Тема 6. Техногенні небезпеки. Антропогенні небезпеки в туристичній індустрії.

І. Техносфера – це:

1) природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена живими організмами);

2) верхня тверда оболонка земної кулі;

3) сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі;

4) сучасна стадія розвитку біосфери, пов'язана з появою в ній людства, частина планети і навколопланетного простору зі слідами діяльності людини.

ІІ. Аварія – це:

1) атмосферний вихор, який виникає в грозовій хмарі і поширюється донизу, інколи до самої землі, у вигляді темного хмарного рукава діаметром десятки або й сотні метрів;

2) короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі

3) це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю;

4) пожежі та вибухи.

ІІІ. Катастрофа – це:

1) небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю;

2) великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування;

3) короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі;

4) аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище.

ІV. Одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища – це:

1) вібрація;

2) радіація;

3) іонізуюче випромінювання;

4) шум.

V. Основними фізичними характеристиками звуку є:

1) частота f (Гц), звуковий тиск Р (Па), інтенсивність або сила звуку І (Вт/м²), звукова потужність w (Вт);

2) частота f (Гц); амплітуда зсуву А (м) (розмір найбільшого відхилення точки, що коливається, від положення рівноваги); коливальна швидкість v (м/с); коливальне прискорення - а (м²/с);

3) довжина хвилі, частота коливань і швидкість розповсюдження;

4) коливальна швидкістьV (м/с), частота коливань, коливальне прискорення.

VI. Вібрація – це:

1) одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища;

2) коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування, споруд, що сприймаються організмом людини як струс;

3) це сукупність звуків різноманітної частоти та інтенсивності, що виникають у результаті коливального руху частинок у пружних середовищах (твердих, рідких, газоподібних);

4) коливання, що передаються всьому тілу від механізмів через підлогу, сидіння або робочий майданчик.

VII. Основні показники, що характеризують вібрацію:

1) частота f (Гц), амплітуда зсуву А (м) (розмір найбільшого відхилення точки, що коливається, від положення рівноваги), коливальна швидкість v (м/с), коливальне прискорення - а (м²/с);

2) частота f (Гц), звуковий тиск Р (Па), інтенсивність або сила звуку І (Вт/м²), звукова потужність w (Вт);

3) частота f (Гц), коливальне прискорення - а (м2/с), звукова потужність w (Вт);

4) амплітуда зсуву А (м) (розмір найбільшого відхилення точки, що коливається, від положення рівноваги), звуковий тиск Р (Па), звукова потужність w (Вт).

VIII. Йонізуюче випромінювання – це:

1) потік електронів, що виникає при бета-розпаді;

2) одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища;

3) електромагнітне випромінювання (ультрафіолетове, рентгенівське й гамма-випромінювання) та корпускулярне (альфа-, бета-випромінювання, нейтронне та ін.) випромінювання, що спричиняє йонізацію середовища;

4) випромінювання, яке потрапляє на поверхню Землі з Космосу і надходить від радіоактивних речовин, що знаходяться у земній корі.

IX. Штучними джерелами йонізуючих випромінювань є:

1) гамма-промені з космосу, із поверхні Землі та від будівельних матеріалів;

2) різні види випромінювання, які потрапляють на поверхню Землі з Космосу і надходять від радіоактивних речовин, що знаходяться у земній корі;

3) проникнення газоподібного елемента радону в атмосферу;

4) ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобів зв'язку високої напруги.

X. Є такі форми променевої хвороби:

1) соматична, соматико-стохатична, генетична;

2) гостра і хронічна;

3) рання і пізня;

4) випадкова та ймовірна.

XI. Гостра форма променевої хвороби виникає:

1) в результаті тривалого опромінення, що перевищує гранично допустимі дози (ГДД);

2) під дією іонізуючих випромінювань (радіації);

3) в результаті опромінення великими дозами за короткий проміжок часу;

4) в результаті інфрачервоного (ІФ), ультрафіолетового (УФ), рентгенівське та у випромінювання.

XII. Інфрачервоне (ІФ) випромінювання - це:

1) спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 400... 10 нм;

2) частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10^-6 м) - 1000 мкм (10^-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект;

3) електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі;

4) електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття.

XIII. До природнихджерел інфрачервоного випромінювання належить:

1) будь-які поверхні, температура яких вища за температуру поверхні, яка підлягає опроміненню;

2) Сонце;

3) природна інфрачервона радіація Сонця;

4) електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття.

XIV. До штучних джерел інфрачервоного випромінювання належить:

1) природна інфрачервона радіація Сонця;

2) електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі;

3) частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10^-6 м) - 1000 мкм (10^-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект;

4) будь-які поверхні, температура яких вища за температуру поверхні, яка підлягає опроміненню (для людини всі поверхні з температурою вищою від температури тіла людини: 36 - 37 °С).

XV. Ультрафіолетове (УФ) випромінювання – це:

1) електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття;

2) електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі;

3) частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10^-6 м) - 1000 мкм (10^-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект;

4) спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 400... 10 нм.

XVI. Сонячне випромінювання (радіація сонячна) – це:

1) спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 400... 10 нм;

2) частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10^-6 м) - 1000 мкм (10^-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект;

3) електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі;

4) електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття.

XVII. Видиме випромінювання (світло) – це:

1) частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10^-6 м) - 1000 мкм (10^-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект;

2) електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі;

3) спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 400... 10 нм;

4) електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття.

