Організація пересувної торгівлі

 

Характеристика засобів пересувної торгівлі

 

Засобами пересувної торгівлі вважаються автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, ятки, столики тощо. Ці засоби використовують насамперед для створення максимальних зручностей покупцям, котрі мешкають у тих поселеннях, де відсутня стаціонарна торговельна мережа, а також у виробничих умовах (на польових станах, пасовищах та ін.).

Залежно від використовуваних засобів і організаційно-технічних прийомів пересувна торгівля поділяється на розвізну і розносну. Розвізна мережа включає автомагазини, магазини-вагони, магазини-судна, гужові, мотоциклетні, моторолерні і велосипедні розвозки, а також причепи-магазини. Розвізна торгівля у країнах з розвинутою ринковою економікою вважається однією з основних форм позамагазинної торгівлі. В Україні автомагазини і різноманітні розвозки традиційно найбільш активно використовуються системою споживчої кооперації у сільській місцевості.

Найбільш ефективними засобами пересувної (розвізної) торгівлі с автомагазини. Для них характерною є висока швидкість руху і маневреність, що дозволяє обслуговувати великі території із високою частотою відвідування окремих малонаселених пунктів (де організація стаціонарної мережі є економічно недоцільною) або ж певні контингенти покупців у безпосередніх умовах їх виробничої діяльності (працівників залізниці і водного транспорту, шосейних доріг, польових станів і відгінних пасовищ, віддалених будівельних дільниць тощо). Використання автомагазинів є зручним також і для організації продажу товарів у місцях зосередження великої кількості людей у містах.

Основними функціями автомагазинів є обслуговування населених пунктів без стаціонарної роздрібної торговельної мережі, торгівля товарами складного асортименту (за заявками) у тих населених пунктах, в яких організована торгівля лише товарами повсякденного попиту, організація торгівлі в місцях трудової зайнятості сільського населення, надання додаткових торгових послуг та ін. Організація роботи автомагазинів здійснюється згідно з вимогами зазначених вище Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі.

Для організації автомагазинів застосовуються автомобілі зі спеціально сконструйованими кузовами або ж з переобладнаними кузовами стандартної конструкції, пристосовані для організації в них торговельного обслуговування. На кузовах автомагазинів (а також автокафе, авторозвозок, автопричепів, автоцистерн) повинен бути нанесений фарбою чіткий напис, який вказує найменування, адресу суб'єкта господарювання, номер точки пересувної торговельної мережі та номер телефону суб'єкта господарювання.

 

У практиці вітчизняної торгівлі для організації розвізної торгівлі найчастіше використовуються автомагазини на базі автомобіля "ГАЗ" та переобладнані автобуси "ЛАЗ", "Ікарус", "ЛІАЗ" тощо. Салон такого автомагазина обладнується ізотермічною шафою для продуктів, які потребують спеціальних режимів транспортування, а для укладання переважної більшості товарів застосовуються шафи і підшафники зі з'ємними дверцятами і спеціальними пристосуваннями (наприклад запорами, штангами та ін.) для запобігання зміщування товарів під час транспортування. Крім того, для демонстрації таких товарів, як верхній одяг, трикотажні і швейні вироби, салон автомагазину обладнується вішаками, завдяки чому вивільняється частина площі підлоги в салоні. На цій площі можна розташовувати товари (в тому числі великогабаритні), які доставляються за замовленнями покупців, а також товари, укладені в тару-обладнання.

 

Організація роботи автомагазинів

 

Організація роботи автомагазинів визначається їх спеціалізацією, особливостями торгово-технологічного процесу та застосовуваними методами обслуговування покупців.

Залежно від товарного профілю розрізняють автомагазини з універсальним або спеціалізованим асортиментом реалізовуваних товарів. Більш широкого розповсюдження у вітчизняній торгівлі набули універсальні автомагазини типу "Продукти", "Промтовари", "Товари повсякденного попиту", "Книги".

