Цілі та функції економічної теорії.

Незважаючи на те, що політична економія, мікро - і макроекономіка представляють собою систему теоретичних наук, їх вивчення має велике значення в практичному аспекті. Звичайно вони не дають конкретних рецептів, але розкривають зако­номірності та загальні тенденції економічного розвитку, теоре­тичні моделі поведінки господарських суб'єктів, тобто озброю­ють знаннями, без яких не можна вирішити жодне конкретне пи­тання. У цьому своєрідне і виключно практичне значення еко­номічної теорії.

Головнезавдання, а отже, і функція економічної теорії полягає в тому, щоб дати відповідь на головні економічні питання, які цікавлять усіх членів суспільства. У нинішніх умовах переходу до ринку люди насамперед хочуть знати:

* що собою представляє ринкова економіка, як вона функціонує,

* чим обумовлюються притаманні їй піднесення і спади національного виробництва, інфляція і безробіття;

* які заходи впливають на рівні споживання та інвестицій, на курси гривні і торгівельні баланси, заробітну плату і ціни;» у чому полягає суть монетарної і фіскальної політики;

* яким має бути обсяг грошової маси в обігу,

* як формується бюджет, процентна ставка, що таке державний борг та інше. Ділових людей і підприємців хвилюють питання:

* в яких межах і формах буде проводитися подальше законодав­че забезпечення і державне регулювання підприємницької діяльності,

* які основні принципи цієї форми господарювання;

* найважливіші чинники, що визначають логіку її функціонування?

Не байдужі людям і проблеми міжнародного характеру, їх, зо­крема, цікавить: який рівень життя в інших країнах світу, і чим пояснюється ця різниця; яка господарська система краща, тобто забезпечує більший економічний ефект і краще слугує людині; що являє собою, наприклад, "шведська модель суспільного роз­витку"; для чого здійснюється економічна інтеграція в західно­європейських країнах тощо.

Переконливо відповісти на такі запитання неможливо без гли­бокого і системного вивчення економічної теорії.

Важливим завданням економічної теорії є формування науково­го економічного мислення. Щоб розкрити значення даної функції, наведемо такий приклад. Не будучи спеціалістом, скажімо, у га­лузі чорної металургії, людина не стане розмірковувати про якість різних марок сталі або про переваги конверторного способу ви­плавки металу. Інша справа — економіка. Тут кожний з дитинст­ва щось пізнає і постійно розширює свій кругозір. У результаті формується те, що називається буденним економічним мисленням.

Така форма мислення не є науковою. Вона ґрунтується на ок­ремих поверхових і однобічних відомостях про економіку. Часто те, що здавалося б абсолютно істинним, при детальному дослід­женні може перетворитися в абсолютну безглуздість На буденне мислення часто впливають такі фактори, як традиції, звичаї, на­тура людини та ін.

Для об'єктивної оцінки, необхідно проаналізувати величезну кількість статистичних даних, які всебічно характеризували б те, чи інше економічне явище і дали б можливість зробити суттєві узагальнення й висновки, а отже, й сформулювати окремі економічні категорії та економічні закони. Тому формування науко­вого мислення безпосередньо пов'язане з пізнавальною функцією.

Пізнавальна функція

Суть її полягає в тому, щоб глибоко й всебічно вивчати вироб­ництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ і послуг Протягом усієї історії людського суспільства, виявляти закони й тенденції економічного прогресу. Вивчення економічної теорії, головним чином, зводиться до пізнання економічних законів і ка­тегорій, які виражають глибинну суть конкретної, завжди визна­ченої економічної системи.

Економічні категорії — це узагальнюючі поняття, які виража­ють суттєві сторони економічних явищ і процесів.

Кожна категорія виражає окремі сторони економічних відно­син, а в сукупності вони характеризують економічний лад суспільства в цілому. Наприклад, щоб розкрити суть ринкової економіки, необхідно глибоко оволодіти цілою системою еко­номічних категорій, починаючи з товару, грошей, вартості, ціни і закінчуючи маркетингом і менеджментом.

Введення і пізнання економічних категорій — важливий, але не останній крок на шляху проникнення в суть економічних явищ. Як відомо, економічні відносини розвиваються за певними економічними законами. З'ясування іманентних кожній системі економічних законів і є головним завданням курсу "Економічна теорія".

Економічні закони — це стійкі, істотні, причинно-наслідкові зв ’ язки і взаємозалежності між: явищами і процесами економічного життя,

Якщо економічна категорія виражає який-небудь один момент або одну сторону економічних відносин, суть одного явища, то економічні закони розкривають взаємозв'язок, внутрішню залежність кількох або багатьох однопорядкових явищ. Крім того, в ка­тегоріях фіксується статичний стан, а в законах — динаміка, про­цеси руху й розвитку економічного життя. Пізнання економічних законів дає змогу визначити основні тенденції економічного роз-суспільства, передбачити його перспективу, і зорієнтувати поведінку господарюючих суб'єктів відповідно до певного еко­номічного середовища. Адже економічний розвиток відбувається відповідно до вимог економічних законів. Вони фактично означа­ють логіку економічної поведінки. Суспільство одержить найбіль­ший економічний ефект коли організовуватиме свою діяльність для створення широкого простору для дії економічних законів. Саме у цьому й полягає зміст використання законів. І навпаки, ко­ли свідомо організована господарська діяльність суперечить логі­ці законів, то це призводить до великих збитків.

У використанні економічних законів не можна допускати ні фетишизму, ні волюнтаризму. Необхідно проводити науково ви­важену економічну політику, що ґрунтується на глибокому пізнанні економічних законів.