Тема 1. Стандарти збору статистики міжнародної торгівлі товарами

1. Етапи створення статистики міжнародної торгівлі товарами.

2. Класифікації товарів, послуг, галузей, що прийняті міжнародними стандартами

3. Особливі категорії, що використовуються в статистиці міжнародної торгівлі товарами

1. Статистичні дані про торгівлю складаються для задоволення потреб численних користувачів, включаючи уряд, ділове співтовариство; укладачів інших матеріалів економічної статистики, таких як платіжний баланс та національні рахунки; різні регіональні, наднаціональні та міжнародні організації; вчених; а також суспільство в цілому. Різні користувачі потребують різних даних - від сукупності даних в розрізі за країнами і товарами з різним ступенем деталізації до агрегованих показників.

До цілей їх використання відноситься:

- розробка на національному, регіональному та міжнародному рівнях торгової політики, включаючи проведення торгових переговорів, контроль за дотриманням положень торгових угод і врегулювання торгових суперечок;

- розробка загальної економічної політики, що припускає прийняття політичних заходів щодо забезпечення сталого розвитку та рішення податково-бюджетних, кредитно-грошових, структурних і галузевих проблем, а також проблем у сфері охорони навколишнього середовища і розвитку системи охорони здоров'я;

- аналіз ринку для пошуку джерел постачання та зовнішніх ринків і, в поєднанні з аналізом статистики структури підприємств, для визначення економічних показників діяльності торгових підприємств;

- формування балансів поставок для цілей моніторингу ринків сировини, зокрема, в таких галузях, як сільське господарство і енергетика;

- планування розвитку інфраструктури (гавані, аеропорти, дороги і т. д.);

- підготовка матеріалів статистики розвитку транспорту;

- визначення імпортної складової різних індексів цін (наприклад, індексів вартості життя);

- надання даних для їх використання в рамках системи національних рахунків і платіжного балансу і підготовки відповідних прогнозів.

Ці потреби зумовили потребу створення уніфікованих правил подачі статистичних даних з міжнародної торгівлі всіма країнами.

Незважаючи на те, що зусилля по забезпеченню більш високого ступеня порівнянності торговельної статистики робилися протягом досить тривалого періоду часу, аж до 1920-х років в цій області не вдавалося домогтися скільки-небудь відчутного прогресу. У 1928 році Ліга Націй організувала проведення Міжнародної конференції з питань економічної статистики, в ході роботи якої значний час було приділено аналізу такого роду статистичних матеріалів. Конференція сформулювала ряд рекомендацій щодо охоплення торгових систем, визначення вартості та встановлення партнерів, що стали основою для підвищення ступеня порівнянності країнових даних на міжнародному рівні. У 1938 році Ліга Націй опублікувала звіт свого Комітету експертів з питань статистики, що мав назву «Мінімальний перелік товарів для статистики міжнародної торгівлі», запропонувавши тим самим першу узгоджену на міжнародному рівні класифікацію товарів для її використання в статистиці міжнародної торгівлі. Статистична комісія з моменту її створення займалася розробкою більш досконалої товарної класифікації. По завершенні підготовчої роботи Комісією була прийнята і опублікована в 1950 році Міжнародна стандартна торгова класифікація (МСТК, англ. SITC). Прийняття і використання МСТК відіграло важливу роль у підвищенні ступеня порівнянності країнових даних про розвиток торгівлі. Тим не менш потрібні були додаткові зусилля для стандартизації цілого ряду додаткових елементів в рамках методології МСТК. На своїй тринадцятій сесії, що пройшла в 1965 році, Статистична комісія виступила з ініціативою підготовки більш широкого набору рекомендацій з метою підвищення ступеня порівнянності статистичних даних міжнародної торгівлі. В якості подальших дій щодо виконання рішення Комісії Статистичне управління Організації Об'єднаних Націй в 1970 році опублікувало документ під назвою Статистика міжнародної торгівлі: концепції та визначення. Ці рекомендації були переглянуті в 1981 і 1997 роках для відображення в них тенденцій розвитку практики комерційної діяльності та методології в інших областях статистики. Рекомендації в редакції 1997 року були опубліковані в 1998 році під назвою Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції і визначення, другий переглянутий варіант (СМТТ-2). З метою надання країнам сприяння в реалізації положень документа СМТТ-2 в 2004 році був опублікований документ під назвою Статистика міжнародної торгівлі товарами: керівництво для укладачів [1]. Поширення цих двох документів здійснювалося під егідою Статистичного відділу Організації Об'єднаних Націй та інших установ, що входять до складу Межорганізаційної цільової групи за статистикою міжнародної торгівлі товарами (ЦГ-СМТТ), в тому числі в ході проведення серії навчальних семінарів-практикумів для країн, що розвиваються і країн з економікою перехідного періоду.