Асортимент товарів автомагазину "Продукти" може включати товари таких основних груп, як хліб і хлібобулочні вироби, кондитерські вироби, бакалійні товари, консерви, гастрономічні товари, безалкогольні напої, тютюнові вироби, супутні непродовольчі товари та ін. Асортимент автомагазинів типу "Промтовари" в основному складається з непродовольчих товарів повсякденного попиту (галантерейні, парфюмерно-косметичні, господарські товари, деякі культтовари, домашнє та робоче взуття, робочий одяг та ін.). Товари цих самих груп у поєднанні з продовольчими товарами формують асортимент автомагазинів "Товари повсякденного попиту", але він відрізняється від асортименту автомагазинів перших двох типів за шириною та глибиною. Автомагазини типу "Книги" реалізовують літературу різних напрямків, а також періодичні видання та супутні товари (наприклад канцелярські).

Певного рівня розвитку набуло в Україні використання спеціалізованих автомобілів (з кузовом типу "цистерна") для розвізної торгівлі молоком, квасом та деякими іншими товарами як у сільських поселеннях, так і в міських умовах, особливо в районах новобудов, де мережа магазинів ще не повністю сформувалась.

Традиційний асортимент автомагазинів може доповнюватися товарами інших груп за умови подання покупцями попередньої заявки на їх завезення. Разом з тим розширення асортименту товарів у розвізній торгівлі, в тому числі торгівлі через автомагазини, в Україні у даний час певною мірою стримується чинними Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, які забороняють реалізацію товарів складного асортименту, хоча конструкція, улаштування та технічне оснащення сучасних автомагазинів дозволяє торгувати товарами у широкому асортименті, а їх обладнання забезпечує сучасну технологію продажу товарів. Більше того, у практиці зарубіжної торгівлі автомагазини реалізовують, крім перелічених, також такі товари, як молочні продукти, риба і продукти моря, гастрономія, заморожені продукти і страви, тканини, головні убори, білизна, взуття масових моделей та інші товари.

Товаропостачання автомагазинів можуть здійснювати спеціалізовані склади роздрібних або оптових торговельних підприємств та організацій, склади готової продукції виробничих або агропромислових підприємств. Важливо, щоб на таких складах автомагазинам виділялися максимальні обсяги фасованих товарів, забезпечувалося першочергове їх завантажування, можливість попереднього підбору, підсортування та під комплектування товарів з урахуванням заявок, поданих водіями-продавцями. При цьому товари, які не були реалізовані автомагазином у пунктах обслуговування, повинні безперешкодно прийматися на склад.

Зберігання товарів у автомагазині повинне організовуватися на основі загальноприйнятих принципів, тобто із закріпленням за товарами постійних місць, з урахуванням вимог товарного сусідства, з регулярним проведенням заходів із санітарного обслуговування автомагазину. Особлива увага повинна відводитись в автомагазинах питанням попередньої підготовки товарів до продажу, їх раціонального розміщення в салоні і викладанню на торговому обладнанні.

На ефективність організації розвізної торгівлі суттєво впливає правильний вибір маршрутів і графіків роботи автомагазинів. Як правило, для кожного автомагазину розробляються кільцеві маршрути, які можуть передбачати зупинки на постійних місцях стоянки або ж зупинки біля місця проживання постійних покупців та біля різних підприємств або цехів. На основі цих маршрутів розробляються графіки руху автомагазинів, у яких указується термін прибуття автомагазину в кожен пункт; при цьому тривалість зупинки в одному місці стоянки не повинна бути великою (наприклад, у практиці розвізної торгівлі в ФРН вона становить, як правило, 10 хв.). Розроблення маршрутів і графіків руху автомагазинів дозволяє покупцям завчасно підготуватися до приїзду автомагазину. Маршрути і графіки можуть періодично змінюватися; їх перегляд здійснюється з урахуванням зміни пори року, кліматичних умов, особливостей проведення сільськогосподарських робіт та інших факторів.

На місцях стоянки покупці можуть вибирати товари на місці зі сформованого і представленого в автомагазині асортименту, або ж отримувати товари, привезені за попереднім замовленням. Належний рівень торговельного обслуговування покупців автомагазинами забезпечується також завдяки наданню додаткових послуг, основними з яких можуть бути: приймання замовлень на товари; доставка замовлених великогабаритних товарів додому покупцям; комплектування подарункових наборів; упаковування товарів; інформування про наявність товарів у автомагазині; інформування про час прибуття автомагазину в пункт обслуговування; приймання склотари та ін.

