Внутрішній світ людини в музиці

Музика – мова людської душі. Настрої, переживання у музиці. Дитячі емоції в музиці.

Високі, шляхетні почуття у музиці. Почуття вдячності, любові до Батьківщини, любові до своєї родини, кохання.

Молитва в музиці.

 

Музичний матеріал:

Л. Бетховен. Весело-сумно

В. Косенко. Цикл “24 дитячі п’єси для фортепіано”:

Не хочуть купити ведмедика

Купили ведмедика

Р. Шуман. Фортепіанний цикл “Альбом для юнацтва”:

Перша втрата

Дитяче прохання

Ю. Щуровський. Відвертість

Мрії

Г. Свиридов. Ласкаве прохання

В. Гаврилін. Фортепіанний цикл для дітей “Чотири настрої”

В. Сильвестров. Вдячність (з циклу “Дитяча музика”)

С. Прокоф’єв. Каяття (з циклу “Дитяча музика”)

Ф. Ліст. Ноктюрн “Мрії кохання”

Т. Петриненко (музика і слова). “Україна”

“Господи, помилуй нас”

М. Леонтович. “Отче наш” (з Літургії)

Й.Бах – Ш.Гуно. “Ave Maria”

Г. Гаврилець. До Діви Марії (для струнного оркестру)

М. Лисенко – О. Кошиць, слова О.Кониського. “Боже, Великий, Єдиний”

(Молитва про Україну)

П.Чайковський, слова О. Плещеєва. Легенда

Музика посміхається

Різні прояви гумору — усмішка, жарт, глузування, іронія.

Гумор у музиці. Гумореска. Скерцо. Бурлеска.

Особливі прийоми втілення гумору в музичних творах.

 

Музичний матеріал:

А. Дворжак. Гумореска

С. Людкевич. Гумореска

Р. Щедрін. Гумореска

В. Барвінський. Гумореска

Л. Ревуцький. Гумореска

Й.С. Бах. Жарт (з оркестрової сюїти № 2)

В. Косенко. Скерцино

М. Скорик. Бурлеска (для фортепіано)

М. Мусоргський, слова Й.В. Ґете. “Блоха”

Дж. Россіні. Дует кішок

16. Зміст музичних творів. Підсумковий урок

Про що говорить або що передає музика. Що може зобразити музика. Яку музику називають програмною.

Програмність — яскраве досягнення музичного мистецтва.

 

 

ІІ семестр

17. Повторення матеріалу по темах І семестру

Зміст музичних творів.Програмна музика.

Музичний матеріал: на вибір викладача.

 

Розділ ІІІ. Елементи музичної мови

Елементи музичної мови. Музична інтонація. Інтонації заклику та

Плачу

Мова музики, її відмінність від мови інших видів мистецтв (літератури, живопису, архітектури). Найважливіші елементи музичної мови: мелодія, лад, гармонія, метроритм.

Музична інтонація(від лат. intono — голосно промовляю) – елемент музичної мови. Спорідненість музичної інтонації з інтонаціями людської мови.

Інтонація заклику — атрибут героїчного в музиці (чіткий загострений ритм, динаміка, активний штрих, висхідний хід на кварту). Зв’язок інтонації заклику з військовою та сигнальною музикою.

Інтонація плачу, жалю (від італ. lamento) — втілення образів суму, страждання та горя (низхідні малосекундові ходи, повільний темп, плавний ритм, помірна динаміка).

 

Музичний матеріал:

М. Лисенко. Тема головної партії з увертюри до опери “Тарас Бульба”

Р.де Ліль, cлова Ежена Пот’є. “Марсельєза”

Й.С. Бах. Прелюдія фа мінор (з ІІ тому “ДТК”)

М. Лисенко. Сумний наспів

Р. Шуман. Фортепіанний цикл “Альбом для юнацтва”:

Перша втрата

Мисливська пісенька

В. Косенко. Не хочуть купити ведмедика (з циклу “24 дитячі п’єси для

фортепіано”)

П. Чайковський. Хвороба Ляльки (з “Дитячого альбому”)

М. Мусоргський. Вокальний цикл “Дитяча”:

“Сиротка” (слова М. Мусоргського)

“В углу” (слова М. Мусоргського)

Р. Щедрін. Сільська плакальниця (зі збірки для фортепіано “Зошит для

юнацтва”)

19. Інтонації запитання та відповіді, прохання та погрози

Інтонація запитання — переважно висхідний мелодичний рух із зупинкою на нестійкому ступені, помірний темп та динаміка.

Інтонація відповіді — переважно низхідний рух мелодії із зупинкою на стійкому ступені та сильній долі такту.

