Значення та роль льодовиків у географічній оболонці

Льодовики Землі входять до складу гідросфери, в ній й загалом в усій географічній оболонці відіграють важливу роль. Роль льодовикового покриву планети найзручніше зрозуміти можна через з’ясування зв’язків льодовиків з іншими різноманітними геосистемами.

1. Льодовик і гідросфера. Льодовиковий стік є складовою поверхневого стоку, льодовики є частиною загального та регіональних кругообігів води у природі. Як одна з водних геосистем, льодовики виступають акумуляторами прісної й питної води.

2. Льодовики й літосфера. Льодовик виконує значну екзогенну геологічну роботу. Руйнівна робота глетчерів (екзарація) полягає в постійній руйнації гірських робіт і їх винесення за межі свого поширення. Льодовик являє собою потужну транспортерну стрічку, яка перетягує великі маси уламкового твердого матеріалу (морену) від області живлення до зони абляції. Льодовикова акумуляція зводиться до 2 головних процесів: 1)осадження уламків гірських порід й формування специфічних моренних геологічних відкладів; 2)стік і накопичення поблизу язика льодовика дрібних уламків (пісок, глина), які змиваються талими водами – флювіогляціальні моренні відклади.

3. Льодовики й рельєф. Виконуючи екзараційну та акумулятивну роботу льодовики змінюють морфологію земної поверхні, формуючи гляціальний тип рельєфу. До екзараційних відносяться такі форми як кари, цирки, трогові долини, баранячі лоби тощо, до акумулятивних – моренні пасма, горби, зандрові піщані рівнини та ін.

4. Льодовики й клімат. Льодовики є продуктом клімату, проте й активно впливають на нього у зворотному напрямі. Льодовиковий покрив завжди спричиняє охолодження клімату, над ним формуються низхідні потоки атмосферного повітря, що дає початок потужним антициклонам й баричним максимумам. Особливо відзначається льодовиковий щит Антарктиди, який бере участь у структуризації загальної циркуляції атмосфери в полярних широтах південної півкулі. Льодовики беруть участь у регуляції теплового балансу планети. Прохолодним навколо льодовиків є й мікроклімат.

5. Льодовики й поверхневі води. Стікання талих льодовикових вод в річки є причиною появи особливого виду живлення постійних водотоків – льодовикового. Для рік, які беруть початок у високих горах, цей вид живлення має першочергове значення. Танення льодовиків переважно влітку визначає повідь на цих ріках виключно в теплу пору року. Також прориви льодових озер (на поверхні або в тілі льодовиків) можуть спричиняти катастрофічні паводки й селі на ріках гірських районів, а наявність вузьких долин, ще й посилює дані явища природи. В результаті екзарації й нерівномірної акумуляції морени, льодовики стають причинами утворення озерних котловин, тоді виникають – карові, трогові, моренно-акумулятивні. Льодовики також впливають на температуру й солоність вод Світового океану.

6. Льодовики й біота. На перший погляд, льодовики – це повна відсутність, будь-яких придатних умов до життя. Проте, це не зовсім так. Наприклад, на поверхні морени зустрічаються мохи, лишайники, рідкі трав’янисті рослини, з якими своє життя пов’язують мухи, павуки та інші комахи. На чистій поверхні льоду можуть розвиватись мікроскопічні водорості – десмідієві, діатомові, зелені, синьо-зелені, які забарвлюють поверхню глетчерів в різні кольори – малиновий, рожевий, фіолетовий. Верхня межа розвитку цих форм життя – близько 5 км над рівнем моря.

7. Льодовики й людина. Для суспільства глетчери являють різноманітний інтерес: 1)льодовики є об’єктом вивчення гляціології, а тому вони набувають гносеологічної та прикладної важливості; 2)льодовики є потенційним і реальним джерелом питної води; 3)льодовики й гідрологічні процеси з ними пов’язані можуть викликати надзвичайні ситуації (селі, високі паводки); 4)льодовики є цікавим об’єктом пізнавального та спортивного туризму.