 

Магазини-вагони і магазини-судна використовують для обслуговування працівників залізничного і водного транспорту, які проживають у поселеннях, де будівництво стаціонарних магазинів недоцільне.

На відміну від розвізної торгівлі, котра здійснюється з пересувних засобів, розносна торгівля ведеться в основному у місцях масового відпочинку з переносних пристосувань — яток, корзин, невеликих столів і т. п. Через цю мережу продають переважно продовольчі товари — морозиво, бутерброди, кондвироби, а також квіти, журнали, книги та ін. Разом з тим через розносну торгівлю — з розносок, яток, столиків, корзин, а також з неспеціалізованого транспорту забороняється продаж пофасованих і не упакованих продовольчих товарів, крім картоплі, овочів, фруктів, плодів, ягід, баштанних культур у період сезонного продажу, а також морозива і квітів.

Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців

Ефективними формами позамагазинного продажу товарів є продаж товарів за замовленнями та продаж товарів удома в покупців, які спрямовані на поліпшення торговельного обслуговування населення завдяки максимальному скороченню часу на придбання товарів, надання послуг з доставки товарів додому.

Продаж товарів на замовлення — це форма роздрібного продажу товарів, за якої покупець здійснює попереднє їх замовлення безпосередньо в об'єкті торгівлі або через торгового агента чи за допомогою телефону, персонального комп'ютера, інших технічних засобів зв'язку й одержує товари в обумовленому місці та в зазначений час.

Продаж товарів удома — форма роздрібного продажу товарів уповноваженим представником суб'єкта господарювання вдома в покупця, за місцем його роботи, відпочинку тощо як за попереднім запрошенням покупця, так і без такого. Під час пролажу товарів удома в покупця забезпечуються найбільш сприятливі умови для реалізації товарів, оскільки один продавець вступає в прямий контакт з єдиним покупцем, який, до того ж, перебуває у найбільш комфортних — домашніх — умовах. Представник підприємства-продавця має можливість показати покупцеві товар, продемонструвати його в дії й у разі згоди клієнта — оформити замовлення. Застосування цієї форми позамагазинного продажу найбільш доцільне для тих товарів, продаж яких вимагає усної аргументації, певних пояснень технічного характеру, демонстрації роботи виробу або дегустації товару. Присутність при цьому продавця допомагає швидше переконати покупця в доцільності купівлі; разом з тим неприпустимим є тиск на покупця ("продаж кулаками") через занадто активне стимулювання потреби в покупці.

Асортимент продовольчих та/або непродовольчих товарів, що продаються на замовлення та вдома в покупців, визначається суб'єктом господарювання самостійно, крім товарів, продаж яких згідно із законодавством заборонений. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити покупців наочною та доступною інформацією про перелік послуг, що надаються, тарифи на них, час приймання і видачі замовлень, асортимент і ціни на товари, що пропонуються до продажу, години доставки замовлень додому, споживчі властивості товарів, строки їх придатності до споживання або гарантійні терміни. Реклама товарів, що пропонуються для продажу на замовлення та вдома в покупців, здійснюється відповідно до вимог законодавства про рекламу.

На вимогу покупця суб'єкт господарювання зобов'язаний надати йому для ознайомлення відповідні супровідні документи на товари, передбачені законодавством (товарно-транспортні накладні" рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, сертифікат відповідності державної системи сертифікації або завірена в установленому порядку копія зазначеного сертифіката на товар, який підлягає сертифікації, документи, що підтверджують ціни на товари, тощо).

Продаж товарів на замовлення та вдома в покупців проводиться з додержанням вимог правил продажу окремих видів продовольчих і непродовольчих товарів.

Транспортні засоби для перевезення додому покупцям продовольчих товарів на замовлення повинні мати санітарний паспорт, бути чистими, у справному стані. Кузов автомашин повинен мати спеціальне покриття, що легко піддається миттю.

