XXVIII. Які параметри мікроклімату ви знаєте.

1) допустимі і недопустимі;

2) оптимальні і допустимі;

3) прямі і оптимальні;

4) прямі і непрямі.

XXIX. Вібрація поділяється на такі види:

1) загальна і технологічна;

2) транспортна і техногенна;

3) загальна і локальна;

4) постійна і непостійна.

XXX. Хлор, бром, йод – за ступенем небезпеки належать до:

1) надзвичайно небезпечні;

2) високо небезпечні;

3) помірно небезпечні;

4) мало небезпечні.

XXXI. Пари спирту, бензину, ацетону за ступенем небезпеки належать до:

1) мало небезпечні;

2) помірно небезпечні;

3) високо небезпечні;

4) надзвичайно небезпечні;

XXXII. Оксид цинку за ступенем небезпеки належить до:

1) надзвичайно небезпечних;

2) високо небезпечних;

3) помірно небезпечних;

4) мало небезпечних.

XXXIII. Свинець та ртуть за ступенем небезпеки належить до:

1) мало небезпечні;

2) помірно небезпечні;

3) високо небезпечні;

4) надзвичайно небезпечні.

XXXIV. Освітленість – це:

1) видима частина спектру електромагнітного випромінювання;

2) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

3) густина сили світла на поверхні, що освітлюється у заданому напрямку;

4) густина світлового потоку на поверхні, що освітлюється.

XXXV. Світло – це:

1) густина світлового потоку на поверхні, що освітлюється;

2) видима частина спектру електромагнітного випромінювання;

3) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

4) густина сили світла на поверхні, що освітлюється у заданому напрямку.

XXXVI. Світловий потік – це:

1) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

2) густина світлового потоку на поверхні, що освітлюється;

3) густина сили світла на поверхні, що освітлюється у заданому напрямку;

4) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями.

XXXVII. Яскравість – це:

1) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

2) густина світлового потоку на поверхні, що освітлюється;

3) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

4) густина сили світла на поверхні, що освітлюється у заданому напрямку.

XXXVIII. Здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі – це:

1) акомодація;

2) адаптація;

3) конвергенція;

4) комбінація.

XXXIX. Здатність ока пристосовуватись до різної освітленості звуженням і розширенням зіниць – це:

1) комбінація;

2) конвергенція;

3) адаптація;

4) акомодація.

XL. Пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього ні різній відстані, за рахунок зміни кривизни кришталика – це:

1) акомодація;

2) адаптація;

3) конвергенція;

4) комбінація.

XLI. Ергономіка – це:

1) наука, яка вивчає сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують ефективніше використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок і творчих здібностей;

2) наука, яка комплексно вивчає людину та її діяльність, пов’язану з використанням технічних засобів для підвищення ефективності діяльності в системі людина-предмет діяльності-середовище;

3) організаційний комплекс взаємопов’язаних астрометричних, фізіологічних, психофізичних, психологічних, соціально-психологічних та гігієнічних вимог для устаткування, яке дає змогу створювати оптимальні умови для діяльності та збереження здоров’я людини;

4) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників від умов праці і обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження та зміцнення здоров’я працівників.

XLII. Ергономічні умови – це:

1) організаційний комплекс взаємопов’язаних астрометричних, фізіологічних, психофізичних, психологічних, соціально-психологічних та гігієнічних вимог для устаткування, яке дає змогу створювати оптимальні умови для діяльності та збереження здоров’я людини;

2) сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують ефективніше використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок і творчих здібностей;

3) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників від умов праці і обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження та зміцнення здоров’я працівників;

4) наука, яка комплексно вивчає людину та її діяльність, пов’язану з використанням технічних засобів для підвищення ефективності діяльності в системі людина-предмет діяльності-середовище.

XLIII. Організація праці – це:

1) наука, яка комплексно вивчає людину та її діяльність, пов’язану з використанням технічних засобів для підвищення ефективності діяльності в системі людина-предмет діяльності-середовище;

2) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників від умов праці і обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження та зміцнення здоров’я працівників;

3) організаційний комплекс взаємопов’язаних астрометричних, фізіологічних, психофізичних, психологічних, соціально-психологічних та гігієнічних вимог для устаткування, яке дає змогу створювати оптимальні умови для діяльності та збереження здоров’я людини;

4) сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують ефективніше використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок і творчих здібностей.

XLIV. Антропометричні умови:

1) зумовлюють взаємозв’язок структури людського тіла з форма й елементами виробів;

2) зумовлюють відповідність меблів фізіологічним властивостям людини, її біологічним та енергетичним можливостям;

3) включають відповідність меблів й організації робочих місць характерові та ступеню групової взаємодії;

4) зумовлюють відповідність меблів, їх експлуатаційних характеристик й елементів фізичного середовища особливостям організму людини.

XLV. Соціально-психологічні вимоги:

1) зумовлюють відповідність меблів, їх експлуатаційних характеристик й елементів фізичного середовища особливостям організму людини;

2) включають відповідність меблів й організації робочих місць характерові та ступеню групової взаємодії;

3) зумовлюють відповідність меблів фізіологічним властивостям людини, її біологічним та енергетичним можливостям;

4) зумовлюють взаємозв’язок структури людського тіла з форма й елементами виробів.

XLVI. Гігієнічні вимоги:

1) зумовлюють взаємозв’язок структури людського тіла з форма й елементами виробів;

2) зумовлюють відповідність меблів фізіологічним властивостям людини, її біологічним та енергетичним можливостям;

3) зумовлюють відповідність меблів, їх експлуатаційних характеристик й елементів фізичного середовища особливостям організму людини;

4) включають відповідність меблів й організації робочих місць характерові та ступеню групової взаємодії.

XLVII. Фізіологічні вимоги:

1) включають відповідність меблів й організації робочих місць характерові та ступеню групової взаємодії;

2) зумовлюють відповідність меблів, їх експлуатаційних характеристик й елементів фізичного середовища особливостям організму людини;

3) зумовлюють взаємозв’язок структури людського тіла з форма й елементами виробів;

4) зумовлюють відповідність меблів фізіологічним властивостям людини, її біологічним та енергетичним можливостям.

XLVIII. За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на:

1) аварійне, евакуаційне, охоронне;

2) робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне;

3) робоче, аварійне, охоронне;

4) робоче, евакуаційне, охоронне.