Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Розділові знаки в реченні з узагальнювальними словами при однорідних членах
При однорідних членах речення можуть уживатися узагаль-нювальні слова, які виступають тими самими членами речення, що й однорідні члени, які вони узагальнюють.
Виражаються узагальнювальні слова означальними або заперечними займенниками (всякий, кожний, усе, ніхто, ніщо), прислівниками місця і часу (всюди, скрізь, навкруги, завжди, ніде), іменниками, прикметниками.
Вживання двокрапки і тире залежить від позиції узагальню-вального слова стосовно однорідних членів речення.
Двокрапка ставиться
| 1. Після узагальнювального слова перед однорідними членами: Якщо ти втратив мужність, тиможеш втратити все: честь, повагу, довір'я,споконвічний зв'язок з родом, з якого ти вийшов, який дав тобі прізвище і ім'я (Сух.).
2. Після слів як-от, а саме, наприклад,що стоять після узагальнювального слова: Можна було викосити в траві всяке птаство, а саме:деркачів, перепілок, куликів, курочок (Довж.)
| Тире ставиться
| Перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення: На річці, в лісі, на полі — всюди німо, тихо (Тич.). Вівса, пшениці, ячмені — все разом зіллялось в одну могутню хвилю (Коц.)
| П р и м і т к и: 1. Якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнювальне слово, а після них речення продовжується, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире: Скрізь: на вершечку стрілецької гори, на пагорбах і видолинках — панувала тиша
(М.-Лев.).
2. Іноді замість двокрапки після узагальнювального слова може ставитися тире. У таких випадках однорідні члени мають характер побіжного зауваження: Сьогодні усе для тебе — Озера, гаї, степи. — І жити спішити треба, кохати спішити треба — Гляди ж не проспи (Сим.).
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВІДОКРЕМЛЕНИХ
ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ
Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення другорядних членів речення з метою посилення їх смислової значущості, а також для пояснення чи уточнення якоїсь частини висловлення. Відповідно до цього відокремлені члени поділяються на дві групи: власне відокремлені й уточнювальні.
Загальними умовами відокремлення є:
1) видільна інтонація;
2) порядок слів;
3) ступінь поширення;
4) смислове навантаження;
5) характер означуваного слова.
1. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ
Відокремленими можуть бути узгоджені і неузгоджені означення.
Відокремлюються
| 1. Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, якщо стоять після означуваного слова: Плід червоний, соку повен, рвуть маленькі руки (Сос). Нероздільність дитини з рідною мовою починається з першого маминого слова, промовленого до немовляти.
2. Непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного слова, перед яким є інше означення: Морозний сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо... (Рил.).
3. Означення у будь-якій позиції, якщо вони відносяться до особового займенника: Довго, довго чув я, полонений сном, солов'їну пісню за моїм вікном (Сос). Палкої, поетичної вдачі, вона не могла вдовольнитися буденним життям (Коц.).
4. Поширені й непоширені означення, що стоять перед означуваним словом, якщо вони мають обставинне значення: Осяяні сонцем, гори блищать, їм кедри і сосни казки шелестять (Олесь). Знесилений, кінь зупинився, важко дишучи (Гонч.).
5. Означення, відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків (Карп.).
6. Поширені й непоширені означення, які відносяться до відсутнього в означено-особовому реченні займенника-підмета: Іду, чужий самотності й печалі, і сонце усміхається мені (Сос).
7. Неузгоджені означення, виражені іменниками в непрямих відмінках, якщо стоять після узгоджуваних: Невід’ємною частиною обличчя Києва стали квартали новобудов, світлі, з широкими проспектамита бульварами (з газ.)
| Не відокремлюються
| 1. Означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка: Я прийшов утомлений, розбитий, мовчазний і ніби неживий не
молить, не плакать, не просити, я сказав лиш тихо: обігрій (Рил.).
2. Означення, що стосуються означальних, вказівних, присвійних та неозначених займенників: Усі подаровані автором книги зберігалися у бібліотеці.
3. Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, що стоять перед означуваним словом і не мають обставинного значення: Ідощами вмиті журавлі в блакиті відлітають у тривожний дальній шлях (Мал.)
| П р и м і т к а. Відокремлені означення, як правило, виділяються юма-ми. Кілька відокремлених означень зрідка можуть виділятися за допомогою тире: 3 моря здіймалась хмара — чорна., важка, з суворими обрисами, схожа на гірське пасмо (з газ.).
2. ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ
Прикладки як різновид означення можуть відокремлюватись і не відокремлюватись.
Відокремлюються
| 1. Поширена прикладка, якщо стоїть після пояснюваного іменника: Коли слова для тебе — грище, звукосполучення нове, — тебе народ, суддя найвищий, марнописателем назве (Рил.).
2. Поширена прикладка, що стоїть перед пояснюваним іменником і має обставинне значення: Син бідного сільського титаря, Павло Грабовський в дитинстві пізнав не тільки злидні, щоденні важкі турботи про хліб насущний, а й поетичні образи, сумовиту красу української пісні (О. Дей).
