Розділи галузей за міжнародною стандартною галузевою класифікацією

Розділ	Опис
A	Сільське господарство, лісництво та рибальство
B	Гірничодобувна промисловість і розробка кар'єрів
C	Обробна промисловість
D	Постачання електроенергії, газу, пару і кондиціонованого повітря
E	Водопостачання; системи каналізації, видалення відходів і заходи щодо відновлення навколишнього середовища
F	Будівництво
G	Оптова та роздрібна торгівля, ремонт автомобілів і мотоциклів
H	Транспорт та складське господарство
I	Розміщення і громадське харчування
J	Інформація та зв'язок
K	Фінансова діяльність та страхування
L	Операції з нерухомим майном
M	Професійна, наукова і технічна діяльність
N	Діяльність у сфері адміністративних та допоміжних послуг
O	Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування
P	Освіта
Q	Діяльність у сфері охорони здоров'я і соціальних послуг
R	Мистецтво, сфера розваг та відпочинку
S	Інші види діяльності у сфері послуг
T	Діяльність домашніх господарств як роботодавців; недиференційована діяльність домашніх господарств по виробництву товарів і послуг для власного використання
U	Діяльність екстериторіальних організацій і органів

 

З погляду на важкість збору даних за галузями для всіх країн була запропонована сукупність високого рівня (СНР/МСГК (A*10)), яка поєднує розділи у 10 великих рівнів (Таблиця 3) і сукупність середнього рівня (СНР/МСГК (A*38)), яка розширює розділи до 38 категорій шляхом агрегування 21 розділу з 88 підрозділами (Таблиця 4).

Таблиця 3.

Сукупність високого рівня СНР/МСГК (A*10)

Категорія	Розділи МСГК	Опис
	A	Сільське господарство, лісництво та рибальство
	B, C, D, E	Обробна промисловість, гірничодобувна промисловість, розробка кар'єрів та інша діяльність у сфері промисловості
	F	Будівництво
	G, H, I	Оптова та роздрібна торгівля, транспорт і складське господарство, розміщення та громадське харчування
	J	Інформація та зв'язок
	K	Фінансова діяльність та страхування
	L	Операції з нерухомим майном
	M, N	Професійна, наукова і технічна діяльність, діяльність у сфері адміністративних та допоміжних послуг
	О, P, Q	Державне управління та оборона, освіта, діяльність у сфері охорони здоров'я і соціальних послуг
	R, S, T, U	Інші види діяльності у сфері послуг

Таблиця 4.

Сукупність середнього рівня СНР/МСГК (A*38)

Категорія	Розділи МСГК	Опис
	A	Сільське господарство, лісництво та рибальство
	B	Гірничодобувна промисловість і розробка кар'єрів
	CA	Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів
	CB	Виробництво текстильних виробів, одягу, виробів зі шкіри та суміжних виробів
	CC	Виробництво виробів з дерева та паперу; поліграфічна діяльність і тиражування носіїв запису
	CD	Виробництво коксу та продуктів нефтеперегонки
	CE	Виробництво хімічних речовин і хімічних продуктів
	CF	Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів
	CG	Виробництво гумових та пластмасових виробів та інші неметалевих мінеральних продуктів
	CH	Металургійна і металообробна промисловість, крім машин і обладнання
	CI	Виробництво обчислювальної, електронної та оптичної техніки
	CJ	Виробництво електроустаткування
	CK	Виробництво машин та устатковання, не віднесених до інших категорії
	CL	Виробництво транспортних засобів та устаткування
	CM	Виробництво інших готових виробів; ремонт і монтаж машин і обладнання
	D	Постачання електроенергії, газу, пару і кондиціонованого повітря
	E	Водопостачання; системи каналізації, видалення відходів і заходи щодо відновлення навколишнього середовища
	F	Будівництво
	G	Оптова та роздрібна торгівля, ремонт автомобілів і мотоциклів
	H	Транспорт та складське господарство
	I	Розміщення та громадське харчування
	JA	Видавнича справа, діяльність у сфері аудіо-і відеозапису, відтворення та мовлення
	JB	Зв'язок
	JC	Інформаційні технології та інші інформаційні послуги
	К	Фінансова діяльність та страхування
	L	Операції з нерухомим майном
	MA	Діяльність у сфері права, бухгалтерського обліку, управління, архітектури та цивільного будівництва, технічних випробувань та аналізу
	MB	Наукові дослідження та розробки
	MC	Інша професійна, наукова та технічна діяльність
	N	Діяльність у сфері адміністративних та допоміжних послуг
	О	Державне управління та оборона; обов'язкове соціальне страхування
	P	Освіта
	QA	Охорона здоров'я
	QB	Діяльність по догляду в спеціалізованих установах та надання соціальних послуг
	R	Мистецтво, сфера розваг та відпочинку
	S	Інші види діяльності у сфері послуг
	T	Діяльність домашніх господарств як роботодавців; недиференційована діяльність домашніх господарств по виробництву товарів і послуг для власного використання
	U	Діяльність екстериторіальних організацій і органів

