Типізація магазинів в сільській місцевості

 

Номенклатура типів підприємств кооперативної роздрібної торгівлі, які обслуговують сільське населення, розроблена Центроспілкою (з наступними змінами і доповненнями). Вона передбачає розмежування торгівлі товарами простого і складного асортименту шляхом максимального наближення товарів простого асортименту і повсякденно­го попиту до покупців і концентрації торгівлі товарами складного асорти­менту у великих і спеціалізованих магазинах, розташованих в кущових і районних центрах. Це надає більш широкі можливості у використанні тор­гових підприємств для різноманітних варіантів спеціалізації залежно від

Відповідно до Номенклатури всі типи підприємств роздрібної тор­гівлі поділені на 2 групи: основні (одержать подальший розвиток і збере­жуть своє значення в перспективі) і додаткові (створюються на основі ре­конструкції і використання наявних торгових помешкань).

До основних типів кооперативних підприємств роздрібної торгів­лі було віднесено 19 типів магазинів, згрупованих у 4-й групи:

- торгові центри;

- універмаги, універсами;

- магазини з торгівлі товарами повсякденного попиту;

- мережа магазинів широкої спеціалізації.

Торговий центр являє собою комплекс магазинів і інших підпри­ємств сфери обслуговування (звичайно - ресторан, кафе, бар), розташова­них в одному або декількох будинках, пов'язаних між собою єдиним архі­тектурним рішенням і принципом об'єднання торгового обслуговування. Торгові центри були поширені як у сільській, так і в міській торгівлі. Вони входили до складу громадських центрів з культурно-видовищними закла­дами, правліннями колгоспів (КСП), будинками побуту і т.п. Зосереджен­ня торгових, побутових і культурно-видовищних підприємств в єдиному комплексі збільшувало кількість потенційних покупців, забезпечуючи їх комплексне обслуговування, скорочувало витрати часу на придбання то­варів. Економічний ефект досягався за рахунок зниження вартості будів­ництва й експлуатації. Так, будівництво торгового центру порівняно з бу­дівництвом декількох підприємств еквівалентної потужності обходиться на 12-15% дешевше. Крім того, централізація управління, обслуговування, більш ефективне використання транспорту, обладнання, засобів механізації дозволяли знизити загальні експлуатаційні витрати, підвищити куль­туру торгового обслуговування,

У сільській місцевості торгові центри створювалися в населених пунктах з чисельністю від І-І,5 тис. до 20-30 тис. жителів, у міській торгів­лі - у мікрорайонах, у центральній частині міст.

Розміри торгової площі, обсяги діяльності торгових центрів, струк­тура і спеціалізація підприємств (відділів), які входили до їх складу, зале­жать від чисельності населення, що обслуговується, кількості, розміщення і характеру діючої торгової мережі.

В перспективі торгові центри в кооперативній торгівлі можуть включати три і більше інтегрованих підприємств бізнесу: магазин з торгі­влі широким асортиментом переважно продовольчих товарів з торговою площею 600 і більше квадратних метрів і базовим асортиментом 300-400 найменувань товарів; кафе, бар, чи міні-бар швидкого харчування і пекар­ня (кондитерський цех), яка реалізує свою продукцію через магазин та ін­ші підприємства торгівлі і масового харчування.

Універсальні магазини (універмаги) здійснюють торгівлю непродо­вольчими товарами широкого асортименту всіх основних груп, розміще­них в окремих секціях, і можуть мати обмежений асортимент продоволь­чих товарів. Вони створювалися у великих кущових і районних центрах. Залежно від торгової площі в номенклатурі передбачені такі типорозміри універмагів: 650, 850, юоо, 1650, 2150, 3000, 3500 кв. м. В універмагах до­сягається більш висока продуктивність праці співробітників магазина, знижуються витрати обертання, більш ефективно використовується торго­ва площа, збільшується прибуток і рентабельність торгівлі.

