Міжнародний Суд ООН: склад і порядок формування.

Міжнародний Суд. Важливе місце в структурі ООН займає Міжнародний Суд. Він складається з 15 незалежних суддів, вибраних незалежно від їх громадянства, з числа осіб високих моральних якостей, що задовольняють вимогам, що пред'являються в їх країнах для призначення на вищі судові посади, або що є юристами з визнаним авторитетом в області міжнародного права. Судді обираються Генеральною Асамблеєю і Радою Безпеки на термін дев'ять років з правом переобрання. При цьому для обрання Радою Безпеки кандидатові досить отримати 8 голосів (всі інші рішення вимагають більшості в 9 голосів). Кандидатури для обрання до Суду висуваються національними групами членів Постійної палати третейського суду (по 4 члени в кожній групі). Місцеперебування Суду - Гаага.

Всі держави - члени ООН є ipso facto учасниками Статуту Суду, що є невід'ємною складовою частиною Статуту ООН. Генеральна Асамблея визначає по рекомендації Ради Безпеці умови, згідно яким держава, що не є членом ООН, може стати учасником Статуту Суду (п. 2 ст. 93 Статути ООН). Державами - учасниками Статуту Суду, але не членами ООН є Швейцарія і Науру. Вказані держави можуть брати участь у виборах членів Суду на умовах, визначених резолюцією 264 (III) Генеральних Асамблеї. Вони можуть також брати участь в роботі Генеральної Асамблеї у зв'язку з внесенням поправок до Статуту Суду тим же порядком, що і члени ООН. Поправки до Статуту Суду, згідно резолюції 2520 (XXIV) Генеральної Асамблеї від 4 грудня 1969 р., набувають чинності для всіх держав - учасників Статуту після того, як вони прийняті 2/3 голоси учасників Статуту і ратифіковані відповідно до їх конституційної процедури 2/з держав - учасників Статуту.

Статут ООН проводить строге розмежування компетенції найважливішого політичного органу - Ради Безпеки і Міжнародного Суду. Як підкреслюється в п. 3 ст. 36 Статуту ООН, Рада Безпеки бере до уваги, що "спори юридичного характеру винні, як загальне правило, передаватися сторонами до Міжнародного Суду відповідно до положень Статуту Суду". Тільки держави можуть бути сторонами у справах, розбираним Судом. До ведення Суду відносяться всі справи, які будуть передані йому сторонами, і всі питання, спеціально передбачені Статутом ООН або договорами, що діють, і конвенціями. Суд зазвичай проводить пленарні засідання, але він може також, якщо сторони про це просять, утворювати дрібніші групи, звані камерами. Рішення, прийняті камерами, вважаються винесеними Судом у повному складі. Останнім часом Суд почав частішим удаватися до цієї процедури спрощеного судочинства.

Держави можуть, згідно ст. 36 Статуту, у будь-який час заявити, що вони визнають без особливої про те угоди, ipso facto, відносно будь-якого іншої держави, що прийняла таке ж зобов'язання, юрисдикцію Суду обов'язковою по всіх правових спорах, що стосуються: тлумачення договору; будь-якого питання міжнародного права; наявністю факту, який, якщо він буде встановлений, буде порушення міжнародного зобов'язання і характеру і розмірів відшкодування, що належить за порушення міжнародного зобов'язання. Вищезгадані заяви можуть бути безумовними, або на умовах взаємності з боку тих або інших держав, або ж на певний час.

До теперішнього часу менше 1/3 держав - членів ООН заявили про свою згоду з обов'язковою юрисдикцією Суду у відповідності с п. 2 ст. 36 його Статуту, причому багато заяв супроводжуються такими обмовками, які роблять їх по суті ілюзорними.

За час існування Суду на його розгляд державами було винесено більше 60 суперечок. Вирішення Суду вважаються обов'язковими для держав - сторін в спорі. У разі невиконання якою-небудь стороною в справі зобов'язання, покладеного на неї вирішенням Суду, Рада Безпеки на прохання іншої сторони "може, якщо визнає це необхідним, зробити рекомендації або вирішити про вживання заходів для виконання рішення" (п. 2 ст. 94 Статути ООН).