 

Остання версія класифікації основних продуктів 2008 року має 10 секцій, 71 розділ, 324 групи, 1267 класи та 2738 підкласи. Секції 0–4 основані на ГС-2007 поєднують коди ГС в категорії продуктів, які можна використовувати при проведенні різних видів економічного аналізу в рамках національних рахунків. Ця частина класифікації дозволяє перебудовувати для аналітичних цілей показники статистики міжнародної торгівлі товарами, що базуються на ГС. Секції 5–9 CPC виходять за межі категорій ГС і представляють собою класифікацію продуктів в сфері послуг.

Окрім міжнародної стандартної галузевої класифікації в світовій практиці використовуються Загальна промислова класифікація економічної діяльності в рамках Європейських співтовариств (НАСЕ), Північноамериканська система промислової класифікації (НАІКС), Австралійська і новозеландська стандартна промислова класисифікація (АНЗСІК). Також дані МСГК використовуються в класифікації функцій органів державного управління (КФОДУ), міжнародній стандартній класифікації освіти (МСКО), міжнародній стандартній класифікації занять (МСКЗ), класифікації видів діяльності за допоміжним рахунком туризму (ВСТ), міжнародній класифікації некомерційних організацій (МКНКО).

 

3. Статистика міжнародної торгівлі товарами базується на таких принципах:

- відповідно до загального керівного принципу рекомендується, щоб в статистиці міжнародної торгівлі товарами враховувалися всі товари, які додаються до запасів матеріальних ресурсів країни чи віднімаються з них у результаті їх ввезення (імпорту) на її економічну територію або вивозу (експорту) за межі її економічної території. У статистику слід включати товари в рамках відповідних класів товарної класифікації із зазначенням вартісних та кількісних показників, а також із зазначенням країни-партнера і виду транспорту;

- у випадках з винятковими товарами, які враховуються в статистиці окремо і, якщо загальний керівний принцип є недостатній для віднесення їх до певної групи, то додатково використовується критерій переходу права власності, який являє собою приклад збільшення (зменшення) обсягу матеріальних ресурсів країни з урахуванням дії винятків;

- до категорії товари відносять матеріальні вироблені об'єкти, на які існує попит, можуть бути встановлені права власності та майнові права, які можуть передаватися від однієї інституційної одиниці до іншої шляхом здійснення ринкових угод, а також деякі види так званих продуктів збереження знань, що зберігаються на матеріальних носіях, які можуть фізично перетинати кордони;

- матеріальні ресурси країни - це ресурси, розміщені на її економічній території і належать як резидентам, так і нерезидентам;

- економічна територія являє собою (не обов'язково безперервний) простір, який фактично перебуває під економічним контролем одного уряду. Економічна територія країни характеризується такими категоріями, як фізичне місцезнаходження і правова юрисдикція. У зв'язку з цим всі об'єкти або пристрої які є або не є мобільними, що належать резиденту (резидентам) країни і продовжують залишатися під юрисдикцією країни, розглядаються як частина її економічної території. Цей принцип діє, наприклад, у відношенні бурових установок, суден, літальних апаратів, космічних станцій і т. д.;

- в якості загального керівного принципу рекомендується здійснювати облік товарів у момент їх ввезення в межі економічної території країни або їх вивезення за межі цієї території (час обліку);

- специфічні керівні принципи –принципи, які містять роз'яснення щодо того, чи підлягають товари включенню в статистику міжнародної торгівлі товарами, чи не підлягають товари включенню в статистику міжнародної торгівлі товарами, чи не підлягають товари включенню в статистику міжнародної торгівлі товарами, але підлягають окремому обліку, для того щоб можна було провести розрахунок загальних показників міжнародної торгівлі товарами для цілей складання платіжного балансу і національних рахунків або в інших статистичних цілях.

