Поняття про водний кодекс України та його значення в охороні водних ресурсів

Важливу роль в ефективному науково-обгрунтованому використанні вод та в їхній охороні від забруднення, засмічення та вичерпання має відіграти Водний кодекс України (1995 р.), який покликаний регулювати водні відносини в Україні (додаток 4).

Для створення і підтримання сприятливого водного режиму, покращення санітарного стану річок та водойм, для захисту їх від забруднення, засмічення і вичерпання встановлюються водоохоронні зони.

До них входять заплави річок, надзаплавні тераси, брівки і круті схили корінних берегів, а також балки та яри, безпосередньо пов'язані з річковою долиною. Тут необхідне: впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території водозбору; здійснення агротехнічних, агролісомеліора­тивних та гідротехнічних протиерозійних заходів.

На територіях водоохоронних зон забороняється використання стійких та сильнодіючих пестицидів, влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації, а також скидання неочищених стічних вод.

Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

В межах водоохоронних зон влаштовуються по обох берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) прибережні захисні смуги. Ширина цих смуг залежить від розміру річок та водойм.

Ширина прибережних захисних смуг для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів, складає 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів і для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

У межах населених пунктів прибережну смугу встановлюють, виходячи з конкретних умов планування і забудови.

У межах прибережних захисних смуг, крім обмежень, властивих для водоохоронних зон, забороняється розорювання земель, а також садівництво та городництво, влаштування літніх таборів для худоби, будівництво будь-яких споруд, у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, миття та обслуговування транспорт­них засобів та техніки.

З метою охорони водності малих річок, а також запобігання шкідливого впливу вод (затоплення, підтоплення), забороняється:

1. змінювати рельєф басейну річки;

2. руйнувати русла пересихаючих річок та струмків;

3. випрямляти русла річок та поглиблювати їхнє дно нижче природного рівня або перекривати їх без влаштування спеціальних водотоків, перепадів чи акведуків;

4. зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну;

5. розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;

6. проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів'ях річок;

7. надавати земельні ділянки у заплавах річок під будівництво, садівництво та городництво;

8. здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати на водність річки і якість води в ній.

Література

1. Водний кодекс України. – 1995.

2. Водне господарство в Україні / За редакцією А.В. Яцика, В.М., Хорева. – К.: Генеза, 2000. – 455 с.

3. Гідрологічні розрахунки для річок України. – К.: Видавництво АН УРСР, 1962. – 385 с.

4. Горошков И.Ф, Гидрологические расчеты. – Л.: Гидрометеоиздат, 1979. – 432 с.

5. ГОСТ 17.1.3.03-77 “Охрана природы. Гидросфера. Правила выбора и оценки качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения”.

6. ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством”.

7. ГОСТ 24481-80 “Вода питьевая. Отбор проб”.

8.Железняк И.А., Подольская И.Я. Внутригодовое распределение стока малых рек Украини и Молдавии. // Труды УкрНИИГМИ. – Вып. 190. – 1982. – С.9І-102.

9. Иванов А.Н., Неговская Т.А. Гидрология й регулирование стока. – М.: Колос, 1979. – 384 с.

10. Інженерна екологія. Ч. 2. Гідросфера: (Навч. посіб.) / Б.А.Шелудченко, В.В.Дорощенко, В.І.Котков та ін .; За ред. Б.А.Шелудченка; Державний агроеколопчний ушверситет. – Житомир: Вид-во "Волинь", 2000. – 220 с.

11. Концепція екологічного нормування // Затверджено Міністерством екології та природних ресурсів, К. – 1997.

12. Крицкий С.Н., Менкель М.Ф. Водохозяйственные расчеты. – М.: Гидрометеоиздат, 1952. – 392 с.

13. Лаликін М.В., Ревера О.З. Гідрологічні та водогосподарські розрахунки. – К.: Вища школа, 1973. – 199 с.

14. Літовченко О.Ф., Сорокін В.Г. Гідрологія і гідрометрія. – К.: Вища школа, 1985. – 240 с.

15. Літовченко О.Ф., Сорокін В.Г. Гідрологія і гідрометрія (практикум). – К.: Вища школа, 1987. – 167 с.

16. Літовченко О.Ф. Інженерна гідрологія та регулювання стоку. – К.; Вища школа, 1999. – 360 с.

17. Львович А.И. Защита вод от загрязнения. – Л.: Гидрометеоиздат, 1977. – 167 с.

18. Малі річки України. Довідник / За редакцією А.В.Яцика. – К.: Урожай, 1991.-294 с.

19. Международное руководство по методам расчета основних гидрологических характеристик. – Л.: Гидрометеоиздат, 1984. – 247 с.

20. Мокляк В.И., Царенко З.И. Расчеты максимальных расходов талых вод на реках Украины и Модавии // Труды УкрНИГМИ. – Вып. 75. – 1967. – С.3-25.

21. Новосад Я.А. Геология и гидрогеология. – К.: Вища школа, 1998. – 184 с.

22. Определение расчетных гидрологических харахтеристик. – СНиП 2.01.14-83. –М.: Стройиздат, 1985 – 36 с.

23. Плешков Я.Ф. Регулирование речного стока. – Л.: Гидрометеоиздат, 1975. – 560 с.

24. Пособие по определению расчетных гидрогнологических характеристик. – Л.: Гидрометеоиздат; 1984. – 448 с.

25. Саваренский А.Д. Регулирование речного стока водохранилищами. – М.: Издательство АН СССР. – 1951 – 236 с.

26. Сливка П.Д., Новосад Я.О., Будз О.П. Гідрологія та регулювання стоку: навчальний посібник. – Рівне: УДУВГП, 2003. – 288 с.

27. СанПиН N 4630-88 “Санитарные правила и нормы охраны подземных вод от загрязнения”.

28. СНиП 2.04.02-84 “Водоснабжение. Наружные сети и сооружения”.

29. Справочник по водним ресурсам / Под редакцией Б.И.Стрельца. – К.: Урожай, 1987. – 302 с.

30. Троянський О.І., Шелудченко Б.А. Моніторинг якості води. – Кам’янець-Подільський, ”Абетка”, 2006. – 191.

31. Фоменко Я.А. Методика расчета максимальных расходов воды весеннего половодья на реках Украины и Молдавии//Труды УкрНИИ Госкомгидромета. – Вып. 220.- 1987. - С. 44-56.

32. Яцик А.В., Антонов О.Д., Корбутяк М.В, Сливка П.Д. Еколого-гідрологічний тлумачний словник/За редакцією А.В. Яцика. – К.: Урожай, 1995. – 156 с.

33. Яцик А.В. Екологічна безпека в Україні. – К.: Генеза, 2001. – 214 с.

34. Яцык А.В., Петрук А.М.. Канаш А.П. Методическое руководство по расчету антропогенной нагрузки и классификации экологического состояния бассейнов малых рек Украины. – К.:УНИИВЗП, 1992.– 40 с.