Англійські антиутопії ХХ ст.

Філософська лінія утопічного мислення починається ще у Платона у його діалогах «Держава». Пізніше тему утопії розвиває у своїй творчості Томас Мор. У своєму творі «Утопія(1615)» він зображує ідеальне суспільство, громадяни якого живуть щасливо. Джонатан Свіфт продовжує розвивати утопічну лінію у своєму романі «Мандри до деяких віддалених країн світу в чотирьох частинах: Твір Лемюеля Гуллівера, спочатку хірурга, а потім капітана кількох кораблів». Але Свіфт пише негативну утопію. Він мандрує до країни гуігнгнмів і там все ідеальне, але люди (йеху), які живуть там деградовані. Ідеальне суспільство не людей, а коней.

Наприкінці 19 ст. відновлюється традиція до написання утопічних творів. Вільям Морріс «Новини ні звідки» - побудова ідеальної утопії. Є ще два утопічних твори Самюеля Батлера «Едін /Erehwon» та «Повернення до Едіна».

В 20 ст. всі ці твори – основа для написання кращих утопічних творів.

У 20 ст. технічний прогрес засвідчив прискорений розвиток людства, нову якість життя. «Людство до 20 ст жило, коли про утопію сподівались, але цей період закінчився. Новий період – як позбутись утопій».З,являються негативні утопії, бо позитивних вже не пишуть. Є два види таких утопій: антиутопії та дистопії.

Антиутопія пишеться за зразком класичної утопії, але з різкою негативною оцінкою автора. Моделлю для антиутопії є західний лібералізм. В літературному плані це модерністичний інтелектуальний твір, оскільки модерністичному світогляду притаманний песимізм у погляді на майбутнє, на суспільство. Ознаки антиутопії 20ст.:

- наявність керівника

- наявність спеціальних осіб та закладів, завдання яких полягає у «виловлюванні» «чужих» і «невірних».

- «Чужі» являються невід’ємною частиною антиутопії, адже без них, у яких утілюється головний конфлікт даних творів – конфлікт людини і суспільства, – не був би можливий і самий твір.

- Трагічна історія кохання

- розгорнутий опис суспільного ладу

Безумовно, в першу чергусаме на основі реалій XX століття виникли антиутопічнийсоціальні моделі в творах таких дуже різних письменників,як Р. Бредбері, О. Хакслі та Г.Уелс.

Їх антиутопічний твори є ніби сигналом,попередженням про можливе швидке заході цивілізації.

Г. Уелс.

«Антиутопічну» модель подолання недосконалість реального буття постала в романі Г. Уеллса

«Самовладдя містера Парема» (1930). У романі моделюється фантастична ситуація приходу до владив Англії викладача історії (символічна деталь ухудожньому світі уеллсовского роману, що знаменує зверненістьв минуле містера Парема, що мріє про побудову «ідеального суспільства»в староімперском варіанті (тобто по суті - проповернення «золотого віку», «втраченого раю»). На жаль,антиутопічний модель, створена Г. Уеллсом, виявилася пророчою: фактично в романі виявилося передбаченим багато чого зтого, що відбудеться в 1930 - 1940-і роки (починаючи від механізмуприходу до влади тоталітарного диктатора - і кінчаючи другою світовою війною, тільки в романі Уеллса її розв'язує Англія).

 

Антиутопія Р. Бредбері.

Світ Рея Бредбері в романі «451 ° за Фаренгейтом» Головним злочином у Бредбері вважається читання книг або хоча б наявність їх вдома. Існують спеціально відведені пожежні команди,знищують книги. «Чому вогонь сповнений для нас такої невимовної принади? Головна принадність вогню в тому, що він знищує відповідальність і наслідки. Якщо проблема стала занадтообтяжливою - в пічку її»[6] - так формулює етичне кредо свого «антиутопічний» світу брандмейстер, начальник пожежної станції. Бредбері побачив очевидні елементи «Програмування» особистості в сучасному йому буржуазному суспільствімасового споживання.

Антиутопія Гакслі

Автор інтелектуальних романів та роману-ідей. В 1932 році пише роман «Чудовий новий світ». Роман визначають як роман-антиутопію. Це не єдина спроба описати утопічний світ. Роман «Острів»прагнення написати як класичну позитивну утопію. Назва роману взята з п’єси «Буря» В. Шекспіра. Гакслі створив не лише модель майбутнього устрою, але й показав шлях до цього земного раю. Є два пласти: опис нового світу, розписані всі державні установи, та любовна лінія.

«Дивний новий світ» - ось те єдине, до чого може дійти людство на шляху «наукового»перебудови власного буття. Це світ, у якому всі людські бажання зумовлені заздалегідь: ті, які суспільство може задовольнити, - задовольняються, а нездійсненні «знімаються»ще до народження через відповідну «генетичної політиці»в пробірках, з яких виводиться «населення»

Одна з непорушних основ антиутопічний«дивного нового світу»Хакслі - це повна підпорядкованість Істини конкретним утилітарним потребам суспільства. У антиутопічний світі Хакслі в рабстві своєму далеко не рівні і «Щасливі немовлята». Якщо «чудовий новий світ» не може надати всім роботу рівній кваліфікації - то «гармонія» між людиною і суспільством досягається за рахунок навмисногознищення в людині всіх тих інтелектуальних або емоційних потенцій, які не будуть потрібні для, у прямому сенсі цього слова,написаної на роду діяльності: це і висушування мозку майбутніх робітників, це і навіювання їм ненависті до квітів і книг за допомогою електричним струмом і т.д.