XVIII. Хімічні речовини залежно від їх практичного використання можна поділити на:

1) промислові отрути отрутохімікати, хімічні речовини побуту лікарські препарати хімічна зброя;

2) гербіциди, пестициди;

3) токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, ті, що впливають на репродуктивну функцію, сенсибілізатори;

4) розчинники, барвники.

XIX. Токсичні речовини - це:

1) речовини, які викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри;

2) речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму;

3) речовини, які призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації;

4) речовини, які впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні).

XX. Подразнюючі речовини - це:

1) речовини, які призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації;

2) речовини, які впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні);

3) речовини, які викликають, як правило, злоякісні новоутворення — пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо);

4) речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри.

XXI. Мутагенні речовини - це:

1) речовини, які впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні);

2) речовини викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо);

3) речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини тощо);

4) речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (пари кислот, лугів, аміак).

XXII. Наркотичні речовини - це:

1) речовини, що впливають на центральну нервову систему;

2) це речовини, що діють як алергени;

3) речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин;

4) речовини, що викликають злоякісні новоутворення - пухлини;

XXIII. Сенсибілізатори - це:

1) речовини впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні);

2) речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (пари кислот, лугів, аміак);

3) речовини, які викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо);

4) це речовини, що діють як алергени.

XXIV. Отруйні речовини – це:

1) речовини, що діють як алергени;

2) речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму;

3) речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин;

4) речовини викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо).

XXV. За вибірковістю дії шкідливі речовини можна поділити на:

1) тимчасові і короткочасні;

2) серцеві, нервові, печінкові, ниркові, легеневі, кров'яні;

3) токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі;

4) промислові отрути, отрутохімікати, лікарські препарати, хімічні речовини побуту, хімічна зброя.

XXVI. Урбанізація - це:

1) зосередження багатогалузевої промисловості, розгалуженої транспортної мережі в густо населених житлових масивах;

2) процес зростан­ня міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економіч­ному та культурному житті суспільства;

3) зосередження закладів науки та культури;

4) можливість створювати кращі житлові та соціально-побутові умови життя.

XXVII. Основними джерелами забруднення атмосфери міст є:

1) транс­порт, енергетичні системи міста;

2) дим від цигарок;

3) невентильовані гази від газових плит та водонагрівачів;

4) промислові викиди.

XXVII. Способи очищення забруднених вод можна об'єднати в наступні групи:

1) органічні й мінеральні;

2) термічні та фізичні;

3) використання сильних окисників та йонів благородних металів;

4) механічні, фізичні, фізико-механічні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні, комплексні.

XXVIII. Знешкодити мікроорганізми, які залишились, можна за допомогою:

1) біологічного очищення, яке здійснюється в біофільтрах, в аеротенках, в біотенках;

2) фізичними методами (за допомогою ультрафіолетових проме­нів або ультразвуку), за допомогою сильних окисників (наприклад, хлору, озону, марганцевокислого калію);

3) механічних, фізичних, фізико-механічних методів;

4) хімічних, фізико-хімічних, комплексних методів.

XXIX. Існують такі заходи щодо поліпшення якості повітря в приміщеннях:

1) замість освіжувачів повітря використовувати оцет, наливши його в тарілку і поставивши його на 1-2 год в кімнаті;

2) замість освіжувачів повітря використовувати очисники, які містять хлор або аміак;

3) тримати в приміщеннях хвою, зелені рослини;

4) всі перелічені відповіді.

XXX. ГДК шкідливої речовини - це:

1) максимальна кількість шкідливих речовин в одиниці об'єму або маси середовища повітря, води або ґрунту, яка практично не впливає на стан здоров'я людини;

2) максимальне значення господарського чи рекреаційного навантаження на середовище природне, що встановлюються з урахуванням ємності середовища, його ресурсного потенціалу, здатності до саморегуляції та відтворення з метою охорони довкілля від забруднення, виснаження й руйнування;

3) це такий вміст її у природному середовищі, який не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить здоров'ю у разі постійного контакту, а також не викликає небажаних (негативних) наслідків у нащадків;

4) максимальна кількість забруднювачів, що дозволена до надходження у водний об'єкт із водами стічними й наступного відведення з нього за одиницю часу для забезпечення норм якості води в контрольному пункті.

XXXI. Дія інфрачервоних випромінювань на організм людини зводиться до:

1) виникнення загальнотоксичних симптомів - головного білю, запаморочення, підвищення температури тіла, підвищення втоми, нервового збудження;

2) порушення діяльності центральної нервової системи, серцево-судинної системи, органів травлення;

3) зміни центральної нервової і серцево-судинної систем, ендокринних залоз, зростає фізична втомлюваність, коливається тиск, з'являється головний біль, роздратованість, збудженість, порушується сон;

4) функціональних змін в діяльності нервово-психічної, серцево-судинної, ендокринної, кровотворної та інших систем.

XXXII. Дія ультрафіолетового випромінювання на організм людини зводиться до:

1) зміни центральної нервової і серцево-судинної систем, ендокринних залоз, зростає фізична втомлюваність, коливається тиск, з'являється головний біль, роздратованість, збудженість, порушується сон;

2) функціональних змін в діяльності нервово-психічної, серцево-судинної, ендокринної, кровотворної та інших систем;

3) виникнення загальнотоксичних симптомів - головного болю, запаморочення, підвищення температури тіла, підвищення втоми, нервового збудження;

4) порушення діяльності центральної нервової системи, серцево-судинної системи, органів травлення.