Геосистемна організація Світового океану

Термін “океан” походить від грецького слова “Okeanos”. Воно означає великий водний простір, який уявлявся греками як гігантська ріка.

Зміст поняття Світового океану представляється наступним чином: це велика водна геосистема рангу водоймища, яка являє собою складне і цілісне просторово-часове утворення, основними компонентами котрої є водні маси та океанічні западини земної поверхні. Світовий океан є головною складовою геосистемою гідросфери.

Океан – велика за розмірами геосистема, яка є частиною Світового океану, розташована поміж материками, має власну систему циркуляції вод і атмосфери над акваторією, характеризується поширотною зональністю організації водних мас і їх властивостей, суттєво відрізняється гідрологічним режимом.

Таблиця 7.

Поділ океанів

Океан	Площа, млн км²	Об'єм, млн км³	Середня глибина, м	Найбільша глибина, м
Атлантичний океан	91,6	329,7	3 600	8 742 (жолоб Пуерто-Ріко)
Індійський океан	73,556	292,1	3 890	7 725 (Зондський жолоб)
Північний Льодовитий океан	14,75	18,1	1 225	5 527 (в Гренландському морі)
Тихий океан	169,2		4 280	11 022 (Маріанський жолоб)
Південний океан	20,3		4 500	8 428 (Південно-Сандвичів жолоб)

 

Моря і їх класифікації

Море – більш-менш відділена частина Світового океану, що відрізняється гідрофізичними, гідрохімічними властивостями, характером гідрологічного режиму, кліматом, динамікою (течіями, циркуляцією вод, припливами тощо), обмеженістю суходолом.

Моря часто вдаються у суходіл, а їх акваторія окреслюється береговою лінією материків, островів і півостровів. Головний критерій визначення моря – особливості гідрологічного режиму певної частини акваторії Світового океану.

Класифікація морів відносно суходолу.

Основний критерій – відділеність від суходолу, оточеність певною категорією суходолу – материком і островами, зв’язок з океаном. Виділяються 3 типи морів.

1. Внутрішні (середземні). Діляться на 2 підтипи:

• міжматерикові – розташовані поміж континентами – Середземне, Червоне;

• внутрішньоматерикові – знаходяться всередині материку – Чорне, Азовське, Егейське, Мармурове, Біле, Адріатичне, Балтійське.

2. Окраїнні. Прикладами окраїнних морів є – Бофорта, Північне, Баренцеве, Карібське, Чукотське, Карське та ін.

3. Міжостровні – розташовані поміж великих островів або архіпелагів. Приклади – Баффіна (поміж островами Канадського Арктичного архіпелагу та о.Гренландією), Внутрішнє Японське (поміж островами Сікоку, Кюсю та Хонсю) та ін.

Особливе місце займає Саргасове море – море без берегів. Має своєрідний гідрологічний режим (динаміку вод через відносну замкненість циркуляції течій), флору – це морська прерія (акваторія багата на водоростеву рослинність).

Класифікація морів за геолого-геоморфологічною будовою.

В основу покладений критерій – моря діляться на групи по тому, яка тектонічна структура і геоморфологічна зона (шельф, ложе океану) складають дно моря. За цією ознакою моря поділені на 3 типи:

1. Шельфові моря – розташовуються повністю, або майже повністю на шельфі – затопленій нахиленій рівнині підводної окраїни материка. Приклади: Азовське, Північне, Балтійське, Жовте, Охотське, Арафурське, Чукотське, Східно-Сибірське, Лаптєвих, Карське. Основна риса – незначна глибина (як правило – до 200-600 м).

2. Котловинні моря – їх тектонічну основу складають океанічні глибокі западини: котловини геосинклінальних зон, ложе океану, рифові западини. Приклади – Середземне, Чорне, Червоне, Аравійське, Карибське, Філіпінське.

3. Перехідні моря – одна частина цих морів розташована на підводній окраїні материку (шельф, материковий схил і підніжжя), а інша частина на глибоких тектонічних западинах океану. Мають найбільш складну морфоструктурну будову рельєфу дна. Приклади: Берингове, Південно-Китайське, Східно-Китайське, Адріатичне.