3. Поширена й непоширена прикладка, яка стосується особового займенника, незалежно від позиції щодо означуваного слова: А він, орел, шумить, клекоче, мов людям розказати хоче про поєдинок у яру (В. Шевчук). Заслужений митець, він з радістю передає свій багатий досвід молоді (з газ.).
4. Поширена і непоширена прикладка, виражена загальним іменником, стосується власної назви і стоїть після неї: Дядько Максим, залізничник, теж: після війни жив у Черкасах (з газ.).
5. Прикладка, яка приєднується за допомогою слів родом, на ім'я, на ймення, так званий, тобто, або: Козак Бобренко, на ім'я Григорій, єдиний син достойної вдови (Кост.).
6. Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і має обставинний відтінок причини: Гордій Байда, як колишній офіцер, розумівся на військовій справі (П. Панч)
| Не відокремлюються
| 1. Прикладка, яка стоїть перед пояснюваним іменником і має тільки означальне значення: Студентка сільськогосподарського інституту Надія добре уявляла своє майбутнє (з газ.).
2. Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і означає «в ролі кого або чого виступає предмет»: Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер (Довж.)
| П р и м і т к а. Поширені прикладки, які мають значення уточнення або містять у своєму складі розділові знаки, відокремлюються за допомогою тире: Зречення рідної мови призводить до найбільшої кари — духовного каліцтва (з журн). Взимку сміливий маляр-мороз малював на вікнах буйні вітражі — білі розложисті папороті, лілеї, химерне квіття тропіків (Гонч.).
3. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ
Обставини так само, як й інші другорядні члени, можуть відокремлюватись і не відокремлюватись.
Відокремлюються
| 1. Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно від їх позиції у реченні: Шуміло море, виграючи на сонці, ваблячи зір заспокійливим синім простором (Гонч.). Вітру в обличчя жбурляючи піну, плив пароплаву далеку країну (Приг.).
2. Обставини, виражені одиничними дієприслівниками, якщо означають додаткову дію, час, причину, умову: Дівчата йдуть, співаючи, з ланів (Укр.).
3. Обставини допусту, виражені іменником з прийменником незважаючи на: Освіта в Україні, незважаючи на деякі промахи та кризовий стан, наближена до світового рівня (Гонч.).
4. Обставини, виражені іменниками з прийменниками всупереч, наперекір, попри, за браком, на випадок, на відміну, у зв'язку з, внаслідок, завдяки, згідно з, подібно до (за бажанням автора): Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (Гонч.).
5. Поширені й непоширені обставини (місця, часу тощо), виражені прислівниками чи іменниками, які уточнюють попередню обставину: На самій горі, понад шляхом,маячив білий стовп (Гонч.)
| Не відокремлюються
| 1. Дієприслівникові звороти фразеологічного типу: Працювати не покладаючирук. Говорити не переводячи духу. Бігти не чуючи ніг. Сидіти склавши руки.
2. Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку якого стоїть підсилювальна частка і (й): Можна помилятися й маючи результати досліджень.
3. Обставина, виражена одиничним дієприслівником, яка означає спосіб дії: Художник працював сидячи... (Гонч.).
4. Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, якщо вона поєднується з іншою однорідною невідокремленою обставиною неповторюваним єднальним сполучником: Солдати стояли струнко й не зводячи з командира очей.
5. Дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, у складі підрядного речення: Українська народна творчість — це світ, поринувши в який стаєш духовно багатшим (з підруч.)
|
4. ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ, ПІДМЕТИ, ПРИСУДКИ
Відокремлюються
| Приклади
| 1. Додатки, якщо вони вживаються із словами крім, окрім, замість, включаючи, навіть, особливо і мають значення включення, виключення або заміщення.
2. Додатки, коли вони виступають у ролі уточнювального члена речення, при них можуть стояти слова тобто, цебто, а саме.
3. Додатки з приєднувальним значенням, при яких вживаються слова в тому числі, наприклад, при чому.
4. Підмети з уточнювальним або приєднувальним значенням, при яких вживаються слова особливо, навіть, зокрема, тобто.
5. Присудки з уточнювальним значенням
| Микола, замість панського лану, вийшов на поле (Н.-Лев.). Всі дерева парку, за винятком кількох старих дубів, уже вкрилися зеленим листом (Гонч.).
Я бажаю поетові дальшого росту, тобто поширення і поглиблення тематики, нових досягнень у формі (Рил.).
Студенти І курсу склали успішно екзамени з усіх предметів, в тому числі з математики.
На Поліссі трапляються «ви-жари», тобто болота, які ніколи не замерзають (з газ.).
Раніше, бувало, не знає парубок дівчину, то зараз же скаже батькові та матері, а ті підуть на розглядини, роздивляться (Тют.)
|
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИСЛОВАХ, ГРАМАТИЧНО
|