Поперечний переріз русла та його морфометричні характеристики

Поперечний переріз – площина, що перпендикулярна до напрямку течії і обмежена знизу дном, з боків – відкосами русла, а зверху – лінією горизонту води.

Рис. 12. Поперечний переріз русла р.Тишківка

 

До морфометричних характеристик відносяться:

- площа живого перерізу – це частина всього водного перерізу, де спостерігається течія води (визначається за виміряними глибинами по побудованому перерізу русла);

- ширина русла – це віддаль між урізами води лівого та правого берегів при даному рівні води,

- змочений периметр – довжина підводного контуру живого перерізу,

- середня глибина – відношення площі живого перерізу до ширини річки:

- гідравлічний радіус – відношення площі живого перерізу до змоченого периметру:

Для великих рівнинних річок за гідравлічний радіус допускається приймати середню глибину русла.

 

Поздовжні профілі річок

Поздовжній профіль річки – лінія, що показує зміну висоти дна і поверхні води від витоку до гирла. Поздовжній профіль річки характеризує зміну похилів її дна і похилів поверхні води за течією.

Похил виражається відношенням різниці відміток дна або поверхні води на початку і в кінці ділянки до довжини цієї ділянки. Похил може виражатися або у вигляді десяткових дробів, або в проміле, що показує падіння в м на 1 км довжини річки. Розрізняють такі типи поздовжніх профілів річок (рис. 13

Рис. 13. Типи повздовжніх профілів річок 1) пологоввігнутий, або профіль рівноваги, найбільш поширений для великих рівнинних річок; 2) прямолінійний - характерний в основному для малих річок; 3) скидовий або опуклий, що має малий похил в верхів'ї і більший в нижній течії, зустрічається рідко; 4) східчастий, утворюється за наявністю ряду проміжних базисів ерозії у вигляді озер, водосховищ тощо.

 

Повздовжні профілі більшості рік безперервно змінюються під впливом багатьох факторів. Загальна тенденція змін виражається в тому, що русло ріки з часом прагне зайняти більш низьке положення, а нахили по довжині ріки розподіляються так, щоб не відбувалося намиву або розмиву дна і матеріал, що приноситься притоками, виносився б вниз по течії. Такому стану відповідає плавноувігнутий профіль, який ще називається профілем рівноваги.

Однак зміни профілів не відбуваються монотонно. В деякі періоди ерозія може підсилюватись, в інші – затухати, або змінюватись акумуляцією. Повільні вікові зміни відбуваються під впливом коливання земної кори або зміни рівня моря, внаслідок чого підвищується або понижується базис ерозії.

Профілі, які наближуються до плавноувігнутого, в природі зустрічаються частіше всього. Невироблені східчасті профілі характерні для порівняно молодих рік. Ріки в більш зрілому віці мають більш плавні окреслення профілю, хоча і на них зустрічаються пороги і стрімнини. Головна ріка звичайно володіє меншим середнім нахилом, ніж її притоки.

Режим річкового стоку

Поняття про живлення річок

Вода надходить у річки за рахунок стікання атмосферних опадів поверхневими та підземними шляхами. Залежно від конкретних умов надходження атмосферної вологи безпосередньо в річки, води, що беруть участь в живленні річок, ділять на снігові, дощові, підземні та льодовикові.

В окремих випадках буває важко чітко виділити роль різних джерел у формуванні сумарного стоку річки. В такому разі вживають термін "змішане живлення". В різних фізико-географічних умовах питома вага окремих джерел живлення неоднакова. Більшість річок України живиться за рахунок танення снігів. Стік за рахунок танення снігу досягає від 40 до 80%, я на деяких малих річках півдня республіки – до 90 і навіть 100% величини стоку за рік. В живленні річок Карпат і гірського Криму велику питому вагу мають дощові води. В усіх регіонах України в маловодний період вирішальну роль в живленні річок відіграють підземні води. Середньобагаторічні модулі підземного живлення малих річок змінюються від 2,5-3,0 на заході і півночі республіки до 0,01-0,5 л/с∙км² на півдні та сході.