Відпуск товарів на замовлення та вдома в покупців проводиться в упакованому вигляді. Упаковка товарів має відповідати вимогам санітарних правил і забезпечувати збереження товарів. Суб'єкт господарювання за бажанням покупця надає додаткові послуги з упаковування товарів у спеціальну тару (корзини, коробки, поліетиленові й паперові сумки), комплектування замовлень (наборів) у подарунковому оформленні, доставки їх додому. Зразки спеціальної тари із зазначенням її вартості повинні бути виставлені на огляд покупцям.

Плата за виконання замовлень, надання послуг щодо торгівлі вдома у покупців, а також надання додаткових послуг визначається суб'єктом господарювання на підставі калькуляції та включається до вартості замовлення. Продаж товарів на замовлення та вдома оформлюється на бланках замовлення і товарних чеках.

Суб'єкт господарювання, який здійснює продаж товарів за замовленнями та вдома у покупця, несе відповідальність за якість і безпеку товарів та повинен забезпечити належний рівень торговельного обслуговування відповідно до вимог чинних нормативних документів, які регламентують торговельну діяльність. У разі придбання товарів неналежної якості покупці користуються всіма правами, які їм надає Закон України "Про захист прав споживачів". Вимоги покупця розглядаються після пред'явлення ним бланка замовлення, товарного або касового чека, а щодо товарів, на які встановлені гарантійні терміни, — технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює.

При недотриманні суб'єктом господарювання встановленого строку виконання замовлення покупець має право за своїм вибором призначити новий строк виконання замовлення, вимагати зменшення плати за послугу або ж розірвати договір і вимагати відшкодування збитків, яких він зазнав.

 

Порядок продажу товарів на замовлення покупців

Суб'єкти господарювання можуть продавати товари на замовлення покупців через спеціалізовані магазини (магазини замовлень), склади-магазини, через відділи замовлень магазинів загального профілю, а також автомагазини системи споживчої кооперації.

Замовлення на товари приймаються від громадян у порядку, встановленому суб'єктом господарювання (безпосередньо в магазині, за телефоном, за місцем роботи громадян на підприємствах, установах, організаціях, з доставкою додому). Замовлення оформляються на бланках замовлення у двох примірниках, де зазначаються: найменування суб'єкта господарювання, назва товару, його ціна (за один кілограм або сто грамів, одиницю розфасовки, упаковки, штуку, один метр), кількість, загальна вартість товару, вартість послуг, що надаються додатково, дата (час) виконання замовлення тощо. Перший примірник оформленого бланка замовлення передається покупцеві, другий залишається в суб'єкта господарювання. Якщо проведено попередню оплату, то в бланку замовлення робиться спеціальна відмітка. На непродовольчі товари покупцеві виписується також товарний чек із зазначенням усіх належних реквізитів.

Доставка замовлень додому проводиться в узгоджений з покупцем час. Форма і порядок оплати за товари визначається за погодженням між покупцем і суб'єктом господарювання. Розрахунки з покупцями за товари, що видаються у магазині, здійснюються через зареєстровані електронні контрольно-касові апарати. При оплаті прийнятого за телефоном замовлення вдома в покупця розрахунки за товари відображаються в товарно-касовій книзі; при цьому покупцеві видається перший примірник бланка замовлення з відміткою про оплату та дату (час) виконання замовлення, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

При передачі покупцю замовлення уповноважена особа суб'єкта господарювання забезпечує перевірку відповідності товарів виконаному замовленню. На другому примірнику бланка замовлення покупець своїм підписом підтверджує отримання замовлення та оплату грошей.

 

При доставці додому прийнятого за телефоном замовлення на непродовольчі товари, на які нормативними документами встановлено гарантійні терміни, покупцеві передається технічний паспорт (інший документ, що його замінює), в якому обов'язково робиться відмітка про дату продажу (день доставки) та найменування суб'єкта господарювання, що виконав замовлення. Ця інформація завіряється штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Покупцеві також надасться інформація про підприємства (майстерні), що проводять гарантійний та поточний ремонт цих товарів.

