Розділові знаки в реченні з узагальнювальними словами при однорідних членах 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділові знаки в реченні з узагальнювальними словами при однорідних членах



При однорідних членах речення можуть уживатися узагаль-нювальні слова, які виступають тими самими членами речення, що й однорідні члени, які вони узагальнюють.

Виражаються узагальнювальні слова означальними або запе­речними займенниками (всякий, кожний, усе, ніхто, ніщо), при­слівниками місця і часу (всюди, скрізь, навкруги, завжди, ніде), іменниками, прикметниками.

Вживання двокрапки і тире залежить від позиції узагальню-вального слова стосовно однорідних членів речення.

 

Двокрапка ставиться
1. Після узагальнювального слова перед однорідними членами: Якщо ти втратив мужність, тиможеш втратити все: честь, повагу, довір'я,споконвічний зв'язок з родом, з якого ти вийшов, який дав тобі прізвище і ім'я (Сух.). 2. Після слів як-от, а саме, наприклад,що стоять після уза­гальнювального слова: Можна було викосити в траві всяке пта­ство, а саме:деркачів, перепілок, куликів, курочок (Довж.)
Тире ставиться
Перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних чле­нів речення: На річці, в лісі, на полівсюди німо, тихо (Тич.). Вівса, пшениці, ячменівсе разом зіллялось в одну могутню хвилю (Коц.)

П р и м і т к и: 1. Якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнювальне слово, а після них речення продовжується, то перед одно­рідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире: Скрізь: на вершечку стрілецької гори, на пагорбах і видолинкахпанувала тиша

(М.-Лев.).

2. Іноді замість двокрапки після узагальнювального слова може ста­витися тире. У таких випадках однорідні члени мають характер побіжного зауваження: Сьогодні усе для тебеОзера, гаї, степи.І жити спіши­ти треба, кохати спішити требаГляди ж не проспи (Сим.).

 

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВІДОКРЕМЛЕНИХ

ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

 

Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення дру­горядних членів речення з метою посилення їх смислової значу­щості, а також для пояснення чи уточнення якоїсь частини ви­словлення. Відповідно до цього відокремлені члени поділяються на дві групи: власне відокремлені й уточнювальні.

Загальними умовами відокремлення є:

1) видільна інтонація;

2) порядок слів;

3) ступінь поширення;

4) смислове навантаження;

5) характер означуваного слова.

 

1. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ

 

Відокремленими можуть бути узгоджені і неузгоджені озна­чення.

 

Відокремлюються
1. Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, якщо стоять після означуваного слова: Плід червоний, соку повен, рвуть маленькі руки (Сос). Нероздільність дитини з рідною мовою починається з першого маминого слова, промов­леного до немовляти.   2. Непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного слова, перед яким є інше означення: Морозний сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо... (Рил.).   3. Означення у будь-якій позиції, якщо вони відносяться до осо­бового займенника: Довго, довго чув я, полонений сном, солов'їну пісню за моїм вікном (Сос). Палкої, поетичної вдачі, вона не могла вдовольнитися буденним життям (Коц.).   4. Поширені й непоширені означення, що стоять перед означу­ваним словом, якщо вони мають обставинне значення: Осяяні сонцем, гори блищать, їм кедри і сосни казки шелестять (Олесь). Знесилений, кінь зупинився, важко дишучи (Гонч.).   5. Означення, відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковд­ру квітучих садків (Карп.).   6. Поширені й непоширені означення, які відносяться до відсут­нього в означено-особовому реченні займенника-підмета: Іду, чу­жий самотності й печалі, і сонце усміхається мені (Сос).   7. Неузгоджені означення, виражені іменниками в непрямих від­мінках, якщо стоять після узгоджуваних: Невід’ємною частиною обличчя Києва стали квартали новобудов, світлі, з широкими проспектамита бульварами (з газ.)
Не відокремлюються
1. Означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка: Я прийшов утомлений, розбитий, мовчазний і ніби неживий не молить, не плакать, не просити, я сказав лиш тихо: обігрій (Рил.). 2. Означення, що стосуються означальних, вказівних, присвійних та неозначених займенників: Усі подаровані автором книги збе­рігалися у бібліотеці.   3. Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, що стоять перед означуваним словом і не мають обста­винного значення: Ідощами вмиті журавлі в блакиті відліта­ють у тривожний дальній шлях (Мал.)

П р и м і т к а. Відокремлені означення, як правило, виділяються юма-ми. Кілька відокремлених означень зрідка можуть виділятися за допомо­гою тире: 3 моря здіймалась хмарачорна., важка, з суворими обрисами, схожа на гірське пасмо (з газ.).

 

2. ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ

 

Прикладки як різновид означення можуть відокремлюватись і не відокремлюватись.