До статистики міжнародної торгівлі товарами рекомендують враховувати такі групи товарів: немонетарне золото; банкноти, цінні папери й монети, що не знаходяться в грошовому обігу; товари, що реалізуються за бартерними угодами; товари, що реалізуються в інтересах держави; гуманітарна допомога, включаючи надзвичайну допомогу; товари військового призначення; товари, придбані всіма категоріями приїжджих осіб, включаючи працюючих-нерезидентів, у значних кількостях, як це визначено національним законодавством; товари, передані по консигнації; носії інформації, записані або незаписані; товари для переробки зі зміною або без зміни власника; товари, що перетинають кордони в результаті операцій між взаємопов'язаними сторонами; повернені товари; електроенергія, газ, нафта і вода; товари, що відправляються або отримуються поштою або через кур'єрську службу; майно мігрантів; товари, відправлені в буферну організацію або отримані від неї; товари, що знаходяться у фінансовій оренді; судна і літальні апарати; товари, одержувані або відправляються офшорними підприємствами, розташованими на економічній території країни статистичного обліку (з економічної території чи в економічну територію іншої країни), підлягають включенню в статистику міжнародної торгівлі товарами; виловлена ​​риба, мінерали з морського дна і врятований вантаж; бункери, бортові припаси, баласт і кріпильна оснащення; супутники і їх носії; товари в електронній торгівлі; подарунки та пожертви; лінії електропередач, трубопроводи та підводні кабелі зв'язку; товари, що були у вжитку; відходи і скрап; мобільне обладнання, перехід права власності на яке відбувається за межами країни місцезнаходження його первісного власника; товари, отримані або відправлені за кордон міжнародними організаціями.

Не рекомендується вносити до статистики міжнародної торгівлі товарами такі групи: товари, що просто перевозяться через територію країни; товари, що просто перевозяться через територію країни, включаючи товари, на які поширюються митні процедури, які застосовуються для «транзиту» чи «перевантаження», але не обмежуються їми; тимчасово завезені або вивезені товари; монетарне золото; банкноти, цінні папери і монети, випущені в обіг; товари, що направляються в територіальні анклави або одержувані з них; передача нефінансових активів резидентів у власність нерезидента без перетинання кордонів; товари, що розглядаються в якості частини торгівлі послугами (товари, придбані всіма категоріями приїжджих осіб, у тому числі працівниками-нерезидентами, та перевозяться через кордон в кількостях або вартісному вираженні, які не перевищують встановлених національним законодавством норм; газети та періодичні видання, що розсилаються за прямою підпискою; товари, що поставляються і одержуються анклавами іноземних урядів, такими як посольства, військові бази, і т. д., а також міжнародних організацій, розміщених на економічній території приймаючої країни; носії інформації, які використовуються для розміщення на них програмного забезпечення, розробленого чи записаного за індивідуальним замовленням або оригіналів у будь-якій формі при їх вияві); товари, придбані для перепродажу; товари в оперативній аренді; товари, загублені або знищені після вивозу за межі економічного території країни-експортера, але до їх ввезення на економічну територію передбачуваної країни, що імпортує не підлягають включенню в імпорт передбачуваної країни, що імпортує (але включаються в статистику експорту країни-експортера), супутники (і їх носії, у відповідних випадках), перевезені в іншу країну і запущені з її території без переходу права власності; товари, що використовуються в якості засобів транспортування; контент, що доставляється електронним способом.

Існують особливі групи товарів, які рекомендується враховувати окремо: ті, які включаються в торгову статистику (товари для переробки без переходу права власності; товари, що перетинають кордони в результаті операцій між взаємозв’язаними сторонами) і ті, які не підлягають включенню в статистику торгівлі відповідно до положеннями СМТТ-2010 (товари для ремонту чи технічного обслуговування; відходи та скрап, що не мають комерційної вартості; товари, що нелегально ввозяться на економічну територію країни або вивозяться за її межі; товари, загублені чи знищені після переходу права власності на них до імпортера.

В статистиці міжнародної торгівлі використовуються особливі терміни. Серед них:

Статистична територія - територія, стосовно якої проводиться збір і підготовка статистичних даних. Визначення статистичної території може співпадати або не співпадати з категорією економічної території країни або її митної території в залежності від наявності джерел даних та інших міркувань.

Митна територія - територія, на якій діють митні закони держави. У більшості країн збір даних про здійснення торгових операцій здійснюється на основі митних процедур, і в багатьох з цих країн в якості кордону їх статистичної території розглядається межа їх митної території. Тим не менш зростаючий обсяг міжкраїнових товарних потоків не підпадає під облік митних органів або враховується ними в неповному обсязі (наприклад, потоки між державами - членами митних союзів і відвантаження товарів у вільні митні зони і з них). Тому у багатьох випадках визначення статистичної території носить більш широкий характер у порівнянні з визначенням митної території і укладачі статистики торгівлі змушені використовувати немитні джерела інформації в цілях оцінки обсягів торговельних операцій, що мають відношення до статистичної території.

