Тема 2. Небезпека. Ризик як оцінка небезпеки. Оцінка ризиків в туристичній індустрії.

І. До природних джерел небезпеки відносяться:

1) землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені і т.д.

2) небезпеки, пов'язані з використанням електричної енергії, хімічних та вибухонебезпечних речовин, різних видів випромінювання і т.д.

3) смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, озонові діри і т.д.

4) химерні етноси, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші.

ІІ. Техногенні джерела небезпеки – це:

1) професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю;

2) небезпеки, пов'язані з використанням електричної енергії, хімічних та вибухонебезпечних речовин, різних видів випромінювання і т.д.

3) смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю;

4) масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.

ІІІ. Природно-соціальні небезпеки – це:

1) химерні етноси, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД і т.д;

2) бродяжництво, проституція, пияцтво, алкоголізм, наркоманія, злочинність, тощо;

3) смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю;

4) землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені і т.д.

ІV. До природно-техногенних небезпек відносяться:

1) смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю;

2) землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені і т.д.

3) небезпеки, пов'язані з використанням електричної енергії, хімічних та вибухонебезпечних речовин, різних видів випромінювання і т.д.

4) конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.

V. Ризик – це:

1) кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов;

2) відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу;

3) якісне відображення відносної ймовірності того, що відбулася небажана подія;

4) порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження.

VI. Категорії серйозності небезпеки встановлюють:

1) відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу;

2) якісне відображення відносної ймовірності того, що відбулася небажана подія;

3) кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов;

4) мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери.

VII. Рівні ймовірності небезпек відображають:

1) відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу;

2) кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов;

3) якісне відображення відносної ймовірності того, що відбулася небажана подія;

4) мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери.

VIIІ. В основі управління ризиком лежить:

1) заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки;

2) порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження;

3) кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов;

4) розробка та використання спеціальних засобів захисту.

IX. Шляхи управління ризиком передбачають:

1) повну або часткову відмову від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки;

2) порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження;

3) встановлення мінімуму при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери.

4) аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю.

Х. Попередній аналіз небезпек – це:

1) порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження;

2) заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки;

3) аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю;

4) встановлення якісного та кількісного значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов.

ХІ. Прийнятним вважається:

1) такий рівень ризику, якийсуспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та со­ціальні можливості на даному етапі свого розвитку;

2) максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат;

3) настільки малий рівень, який перебуває в межах допустимих відхилень природного рівня;

4) такий рівень ризику, якиймає мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери.

ХІІ. Гранично допустимий ризик – це:

1) настільки малий рівень, який перебуває в межах допустимих відхилень природного рівня;

2) такий рівень ризику, якиймає мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери;

3) такий рівень ризику, якийсуспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та со­ціальні можливості на даному етапі свого розвитку;

4) максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.