Структура ООН і її загальна характеристика.

Органи: ГА, РБ, ЕКОСОР, Рада з Опіки, Міжнародний Суд, Секретаріат.

ГА: головний дорадчий орган, будя-які питання, що не ходять до компетенції РБ

Сесії – щорічно, з 3 вівторка вересня до середини грудня

Сесії: чергові

спеціальні (які вимагають особливої уваги з боку ООН),

надзвичайні (у зв’язку з ситуаціями, при розгляді яких РБ не змогла вжити заходів)

РБ: головний орган,який відп за підтрміжн миру та безпеки

Терміном на 5 років від 5 регіональних груп непост члени:

1) Азійські країни 2) Африканські країни 3) Східноєвр країни 4) крани лат америки і карибського басейну 5) Зх Європи і інші країни

ЕКОСОР: координація економічної та соціальної політики орг., що входять до системи ООН, 54 члени терміном на 3 роки. 2 сесії на рік по 1 місяцю. (нью-Йорк, Женева)

Міжн Суд – головний судовий орган. 15 судів, обираться ген асамблеєю та РБ на 9 років (+можливо 9) фаховий + рег принцип (не можна 2 суддів від 1 регіону, всі правові системи повинні бути предст) ГААГА 3 судді виносять рішення

Секретаріат: ГенСек 5 років, Ген асамблеєю за рекоменд РБ (Трюгве ХальвданЛи, Даг Хаммаршёльд, У Тан, У Тан, Хавьер Перес де Куэльяр, Бутрос Бутрос-Гали, Кофи Аннан, Пан ГиМун) 3 міста ООН (Женева, Відень, Найробі + Нью-Йорк)

Голосування:

ГА: проста більшість, кваліфікована, консенсус.

Абсолютна більшість: при виборах членів міжнародного суду, прийнятті змін до статуту.

Кваліфікована більшість: рекомендації, стосовно підтр миру та безпеки, вибори непост членів РБ, вибори ЕКОСОР, РАДИ з опіки, прийн нових членів, виключення, бюджет.

РБ: З процедурних питань – якщо за них 9 голосів

Інші- 9 голосів,обов’язково 5 постійних членів.

Може створювати різні допоміжні органи,що обслуго вують головні органи.Налічується понад 300 таких органів –комітетів і комісії.

В структурі допоміжних органів виділяють 7 комітетів,що працюють на постійній основі.

1 Комітет з політичних питань і питань безпеки.

2 З економічних і фінансових питань.

3 з соціальних,гуманітарних та культурних питань

4 З питань опіки і самоврядних утворень

5 З адмін.-бюджетних питань

6 З правових питань

7 Спец.політичний комітет.

 

 

50. Цілі і принципи ООН.

ООН – це універсальна міжнародна організація, створена для підтримання міжнародного миру, загальної безпеки та для сприяння розвитку всебічного співробітництва між державами. Статут ООН був підписаний 26 червня 1945 р. на Конференції в Сан-Франциско та набув чинності 24 жовтня 1945 р.

Цілі, принципи і структура ООН. Цілі ООН викладені у ст. 1 Статуту:

1) підтримуватиміжнародниймир і безпекута з цієюметоювживатиефективніколективнізаходидлязапобіганняабоусуненнязагрозимиру, а такожпридушен­няактівагресіїчиіншихпорушеньмиру, здійснюватимирнимизасобами, у згоді з принципамисправедливості й міжнародногоправа, владнанняабовирішенняміжнарод­нихспорівабоситуацій, щоможутьпривестидопорушен­нямиру;

2) розвивати дружні стосунки між націями на ос­нові поваги принципу рівноправності й самовизначення народів, а також вживати інші відповідні заходи для зміцнення загального миру;

3) здійснювати міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем еконо­мічного, соціального, культурного та гуманітарного харак­теру та в заохоченні й розвитку поваги до прав людини й основних свобод, незважаючи на раси, статі, мови і релігії;

4) бути центром для узгодження націй у досягненні цих за­гальних цілей.

Згідно зі ст. 2 Статуту для досягнення зазначених цілей Організація та її члени діють відповідно до таких принципів:

1) суверенна рівність усіх членів Організації;

2) сумлінне виконання узятих на себе зобов’язань;

3) вирішення міжнародних спорів мирними засобами таким чином, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир і безпеку;

4) утримання в міжнароднихвідносинахвідпогрозисилоюабоїїзастосуванняякпротитериторіальноїнедоторканностіабополітичноїнезалежностібудь-якоїдержави, так і будь-якиміншимспособом, несумісним з цілями ООН;

5) надання ООН її членами всілякої допомоги в усіх діях, що здійснюються нею відповідно до Статуту;

6) забезпечення того, щоб дер­жави, що не є членами ООН, діяли відповідно до принципів Статуту;

7) невтручання ООН у справи, що входять до внут­рішньої компетенції будь-якої держави.

 

 

51. Генеральна Асамблея ООН.

один з головних органів.Члени–всі країни(192 держави) Всі країни представляють не більше 5 осіб(і 5 заступників).На відкриття сесії приїжджають глави держав,міністри.

Сесійний порядок

Початок 2 вівторок вересня,кінець -25 грудня.10 січня 1946 р. –перша сесія в Лондоні,а у вересні вже друга.Зарfз сесія №66.Передбачені позачергові надзвичайні сесії на вимогу більшості чи голови.Рішення з питань міжнародного життя носять рекомендаційний характер,внутрішні питання обов’язкові. Компетенції Генеральної Асамблеї підлягають будь-які питання або справи в межах Статуту (ст. 10). Вона може розглядати загальні принципи співробітництва у справі підтримання міжнародного миру та безпеки, у тому числі питання роззброєння, обговорювати питання співробітниц­тва в політичній, економічній, соціальній, культурній сфе­рах, питання сприяння здійсненню прав людини й основ­них свобод, питання прогресивного розвитку та кодифікації міжнародного права, давати рекомендації членам Органі­зації та (або) Раді Безпеки з будь-яких таких питань або справ.

Мови