Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 2. Небезпека. Ризик як оцінка небезпеки. Оцінка ризиків в туристичній індустрії.
І. До природних джерел небезпеки відносяться: 1) землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені і т.д. 2) небезпеки, пов'язані з використанням електричної енергії, хімічних та вибухонебезпечних речовин, різних видів випромінювання і т.д. 3) смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, озонові діри і т.д. 4) химерні етноси, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші. ІІ. Техногенні джерела небезпеки – це: 1) професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю; 2) небезпеки, пов'язані з використанням електричної енергії, хімічних та вибухонебезпечних речовин, різних видів випромінювання і т.д. 3) смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю; 4) масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія. ІІІ. Природно-соціальні небезпеки – це: 1) химерні етноси, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД і т.д; 2) бродяжництво, проституція, пияцтво, алкоголізм, наркоманія, злочинність, тощо; 3) смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю; 4) землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені і т.д. ІV. До природно-техногенних небезпек відносяться: 1) смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю; 2) землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені і т.д. 3) небезпеки, пов'язані з використанням електричної енергії, хімічних та вибухонебезпечних речовин, різних видів випромінювання і т.д. 4) конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни. V. Ризик – це: 1) кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов; 2) відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу; 3) якісне відображення відносної ймовірності того, що відбулася небажана подія;
4) порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження. VI. Категорії серйозності небезпеки встановлюють: 1) відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу; 2) якісне відображення відносної ймовірності того, що відбулася небажана подія; 3) кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов; 4) мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери. VII. Рівні ймовірності небезпек відображають: 1) відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу; 2) кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов; 3) якісне відображення відносної ймовірності того, що відбулася небажана подія; 4) мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери. VIIІ. В основі управління ризиком лежить: 1) заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки; 2) порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження; 3) кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов; 4) розробка та використання спеціальних засобів захисту. IX. Шляхи управління ризиком передбачають: 1) повну або часткову відмову від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки; 2) порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження; 3) встановлення мінімуму при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери. 4) аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю. Х. Попередній аналіз небезпек – це: 1) порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження;
2) заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки; 3) аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю; 4) встановлення якісного та кількісного значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов. ХІ. Прийнятним вважається: 1) такий рівень ризику, якийсуспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку; 2) максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат; 3) настільки малий рівень, який перебуває в межах допустимих відхилень природного рівня; 4) такий рівень ризику, якиймає мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери. ХІІ. Гранично допустимий ризик – це: 1) настільки малий рівень, який перебуває в межах допустимих відхилень природного рівня; 2) такий рівень ризику, якиймає мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери; 3) такий рівень ризику, якийсуспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку; 4) максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 89; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.173.112 (0.009 с.) |