвитку, грошова система України, без сумніву, є регульованою системою ринкового зразка. Цьому сприяли істотні ринкові перетворення в економічній системі України: приватизація засобів виробництва, демонополізація економіки та лібералізація економічних відносин, зокрема ціноутворення кредитних, валютних та зовнішньоекономічних відносин тощо.

Найзагальнішою і водночас найскладнішою проблемою успішного функціонування будь – якої повноцінної національної валюти є проблема конвертованості. У процесі підготовки грошової реформи в Україні було опрацьовано кілька варіантів запровадження конвертованості національної валютної одиниці. Не менш важливим для повноцінного функціонування валюти є вибір нею валютного курсу. Світова практика підтверджує, що існують дві основні системи взаємодії національних валют:

1) Система взаємовідносин, що базується на механізмі фіксованих валютних курсів, яку ще називають сильним варіантом валютної угоди;

2) Взаємодія валют наоснові плаваючих валютних курсів, (які) або так звана валютна угода слабкого типу [1,85с.].

Багато труднощів в економічному будівництві виникає через недосконалу грошову систему, будівля якої недовершена. Одна з найгостріших проблем української економіки – це платіжна криза, яка спотворила та зробила ненадійним відносини між підприємствами. Величезні капітали, які через інвестиції повинні рухати виробництво, консервуються в боргах і перебувають у бездіяльному стані.

Грошова система не є довільним витвором державної влади, а залежить від реально існуючих економічних відносин. Враховуючи надзвичайно важливу роль грошових відносин в економічному житті суспільства, в усіх країнах, незалежно від їх устрою, формування грошових систем здійснюють центральні органи влади.

Суттєве погіршення економічної ситуації в 2014 році було зумовлено несприятливою комбінацією зовнішніх та внутрішніх чинників, дія яких посилювалася накопиченими у попередні роки макроекономічними дисбалансами.

Серед негативних факторів, що обумовлювали економічні тенденції в 2014 році, були: військові дії на сході України та розрив міжрегіональних зв‟язків унаслідок анексії АР Крим; низький зовнішній попит унаслідок гальмування економічного зростання країн – основних торгівельних партнерів; ускладнені торговельні відносини з Російською Федерацією; зниження купівельної спроможності населення внаслідок зменшення реальних доходів населення; погіршення фінансових результатів підприємств, звуження кредитної активності, скорочення державного фінансування та високий рівень невизначеності.

Відсутність структурних реформ та якісних змін разом із накопиченими макроекономічними дисбалансами посилили негативний вплив вищезазначених факторів на стан економічної активності в 2014 році.

За оцінками МВФ зниження реального ВВП у 2014 році становило близько 7.5% (за оцінкою Національного банку України «-» 6.7%).

В умовах скорочення виробництва різко погіршились показники ринку праці та доходів населення. Безробіття за методологією Міжнародної організації праці сягнуло найвищого рівня з 2009 року (9.5% у ІІІ кварталі 2014 року). Хоча темпи зростання середньої номінальної заробітної плати наприкінці року прискорились (до 10.4% у річному вимірі у грудні 2014 р.), реальна заробітна плата скоротилась на 13.6%. Це стало вагомою причиною скорочення реальних наявних доходів населення (на 9% у річному вимірі в ІІІ кварталі 2014 року) [31].

У 2014 році відбулось стрімке зростання споживчої інфляції – до 24.9%, ціни виробників зросли на 31.8%.

Основний чинник – корекція обмінного курсу гривні на 97.3% за рік. Тиск посилився спочатку у лютому – травні унаслідок задоволення відкладеного попиту, а починаючи з серпня – унаслідок посилення панічних настроїв через ескалацію військового конфлікту.

Базова інфляція зросла до 22.8%. Ціни на сирі продовольчі товари збільшилися на 22.3%. Суттєво зросли адміністративно регульовані ціни та тарифи – на 30.4% – насамперед через підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги (на 34.3%) з метою їх доведення до економічно обґрунтованого рівня.