 

Відокремлюються
1. Поширена прикладка, якщо стоїть після пояснюваного імен­ника: Коли слова для тебегрище, звукосполучення нове,тебе народ, суддя найвищий, марнописателем назве (Рил.). 2. Поширена прикладка, що стоїть перед пояснюваним іменником і має обставинне значення: Син бідного сільського титаря, Павло Грабовський в дитинстві пізнав не тільки злидні, щоденні важкі турботи про хліб насущний, а й поетичні образи, сумовиту красу української пісні (О. Дей). 3. Поширена й непоширена прикладка, яка стосується особового займенника, незалежно від позиції щодо означуваного слова: А він, орел, шумить, клекоче, мов людям розказати хоче про поєдинок у яру (В. Шевчук). Заслужений митець, він з радістю передає свій багатий досвід молоді (з газ.). 4. Поширена і непоширена прикладка, виражена загальним імен­ником, стосується власної назви і стоїть після неї: Дядько Максим, залізничник, теж: після війни жив у Черкасах (з газ.). 5. Прикладка, яка приєднується за допомогою слів родом, на ім'я, на ймення, так званий, тобто, або: Козак Бобренко, на ім'я Григорій, єдиний син достойної вдови (Кост.). 6. Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і має обставинний відтінок причини: Гордій Байда, як колишній офіцер, розумівся на військовій справі (П. Панч)
Не відокремлюються
1. Прикладка, яка стоїть перед пояснюваним іменником і має тільки означальне значення: Студентка сільськогосподарського інституту Надія добре уявляла своє майбутнє (з газ.).   2. Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і означає «в ролі кого або чого виступає предмет»: Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер (Довж.)

П р и м і т к а. Поширені прикладки, які мають значення уточнення або містять у своєму складі розділові знаки, відокремлюються за допомогою тире: Зречення рідної мови призводить до найбільшої каридуховного каліцтва (з журн). Взимку сміливий маляр-мороз малював на вікнах буйні вітражібілі розложисті папороті, лілеї, химерне квіття тропіків (Гонч.).

 

3. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ

 

Обставини так само, як й інші другорядні члени, можуть від­окремлюватись і не відокремлюватись.

 

Відокремлюються
1. Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно від їх позиції у реченні: Шуміло море, виграючи на сонці, ваблячи зір заспокійливим синім простором (Гонч.). Вітру в обличчя жбурляючи піну, плив пароплаву далеку країну (Приг.).   2. Обставини, виражені одиничними дієприслівниками, якщо означають додаткову дію, час, причину, умову: Дівчата йдуть, співаючи, з ланів (Укр.).   3. Обставини допусту, виражені іменником з прийменником не­зважаючи на: Освіта в Україні, незважаючи на деякі промахи та кризовий стан, наближена до світового рівня (Гонч.).   4. Обставини, виражені іменниками з прийменниками всупереч, наперекір, попри, за браком, на випадок, на відміну, у зв'язку з, внаслідок, завдяки, згідно з, подібно до (за бажанням автора): Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (Гонч.). 5. Поширені й непоширені обставини (місця, часу тощо), вира­жені прислівниками чи іменниками, які уточнюють попередню обставину: На самій горі, понад шляхом,маячив білий стовп (Гонч.)
Не відокремлюються
1. Дієприслівникові звороти фразеологічного типу: Працювати не покладаючирук. Говорити не переводячи духу. Бігти не чуючи ніг. Сидіти склавши руки.   2. Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку якого стоїть підсилювальна частка і (й): Можна помилятися й маючи результати досліджень.   3. Обставина, виражена одиничним дієприслівником, яка означає спосіб дії: Художник працював сидячи... (Гонч.).   4. Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, якщо вона поєднується з іншою однорідною невідокремленою обставиною неповторюваним єднальним сполучником: Солдати стояли струнко й не зводячи з командира очей.   5. Дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і спо­лучним словом який, у складі підрядного речення: Українська народна творчістьце світ, поринувши в який стаєш духовно багатшим (з підруч.)

 

4. ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ, ПІДМЕТИ, ПРИСУДКИ

 

 

Відокремлюються Приклади
1. Додатки, якщо вони вжива­ються із словами крім, окрім, замість, включаючи, навіть, особливо і мають значення включення, виключення або заміщення. 2. Додатки, коли вони виступа­ють у ролі уточнювального члена речення, при них можуть стояти слова тобто, цебто, а саме. 3. Додатки з приєднувальним значенням, при яких вжива­ються слова в тому числі, на­приклад, при чому. 4. Підмети з уточнювальним або приєднувальним значенням, при яких вживаються слова особ­ливо, навіть, зокрема, тобто. 5. Присудки з уточнювальним значенням Микола, замість панського лану, вийшов на поле (Н.-Лев.). Всі дерева парку, за винятком кількох старих дубів, уже вкри­лися зеленим листом (Гонч.).   Я бажаю поетові дальшого росту, тобто поширення і поглиблення тематики, нових досягнень у формі (Рил.). Студенти І курсу склали успіш­но екзамени з усіх предметів, в тому числі з математики. На Поліссі трапляються «ви-жари», тобто болота, які ніколи не замерзають (з газ.). Раніше, бувало, не знає парубок дівчину, то зараз же скаже батькові та матері, а ті підуть на розглядини, роздивляться (Тют.)

 

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИСЛОВАХ, ГРАМАТИЧНО



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 698; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.80.24.244 (0.008 с.)