Розділові знаки В складних реченнях

Складним називається речення, що утворене з двох або кількох граматичних основ (простих речень), які становлять смислову, структурну та інтонаційну єдність.

Прості речення в складному поєднуються між собою сурядним та підрядним зв'язком. Засобами вираження синтаксичних відно­шень між простими реченнями в складному є сполучники, спо­лучні слова та інтонація або лише інтонація.

За наявністю сполучників і сполучних слів та синтаксичними відношеннями виділяються основні різновиди складних речень: складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові.

 

1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОСУРЯДНИХ

РЕЧЕННЯХ

 

Складносурядним називається таке складне речення, в якому дві і більше граматичні основи є рівноправними і поєднуються в одне граматичне і смислове ціле сурядними сполучниками: Над ставом місяць тихо став, І ліс задумався на чатах (Лев.-Хол.). То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лились пісні (Укр,).

 

Кома ставиться

Між частинами складносурядного речення, з'єднаними єдналь­ними (і (й), та, теж, також), протиставними (а, але, проте, зате, однак),розділовими (або, то, чи, хоч)сполучниками: На золоті крил з-під тучі бджола поспішає у світ, і вишні хустини пахучі на плечі розвішує цвіт (Стельм.). Все спить, однаквже я не сплю (Рил.). Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Укр.)

Кома не ставиться

1. Між частинами складносурядного речення, якщо вони мають спільний другорядний член або спільне вставне слово і поєдну­ються неповторюваними сполучниками і (й), та: Десь гори зелені та море патлате (Осьм.). Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (Гол.). 2. Між частинами складносурядного речення, якщо вони мають спільне підрядне речення: Коли він торкався смичком до струн, все на світі зникало і залишалася тільки музика (Соб.). 3. Якщо обидві частини складносурядного речення однотипні (називні, безособові, окличні, питальні або спонукальні речення): Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто не забуде (Довж.). Надіє! Надіє! О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (Олесь). Плекайте мову і бережіть культуру народу

Тире ставиться

Якщо частини складносурядного речення виражають швидку чи несподівану зміну подій, думок або різко протиставляються: Де не візьмись вітрець — і задзвеніли раптом, заграли очерета сопіл­ками (В. Шевчук)

Крапка з комою ставиться

Якщо частини складносурядного речення дуже поширені або ма­ють уже всередині розділові знаки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність: На широкому острові між Старим і Новим Дніпром зеленіють сінокоси, цілі гаї вільхи та верб, розкидані кущі верболозу; а між: зелом блищать проти сонця узенькі течії (Н.-Лев.)

 

2. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОПІДРЯДНИХ

РЕЧЕННЯХ

 

Складнопідрядними реченнями називаються такі сполучни­кові речення, синтаксично нерівноправні частини (головна і під­рядна) яких поєднуються за допомогою сполучників підрядності та сполучних слів: Ти криниця туги, що в безмежний простір До добра і краси Підіймає мій зір (Леп.). Коли прийшла пора і ти дозрів У муках днів, у боротьбі з собою, Як образ берегів в імлі, на морі, — В одній хвилині з 'явиться тобі Твоє призначення і зміст (Ю. Липа).

 

Кома ставиться

1. На межі головної і підрядної частин: а) підрядна частина відділяється від головної незалежно від її позиції в реченні (на початку, всередині чи в кінці): Люблю я власну мрію, Що там у серденьку на дні Відмалечку лелію (Укр.). Ой не ходи, багачику, горою за мною, Бо ти багач, а я бідна — не пара з тобою (Нар. п.); б) неповні підрядні порівняльні речення, що приєднуються до головного сполучниками як, як і, мов, немов, ніби,відділяються від нього: Жили ми з тобою, як голубів пара, Тепер розійшлися, як чорная хмара (нар. п.).   2. Якщо підрядна частина поєднується з головною складеними сполучниками тому що, через те що, завдяки тому що, в міру того якта ін., то кома ставиться або перед усім сполучником, або всередині його: Бузок розпустився, так що закрив вікно. Бузок розпустився так, що закрив вікно.   3. Якщо в складнопідрядному реченні знаходяться поруч два під­рядні сполучники або сполучник сурядності й підрядності, то кома між ними ставиться тільки тоді, коли вони стосуються різних-підрядних частин речення: Яз друзями прийшов у ті місця, де ще стоять глибокі озерця, що, як дівчата, заглядають в очі (Мал.).

Кома не ставиться

1. У складнопідрядному реченні між однорідними підрядними реченнями, якщо вони з'єднані неповторюваним сурядним спо­лучником: Всім відомо, куди він звик ходити і де він лиха на­бирався (Гл.).   2. Якщо підрядна частина речення виражена одним відносним словом або словосполученням, то вона від головної не відділя­ється: Не можу знати хто.   3. Якщо після головної частини перед сполучним словом або сполучником є частка не чи повторюваний сполучник сурядності; тоді підрядна частина не відділяється комою від головної: Мене завжди цікавило не що він пише, а як він це робить

Тире ставиться

Між головною і підрядною частинами для інтонаційного та смис­лового виділення, протиставлення підрядної частини: Хто спить, хто не спить — покорись темній силі (Укр.)

Крапка з комою ставиться

Між поширеними підрядними реченнями, не з'єднаними між собою сурядними сполучниками: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха... (Н.-Лев.)

 

3. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОМУ

БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ РЕЧЕННІ

 

Безсполучникові складні речення — це такі речення, дві і більше частин яких поєднуються за змістом та інтонацією (без допомоги сполучників чи сполучних слів).

Залежно від змістових відношень, які встановлюються між час­тинами, у безсполучникових складних реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

 

Кома ставиться

Між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов'язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи сумісність дій: Пахуче й густо поростають ночі. Горять вогнем незайманим уста, Душа, недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче (Прих.)

Крапка з комою ставиться

Між частинами складного безсполучникового речення, якщо вони зберігають певну самостійність у змістовому відношенні або значно поширені й мають у своєму складі розділові знаки: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари: сонце спить; ніде не чуть людської мови (Шевч.). Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає (Шевч.)

Двокрапка ставиться

У безсполучниковому реченні: а) якщо друга частина пояснює, розкриває, конкретизує зміст першої частини: У всякого своя доля І свій шлях широкий: той мурує, той руйнує... (Шевч.); б) якщо друга частина вказує на причину дії першої частини (між частинами можна вставити сполучник тому що): Говори, говори, моя мила: Твоя мова — співучий струмок (Тич.)

Тире ставиться

У безсполучниковому реченні: а) якщо зміст частин речення зіставляється або протиставляється: На годину спізнишся — за рік не доженеш (нар. тв.); б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Шевч.); в) якщо в першій частині вказується на час або умову, при якій відбувається дія в другій частині: У товаристві лад — усяк тому радіє (Гл.); г) якщо друга частина виражає наслідок чи висновок того, про що йде мова в першій частині: Грім гримить — земля тремтить (Мирн.); д) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно — заспівали скрипки (Тич.)