Універсами - магазини самообслуговування з універсальним асор­тиментом продовольчих і непродовольчих товарів першої необхідності і повсякденного попиту. В номенклатурі типів передбачено 4 типорозміри універсамів: площею 250, 400, 650, 850 кв. м. Використання переваг само­обслуговування, застосування передової технології продажу, сучасного то­ргово-технологічного обладнання сприяли створенню мережі універсамів в кооперативній торгівлі України. Зміни, що сталися в економіці країни в останні роки, значне падіння рівня життя сільського населення призвели до скорочення числа універсамів. В деяких населених пунктах вони пере­творені в магазини з торгівлі товарами повсякденного попиту.

Наймасовішим типом магазинів, які торгують змішаним асортиме­нтом товарів, був і залишається магазин типу «Товари повсякденного по­питу» (ТПП). В магазині здійснюється продаж продуктів харчування (хліб і хлібобулочні вироби, гастрономія, консерви, бакалійні товари, м'я­со, риба, кондитерські вироби, сільгоспродукти й ін.), а також непродово­льчих товарів повсякденного попиту. В обсязі роздрібного товарообороту магазину питома вага продовольчих товарів традиційно складає 55~6о%, | непродовольчих - 40-45%- Відповідно до Номенклатури передбачено 3 типорозміри магазинів ТПП торговою площею 100, 150 і 250 кв. м.

До групи основних типів магазинів, що здійснюють торгівлю в сіль­ській місцевості, відносяться також спеціалізовані магазини широкої спеціалізації - «Продукти», «Промтовари», «Хозтовари», «Культтовари», «Сільгоспродукти» та ін.

Магазини «Продукти», є поширеним типом підприємств коопера­тивної торгівлі, здійснюють продаж продовольчих товарів різноманітних груп, а також деяких непродовольчих товарів супутнього призначення. Магазини «Промтовари» торгують основними групами непродовольчих товарів широкого застосування. Номенклатура типів магазинів споживчої кооперації передбачає для підприємств типів «Продукти», «Промтовари» три типорозміри: площею 150, 250 і 400 кв. м.

До додаткових типів підприємств кооперативної торгівлі від­несені вузькоспеціалізовані магазини, які торгують окремими групами то­варів. По продовольчих товарах - це магазини «Риба», «Овочі-фрукти», «М'ясо і м’ясопродукти», «Вино» і ін.; по непродовольчих товарах - мага­зини «Тканини», «Взуття», «Головні убори», «Панчохи-шкарпетки», «Ра­діо» і ін. До додаткових типів віднесені також підприємства дрібнороздрі­бної торгової мережі, які використовуються для розвитку сезонної торгівлі окремими продовольчими і непродовольчими товарами, та підприємства пересувної торгової мережі.

Реформування системи споживчої кооперації в останні роки при­звело до появи нових підприємств комбінованого типу: «Магазин - загот-пункт», «Магазин - бар», «Магазин - кафетерій», «магазин-пекарня» і т.п. Пряма інтеграція виробничої і торговельної діяльності виробничих під­приємств і розвиток фірмової торгівлі привели до створення мережі спеці­алізованих і вузькоспеціалізованих магазинів, що торгують продукцією одного або декількох виробників. Наприклад, магазини фірм «Оболонь», «Світоч», «Електрон» іт.д.

Поряд з цим, різке зниження життєвого рівня сільського населен­ня, перехід на натуроплату і високий рівень безробіття в селі привели до згортання спеціалізації в кооперативній торгівлі. Тільки за останні роки значно скоротилася чисельність магазинів «Продукти», «Промтовари». При цьому збільшилося число магазинів ТПП.

Скорочення обсягів діяльності, звуження асортименту реалізованих товарів і значне зниження товарних запасів привели до переспеціалізації багатьох підприємств: магазинів типу «Універсам» - в магазини ТПП, «Універмагів» - в магазини «Промтовари», асортимент магазинів «Хозто­вари» реалізується в магазинах ТПП і т.п.

Типізація торгової мережі змінюється в часі. Під впливом змін у соціально-економічному і культурному житті населення ліквідуються заста­рілі і з'являються нові типи підприємств. Так, в останні роки в містах з явився такий тип магазину, як "Супермаркет". Це крупний магазин са­мообслуговування з широким асортиментом продовольчих і обмеженим асортиментом непродовольчих товарів (в основному повсякденного попиту) і великим обсягом товарообороту. Вони оснащені сучасним торговельно-технологічним обладнанням, використовують прогресивні технології продажу товарів.