Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Класифікація морів за географічним положенням.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
В.М.Степанов (1982) виділяє 3 типи морів: • моря полярних широт • моря помірних широт • моря тропічних широт Класифікація морів за розмірами. Основний критерій систематизації морів – їх площа. Кількісні параметри, за якими розмежовуються моря прийняті умовно. Можна виділити 4 типи морів: • великі моря (площа понад 1 млн. км²) – Аравійське (4,8 млн км²), Коралове (4,0 млн. км²), Чукотське, Бафіна; • малі моря (площа від 50 до 500 тис. км²) – Червоне (460 тис. км²), Чорне (422 тис. км²), Балтійське (419 тис. км²), тощо; • карликові моря (площа менше 50 тис. км²) – Азовське (39 тис. км²), Внутрішнє Японське, Сібуян, Вісаян, Саву та ін. Класифікація морів за глибиною. Критерій диференціації морів – середня глибина морських акваторій. Усі моря можна поділити на: • дуже глибокі (глибини понад 2000 м) – Аравійське, Тасманове, Банда, Коралове, Карібське тощо; • глибокі (1000-2000 м) – Берингове, Японське, Гренландське, Норвезьке, Чорне, Середземне та ін.; • неглибокі (100-1000 м) – Охотське, Червоне, Баренцеве, Лаптєвих, Карське, Бафіна тощо; • мілководні моря (до 100 м) – Азовське (пересічна глибина 7 м), Балтійське, Північне, Внутрішнє Японське, Ірландське, Чукотське, Східно-Сибірське, Біле, Жовте. Класифікація морів за температурою. Критеріями для систематизації морів за цією ознакою слугують дані про середню температуру поверхневих товщ води за рік, а також температурний режим водних мас (наявність значних коливань температур води за сезонами року). Моря можна поділити на 3 типи: • холодні моря – температура поверхневих вод упродовж року доволі низька (від 5-6°С до 0°С і нижче), річні амплітуди незначні (до 2°С) – усі моря Північного Льодовитого океану, Антарктичні моря; • помірні моря – для них характерні досить виразні амплітуди температури води між літом і зимою (до 5-9°С) – Балтійське, Північне, Ірландське, Середземне, Чорне, Охотське, Японське, Азовське та ін.; • теплі моря – перепади температур води упродовж року незначні, а середні річні температури досить високі (25-30°С) – моря тропічних широт (Карибське, Червоне, Аравійське, Арафурське, Південно-Китайське та ін).
Затоки та протоки Затока – частина океану або моря, яка виділяється переважно за конфігурацією берегів суходолу (вдається в нього), слабко відрізняється від акваторії океану, тому й мають у цілому подібний гідрологічний режим та властивості водних мас. Розмір заток не впливає на їх виділення, деякі затоки по-праву можуть називатись морями, а деякі моря то не більше ніж затока. Розподіл заток: • за належністю до більшої акваторії – океанічні та морські затоки; • за формою в плані – воронкоподібні, витягнуті, розгалужені; • за мінералізацією – опріснені, солонуватоводні, солоні; • за глибиною – мілководні й глибоководні затоки. Морфогенетична класифікація заток, в основу якої покладені механізми утворення затоки та форма, що тісно пов’язана з генезисом затоки: • бухта – невелика затока, окреслена мисами або невеликими півостровами від основного водоймища; приклади – Керченська бухта, Судацька бухта, Севастопольська бухта; використовуються для спорудження портів; • лиман – затока, відділена піщаною косою (пересипом), в якій є невелика протока; звичайно в лимани впадають ріки, які й визначають їх гідрологічний режим; зв’язок з океаном або морем часто переривається, тому небезпідставно лимани відносять також до озер; прикладами лиманів можуть бути – Дністровський, Дніпровський, Тилігульський, Молочний тощо; • губа – затока воронкоподібної форми, дуже глибоко вдається у суходіл, в яку впадає ріка; приклади – Обська губа, Двинська губа, Печерська губа; • фіорд – вузька й глибока затока, довга й витягнута, далеко вдається у суходіл в межах гірських систем, з обривистими та крутими схилами; є результатом затоплення трогових льодовикових долин морем; райони поширення – узбережжя Скандинавських гір і Патагонських Анд, о.Ісландії; Протока – водні простори, що розділяють ділянки суходолу і з’єднують окремі акваторії океанів і морів або їх частин. Протоки можуть розділяти наступні категорії суходолу: • материки між собою (Берингова, Гібралтарська, Дрейка, Баб-ель-Мандебська); • острови від островів (Зондська – між о.Суматра і о.Ява, Св. Георга – між о.Ірландія і о.Великобританія, безліч проток в архіпелагах островів).
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 387; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.181.194 (0.005 с.) |