Методи економічного аналізу.

Економічна теорія як будь-яка інша наука має властиві їй методи економічних досліджень. Методи економічного аналізу пред­ставляють собою сукупність способів і засобів вивчення та прогнозування як економіки в цілому, так і окремих її складових елементів. В цілому методи економічного аналізу наведені на рис. 1.2.

	Методи Економічного аналізу.

Індукція і дедукція

Аналіз і синтез

Поєднання теорії та практики

Використання середніх величин

Припущення "за інших рівних умов"

Абстракції

Поєднання якісного і кількісного аналізу

 

Рис. 1.2. Методи економічного аналізу.

Об'єктивний і суб'єктивний аналіз

В економічному аналізі, насамперед, необхідно розрізняти два підходи до трактування самої системи економічних відносин: об'єктивний і суб'єктивний підходи. Об'єктивний підхід означає трактову економічних відносин як таких, що складаються і роз­виваються незалежно від волі і свідомості людини. Суспільство, щоб досягти максимального результату, має вивчати дію еко­номічних законів і відповідно до їх механізмів будувати свою господарську практику. Така методологія характерна для марксистської політичної економії. Наприклад, одним з важливих законів цієї науки є закон відповідності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил. Розвиток останніх неминуче обумовлює вдосконалення виробничих відносин. Цим пояснюється поступальний розвиток суспільства: починаючи від первісного суспільства до сучасної цивілізації.

Суб'єктивний метод економічного аналізу виходить з того, що будь-яка економічна ситуація визначаються суб'єктивною діяль­ністю людей. Якщо підприємство працює рентабельне, то це озна­чає, що ним керує талановитий менеджер, який вдало генерує нові ідеї і вміло організовує колектив на їх реалізацію. І навпаки, якщо справи на підприємстві складні, то причини цього треба шукати не в якихось об'єктивних обставинах, а в методах господарювання.

Відповідно до цього підходу економічна теорія представляє собою науку про людську діяльність, що визначається обме­женістю ресурсів і необмеженістю потреб, задоволення яких є ме­тою цієї людської діяльності. Економіка стає, таким чином, те­орією вибору, здійснюваного господарюючим суб'єктом з різних варіантів і способів використання виробничих ресурсів.

· Індукція і дедукція

У процесі аналізу економісти можуть просуватися як від теорії до фактів, так і від фактів до теорії. Це означає, що економісти застосовують і індуктивний і дедуктивний методи.

Під індукцією розуміють виведення, принципів із фактів. Почи­наємо з нагромадження фактів, які потім систематизуються і аналізуються таким чином, щоб можна було вивести узагальнен­ня або принципи. Індукція означає шлях від фактів до теорії, або від одиничного до загального.

Наприклад, щоб передбачити тенденції продуктивності праці на підприємстві, треба проаналізувати всі фактори, які на неї впливають (технічний прогрес, кваліфікацію працівників, органі­зацію виробничого процесу та ін.), визначити рівень впливу кож­ного з них і лише тоді одержимо загальний показник динаміки продуктивності праці в тому періоді, який нас цікавить.

Економісти часто вирішують своє завдання, починаючи з рівня теорії, а по тім провіряють або заперечують дану теорію, звернув­шись до фактів. Це вже дедуктивний метод (або гіпотетичний ме­тод). Таким чином, економісти можуть посилатися на випадкові спостереження, абстрактні висновки, логіку або інтуїцію, щоб сформулювати попередній, не перевірений принцип, що нази­вається гіпотезою. Наприклад, можна припустити, керуючись "кабінетною логікою", що споживачам доцільно купувати більшу кількість продукту тоді, коли ціна на нього нижча, а не коли вона висока. Правильність цієї гіпотези потім має бути перевірена сис­тематичним і багаторазовим вивченням відповідних фактів.

Дедуктивний метод означає шлях від загального до одиничного, від теорії до фактів.