Інтонація прохання — поєднує риси інтонацій жалю та запитання, часто з багаторазовим повторенням одного мотиву.

Інтонація погрози — поєднує риси інтонацій заклику та відповіді.

Зіставлення інтонацій запитання — відповіді, прохання — погрози.

 

Музичний матеріал:

П.Чайковський. Ніжні докори

Р. Шуман. Дитяче прохання (з фортепіанного циклу “Альбом для

юнацтва”)

Ф. Ліст. Тема вступу (з симфонічної поеми “Прелюди”)

Р. Шуман. Чому? (з фортепіанного циклу “Фантастичні п’єси”)

Л. Бетховен. Симфонія № 3 Мі бемоль мажор “Героїчна” (уривки)

Симфонія № 5 до мінор, тема-епіграф і тема головної

партії

М. Римський-Корсаков. Теми Шахріара та Шехеразади (з симфонічної

сюїти “Шехеразада”)

В.А. Моцарт. Фантазія ре мінор для фортепіано (початкові теми)

Фантазія-соната до мінор для фортепіано (початкові теми)

М. Мусоргський. Два євреї, багатий та бідний (з фортепіанного циклу

“Картинки з виставки”)

Мелодія

Мелодія — один із головних виражальних засобів музики. Мелодія як втілення музичної думки або музичного образу. Мелодія одноголосна послідовність звуків.

Будова мелодії. Мелодична лінія. Ритмічний малюнок. Мотив. Фраза. Кульмінація.

Наспівна (кантиленна) мелодія. Речитатив.

Мелодії інструментального типу. Мелодії, що втілюють різноманітні види руху. Аналогії мелодичного малюнку.

 

Музичний матеріал:

П. Чайковський. Симфонія № 5, ІІ ч.

А. Рубінштейн. Мелодія

М. Скорик. Мелодія

Д. Крижанівський, слова Т.Шевченка. “ Реве та стогне Дніпр широкий”

Українська народна пісня “Дощик”

Й.С. Бах. Прелюдія мі бемоль мінор (з І тому “ДТК”)

Ф. Шопен. Прелюдія мі мінор № 4

М. Мусоргський (музика і слова). “C няней” (з вокального циклу “Дитяча”)

· безперервно-обертовий рух (perpetuum mobile):

Ю. Щуровський. Прялка

Ф. Мендельсон. За прялкою (зі збірки “Пісні без слів”)

Ф.Шуберт – Ф.Ліст. Транскрипція пісні “Маргарита за прялкою”

М. Мусоргський. Лейтмотив Пімена з опери “Борис Годунов”

Ж. Бізе. Дзиґа (з сюїти для фортепіано в чотири руки “Дитячі ігри”)

Н. Паганіні. Концерт “Вічний рух” для скрипки з оркестром

М. Римський-Корсаков. Політ джмеля (з опери “Казка про царя

Салтана”)

 

· стрімкий рух в одному напрямку (стріла):

С. Прокоф’єв. Джульєтта-дівчинка (з балету “Ромео і Джульєтта”)

Симфонія № 1 Ре мажор “Класична”, І ч. (початок)

Л. Бетховен. Соната № 14 до дієз мінор “Місячна”, фінал

А. Хачатурян. Вальс (з музики до драми М.Лермонтова “Маскарад”)

 

· стрибкоподібний (пружний) рух:

С. Прокоф’єв. Симфонія № 1 Ре мажор “Класична”, ІІІ ч. Гавот

 

 

Лад

Лад (“порядок”, “мир“, “стрункість“, “узгодженість”). Вплив ладу на характер музики. Емоційно-образне тлумачення мажору та мінору. Контраст мажору та мінору як важливий засіб створення музичних образів та розвитку музичної думки.

Музичний матеріал:

В. Барвінський. Сонечко

П. Чайковський. Старовинна французька пісенька (з фортепіанного циклу

“Дитячий альбом”)

Д. Кабалевський. Клоуни

М. Леонтович. Дударик

Л. Бетховен. Весело-сумно

 

Ритм. Метр. Темп

Виражальна роль ритму, метру та темпу в музиці. Значення цих елементів для створення музичного образу. Особлива роль ритму, метру та темпу у жанрах маршу і танцю.

 

Музичний матеріал:

П.Чайковський. Фортепіанний цикл “Дитячий альбом”:

Марш дерев’яних солдатиків

Похорон ляльки

В. Косенко. Мазурка (з циклу “24 дитячі п’єси для фортепіано”)

Г. Берліоз. Ракоци-марш

Й. Штраус (батько). Радецькі-марш

Й. Штраус (син). Полька trick-truck

Л. Колодуб. Веселе негренятко