Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 6. Техногенні небезпеки. Антропогенні небезпеки в туристичній індустрії.
І. Техносфера – це: 1) природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена живими організмами); 2) верхня тверда оболонка земної кулі; 3) сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі; 4) сучасна стадія розвитку біосфери, пов'язана з появою в ній людства, частина планети і навколопланетного простору зі слідами діяльності людини. ІІ. Аварія – це: 1) атмосферний вихор, який виникає в грозовій хмарі і поширюється донизу, інколи до самої землі, у вигляді темного хмарного рукава діаметром десятки або й сотні метрів; 2) короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі 3) це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю; 4) пожежі та вибухи. ІІІ. Катастрофа – це: 1) небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю; 2) великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування; 3) короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі; 4) аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище. ІV. Одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища – це: 1) вібрація; 2) радіація; 3) іонізуюче випромінювання; 4) шум. V. Основними фізичними характеристиками звуку є: 1) частота f (Гц), звуковий тиск Р (Па), інтенсивність або сила звуку І (Вт/м2), звукова потужність w (Вт); 2) частота f (Гц); амплітуда зсуву А (м) (розмір найбільшого відхилення точки, що коливається, від положення рівноваги); коливальна швидкість v (м/с); коливальне прискорення - а (м2/с); 3) довжина хвилі, частота коливань і швидкість розповсюдження; 4) коливальна швидкістьV (м/с), частота коливань, коливальне прискорення.
VI. Вібрація – це: 1) одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища; 2) коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування, споруд, що сприймаються організмом людини як струс; 3) це сукупність звуків різноманітної частоти та інтенсивності, що виникають у результаті коливального руху частинок у пружних середовищах (твердих, рідких, газоподібних); 4) коливання, що передаються всьому тілу від механізмів через підлогу, сидіння або робочий майданчик. VII. Основні показники, що характеризують вібрацію: 1) частота f (Гц), амплітуда зсуву А (м) (розмір найбільшого відхилення точки, що коливається, від положення рівноваги), коливальна швидкість v (м/с), коливальне прискорення - а (м2/с); 2) частота f (Гц), звуковий тиск Р (Па), інтенсивність або сила звуку І (Вт/м2), звукова потужність w (Вт); 3) частота f (Гц), коливальне прискорення - а (м2/с), звукова потужність w (Вт); 4) амплітуда зсуву А (м) (розмір найбільшого відхилення точки, що коливається, від положення рівноваги), звуковий тиск Р (Па), звукова потужність w (Вт). VIII. Йонізуюче випромінювання – це: 1) потік електронів, що виникає при бета-розпаді; 2) одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища; 3) електромагнітне випромінювання (ультрафіолетове, рентгенівське й гамма-випромінювання) та корпускулярне (альфа-, бета-випромінювання, нейтронне та ін.) випромінювання, що спричиняє йонізацію середовища; 4) випромінювання, яке потрапляє на поверхню Землі з Космосу і надходить від радіоактивних речовин, що знаходяться у земній корі. IX. Штучними джерелами йонізуючих випромінювань є: 1) гамма-промені з космосу, із поверхні Землі та від будівельних матеріалів; 2) різні види випромінювання, які потрапляють на поверхню Землі з Космосу і надходять від радіоактивних речовин, що знаходяться у земній корі; 3) проникнення газоподібного елемента радону в атмосферу; 4) ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобів зв'язку високої напруги. X. Є такі форми променевої хвороби: 1) соматична, соматико-стохатична, генетична;
2) гостра і хронічна; 3) рання і пізня; 4) випадкова та ймовірна. XI. Гостра форма променевої хвороби виникає: 1) в результаті тривалого опромінення, що перевищує гранично допустимі дози (ГДД); 2) під дією іонізуючих випромінювань (радіації); 3) в результаті опромінення великими дозами за короткий проміжок часу; 4) в результаті інфрачервоного (ІФ), ультрафіолетового (УФ), рентгенівське та у випромінювання. XII. Інфрачервоне (ІФ) випромінювання - це: 1) спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 400... 10 нм; 2) частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10-6 м) - 1000 мкм (10-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект; 3) електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі; 4) електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття. XIII. До природнихджерел інфрачервоного випромінювання належить: 1) будь-які поверхні, температура яких вища за температуру поверхні, яка підлягає опроміненню; 2) Сонце; 3) природна інфрачервона радіація Сонця; 4) електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття. XIV. До штучних джерел інфрачервоного випромінювання належить: 1) природна інфрачервона радіація Сонця; 2) електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі; 3) частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10-6 м) - 1000 мкм (10-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект; 4) будь-які поверхні, температура яких вища за температуру поверхні, яка підлягає опроміненню (для людини всі поверхні з температурою вищою від температури тіла людини: 36 - 37 °С). XV. Ультрафіолетове (УФ) випромінювання – це: 1) електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття; 2) електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі; 3) частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10-6 м) - 1000 мкм (10-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект; 4) спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 400... 10 нм. XVI. Сонячне випромінювання (радіація сонячна) – це: 1) спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 400... 10 нм; 2) частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10-6 м) - 1000 мкм (10-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект; 3) електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі; 4) електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття. XVII. Видиме випромінювання (світло) – це: 1) частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10-6 м) - 1000 мкм (10-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект; 2) електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі; 3) спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 400... 10 нм; 4) електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття. XVIII. Хімічні речовини залежно від їх практичного використання можна поділити на:
1) промислові отрути отрутохімікати, хімічні речовини побуту лікарські препарати хімічна зброя; 2) гербіциди, пестициди; 3) токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, ті, що впливають на репродуктивну функцію, сенсибілізатори; 4) розчинники, барвники. XIX. Токсичні речовини - це: 1) речовини, які викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри; 2) речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму; 3) речовини, які призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації; 4) речовини, які впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні). XX. Подразнюючі речовини - це: 1) речовини, які призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації; 2) речовини, які впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні); 3) речовини, які викликають, як правило, злоякісні новоутворення — пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо); 4) речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри. XXI. Мутагенні речовини - це: 1) речовини, які впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні); 2) речовини викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо); 3) речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини тощо); 4) речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (пари кислот, лугів, аміак). XXII. Наркотичні речовини - це: 1) речовини, що впливають на центральну нервову систему; 2) це речовини, що діють як алергени; 3) речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин; 4) речовини, що викликають злоякісні новоутворення - пухлини; XXIII. Сенсибілізатори - це: 1) речовини впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні); 2) речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (пари кислот, лугів, аміак); 3) речовини, які викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо); 4) це речовини, що діють як алергени.