Елементи статистичної території, як правило, описуються на основі положень митного законодавства країни і можуть відрізнятися в різних країнах. До них можуть належати острови, територіальні води, континентальний шельф, офшорні і космічні установки і апарати, зони вільної торгівлі, вільні промислові зони, митні склади, місця внутрішньої переробки; територіальні анклави країни статистичного обліку в інших країнах; територіальні ексклави, тобто анклави інших країн в країні статистичного обліку.

Зони вільної торгівлі та вільні промислові зони. Термін «вільна зона» (або «вільна митна зона») означає частину території держави, на якій будь-які ввезені товари в цілому відносно стягування імпортних мит і податків вважаються такими, що знаходяться за межами митної терріторії. Різниця між зонами вільної торгівлі і вільними промисловими зонами полягає в тому, що у відношенні товарів, допущених у вільну зону, дозволяється проведення операцій, необхідних для їх збереження, а також звичайних форм обробки з метою поліпшення упаковки або ринкового якості, або для підготовки цих товарів до відправки, таких як дроблення партій, угруповання упаковок, сортування та маркування, а також перепакування; а у тих випадках, коли компетентні органи дозволяють проведення операцій з переробки або виготовлення у вільній зоні, вони визначають ці операції з переробки або виготовлення, яким товари можуть бути піддані, в загальних рисах та / або детально в нормативному акті, застосовне на всій вільній зоні, або в дозволі, виданому підприємству, яке здійснює ці операції – така зона називається вільною промисловою.

Вільні митні зони існують, зокрема, в таких формах, як зони залучення інвестицій, зони переробки експорту, зони зовнішньої торгівлі, зони вільної торгівлі або вільні промислові зони. У деяких випадках ці зони не розмежовані географічно, а можуть мати лише окремі податкові, дотаційні або митні режими. Велике і все зростаюче число вільних митних зон являють собою територіальні виробничі анклави, які створюються для залучення прямих іноземних інвестицій, стимулювання місцевої промисловості та забезпечення зайнятості місцевої робочої сили. Юридичний статус цих зон варіюється від встановлення екстериторіальності, коли вони цілком виводяться зі сфери дії митного законодавства, до наявності в тій чи іншій мірі митного контролю.

Місця внутрішньої переробки, які включають всі місця умовного звільнення товарів від сплати імпортного мита та податків (в рамках митної процедури внутрішньої переробки. Такі товари повинні бути призначені для реекспорту в протягом певного періоду часу після їх обробки або переробки. В залежності від особливостей митного регулювання місця внутрішньої переробки можуть являти собою спеціально виділені території або приміщення при дотриманні інших умов у відношенні місць внутрішньої переробки.

Митні склади - встановлене місце для зберігання під митним контролем без сплати імпортних мит і податків товарів, ввезених в країну за процедурою митного складування. Ці товари можуть піддаватися звичайним формам обробки з метою поліпшення упаковки або ринкового якості, або для підготовки цих товарів до відправки, таких як дроблення партій, угруповання упаковок, сортування та маркування, а також перепакування. Тим не менш, як правило, не дозволяється проведення операцій, здатних змінювати основні характерні властивості товарів.

Територіальні води та континентальний шельф включають території, щодо яких здійснюється юрисдикція та існує право на рибну ловлю і видобуток палива або мінеральної сировини.

Офшорні і космічні установки і апарати включають всі установки або апарати, які мають мобільний або немобільним характер і розміщені за межами географічної території країни, що належать резидентам країни і довгий час залишаються під юрисдикцією країни.

Територіальні анклави і ексклави. Анклави являють собою чітко обмежені ділянки землі (такі, як посольства, консульства, військові бази, наукові станції, інформаційні або імміграційні служби, агентства з надання допомоги, що володіють дипломатичною недоторканністю представництва центрального банку і т. д.), фізично розташовані на інших територіях та використовувані урядами на правах власності або оренди в дипломатичних, військових, наукових або інших цілях з офіційної згоди урядів тих територій, де ці ділянки землі фізично розташовані. Анклав конкретної країни являє собою ексклав з точки зору країни, на території якої розташований такого роду анклав.