Ці зусилля сприяли підвищенню ефективності реалізації національних програм розвитку статистики торгівлі товарами та погодженням методологій СМТТ в різних країнах, що сприяло забезпеченню вільного доступу до даних про розвиток торгівлі і підвищенню ступеня їхньої порівнянності на міжкраїновому рівні. Тим не менше з часом стало очевидно, що необхідно провести черговий цикл аналізу і поновлення рекомендацій.

В останні роки в рамках проведення різних форумів на регіональному, наднаціональному та міжнародному рівнях необхідність нового перегляду стала очевидною як для представників окремих країн, так і для міжнародних експертів, включаючи членів ЦГ-СМТТ. Підготовка чергового переглянутого варіанта рекомендацій по статистиці міжнародної торгівлі товарами стала необхідною з огляду, зокрема, з таких причин:

- змін у характері здійснення міжнародної торгівлі товарами, наприклад активізації глобалізації виробничих і розподільних процесів, розширення масштабів внутрішньофірмової торгівлі та здійснення операцій з взаємопов'язаними компонентами, що відносяться до товарів і послуг;

- змін у потребах користувачів, включаючи зростаючий інтерес до отримання більш докладних і оперативних даних для їх використання при проведенні переговорів щодо доступу на ринки, а також для цілей розробки торгової політики, вивчення ринкової кон'юнктури підприємницьким співтовариством і проведення економічного аналізу (наприклад, в рамках визначення взаємозв'язку між даними по промисловості і торгівлі);

- змін у правовому регулюванні, таких як прийняття Радою Всесвітньої митної організації переглянутої Кіотської конвенції і введення нових адміністративно-правових заходів, спрямованих на підвищення безпеки та подальше спрощення митних формальностей;

- розширення використання немитних джерел даних, зокрема в країнах, що є членами того чи іншого митного союзу;

- змін у відповідних статистичних системах, таких, як система національних рахунків і платіжний баланс;

- необхідність розробки додаткових рекомендацій щодо методів збору даних, якості і метаданих, а також їх розповсюдження;

- необхідність додаткового уточнення деяких існуючих концепцій та підвищення чіткості викладу матеріалу в цілому.

В результаті роботи Групи експертів зі статистикою міжнародної торгівлі товарами (ГЕ-СМТТ), що була ініційована статистичним відділом Організації Об'єднаних Націй були розроблені оновлені рекомендації «Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції та визначення, 2010 рік» (СМТТ-2010) [2], які були опубліковані у 2011 році. Базою підготовки служили Система національних рахунків 2008 року (СНР-2008) [3] і шосте видання документа Керівництво з платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції (КПБ-6) [4]. Одночасно з цим документом створювались Керівництво із статистики міжнародної торгівлі послугами, 2010 рік (КСМТУ-2010) [5] та Статистика міжнародної торгівлі товарами: додаток до керівництва для укладачів [6].

 

2. Основна причина використання докладних товарних класифікацій зумовлена ​​необхідністю формування можливостей для визначення та опису у повному обсязі даних про товари в порівняльній на міжнародному рівні формі для їх використання в митних, статистичних та аналітичних цілях, а також в рамках проведення переговорів з питань розвитку торгівлі. У зв'язку з існуванням відмінностей у потребах в області складання й аналізу даних були розроблені різні товарні класифікації, що характеризуються різними рівнями деталізації даних і критеріями їх класифікації. Тим не менше всі ці системи класифікації є тісно пов'язаними між собою.