• Метод аналізу і синтезу

Багатогранність відносин, що виникають в процесі еко­номічної діяльності, вивчаються за допомогою аналізу і синтезу. Аналіз — це процес розумового або фактичного розкладання цілого на складові частини. Синтез означає поєднання різних елементів, сторін предмету в єдине ціле.

Такий аналіз дає можливість вивчити окремі сторони об'єкта, зробити низку наукових абстракцій, виявити певні поняття. По­дальше поєднання їх призводить до вивчення більш глибокої сут­ності цілого. Наприклад, величина попиту залежить від багатьох факторів: ціни на даний товар, доходу споживачів, наявності то­варів замінників і т.п. Щоб мати уявлення про попит на даний то­вар треба вивчити всі ці зв'язки. Другий приклад. Ціна визна­чається великою сукупністю факторів: попитом, пропонуванням, корисністю товару чи послуги, конкуренцією. Всі ці факти треба детально проаналізувати, щоб зрозуміти суть цієї категорії.

· Поєднання теорії і практики

В економічному аналізі важливо дотримуватися принципу поєднання теорії і практики. Справа в тому, що жодна наукова те­орія, у т.ч. й економічна, не володіє абсолютною точністю. Те­орія визначає тенденції. Корисність і значення економічної теорії залежить від того, наскільки успішно вона пояснює і прогнозує тенденції явищ, які вивчаються. З цією метою теорії постійно провіряються практикою. У результаті подібної перевірки теорії нерідко модифікуються, вдосконалюються, а інколи від них приходиться навіть відмовлятися.

Факти, тобто реальна поведінка господарюючих суб'єктів та інститутів у процесі виробництва, обміну і споживання товарів і послуг, з часом змінюються. Тому необхідно постійно звіряти існуючі принципи і теорії із економічним середовищем, що змінюється. Історія економічних ідей показує, що багато у свій час узагальнень економічної поведінки застарівали із зміною умов. З цього випливає, що процес перевірки і вдосконалення теорій є принциповим для розвитку економіки як науки.

· Використання середніх величин

Наукова теорія оперує економічними фактами, які, як правило, дуже різноманітні. Економічні узагальнення тому часто форму­ються у вигляді середніх даних або статистичних вірогідностей. На­приклад, коли економісти говорять, що в 2001 р. середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки Ук­раїни становила 311 грн., то тим самим робиться узагальнення. Зрозуміло, що деякі працівники отримували набагато більшу за­робітну оплату, в той час як значна їх частина — значно менше. Подібні узагальнення за правильного їх застосування і трактуван­ня можуть мати великий сенс для аналізу розвитку явища.

У ринковій економіці зростає значення використання середніх показників в економічному аналізі. Справа в тому, що ринок — дуже динамічна система. Тут постійно змінюється ситуація і точ­но її передбачити практично неможливо. Наприклад, ми не мо­жемо сказати сьогодні, яка точно буде ціна, скажімо, яблук на ринках Києва через півроку. Проте приблизно таку ціну можна обчислити і одержати показник, який є орієнтиром підприємцю для прийняття відповідних рішень.

· Припущення "за інших рівних умов"

Економічні узагальнення часто виражаються також у формі вірогідностей. Скажімо, Дослідник може припустити, що з вірогідністю в 95% зниження податку на додану вартість на 1% спричинить збільшення виробництва на 3%.

Подібно іншим вченим, економісти використовують у побу­дові своїх узагальнень припущення "за інших рівних умов". Інши­ми словами, вони припускають, що всі інші змінні, за виключен­ням тих, які вони в даний момент розглядають, залишаються незмінними. Такий метод спрощує процес аналізу шляхом виді­лення досліджуваного зв'язку.

Наприклад, під час аналізу зв'язку між ціною продукту "X" і купленою кількістю цього продукту, надзвичайно важливо засто­сувати припущення, що з усіх факторів, які здатні вплинути на куп­лену кількість "X" (скажемо ціни інших товарів-замінників, дохо­ди, смаки споживачів), лише ціна "X" змінюється. При цьому еко­номіст отримує можливість зосередити свою увагу на співвідно­шенні "ціна X — закупка X", ігноруючи вплив інших змінних.