При виконанні прийнятого замовлення суб'єкт господарювання не має права вносити зміни до асортименту товарів і змінювати ціни на них без узгодження з покупцем. Суб'єкт господарювання зобов'язаний в разі відсутності якогось замовленого товару попередити покупця та запропонувати йому відповідну заміну.

 

Покупцеві, який здійснив попередню оплату замовлення, але не отримав його в установлений час зі своєї вини або необґрунтовано відмовився від отримання замовлення при його доставці додому, повертаються гроші тільки в сумі вартості товару (без вартості виконаної послуги, транспортних витрат тощо).

Порядок продажу товарів удома в покупців

Суб'єкт господарювання, зважаючи на свої можливості, визначає територію, на якій здійснюватиметься продаж товарів удома. Уповноважена особа суб'єкта господарювання, яка здійснює продаж товарів удома в покупців, повинна пред'явити покупцеві документ, що підтверджує її належність до суб'єкта господарювання та виконання відповідних обов'язків.

Оплата за товари, що продаються вдома, проводиться готівкою при передачі їх покупцеві. На товари, що продані вдома у покупця" уповноважена особа суб'єкта господарювання виписує товарний чек у двох примірниках із зазначенням в ньому найменування суб'єкта господарювання, дати продажу, назви товару, його ціни (за один кілограм або сто грамів, одиницю розфасовки, упаковки, штуку, один метр), кількості, плати за послуги з торгівлі вдома, загальної вартості купівлі. Перший примірник товарного чека з відміткою про оплату, завірений штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи суб'єкта господарювання, передається покупцеві, другий примірник із підписом покупця про отримання замовлення і підтвердження оплати залишається в уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Розрахунки за товари відображаються у товарно-касовій книзі.

Покупцеві товарів, на які встановлені гарантійні терміни, крім зазначених документів, видається технічний паспорт чи інший документ, що його замінює. У цих документах обов'язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб'єкта господарювання, що здійснює продаж товарів удома в покупців, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Уповноважена особа суб'єкта господарювання повинна в обов'язковому порядку інформувати покупця про найменування та адресу підприємства, що здійснює функції суб'єкта господарювання щодо прийняття претензій від покупця, а Також проводить ремонт, технічне обслуговування проданих товарів.

 

Ярмарково-базарна торгівля

Поняття та види ярмарків, основи їх організації

 

Ярмарком з роздрібного продажу товарів заведено називати періодичні, як правило, великі роздрібні торги, які з мстою продажу товарів народного споживання проводяться в обумовленому місці в установлені терміни за участі багатьох організацій і підприємств оптової і роздрібної торгівлі, промислових і сільськогосподарських підприємств — виробників товарів народного споживання, інших суб'єктів підприємницької діяльності, а також культурно-просвітницьких закладів (які забезпечують проведення масових гулянь, ігор, атракціонів, катання на каруселях тощо).

Під час проведення ярмарку реалізацію товарів організовують насамперед магазини і підприємства дрібнороздрібної торгівлі. Як правило, продаж товарів на ярмарках здійснюється через торговельні ряди з визначеними торговими місцями, тимчасові павільйони, автомагазини та автопричепи, активно використовуються також засоби переносної торгівлі.

З урахуванням цільового призначення та часу проведення ярмарків розрізняють сезонні (весняно-літні, осінні) та традиційні ярмарки; з урахуванням тривалості проведення ярмарків розрізняють короткотермінові і постійно діючі (тобто функціонуючі протягом відносно тривалого часу) ярмарки. Традиційні ярмарки проводяться щороку у визначений час (прикладом традиційного ярмарку може бути всесвітньо відомий Сорочинський ярмарок, проведення якого приурочується до закінчення польових робіт і збору врожаю). На сезонних ярмарках продаються продовольчі та/або непродовольчі товари широкого асортименту, проводиться сезонний розпродаж товарів за цінами зі знижкою, організовується виїзна та виносна торгівля.

Для проведення ярмарку створюється організаційний комітет (координаційний комітет, секретаріат), до складу якого входять представники органів місцевої влади, торговельних систем та окремих торговельних підприємств, інших зацікавлених підприємств та установ. Оргкомітет несе відповідальність за підготовку та проведення ярмарку, затверджує умови участі в ньому, затверджує план проведення ярмарку та кошторис витрат тощо.