В аналізі даних з міжнародної торгівлі використовують декілька класифікацій:

1) гармонізована система опису та кодування товарів (Гармонізована система, ГС);

2) комбінована номенклатура, застосовувана країнами - членами Європейського союзу, і побудована на базі ГС [7];

3) класифікація товарів за широкими економічними категоріями (КШЕК) [8];

4) міжнародну стандартну торгову класифікацію (МСТК) [9];

5) міжнародну стандартну галузеву класифікацію (МСГК) [10];

6) класифікацію основних продуктів (СРС) [11].

Взаємозв’язок між певними класифікаціями можна прослідити на Рис. 1.

 

 

Рис. 1. Взаємозв’язок між різними класифікаціями, що використовуються в статистиці міжнародної торгівлі товарами. Джерело: [2]

 

Класифікації 1 та 2 базуються на характері товару, 3 передбачає об'єднання широких груп товарів з урахуванням характеру їх кінцевого використання.

У ГС-2012 міститься 5052 підзаголовка, згруповані в 1221
заголовок, які розподілені по 97 главам і 21 розділам. Як правило,
товари в класифікації розташовуються по мірі їх виробничої
переробки: сировина, необроблена продукція, напівфабрикати і готова
продукція. Такий же порядок використовується у відношенні глав і заголовків.

ГС має таку загальну структуру:

Секції I-IV Сільськогосподарська продукція;

Секції V-VII Мінерали, хімічні та пов'язані з ними продукти, пластмаси, каучук та вироби з них;

Секції VIII-X Продукти тваринного походження, такі, як шкури, шкіри, хутра, а також деревина, пробка, целюлоза, папір та вироби з них;

Секції XI і XII Текстиль, взуття та головні убори;

Секції XIII-XV Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди і т. п., кераміка, скло, перли, дорогоцінне та напівдорогоцінні камені, дорогоцінні метали, ювелірві вироби, основні метали та вироби з них;

Секція XVI Машини, механічні пристрої та електричне
обладнання;

Секція XVII Автомобілі, літальні апарати, судна та пов'язане з ними транспортне обладнання;

Секція XVIII Оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, точні, медичні або хірургічні прилади та інструменти, стаціонарні і наручні годинники, музичні інструменти;

Секція XIX Зброя та боєприпаси;

Секції XX і XXI Різноманітні промислові вироби, такі, як меблі, освітлювальні прилади, збірні будинки, спортивне приладдя, твори мистецтва, колекційні предмети та антикваріат.

КШЕК не є стандартною класифікацією товарів. Початковий її варіант був розроблений в основному для його використання Статистичним відділом Організації Об'єднаних Націй в цілях групування даних міжнародної торгівлі за великими економічними класами товарів. У КШЕК є 19 основних категорій (табл. 1), які можуть бути наближено зведені до трьох основних класів товарів: засоби виробництва (категорії 41*, 521*), проміжні товари (111*, 121*, 21*, 22*, 31*, 322*, 42*, 53*) та споживчі товари (112*, 122*, 522*, 61*, 62*, 63*), що дозволяє розглядати торгову статистику разом з іншими наборами даних загальної економічної статистики, такими як національні рахунки і статистика галузей промисловості, для проведення національного, регіонального та глобального економічного аналізу.

Категорії класифікації ШЕК являють собою перегрупування і укрупнення основних позицій третього переглянутого варіанту МСТК, що відображає кінцеве використання товарів, охоплюваних кожної основної позицією. У класифікації ШЕК виділяються п'ять категорій: харчові продукти, вихідні продукти для промисловості, капітальне обладнання, споживчі товари тривалого і короткочасного користування; додатково виділяються самостійні категорії «Паливо і мастильні матеріали» та «Транспортне устаткування» і підкатегорії
«Автомобільний бензин» і «Легкові автомобілі».

Таблиця 1.