У природничих науках, як правило, можна провести контрольні експерименти, за яких "всі інші умови" дійсно зберігаються незмінними або практично незмінними. Тому передбачуваний зв'язок між двома змінними вчений в спромозі емпірично оцінити з більшою точністю. Проте економіка — не лабораторна наука. Емпірична перевірка економічних закономірностей базується на реальних яви­щах, які виникають в процесі функціонування економіки. У такому досить хаотичному середовищі "інші умови" змінюються. Незважаючи на розвиток складних статистичних методів збереження рівності "інших умов", ці методи виявляються далеко не доскона­лими, В результаті економічні принципи меншою мірою строгі і не такі чіткі, ніж принципи лабораторної науки.

· Абстрактний метод

Метод наукової абстракції передбачає вилучення з аналізу дру­горядних фактів, які не мають істотного значення. На жаль, абст­рактний характер економічної теорії спонукає нетямущих людей розцінювати цю теорію як щось непрактичне і нереальне. У дійс­ності економічні теорії практичні саме тому, що вони представля­ють собою абстракції. Світ реальності надто складний і заплутаний, щоб його можна було представити строго впорядкованим. Економісти будують свої теорії з метою виявити логічний зміст у хаотичному наборі фактів, який в іншому випадку вводив би в оману і не приносив би ніякої користі.

 

· Поєднання якісного і кількісного аналізу.

Економічні процеси мають кількісну і якісну сторони. Тому вони мають вивчатися з цих обох боків. Якісна сторона виражає суть явища, а кількісна — величину даної якості.

Економічна теорія вивчає виробничі відносини в кількісній і якісній визначеності. Для економіста, наприклад, важливо роз­крити не лише суть заробітної плати, а й визначити її величину та Частку у формуванні життєвих засобів. Крім того, економічна те­орія враховує, що кількісні зміни неминуче ведуть і до якісних змін. Так, нарощування здійснюваних нині в Україні трансфор­маційних перетворень сприяє поступовому становленню соціально орієнтованої ринкової економіки.

Для економічного аналізу характерне широке використання математичних моделей, побудова різноманітних графіків, діаграм, що відображають поведінку господарюючих суб'єктів на мікро - і макрорівнях в залежності від постійно змінюваних ринкових умов. Побудова моделей базується на узагальненні статистичних даних. Використовуються ці моделі для кількісних про­гнозів.

Під час оцінки теорії важливо пам'ятати, що вона не може бу­ти справедливою абсолютно для всіх випадків. Це стосується будь якої галузі науки. Наприклад, закон Бойля-Маріотта у фізиці: добуток об'єму даної маси ідеального газу і його тиску є постійним за постійної температури. Закон виходить з передба­чення, що окремі молекули газу ведуть себе подібно до крихітних еластичних більярдних кульок. Сьогодні фізики знають, що в дійсності молекули газу не завжди ведуть себе подібним чином, закон Бойля-Маріотта не спрацьовує за крайніх значень тиску і температури. Незважаючи на це у більшості випадків він пре­красно визначає динаміку температури газу за зміни тиску і об'єму і є важливим інструментом проведення наукових дослід­жень та інженерних розрахунків.

В економіці ситуація може складатись подібним чином. На­приклад, фірма не завжди максимізує свій прибуток. Тому теорія, що розрахована на максимізацію прибутку, не завжди прийнят­на. Проте ця теорія пояснює широкий спектр явищ стосовно гос­подарської діяльності та еволюції як фірм, так і окремих галузей, і економіки в цілому. Така теорія є важливим інструментом в ру­ках менеджерів і спеціалістів, які відповідають за розробку еко­номічної політики і прийняття господарських рішень на мікро - і макрорівнях.