Вітчизняні та іноземні товари. У своїй статистиці торгівлі країни, як правило, проводять відмінність між потоками вітчизняних і іноземних товарів. При цьому країни відрізняються один від одного по практиці визначення цих двох категорій товарів. Для розширення можливостей співставлення на міжнародному рівні торговельних даних окремих країн рекомендується визначати «вітчизняні товари» як товари, що походять з економічної території країни. В цілому товари вважаються походять з країни, якщо вони були повністю вироблені в цій країні або були суттєво трансформовані. Товари зазвичай походять з таких частин економічної території, як зона вільного обігу, вільні промислові зони чи місця внутрішньої переробки. Вважається, що товари не походять з місць митного складування і зон вільної торгівлі, які також входять до складу економічної території, оскільки операції, які зазвичай дозволені в цих зонах, не пов'язані з виробництвом або істотної трансформацією товарів. «Іноземними товарами» є товари, які походять з іншої частини світу (включаючи іноземні товари, що прямують транзитом через територію країни статистичного обліку) або були отримані в рамках процедури зовнішньої переробки, коли така переробка надає продукту статус товару іноземного походження (компенсуюча продукція зі зміненим походженням).

Слід розмежовувати такі поняття як загальна система торгівлі та спеціальна система торгівлі. Загальна система торгівлі застосовується тоді, коли статистична територія збігається з економічною територією. Спеціальна система торгівлі застосовується тоді, коли статистична територія становить лише певну частину економічної території країни, у зв'язку з чим деякі товарні потоки, що відносяться до сфери охоплення СМТТ-2010, не включаються в статистику імпорту або експорту країни статистичного обліку.

Для загальної системи торгівлі характерні такі поняття:

- загальний імпорт і експорт являють собою потоки товарів, що ввозяться на статистичну територію країни, яка застосовує загальну систему торгівлі, або вивозяться за межі її статистичної території, і що враховуються відповідно до загальних та специфічних керівних принципів. Загальний імпорт включає імпорт іноземних товарів (включаючи компенсуючу продукцію після зовнішньої переробки, яка змінила її походження з вітчизняного на іноземне) та реімпорт вітчизняних товарів в зону вільного обігу, місця внутрішньої переробки, вільні промислові зони, місця митного складування або зони вільної торгівлі. Реімпорт являє собою імпорт вітчизняних товарів, які до цього були враховані в якості експорту;

- загальний експорт, який включає експорт вітчизняних товарів (включаючи компенсуючу продукцію після її внутрішньої переробки, яка змінила її походження з іноземної на вітчизняне) та реекспорт іноземних товарів з будь-якої частини статистичної території, включаючи вільні зони і митні склади. Реекспорт являє собою експорт іноземних товарів, які були раніше враховані в якості імпорту;

- в рамках загальної системи торгівлі часом обліку має бути час ввезення товарів в межі або вивезення за межі економічної території країни. У разі використання систем збору даних на основі митних документів цей час з тим або іншим ступенем точності може бути встановлено за датою подання митної декларації. У тих випадках, коли дата подання декларації значно відрізняється від дати фактичного перетину товарами кордону економічної території країни (наприклад, якщо товари пройшли митне оформлення задовго до або набагато пізніше їх прибуття), або використовуються немитні джерела даних (наприклад, матеріали обстежень підприємств), слід визначати і використовувати в цілях обліку більш відповідні дати (наприклад, дату прибуття / вибуття перевізника товарів, зазначену в транспортних документах).

Статистика загального обсягу імпорту забезпечує найбільш повний облік товарів, що надходять на економічну територію країни статистичного обліку і збільшують обсяг її матеріальних ресурсів, в той час як статистика загального обсягу експорту забезпечує найбільш повний облік товарів, що вивозяться за межі її території і, відповідно, зменшують обсяг цих ресурсів. У зв'язку з цим країнам рекомендується застосовувати загальну систему торгівлі для складання статистки як імпорту, так і експорту. При цьому визнається, що складання даних у відповідності з положеннями загальної системи торгівлі може виявитися досить складним для країн, зокрема при відсутності обліку митних даних для окремих частин економічної території, таких як вільні зони, або в тих випадках, коли такого роду дані є недостатньо докладними. В цих випадках країни можуть, за бажанням, прийняти спеціальну систему торгівлі.