Крім судової Міжнародний Суд здійснює і консультативну юрисдикцію. Згідно ст. 96 Статуту ООН, Генеральна Асамблея або Рада Безпеки можуть запрошувати у Міжнародного Суду консультативні висновки з будь-якого юридичного питання. Крім того, інші органи ООН і спеціалізовані установи, яким Генеральна Асамблея може дати у будь-який час дозвіл на це, можуть також запрошувати консультативні висновки Суду по юридичних питаннях, що виникають в межах їх круга діяльності. В даний час 4 головних органу ООН, 2 допоміжних органу Генеральної Асамблеї, 15 спеціалізованих установ ООН і МАГАТЕ (в цілому 22 органи) можуть запрошувати консультативні висновки Суду.

Міжнародний Суд покликаний стати одним з ключових компонентів в стратегії мирного дозволу суперечок і розбіжностей між державами і забезпечення правопорядку і законності в світі. Міжнародний Суд, що є по Статуту ООН головним судовим органом ООН, сприяв вирішенню спірних міжнародних проблем. До рішень, що істотно підвищили його авторитет, слід віднести вирішення 1986 року щодо незаконності військової і напіввійськової діяльності США проти Нікарагуа і по прикордонній суперечці між Малі і Буркина-фасо, а також консультативний висновок Суду 1988 року про незаконність закриття властями США представництва Організації звільнення Палестини при ООН в Нью-Йорку.

Надаючи важливе значення підвищенню ролі Суду, Радянський Союз заявив в лютому 1989 року про зняття своїх обмовок про невизнанню обов'язкової юрисдикції Суду відносно шести міжнародних угод в області забезпечення прав людини, зокрема Конвенції про припинення злочину геноциду і покарання за нього 1948 року, Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 року і ін.

55. Функції Міжнародного Суду ООН.

Міжнародний Суд ООН –головний суд організації створений для забезпечення діяльності ООН,вирішує розбіжності що виникають між державами-членами.Складається з 15 суддів,що обираються Радою Безпеки і ГА ООН автономно.Представлено правовою системою всіх держав,щоб ефективно вирішувати всі питання.Формується за поданням постійної палати правосуддя яка за рекомендацією Нац.Асоціац. правових вузів чи міжнародного права –обирає тих хто має досвід теоретичних МП, що володіють двома іноземними мовами.Розглядають спори чи ситуації,що виникають між державами.МО,нац..чи народні і фізичні особи –не є учасники.Розглядають спори чи ситуацію лише за взаємною згодою держав.Суд розміщений в Гаазі.Спираються на статут ООН.

Функції:Розглядають справи,пов’язані із спорами чи ситуацією,Тлумачення МД,Дача консультацій експертних висновків з правових питань, Суд вирішує пердані йому суперечки на підставі МП і в процесі судового розгляду застосовує:, Міжнародні конвенції,міжнародний звичай,Загальні принципи права,визнані цивілізованими націями

Судові рішення

Доктрини

Статут ООН не обмежує його право вирішувати справу по справедливості,а не за формальними законами,якщо сторони з цим згодні

Офіційними мовами суду є англ і франц

Судочинство складається із 2 частин:письмової і усної. Письмове складається з представлення сторонами мемрандумів,їх ксероксів. Усне судочинство полягає в заслуховуванні судом свідків,еспертів,повірених адвокатів

56. Спеціалізовані установи ООН і їх класифікація.

Спеціаліз.установиООН-самост.МО.Певна частина з них була створена задовго до ств.ООН

Весь Пошт.союзМіжнн.організ. праці,всесвіт банк рек.ірозв,Міжн. Вал. Фонд

За рішенням ст. 63 Стат ООН стають спец структ.діють під егідою ООН

16 організ. Членами яких є всі держави члени ООН

Поділ на 3 ООН групи

Економічні спеціалізм. Устан

Продовольча і сільгосп. Організація ООН

Організація ООН з промислового розвитку

МО цив.авіації(ІКАО)

Міжнародна морська організація(1959-шт.кв.в Лондоні)

Всесвітня метереолог.орган.

-гуманітарніспец.уст

Всесвітня організація здоровя

ЮНЕСКО

Органшз.техн.напрямку