Поняття класичної утопії. «Утопія» Томаса Мора

Утопія – докладний і послідовний опис уявного, локалізованого в часі і просторі суспільства, побудованого на основі альтернативної соціально-історичної гіпотези, організованого як на рівні інститутів влади і культури, так і на рівні взаємин між людьми, суспільства досконалішого, ніж суспільство, в якому живе автор.

Зображення ідеальної моделі суспільства, докладний опис державного устрою. Твір є утопічним, якщо відстань між двома суспільствами дуже велика.

Основна ознака утопічного твору: моделювання суспільного устрою за умови часової дистанції, яку не можна охопити розумом людини, між суспільством, в якому живе автор, і суспільством-метою.

Дистопія – зображення ідеально негативного устрою.

Антиутопія – ідеальне суспільство з негативною авторською оцінкою.

Історія утопічної думки налічує понад два тисячоліття. Вперше проблему устрою ідеального людського суспільства поставив і намагався розв’язати Платон у діалогах «Держава», «Політик», «Закони».

Назву літературному жанру утопії дав Томас Мор, написавши невеликий твір про устрій держави, що не існує і ніколи не існуватиме. Книгу вважають зразком класичної утопії.

Томас Мор:

· засновник соціальної утопії, найвидатніший з англійських мислителів доби Відродження;

· був членом парламенту, канцлером Англії, король доручав йому найвідповідальніші місії, радився з ним;

· Генріх VІІІ наполягав, щоб Мор присягнув йому як голові новоствореної англіканської церкви – Мор відмовився, виступив проти Реформації, його звинуватили у державній зраді і стратили;

· літературна спадщина незначна;

· мініатюрні комедії, сатири, епіграми, «Історія Річарда ІІІ» - дає право вважати його засновником нової англійської прози;

· 1516 – «Утопія», написана латинською мовою; 1553 – перекладено англійською мовою;

· складається з двох частин;

· у першій частині йдеться про Англію ХVІ ст., її економічне і соціальне життя, автор розмірковує над тим, що заважає зробити життя кращим і досконалішим;

· в період становлення капіталістичних відносин він бачить як занепадає землеробство, розорюються і стають жебраками селяни, як жорстоко їх карають замісто того, щоб з’ясувати причини, які породжують злочинність;

· пише про моральний занепад знаті: свавілля, марнотратство, недоречну розкіш;

· відтворені соціальні контрасти засвідчують, що причиною усіх бід і перешкод на шляху до справедливості є приватна власність;

· оповідь побудовано у формі діалогу автора з моряком Рафаїлом Гітлодеєм, учасником навколосвітньої експедиції Веспуччі;

· у другій частині автор подає розповідь Гітлодея про острів Утопію;

· побут утопійців – простий і раціональний, вони живуть у просторих будинках родинами не менше сорока осіб, одягаються просто, харчуються спільно, всі жителі займаються землеробством, кожний опановує якесь ремесло, найобдарованіші діти вивчають науки, їх звільняють від землеробства і ремесла, на острові немає бідності і релігійних непорозумінь;

· вражаючими є демократизм політичної і соціальної системи, в основі яких лежать поняття свободи волі та ідея справедливості як суспільного блага;

· причина людських страждань – несправедливий соціальний устрій;

· шлях до соціальної гармонії полягає у скасуванні приватної власності;

· основа його християнського вчення – любов до ближнього, милосердя, щастя людини і процвітання суспільства – полягає в доброчинності, автор наголошує на значенні добрих справ у житті людей;

· справедливий соціальний устрій позбавить людину всіх вад і страждань;

· Мор описав ідеальне життя, але не сказав, як до нього прийти;

· «Утопія» вплинула на подальший розвиток європейської філософської та суспільно-політичної думки.