Календарно-обрядовий фольклор. Пісні зимового циклу

Поняття обряду. Музика — необхідна складова обряду. Магічне призначення обрядової музики.

Календарно-обрядові пісні.

Пісні зимового циклу. Колядки і щедрівки. Походження назв.

Колядки і щедрівки за язичницької доби. Поетика текстів і відображення в них елементів давнього світогляду: елементи замовляння (“Ой, дай, Боже”, “Щедрий вечір” тощо), культ сонця і небесних світил (порівняння людей із небесними світилами). Особливості виконання (сольне і гуртове). Музичні особливості: динаміка (голосно), мелодика (нескладна поспівка, що повторюється або варіюється) ладова основа (лади з невеликим діапазоном).

Введення християнства та його вплив на жанри зимового циклу: зміна змісту свят, часу проведення і тематики пісень. Свято Різдва Христового. Християнські колядки та щедрівки.

Р е к о м е н д о в а н и й м у з и ч н и й м а т е р і а л

Народні пісні:

“Щедрик”

“Ой, сивая та і зозуленька”

“По всьому світу стала новина”

“Добрий вечір тобі, пане господарю”

Авторські твори:

М. Леонтович. Хорова обробка “Щедрик”

К. Стеценко. Хорова обробка “Ой, сивая та і зозуленька”

П. Козицький. Хорова обробка “Ой, коляда, колядниця”

О. Нижанківський. Хорова обробка “Небо земля”

Л. Дичко. Хорова обробка “Веселая там новина”

Камерна кантата “Чотири пори року”, ІV ч.

Г. Гаврилець. Музично-сценічне дійство “Золотий камінь посіємо”:

№№ 13, 14, 15

Календарні пісні зимового циклу в аранжування та виконанні гурту “Піккардійська терція”.

Пісні, що рекомендовані для розучування з учнями:

“Щедрик”

“Ой, сивая та і зозуленька”

“По всьому світу стала новина”

“Добрий вечір, тобі, пане-господарю”

 

3. Театралізовані дійства та сценки. Вертеп. “Коза”. “Маланка”

Вертеп — театральна вистава. Походження назви. Виконавці вертепу — мандрівні дяки, студенти Києво-Могилянської академії.

Ляльковий вертеп. Зовнішній вигляд вертепної скрині. Композиція вертепного дійства: І дія — Різдвяна драма; ІІ дія — жартівливі сценки з життя українців. Сюжети, персонажі та музика І та ІІ дій вертепу.

Новорічні (щедру вальні) обряди.

“Коза”. Символічність і магічність головного персонажу обряду: Коза — символ вмирання природи та її відродження навесні, початку нового календарного року.

“Маланка”: пісня та дійство. Парубоцькі жарти.

Р е к о м е н д о в а н и й і л ю с т р а т и в н и й м а т е р і а л

Зображення скриньки Сокиринського вертепу і ляльок; текст вертепного дійства з видання “Закувала зозуленька”: Антологія української народної поетичної творчості. — К: Веселка, 1998. — С.61 – 75;

Музичний матеріал:

кант “Ангели, знижайтеся” з видання “Хрестоматія української дожовтневої музики” / Упор. та коментарі О.Я. Шреєр-Ткаченко. – К., 1974. – С. 52 – 61;

колядка “Нова радість стала” (там само)

Авторські твори:

М. Леонтович. Хорова обробка “Коза”

Пісні, що рекомендовані для розучування з учнями:

“Нова радість стала”

 

Пісні весняного циклу

Веснянки. Період виконання веснянок: від весняного рівнодення (22 березня) до початку червня. Регіональні назви веснянок (гагілки, гаївки, маївки, ягілки).

Класифікація пісень залежно від їхнього функціонального призначення:

1) заклички;

2) ігрові;

3) хороводні.

Особливості поетики і відображення в текстах пісень давніх світоглядних уявлень: звернення до весни, сонця та природних явищ як до людини. Шлюбна тематика в текстах веснянок. Музичні особливості: динаміка виконання (голосно), специфічні форми співу, зокрема перегуки двох дівочих гуртів, ладові особливості (лади з невеликим діапазоном)

Русальні пісні. Період виконання русальних пісень (початок червня). Образ русалки в українському фольклорі: дух поля, лісу, води. Русальні обряди, що збереглися до нашого часу: проводи русалок, обряд “Куща”. Музичні особливості: динаміка виконання (голосно), ладові особливості (лади з невеликим діапазоном), переважно гуртове виконання.

Приспів “Гу!” у веснянках-закличках та русальних піснях, шумові ефекти.

Пристосування русальних обрядів до християнського свята Святої Трійці.