Суб’єкти і об'єкти міжнародного договору.

Суб’єктами міжнародного договору є суб’єкти міжнародного права. Дуже часто суб’єкти МП виступають як учасники договору (коли він приймає участь, але догорів не є обов’язковим для нього), іноді навіть як сторона (договір для сторони є обов’язковим).

Віденська конвенція виділяє:

1) Учасник договору – особа, яка приймала участь у підготовці проекту договору та його підписанні, але сама не підписувала

2) Сторони, що домовляються - суб’єкти які погодилися на обов’язкові для них договори

3) Учасник договору - суб’єкт, для якого договір є обов’язковим і на якого від розповсюджує свою дія

4) Особи, що підписали угоду - суб’єкт, для якого договір набуває чинності та є обов’язковим

Об’єктом міжнародного договору є будь-які інтереси та будь-які зобов’язання.

В МП, як і в більшості держав світу, є принцип «дозволяється все, що прямо не заборонено». Отже, об’єктом може бути будь-який інтерес та будь-яке зобов’язання, що не заборонено.

Об’єктом МД не можуть бути:

1) Інтереси або зобов’язання, які протирічать загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права.

2) Аморальні зобов’язання

3) Інтереси третіх осіб

4) Питання, що віднесено виключно до внутрішньої компетенції тієї чи іншої держави

Умови дійсності міжнародного договору.

1. Дійсними є договори, що укладені суб’єктами міжнародного права

2. Відповідність договору існуючим принципам і нормам міжнародного права

3. Договори мають укладатися з доброю волею, за наявності бажання

4. Договір має бути належним чином оформлений

5. Договір має бути зареєстрований в Секретаріаті ООН

6. Публікація міжнародного договору

Підстави визнання міжнародного договору недійсним.

Два види недійсних договорів:

· Абсолютно недійсні – були укладені внаслідок підкупу однієї зі сторін іншої, внаслідок застосування сили, введення в оману, що за змістом суперечать принципам міжнародного права.

· Договори, що оскаржуються – наявність помилки в договорі.

Дія і припинення дії міжнародного договору.

Набирає чинності:

· З моменту підписання, якщо про це домовилися сторони.

· З часу, що вказано в договорі.

· З часу настання умов, що зазначені в договорі.

Припинення дії:

· За взаємною згодою сторін

· В момент виконання зобов’язання

· По завершенню часу, на який його укладено

· При зникненні предмету (об’єкту) договору

· При зникненні суб’єкта

· У разі денонсації

Призупинення дії міжнародного договору.

Призупинення дії:

Якщо в силу об’єктивних обставин сторони не можуть виконувати зобов’язання, то він тимчасово припиняє свою дію. Відбувається за наступних умов:

1. Війна між сторонами

2. Громадянська війна на території держави

3. У разі розірвання дипломатичних і консульських стосунків між державами

4. За наявності форс-мажорних обставин (об’єктивні явища природи).

Застереження до міжнародного договору.

Сутність цього інституту полягає в тому, що суб’єктам, що через певні обставини не можуть виконувати зобов’язання в повному обсязі, можуть висловити застереження. Це одностороння добровільна заява одного з суб’єктів про те, що норма, положення договору не розповсюджуються на даного суб’єкта протягом певного періоду. Застереження має юридичну значущість для інших суб’єктів, якщо вони не проти. застереження – одностороння заява одного із учасників договору про те що ті чи інші положення не розповсюджують свою дію на територію даної держави. Застереження можуть вноситися у бідь-який час:

*Якщо сторони не проти застереження.

*Якщо хоча б одна із сторін погоджується з цим застереженням.

Неприпустимість застережень до міжнародного договору.

Застереження не припускаються:

*Якщо всі договору проти.

*Якщо у договорі зазначається що застереження до тих чи інших статей чи положень не припускаються.

*Якщо вони роблять договір не можливим.