Тема 14. Розслідування та Облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

I. Нещасні випадки, професійні захворювання і аварії на виробництві підлягають розслідуванню згідно з:

1) Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232;

2) МОН за погодженням з відповідним профспілковим органом;3) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру;4) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. ІІ. Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, визначається:

1) Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232;

2) МОН за погодженням з відповідним профспілковим органом;3) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру;4) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. ІІІ. Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, проводяться згідно з:

1) Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232;

2) МОН за погодженням з відповідним профспілковим органом;3) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру;4) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. IV. Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з:

1) Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232;

2) МОН за погодженням з відповідним профспілковим органом;3) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру;4) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. V. До гострого професійного отруєння належить: 1) захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин);2) захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру;3) захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов'язаних з роботою;4) інша відповідь. VI. До гострого професійного захворювання належить: 1) захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин);2) захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру;3) захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов'язаних з роботою;4) інша відповідь. VII. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний передати повідомлення усім потрібним органам протягом: 1) однієї години з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії;2) 5 днів після одержання припису за формою Н-9;3) 10 робочих днів;4) 5 днів після закінчення розслідування причин виникнення професійного захворювання. VIII. Роботодавець зобов'язаний видати наказ про вжиття зазначених у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці протягом: 1) однієї години з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії;2) 5 днів після одержання припису за формою Н-9;3) 10 робочих днів;4) 5 днів після закінчення розслідування причин виникнення професійного захворювання. IX. Спеціальному розслідуванню підлягають: 1) нещасні випадки із смертельними наслідками і групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм;2) випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;3) нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;4) всі перечислені варіанти. X. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом: 1) однієї години з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії;2) 5 днів після одержання припису за формою Н-9;3) 10 робочих днів;4) 5 днів після закінчення розслідування причин виникнення професійного захворювання. XI. До складу комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку на робочому місці входять: 1) керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду соцстрахування за місцезнаходженням підприємства, представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства;2) усі особи, перелічені в першому пункті, а також представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством;3) Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи;4) територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи (до складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку (голова комісії) та представники місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки). XII. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії входять: 1) керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду соцстрахування з місцезнаходженням підприємства, представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства;2) усі особи, перелічені в першому пункті, а також представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством;3) Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи;4) територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи (до складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку (голова комісії) та представники місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки). XIII. У разі коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно та добровільно застрахована у Пенсійному фонді України за умови сплати нею внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання розслідування організовує: 1) керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду соцстрахування за місцезнаходженням підприємства, представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства;2) усі особи, перелічені в першому пункті, а також представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством;3) Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи;4) територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи (до складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку (голова комісії) та представники місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки). XIV. Проведення розслідування нещасного випадку, який стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно і не застрахована у Пенсійному фонді України як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, організовує: 1) керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду соцстрахування за місцезнаходженням підприємства, представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства;2) усі особи, перелічені в першому пункті, а також представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством;3) Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи;4) територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи (до складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку (голова комісії) та представники місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки). XV. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться: 1) комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу;2) спеціальною комісією, яка утворюється Держгірпромнаглядом або за дорученням його територіальним органом;3) спеціальною комісією, яка утворюється Держгірпромнаглядом;4) комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною керівником підприємства. ХVІ. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від двох до чотирьох осіб, проводиться: 1) комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу;2) спеціальною комісією, яка утворюється Держгірпромнаглядом або за дорученням його територіальним органом;3) спеціальною комісією, яка утворюється Держгірпромнаглядом.4) комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною керівником підприємства. ХVІІ. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло п'ять і більше осіб або травмовано десять і більше осіб, проводиться: 1) комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу;2) спеціальною комісією, яка утворюється Держгірпромнаглядом або за дорученням його територіальним органом;3) спеціальною комісією, яка утворюється Держгірпромнаглядом;4) комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною керівником підприємства. XVIII. Провести аналіз причин настання нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробити і виконати план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам зобов’язаний: 1) роботодавець;2) органи управління підприємств;3) органи державного управління охороною праці, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, профспілки;4) органи державної статистики. XIX. Перевіряють відповідно до компетенції ефективність роботи з профілактики нещасних випадків і вживають заходів до усунення виявлених порушень: 1) роботодавець;2) органи управління підприємств;3) органи державного управління охороною праці, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, профспілки;4) органи державної статистики. XX. Збирання статистичних даних та розроблення форм державної статистичної звітності про осіб, які постраждали внаслідок нещасних випадків на підприємствах, здійснюють: 1) роботодавець;2) органи управління підприємств;3) органи державного управління охороною праці, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, профспілки;4) органи державної статистики. XXI. До хронічного професійного захворювання належить: 1) захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин);2) захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру;3) захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов'язаних з роботою;4) інша відповідь. XXII. Роботодавець зобов'язаний розглянути матеріали розслідування та видати наказ про вжиття заходів до запобігання виникненню професійних захворювань та про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні санітарних норм і правил, що призвело до виникнення професійного захворювання протягом: 1) однієї години з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії;2) 5 днів після одержання припису за формою Н-9;3) 10 робочих днів;4) 5 днів після закінчення розслідування причин виникнення професійного захворювання. XXIII. Контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування причин виникнення професійних захворювань, документальним оформленням, вжиттям заходів до усунення зазначених причин здійснюють: 1) заклади державної санітарно-епідеміологічної служби;2) робочі органи виконавчої дирекції Фонду;3) профспілки або уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці відповідно до їх повноважень;4) всі перечислені варіанти. XXIV. Аварія першої категорії – це аварія, внаслідок якої: 1) смертельно травмовано п'ять та більше осіб або травмовано десять і більше осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства чи населення;2) спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; збільшилася більш як у 10 разів концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі;3) смертельно травмовано до п'яти осіб або травмовано від чотирьох до десяти осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці з чисельністю працюючих 100 і більше осіб;4) перший і другий варіант. XXV. Контроль за своєчасним та об'єктивним проведенням розслідування, документальним оформленням та обліком аварій, вжиттям заходів до усунення їх причин здійснюють: 1) керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду соцстрахування за місцезнаходженням підприємства, представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства;2) органи державного управління охороною праці та органи державного нагляду за охороною праці;3) Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи;4) територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи (до складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку (голова комісії) та представники місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки). XXVI. Комісія з розслідування аварії зобов'язана протягом десяти робочих днів провести розслідування обставин причин аварії та скласти акт за формою: 1) Н-5;2) Н-1;3) П-5;4) П-3. XXVII. Щороку до 1 лютого і 1 серпня до МОЗ надсилаються картки за формою: 1) Н-5;2) Н-1;3) П-5;4) П-3. XXVIII. Спеціалізованими профпатологічними лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою: 1) Н-5;2) Н-1;3) П-5;4) П-3. XXIX. Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, складають за формою: 1) Н-5;2) Н-1;3) П-5;4) П-3.