Спеціальна система торгівлі застосовується тоді, коли статистична територія становить лише певну частину економічної території країни, у зв'язку з чим деякі товарні потоки, що відносяться до сфери охоплення СМТТ-2010, не включаються в статистику імпорту або експорту країни статистичного обліку. Країни можуть використовувати різні визначення спеціальної системи торгівлі. Традиційно проводиться відмінність між визначеннями спеціальної системи торгівлі у «вузькому» і «широкому» розумінні.

Визначення спеціальної системи торгівлі в його «вузькому» розумінні застосовується тоді, коли статистична територія охоплює лише зону вільного обігу, тобто ту частину, на якій товари «можуть вільно реалізовуватися без яких би то не було митних обмежень». Отже, в цьому випадку, імпорт включає тільки товари, що ввозяться в зону вільного обігу країни статистичного обліку, а експорт включає тільки товари, що вивозяться із зони вільного обігу країни статистичного обліку. Відповідно до визначення в його «вузькому» розумінні товари, імпортовані для внутрішньої переробки, і товари, ввезені у вільну промислову зону або зону вільної торгівлі або митні склади або вивозяться з них, не будуть враховуватися, оскільки вони не будуть проходити митне очищення для внутрішнього використання. Компенсуюча продукція після внутрішньої переробки також не буде включена в статистику експорту.

Визначення спеціальної торгової системи в його широкому розумінні застосовується тоді, коли в статистику міжнародної товарної торгівлі включаються і враховуються в ній a) товари, що ввозяться в країну для їх внутрішньої переробки або вивозяться за її межі після їх внутрішньої переробки, а також б) товари, ввезені у вільну промислову зону або вивозяться з неї.

Застосування спеціальної системи торгівлі звужує сферу охоплення статистики, оскільки передбачає врахування не всіх товарів, що включаються в статистику міжнародної торгівлі товарами. Крім цього, її застосування в різних країнах не носить єдиного характеру, що створює серйозну проблему непорівнянності даних. Наприклад, деякі країни застосовують при статистичному обліку визначення спеціальної системи торгівлі в його вузькому розумінні, в той час як багато інших країн використовують різні варіанти цього визначення в його широкому тлумаченні, включаючи, зокрема, в свою статистичну територію окремі вільні митні зони (але не всі).

У рамках спеціальної торгової системи в якості часу обліку слід використовувати час ввезення товарів на статистичну територію країни статистичного обліку або час їх вивезення за межі цієї території. Як і у випадку використання загальної торговельної системи, цей час може приблизно відповідати датам подання митної декларації або іншим датам в залежності від обставин.

Обмеженість територіального охоплення даних та відсутність однаковості при застосуванні спеціальної системи торгівлі обмежує можливості використання даних з торгівлі в рамках проведення політичного аналізу, а також при складанні статистики національних рахунків і платіжного балансу. У зв'язку з цим країнам, що застосовують цю систему, пропонується розробити плани щодо впровадження загальної торговельної системи. При цьому визнається, що перехід від спеціальної до загальної системи торгівлі може зажадати значної адміністративної перебудови, яка для окремих країн може виявитися практично нездійсненною. Тому країнам, які продовжують застосовувати спеціальну систему торгівлі, рекомендується складати статистику або проводити розрахунок даних щонайменше на річній або квартальної основі, з повною географічним і товарним описом (за винятком випадків незначного обсягу відповідних торгових операцій): a) при використанні визначення в його «вузькому» розумінні - статистичних даних по товарам, що імпортуються в місця митного складування та внутрішньої переробки, а також у вільні промислові зони або зони вільної торгівлі, або експортуються з них; б) при використанні визначення в його «широкому» розумінні - статистичних даних по товарам, що імпортуються в місця митного складування або зони вільної торгівлі та експортованих з них.

Практичне завдання студентам

1. Обгрунтувати необхідність використання певної класифікації товарів для проведення власного дипломного дослідження.

 

Питання для підготовки до семінарських занять:

1. Етапи створення статистики міжнародної торгівлі товарами.

2. Класифікації товарів, послуг, галузей, що прийняті міжнародними стандартами

3. Особливі категорії, що використовуються в статистиці міжнародної торгівлі товарами

Контрольні питання:

1. Назвіть 5 способів використання статистичних даних з міжнародної торгівлі.

2. Перерахуйте стандартні класифікації товарів, які використовуються в аналізі міжнародної торгівлі.

3. Як між собою пов’язані ГС, МСГК, СРС, МСТК, КШЕК?

4. В якій класифікації найменше розділів?

5. В чому полягає різниця між сукупностями високого та середнього рівнів в міжнародній стандартній галузевій класифікації?

6. В чому різниця між стандартною та спеціальною системами торгівлі?