 

Порядок проведення ярмарків визначається оргкомітетом за погодженням з органами місцевої влади; порядок проведення загальнодержавного ярмарку визначається окремим положенням, яке розробляється та затверджується органами виконавчої влади (КМУ). В останньому разі обов'язки з безпосереднього проведення ярмарку та його підготовки покладаються на визначену оргкомітетом способом конкурсного відбору юридичну особу — генерального розпорядника ярмарку.

До обов'язків генерального розпорядника входить:

- виконання заходів з підготовки та проведення ярмарку;

- визначання дати закінчення та щоденного режиму роботи ярмарку, в окремих випадках — також умови участі в ньому,

- розгляд заявок на участь в ярмарку та укладання договорів з учасниками ярмарку;

- реєстрація учасників та складання звіту про підсумки проведення ярмарку;

- розподіл виділених на підготовку і проведення ярмарку коштів;

- забезпечення господарського обслуговування діяльності ярмарку (водо-, енергопостачання, зв'язок, забезпечення належного санітарно-гігієнічного стану території, забезпечення пожежної безпеки, організація роботи пунктів масового харчування тощо);

- проведення рекламних та інформаційних заходів з висвітлення роботи ярмарку, у тому числі акредитація ЗМІ, укладання договорів на право трансляції заходів у межах ярмарку та ін.

До участі в ярмарку запрошуються підприємства оптової торгівлі, виробничі промислові і сільськогосподарські підприємства, які мають право па здійснення роздрібної торгівлі власною продукцією. Для участі в ярмарку ці підприємства повинні подати відповідні замовлення (які служать підставою для їх дальшої реєстрації), визначити форму участі в ярмарку (виставка, виставка-продаж), сплатити встановлений збір, зареєструвати своїх представників та забезпечити доставку і вчасне встановлення експозиції товарів.

Проведення ярмарків потребує значної підготовчої роботи, в процесі якої необхідно вибрати місце і визначити час проведення ярмарку, облаштувати територію, звести необхідні споруди, визначити й укомплектувати асортимент товарів для реалізації, підібрати склад торгового та іншого персоналу, провести рекламну роботу.

Досить часто час проведення ярмарків підбирається з урахуванням термінів закінчення весняних або осінніх сільськогосподарських робіт; терміни проведення ярмарку узгоджуються з органами місцевої влади.

Як правило, для розташування ярмарку найбільш зручно використовувати площі, стадіони, спеціально облаштовані майдани, продовольчі та речові ринки і ринкові комплекси. Місце ярмарку доцільно обгородити або позначити його контури спеціальними засобами. Під час організації ярмарків особливу увагу необхідно звертати на наявність добре розвинутої, зручної системи транспортних шляхів. У ході підготовки до ярмарку рекомендується визначати також порядок відвідання ярмарку мешканцями розташованих поблизу сільських населених пунктів.

Під час підготовки до ярмарків доцільно розгорнути рекламну кампанію в пресі, інших засобах масової інформації, зокрема, способом інтерв'ю, бесід з провідними спеціалістами виробничих підприємств, торгівлі, ученими, з яких населення може дізнатися про цілі проведення ярмарку, режим і порядок його проведення, очікувані вигоди як для учасників, так і для населення.

У системі ярмарків особливе місце посідають сезонні ярмарки. У практиці вітчизняної торгівлі найбільш часто сезонні ярмарки проводяться з метою активізації продажу таких продовольчих товарів, як картопля, плоди, овочі, а в торгівлі не продтоварами — для активізації продажу одягу, взуття, тканин, товарів для садівників та інших сезонних товарів. Організація сезонних ярмарків (сезонної торгівлі) передбачає продаж товарів повсякденного і найбільш частого попиту протягом 5—6 місяців весняно-літнього та осіннього періодів року з організацією постійно діючих торгових зон для продажу різних груп товарів. Проведення такої форми продажу товарів створює додаткові умови для швидкого обслуговування населення, скорочення черг у часи найбільш інтенсивних потоків покупців, а також розвантажує мережу магазинів для активізації в них торгівлі іншими групами товарів.

