Особливості відмінювання іменників 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Особливості відмінювання іменників



II ВІДМІНИ

 

До II відміни належать: а) іменники чоловічого роду з нульовим закінченням (брат, сом, день) та із закінченням (батько, Петро); б) іменники середнього роду із закінченнями -о, -є (небо, море, плече) та (орф. ) (щастя, життя, зілля), крім тих, які при відмінюванні набувають суфіксів -ат-, -ят-,

-сн-.

При відмінюванні іменників II відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми.

 

ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ II ВІДМІНИ У РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ

 

Залежно від лексичного значення іменники у родовому від­мінку мають закінчення -а (-я), -у (-ю).

 

Закінчення -а (-я-) мають іменники, які означають: Закінчення -у (-ю) мають іменники, які означають:
1) назви істот, уособлені пред­мети, явища: лікаря, лиса, Петра, Вітра, Морози; 2) назви міст, населених пунк­тів: Києва, Львова, Обухова; 3) географічні назви з наголосом на закінченні: Дністра, Дніпра, Ірпеня, Козельця; 4) назви мір довжини, ваги, мі­сяців, днів тижня: кілограма, метра, березня, вівторка: 5) назви чітко окреслених кон­кретних предметів: ножа, олів­ця, зошита, плуга; 6) наукові терміни: іменника, атома, відмінка (але: роду, виду); 7) іменники середнього роду: вікна, села, знання, плеча; 8) назви просторових понять (зменшені форми): садка, ліска, ярка (але: лісу, саду, лугу, яру) і) назви маси, речовини: піску, чаю, свинцю (але: хліба, вівса); 2) збірні поняття: загону, колек­тиву; 3) назви установ, організацій: університету, музею, театру, загсу; 4) назви будівель та їх частин: даху, палацу, коридору (але: гаража, млина, хліва); 5) назви явищ природи: граду, дощу, грому, суховію, холоду, 6) назви абстрактних понять, процесів, станів: руху, мітингу, бігу, болю, жалю; 1) географічні назви, в яких на­голос не падає на закінчення: Кавказу, Сибіру, Єнісею, Ки­таю, Криму; 8) назви ігор, танців: футболу, хокею, вальсу, танцю (але: го­пака, козачка); 9) більшість префіксальних іменників: вибою, накипу, запи­су, приходу; 10) терміни іншомовного похо­дження: імпульсу, сюжету, журналу

 

 

П р и м і т к а. Деякі іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини можуть мати паралельні закінчення -а (-я), -у (-ю). Це залежить від наголосу або від значення іменника: стола і столу, двора і двору, мости і мосту, папера (документа) і паперу (матеріалу); каменя (одного) і каменю (матеріалу); листопада (місяця) і листопаду (падолист); блока (частина споруди) і блоку (об'єднання держав).

 

ОСНОВНЕ ОРФОГРАМИ В ІМЕННИКАХ

Орфограми Правила
Букви о, е, єв закін­ченнях непрямих відмінків однини іменників чоловічо­го і жіночого роду І і II відмін Написання о, е, єв закінченнях І і II відмін чоловічого і жіночого роду залежить від групи іменника: буква о пишеться в закінченнях іменників твердої групи: весною, краном; буква е пишеться в закінченнях іменників м'якої і мішаної груп: волею, кашею, то­варишеві; буква є пишеться в закінченнях іменників м'якої групи з основою на й: гаєм, героєві
Букви а, я, у, юв закінченнях родово­го відмінка однини іменників II відміни Див. с. 407-^08
Подвоєні букви на позначення подов­ження приголосних звуків у орудному відмінку іменників III відміни В орудному відмінку іменників жіночого роду з чистою основою на приголосний (у початковій формі слова) відбувається по­довження кінцевого приголосного (який стоїть між голосними): молодьмолоддю, нічніччю. Подовження в орудному відмінку не буває: а) якщо основа іменника закінчується дво­ма приголосними: радістьрадістю, честьчестю; б) якщо основа закінчується буквами на по­значення губних приголосних звуків та р: любовлюбов 'ю, кіноваркіновар 'ю
Не з іменниками Див. с. 419―420

 

ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ

 

Складні іменники пишуться разом або через дефіс.

 

Разом пишуться: Через дефіс пишуться:
1. Іменники, утворені з двох основ із сполучним голосним о (після твердих приголосних), е (після м'яких приголосних), є (після основ на й або на подов­жений м'який приголосний), якщо: а) одна з основ прикметниково­го чи дієслівного походження: чистотіл, чорнозем, землероб, дощомір; б) обидві основи іменникові: верболіз, носоріг. 2. Іменники, утворені з двох чи кількох основ без сполучних голосних, якщо: а) складаються з числівника у формі родового відмінка та іменника: п'ятиденна, сімдеся­тиріччя; б) перша основа — дієслово у формі II особи однини наказо­вого способу та іменник: Непий-вода, перекотиполе, горицвіт; в) першою частиною виступа­ють пів-, напів-, полу-: півго­дини, півночі, напівімла, полу­мисок. 3. Усі складноскорочені слова: держбанк, колгосп; слова з пер­шими частинами авіа-, авто-, агро-, біо-, гео-, гідро- та ін.: автогурток, агрокомплекс, гід­родинаміка 1. Іменники, що означають про­тилежні (антонімічні) чи близькі за змістом поняття: купівля-продаж, хліб-сіль, щастя-доля. 2. Іменники, що означають про­фесію, спеціальність, учений ступінь, державну посаду, вій­ськове звання: лікар-еколог, член-кореспондент, генерал-полковник. 3. Іменники, в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, названо­го другим словом: козир-дівка, блок-система. 4. Іменники, що означають складні одиниці виміру: люди­но-день, кіловат-година, тон­но-кілометр. 5. Складні прізвища та геогра­фічні назви: Нечуй-Левицький, Івано-Франківськ. 6. Складні сполучення, що на­зивають рослини: люби-мене, мати-й-мачуха, розрив-трава. 7. Іншомовні та українські назви проміжних сторін світу: норд-ост, південно-східний. 8. Іменники, першою частиною яких є іншомовні компоненти: віце-, екс-, обер-, унтер-, лейб-, штабе-: екс-чемпіон, обер-лей­тенант. 9. Скорочені іменники, в яких наводиться початок і кінець сло­ва: б-ка (бібліотека), т-во (то­вариство)
   

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 315; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 100.24.20.141 (0.021 с.)