Тема 15. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії.Гігієна праці та виробнича санітарія у туристичних комплексах.

I. Гігієна праці – це:

1) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників від умов праці, і обґрунтовує заходи та засоби щодо збереження та зміцнення здоров’я працівників;

2) система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь;

3) визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормально життєдіяльності та здоров’я людини;

4) сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечуються ефективним використанням робочого часу, устаткування, виробничих навичок, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини.

II. Організація праці – це:

1) сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечуються ефективним використанням робочого часу, устаткування, виробничих навичок, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини;

2) визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормально життєдіяльності та здоров’я людини;

3) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників від умов праці, і обґрунтовує заходи та засоби щодо збереження та зміцнення здоров’я працівників;

4) система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

III. Виробнича санітарія – це:

1) визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормально життєдіяльності та здоров’я людини;

2) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників від умов праці, і обґрунтовує заходи та засоби щодо збереження та зміцнення здоров’я працівників;

3) сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечуються ефективним використанням робочого часу, устаткування, виробничих навичок, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини;

4) система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

IV. Гігієнічний норматив – це:

1) сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечуються ефективним використанням робочого часу, устаткування, виробничих навичок, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини;

2) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників від умов праці, і обґрунтовує заходи та засоби щодо збереження та зміцнення здоров’я працівників;

3) визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормально життєдіяльності та здоров’я людини;

4) система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.