XXIV. Отруйні речовини – це: 1) речовини, що діють як алергени; 2) речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму; 3) речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин; 4) речовини викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо). XXV. За вибірковістю дії шкідливі речовини можна поділити на: 1) тимчасові і короткочасні; 2) серцеві, нервові, печінкові, ниркові, легеневі, кров'яні; 3) токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі; 4) промислові отрути, отрутохімікати, лікарські препарати, хімічні речовини побуту, хімічна зброя. XXVI. Урбанізація - це: 1) зосередження багатогалузевої промисловості, розгалуженої транспортної мережі в густо населених житлових масивах; 2) процес зростання міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економічному та культурному житті суспільства; 3) зосередження закладів науки та культури; 4) можливість створювати кращі житлові та соціально-побутові умови життя. XXVII. Основними джерелами забруднення атмосфери міст є: 1) транспорт, енергетичні системи міста; 2) дим від цигарок; 3) невентильовані гази від газових плит та водонагрівачів; 4) промислові викиди. XXVII. Способи очищення забруднених вод можна об'єднати в наступні групи: 1) органічні й мінеральні; 2) термічні та фізичні; 3) використання сильних окисників та йонів благородних металів; 4) механічні, фізичні, фізико-механічні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні, комплексні. XXVIII. Знешкодити мікроорганізми, які залишились, можна за допомогою: 1) біологічного очищення, яке здійснюється в біофільтрах, в аеротенках, в біотенках; 2) фізичними методами (за допомогою ультрафіолетових променів або ультразвуку), за допомогою сильних окисників (наприклад, хлору, озону, марганцевокислого калію); 3) механічних, фізичних, фізико-механічних методів; 4) хімічних, фізико-хімічних, комплексних методів. XXIX. Існують такі заходи щодо поліпшення якості повітря в приміщеннях: 1) замість освіжувачів повітря використовувати оцет, наливши його в тарілку і поставивши його на 1-2 год в кімнаті; 2) замість освіжувачів повітря використовувати очисники, які містять хлор або аміак; 3) тримати в приміщеннях хвою, зелені рослини; 4) всі перелічені відповіді. XXX. ГДК шкідливої речовини - це: 1) максимальна кількість шкідливих речовин в одиниці об'єму або маси середовища повітря, води або ґрунту, яка практично не впливає на стан здоров'я людини; 2) максимальне значення господарського чи рекреаційного навантаження на середовище природне, що встановлюються з урахуванням ємності середовища, його ресурсного потенціалу, здатності до саморегуляції та відтворення з метою охорони довкілля від забруднення, виснаження й руйнування; 3) це такий вміст її у природному середовищі, який не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить здоров'ю у разі постійного контакту, а також не викликає небажаних (негативних) наслідків у нащадків;
4) максимальна кількість забруднювачів, що дозволена до надходження у водний об'єкт із водами стічними й наступного відведення з нього за одиницю часу для забезпечення норм якості води в контрольному пункті. XXXI. Дія інфрачервоних випромінювань на організм людини зводиться до: 1) виникнення загальнотоксичних симптомів - головного білю, запаморочення, підвищення температури тіла, підвищення втоми, нервового збудження; 2) порушення діяльності центральної нервової системи, серцево-судинної системи, органів травлення; 3) зміни центральної нервової і серцево-судинної систем, ендокринних залоз, зростає фізична втомлюваність, коливається тиск, з'являється головний біль, роздратованість, збудженість, порушується сон; 4) функціональних змін в діяльності нервово-психічної, серцево-судинної, ендокринної, кровотворної та інших систем. XXXII. Дія ультрафіолетового випромінювання на організм людини зводиться до: 1) зміни центральної нервової і серцево-судинної систем, ендокринних залоз, зростає фізична втомлюваність, коливається тиск, з'являється головний біль, роздратованість, збудженість, порушується сон; 2) функціональних змін в діяльності нервово-психічної, серцево-судинної, ендокринної, кровотворної та інших систем; 3) виникнення загальнотоксичних симптомів - головного болю, запаморочення, підвищення температури тіла, підвищення втоми, нервового збудження; 4) порушення діяльності центральної нервової системи, серцево-судинної системи, органів травлення.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 74; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.82.79 (0.053 с.) |