Для організації сезонних ярмарків рекомендується широко застосовувати збірно-розбірні павільйони, які комплектуються столами, прилавками, тарою-обладнанням та ін.

 

Організація сезонних ярмарків одним з основних елементів включає забезпечення рекламно-інформаційного оформлення як місць продажу товарів (павільйонів, автомагазинів, палаток), так і торгових зон у цілому. Основним завданням при цьому є привернення уваги покупців, забезпечення їх інформації про реалізовувані товари, заохочення відвідувачів до імпульсивних купівель і, в підсумку, до збільшення товарообігу та більш повного задоволення попиту населення на товари народного споживання.

Визначаючи склад рекламно-інформаційних засобів для торгових зон на території ярмарку, необхідно в першу чергу враховувати асортимент реалізовуваних товарів, конструкцію павільйонів, палаток, їх взаємне розташування, характер ярмарку. При цьому в одних випадках як носій рекламної інформації може виступати сам товар, в інших — спеціальний носій рекламної інформації, який відокремлений від товару.

При організації ярмарків необхідно намагатись забезпечити комплексні інформаційні послуги для покупців з використанням рекламних транспарантів, вуличних інформаційних щитів, друкованої реклами, рекламних оголошень в аудіо-засобах (місцеве радіо та телебачення) та друкованих виданнях.

Поняття, види базарів, основи їх організації

Базари — це форма періодичних роздрібних торгів товарами народного споживання, які організовуються торговельними системами і підприємствами та органами державного управління торгівлею (управління торгівлі і побутового обслуговування ОДА) у дні, які передують загальнонародним святам або приурочуються до певних календарних дат.

Мета проведення базарів — задоволення попиту населення на окремі товари, який різко зростає у певні періоди року. Залежно від асортименту товарів, які реалізуються торговельними підприємствами, розрізняють книжкові, шкільні (перед початком навчального року), ялинкові (напередодні новорічних і різдвяних свят), овочеві базари; асортимент передсвяткових базарів може включати найрізноманітніші як продовольчі, так і непродовольчі товари.

Для підприємств торгівлі організація базарів пов'язана з необхідністю збільшення чисельності торгово-оперативного персоналу, достроковим накопиченням товарних запасів, розробкою заходів з метою вдосконалення обслуговування покупців.

 

Місця для організації базарів, як правило, виділяються за рішенням органів місцевого управління на спеціально відведених територіях. Базар може проводитись як на відкритих територіях, так і в закритих приміщеннях. При цьому базар може бути організований як в одному приміщенні, так і в кількох розташованих поблизу один від одного павільйонах і палатках (торгових наметах).

Великі підприємства торгівлі (універмаги, універсами, спеціалізовані магазини) часто організовують базари на території, яка прилягає до магазину, завдяки чому зникає потреба організовувати транспортні операції з доставки товарів до місць торгівлі. Для проведення базарів поряд зі стаціонарною торговельною мережею використовують вільні площі та приміщення спортивних і виставкових комплексів, стадіонів, вокзалів та інших приміщень неторгового призначення.

Як і при проведенні ярмарків, продаж товарів під час проведення базарів здійснюється через торговельні ряди. При цьому на робочому місці кожного продавця повинна бути встановлена табличка із зазначенням назви, місця розташування і номера телефону суб'єкта господарювання, який організував виїзну (виносну) торгівлю, а також прізвища, імені та по батькові продавця. На робочому місці громадянина-підприємця повинна бути встановлена табличка із зазначенням його адреси, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та назви органу, що здійснив цю реєстрацію.

Оскільки продаж товарів під час проведення базарів здійснюється, як правило, через пункти і засоби (павільйони для сезонної торгівлі, торгові намети, автомагазини, причепи, розвозки та ін.), які належать до підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі, то основним нормативним документом, який регламентує порядок реалізації товарів та загалом роботу учасників базару, є Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі.

При організації базарів велику увагу необхідно звертати на їх оформлення, проведення рекламних заходів, радіофікацію території.