Поезія та проза англійського сентименталізму

Період пізнього просвітництва в Англії припадає на 60-80-ті рр. 18 ст. Характерні явища в л-рі того часу – сентименталізм і перед романтизм.

Зародження сентименталізму відноситься до 30-40-их рр. 18 ст. його ранні паростки проявились в поезії Джеймса Томсона і Едуарда Юнга. В 50-ті рр. широко відомими були вірші Томаса Грея. В 60-70-ті рр. сентименталізм представлений творчістю Олівера Голдсміта і Лоренса Стерна. Назва «сентименталізм» закріпилось після появи в 1768 році роману Л. Стерна «Сентиментальна подорож».

Сентименталізм з’явився як реакція на раціоналізм Просвітництва. Сентименталісти протиставляють розуму культ почуття. Батьківщина сентименталізму – Англія. Наслідки буржуазної революції спростували оптимістичні надії просвітників на розумний буржуазний устрій.

Сентименталізм виступає з критикою буржуазних порядків. Вистували проти пережитків феодалізму. Притаманний демократизм, глибоке та щире співчуття простій людині, інтерес до його внутрішнього життя, до його почуттів та переживань. Англійський сентименталізм багато в чому наближається теорій Берклі та Юма. Поезії і прозі сентименталізму притаманно: суб’єктивізм, невіра в можливість пізнання світу, недовіра до розуму і протиставлення почуттів, інтерес до відчуттів і самого процесу пізнання.

Особливості поетики сентименталізму: відмова від раціоналізму просвітницької л-ри ранніх періодів і культ почуття. Сентименталісти намагалися вплинути на почуття читачів, викликати співчуття і жалість.

В романі англ. сентименталізму (в творчості Стерна насамперед) людина зображається в його протиріччях та складності. Виступають проти гармонії та пропорційності. Вони не намагаються зобразити загальне, їх цікавить неповторне, конкретне. Важливе значення мають відтінки слів та інтонація. Властива лірична проникливість.

В л-рі раннього сентименталізму (30-50 рр) головне місце належить ліричним жанрам. Роман відрізняється від романів Філдінга та Смолетта, також від роману Річардсона, якого вони називали своїм попередником. Відмовились від раціоналістичного зображення почуттів, що властиво Річардсону. «Роман великої дороги» змінюється на роман вужчий і камерний за своїм хар-ером. Розповідь про пригоди героя змінилися на розповідь про життя і думки.

В становленні сентименталізму важлива роль належить поезії, представлена творчістю Джеймса Томсона, Едуарда Юнга та Томаса Грея. Основні теми поезії – тема природи та тема смерті. Ліричний герой – заглиблений в свої думки відлюдник, який надає перевагу меланхолійним роздумам про плинність буття. Найулюбленішим жанром стає елегія. Поема наповнюється дидактично-релігійним змістом. Поет зосереджений на зображені свого внутрішнього світу та інтимних переживань.

 

Творчість Л. Стерна

Вольтер називав Стерна «другим англійським Рабле», першим вважав Свіфта. Сміх Стерна перекликається з сатирою Свіфта.

Естетика його творчості розвивалася в полеміці з Річардсоном, Філдінгом, Смоллетом. Він сперечається у питанні людської природі і принципах її зображення в романі. Кидає виклик романістам, філософам, моралістам та естетикам епохи Просвітництва.

Виступає проти раціоналізму просвітників, проти твердо встановлених правил. Не довіряє ідеї розумності світу і людини. Сумнівається у всьому, все піддає аналізу. Важливе місце займає суб’єктивно-ліричне начало. Показував не тільки нерозумність буржуазного буття, а й його безглуздість.

Лоуренс Стерн був сином офіцера. Після закінчення Кембріджзького університету прийняв духовний сан і став священиком в невеличкому селі поблизу Йорка. Прожив більше 20 років, переїхав в Лондон. Спочатку був на стороні партії вігів, породило неприязнь до боротьби парламентських груп. Здійснив подорож по Франції та Італії. Помер в Лондоні від туберкульозу.

Л-рна спадщина: 2 романи: «Життя і думки Трістрама Шенді, джентльмена» (1760-1767), «Сентиментальна подорож по Франції та Італії» (1768).

«Трістрам Шенді» – роман-пародія на твори своїх попередників. Інтерес автора пов’язаний не стільки з внутрішніми подіями життя героя, скільки з його сприйняттям цих подій і його думкою про них. В романі не розповідається про життя героя: розповідається про передісторію появи його на світ, а вкінці розповіді йому виповнюється 5 років. цей образ розпливчастий. Окремі натяки, деталі. Стерн порушує звичайні форми розповіді. Посвяту (має бути на початку) він поміщає всередину роману. Порушує порядковість нумерацій розділів. Лишає пустими деякі сторінки.

Це пародія на сімейно-побутовий роман. Зображені члени сімейства Шенді. На перший план виступають фігури братів Вальтера і Тобі Шенді – батька і дядька Трістрама. Поряд з ними 0 дружина Вальтера, капрал Трім, пастор Йорік, доктор Слоп, Трістрам (від його особи ведеться розповідь), сам автор – Лоуренс Стерн. Не допускає жодної ідеалізації. Для нього буржуазне існування постає як фарс. Дядько Тобі – герой, який відчуває, найбільш «стернівський» герой. Військова справа – його «пристрасть» (hobby-horse).

Саме в чудацтвах проявляється людська натура. Автор іронізує над героями, але не засуджує їх. «Шендизм» – здатність віддатися якому-небудь незвичному захопленню. Головна дійова особа роману – сам автор. 1ого образ добре збудований та динамічний. Він живе в романі.

«Сентиментальна подорож» – подорож пастора Йоріка по Франції (роман незавершений, італійські епізоди Стерн не встиг дописати). Стерн передає рух духовного життя свого героя. Головна сфера інтересів Стерна-романіста – зображання світу почуттів. Образ пастора Йоріка зливається з образом автора. Це назва блазня з трагедії Шекспіра «Гамлет». Йорік наділений даром уїдливої насмішки, в той же час це блазень, який розвеселяє людей. У Шекспіра Гамлет тримає череп Йоріка і каже: «Бідний Йорік!» Ці слова Стерн використовує для напису на могилі пастора Йоріка. Автор намагається розкрити складність людських пристрастей. Створює рух почуттів, їхні відтінки, переходи. Для нього цікавим є будь-який рух душі. Суб’єктивізм – головний принцип в підході до явищ. Демократизм Стерна проявився в образах простих людей Франції – лакея Ла Флера, бідного селянина, молодої дівчини Марії, яка втратила розум від кохання. Кожен з цих образів сприймається з гарячим ентузіазмом.

Творчість Стерна відобразила хар-рні особливості сентименталізму на пізньому етапі його р-тку – відмова від розумності, буржуазних форм життя, протиставлення їм світу почуттів і скептицизм у сприйманні оточуючого.