Дефіцит поточного рахунку в 2014 році скоротився до 5.2 млрд. дол. США або 4.0% від ВВП (порівняно з 16.5 млрд. дол.США або 8.7% від ВВП у 2013 році). Низька економічна активність та зменшення купівельної спроможності домогосподарств зумовили вдвічі вищі темпи падіння імпорту порівняно з експортом.

Скорочення експорту товарів на 14.4% у 2014 році – до 55.6 млрд. дол. США зумовлено зниженням рівня завантаження виробничих потужностей та руйнуванням транспортної інфраструктури на сході держави, падінням цін на світових товарних ринках та погіршенням торгівельних відносин із Росією.

Реалізація грошово-кредитної політики у 2014 році здійснювалася в умовах соціально-політичного тиску, збереження негативних макроекономічних трендів та проведення військових дій на сході країни.

Об`єктивне погіршення ринкових очікувань призвело до відпливу депозитів із банківської системи. Як наслідок збільшився обсяг готівки поза банками (на 19.0%), що зумовило випереджаюче зростання монетарної бази (8.5%) порівняно з грошовою масою (5.3%).

Урезультаті середньоденний обсяг коррахунків банків у Національному банку України в 2014 році збільшився до 29.2 млрд. грн. порівняно з 25.3 млрд. грн. у 2013 році.

Операції Національного банку з насичення ліквідністю банківської системи позитивно позначилися на рівні середньозважених ставок в національній валюті, які протягом грудня 2014 року, порівняно з груднем 2013 року, знизилися: за кредитами, наданими фізичним та юридичним особам, – до 16.6 % з 17.5 % (без урахування овердрафту); за депозитами, залученими від фізичних та юридичних осіб, – до 10.0 % з 12.7 % [1].

Динаміка показників міжбанківського валютного ринку в 2014 році обумовлювалася скороченням експортних надходжень та погіршенням ринкових очікувань. Розгортання озброєного конфлікту у Донецькій та Луганській областях призвело до руйнування в них транспортної інфраструктури та зупинки значної кількості металургійних, хімічних, машинобудівних підприємств. Оскільки на ці регіони традиційно припадало понад 20% експорту, то об`єктивне зниження експортних надходжень івідповідно зменшення пропозиції іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку негативно позначилися на курсовій стабільності гривні.

За підсумками роботи банківської системи України у 2014 році фінансовий результат був від’ємним – збитки сягнули майже 53 млрд. грн. При цьому, основні банківські операції в цілому по системі залишалися прибутковими.

Від’ємний фінансовий результат діяльності банківського сектору сформувався насамперед за рахунок суттєвого збільшення обсягів відрахувань до резервів на можливі втрати від активних операцій. У цілому по системі відрахування до резервів зросли в 3.7 раза порівняно з 2013 роком, а їх частка в загальних витратах збільшилася з 16.7% до 39.3%.

Близько 40% збитків по системі було сформовано банками, що віднесені до категорії неплатоспроможних і в яких функціонують введені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасові адміністрації. Без урахування зазначених банків, збитки банківського сектору становили би 33.1 млрд. грн.

Водночас не всі банки отримали збитки. Найбільш чутливими дошоків виявилися банки, що проводили ризикову незбалансовану політику або кредитували масштабні проекти та понесли значні втрати від тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та ситуації на сході України.
Отже, труднощі в економічному будівництві виникають через недосконалу грошову систему, будівля якої недовершена.

Для вирішення цієї проблеми є кілька ключових позицій, які визначатимуть зміцнення грошової системи не лише у короткостроковій, а й у середньостроковій перспективі. Це насамперед курсова політика. Навідміну від девальвації, зміцнення валютних позицій національної грошової одиниці більш вигідне для України. Рада НБУ готова активно співпрацювати насамперед з Міністерством економіки з питань поліпшення функціонування грошової системи України та її елементів. Йдеться про органічне поєднання інструментарію грошово-кредитної та немонетарної антиінфляційної політики. Реалізація поставлених Президентом України завдань щодо відчутного поглиблення стабільності гривні можлива лише на основі такого комплексного підходу [32].