Тема 11. Організація і управління безпекою життєдіяльності.

І. Джерелами права на безпечні умови життєдіяльності є:

1) нормативні акти, що містять правові норми, призначені для регулювання правовідносин у галузі безпеки життєдіяльності;

2) Конституція України, яка проголошує, що:"Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3);

3) законодавство України про охорону здоров'я, про охорону праці, про охорону навколишнього середовища, про пожежну безпеку, про безпеку дорожнього руху, ядерне законодавство, про цивільну оборону та надзвичайні ситуації, про надзвичайний стан тощо;

4) нормативно-правові акти державних органів України, насамперед постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.

ІІ. Юридичною базою зобов'язань щодо безпеки життєдіяльності є:

1) Конституція України, яка проголошує, що:"Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3);

2) законодавство України про охорону здоров'я, про охорону праці, про охорону навколишнього середовища, про пожежну безпеку, про безпеку дорожнього руху, ядерне законодавство, про цивільну оборону та надзвичайні ситуації, про надзвичайний стан тощо;

3) нормативні акти, що містять правові норми, призначені для регулювання правовідносин у галузі безпеки життєдіяльності;

4) нормативно-правові акти державних органів України, насамперед постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.

ІІІ. Законодавство щодо безпеки життєдіяльності включає:

1) нормативні акти, що містять правові норми, призначені для регулювання правовідносин у галузі безпеки життєдіяльності;

2) законодавство України про охорону здоров'я, про охорону праці, про охорону навколишнього середовища, про пожежну безпеку, про безпеку дорожнього руху, ядерне законодавство, про цивільну оборону та надзвичайні ситуації, про надзвичайний стан тощо;

3) закони, урядові підзаконні акти, відомчі нормативні акти та нормативні акти місцевих органів влади;

4) нормативно-правові акти державних органів України, насамперед постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.

IV. Закон України про охорону здоров'я проголошує:

1) рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної до­помоги та інших послуг у галузі охорони здоров'я;

2) порядок організації державної санітарно-епіде­міологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологіч­ного нагляду в Україні;

3) основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяль­ності;

4) забезпечення захисту життя, здоров'я та майна людей від негативного впливу іоні­зуючих випромінювань.

V. Закон України "Про пожежну безпеку" проголошує:

1) забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною части­ною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, на­ціонального багатства і навколишнього природного середовища;

2) право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха;

3) правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяль­ності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;

4) забезпечення захисту життя, здоров'я та майна людей від негативного впливу іоні­зуючих випромінювань.

VI. Закон України "Про охорону навколишнього природного середо­вища" визначає:

1) поняття екологічної безпеки та заходи щодо її за­безпечення;

2) виконання вимог екологічної, радіаційної і пожежної безпеки, фізичного захисту, захисту здоров'я людей, охорони праці, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення та безпеки руху;

3) забезпечення захисту життя, здоров'я та майна людей від негативного впливу іоні­зуючих випромінювань;

4) захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного ха­рактеру.

VII. Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" проголошує:

1) право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха;

2) правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяль­ності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;

3) захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного ха­рактеру;

4) забезпечення захисту життя, здоров'я та майна людей від негативного впливу іоні­зуючих випромінювань.

IX. Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

1) Кабінет Міністрів України, Міністерство праці та соціальної політики;

2) Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення;

3) Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

4) Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, керівники підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

X. Керівництво цивільною обороною України здійснюють:

1) Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

2) Кабінет Міністрів України, Міністерство екології та природних ресурсів;

3) органи, установи і заклади санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров'я України;

4) Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.

Змістовий модуль 2. Основи охорони праці.