Перший рік вивчення предмета

П О Ч А Т К О В И Й К У Р С

ПЕРШИЙ РІК ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТА

(1,5 години на тиждень)

І семестр. Розділ І. Музика в нашому житті

Розділ ІІ. Зміст музичних творів

ІІ семестр. Розділ ІІІ. Елементи музичної мови

Розділ IV. Виконання музики

Основні завдання щодо формування й розвитку умінь і навичок протягом першого року вивчення предмета:

· сформувати в учнів навички зосередженого слухання музики;

· дати початкове уявлення про значення музики в житті людини, зв’язок музики з іншими видами мистецтва, здатність музики відтворювати різноманітні явища життя, високу моральну та етичну функцію музики;

· ознайомити учнів з основними елементами музичної мови, їхніми виразними можливостями;

· дати початкове уявлення про основні жанрові прояви в музиці;

· закласти підґрунтя для подальшого оволодіння основними термінами і

поняттями.

 

Вимоги щодо засвоєння учнем основних музичних термінів і понять

протягом першого року вивчення предмета:

· загальні поняття: програмна музика, музичний образ, музична інтонація, музична тема, жанр;

· жанрові прояви в музиці: пісенність, маршовість і танцювальність;

· способи розвитку музичної теми: повторення, варіювання;

· прості музичні форми: одночастинна, двочастинна, тричастинна, поняття середини, репризи, контрасту;

· засоби музичної виразності: мелодія, лад, гармонія, реґістр, динаміка, штрихи, темп, ритм, фактура;

· виконання музики: сольне і колективне (види ансамблів, хорів, оркестрів);

· музичні інструменти:

- інструменти симфонічного оркестру: групи дерев’яних духових інструментів, мідних духових інструментів, ударних інструментів, струнно-смичкових інструментів;

- інші інструменти: орґан, арфа, клавесин, фортепіано (рояль) тощо;

· вокальні тембри: чоловічі (тенор, баритон, бас), жіночі (сопрано, мецо-сопрано, контральто), дитячі (сопрано, дискант, альт);

· жанри: пісня, танець, марш, інструментальна п’єса;

· окремі поняття: мотив, фраза, речення, період, імпровізація, віртуозність, речитатив, сурдина, a cappella.

 

 

Зміст першого року вивчення предмета

І семестр

 

Розділ I. Музика в нашому житті

Музика в нашому житті

Звуки навколишнього світу. Вміння спостерігати красу природи, слухати тишу. Фрагменти музичних творів Е. Ґріґа, П.Чайковського та Л. Бетховена, що відтворюють “музику природи” та “музику Всесвіту”.

Уявлення про походження музики. Українські народні казки, давньогрецькі міфи, легенди та казки інших народів про чарівну непереборну силу музики.

 

Музичний матеріал:

Е. Ґріґ. Ранок (з музики до драми Г. Ібсена “Пер Ґюнт”)

Л. Бетховен. Симфонія № 9 ре мінор, І ч. (початок)

П.Чайковський. Ранкова молитва (з фортепіанного циклу “Дитячий

альбом”)

К.В. Ґлюк. Мелодія (з ІІ дії опери “Орфей і Евридіка”)

Г. Гаврилець. Музично-сценічне дійство “Золотий камінь посіємо”, № 1

Музика як вид мистецтва

Види мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, література, музика, театр, кіно, цирк. Зв’язок музики з рухом. Ритм, ритмічність, пульсація. Пульс поза музикою: “удари” серця, секундної стрілки годинника, ритмічна хода.

Метр. Темп. Ритмічні кроки та рухи як основа маршу і танцю.

Марш (з французької — хода, похід). Приклади маршу.

Танець. Приклади танцю.

Риси маршовості у п’єсах танцювального характеру.

 

Музичний матеріал:

Ю. Щуровський. Годинник

Похід роботів

В. Косенко. Танцювальна (з циклу “24 дитячі п’єси для фортепіано”)

М. Скорик. Народний танець (з фортепіанного циклу “Дитячий альбом”)

Ф. Шопен. Полонез Ля мажор, ор. 40, № 1

Маршові й танцювальні твори з репертуару учнів.

 

Пісенність у музиці

Пісня – найдавніший і завжди сучасний вид музики. Народна та композиторська (авторська) пісня. Українські народні пісні та пісні інших народів.

Пісенність в інструментальній музиці.

 

Музичний матеріал:

Українська народна пісня “Щедрик”

С. Климовський (музика і слова). “Їхав козак за Дунай”

В. Івасюк (музика і слова). “Червона рута”

Неаполітанська народна пісня “О sole mio”

Німецькі народні пісні: “Августин”

“Братець Яків”

Д. Леннон, П. Маккартні. “Yesterday” та інші

М. Скорик. Мелодія

А. Дворжак. Циганська пісня (Мелодія)

С. Людкевич. Пісня без слів

 

Розділ II. Зміст музичних творів

Що може зобразити музика

Звукозображання в музиці. Різноманітність об’єктів звукозображання: картини природи та природні явища; тварини, птахи та інші живі істоти; механізми та іграшки; сценки з життя людей та інше.

Звуконаслідування як один із найпростіших способів відображення у музиці навколишнього світу.

 

Музичний матеріал:

· спів пташок

Л. Бетховен. Симфонія № 6 Фа мажор “Пасторальна”, ІІ ч. “Біля струмка”

М. Римський-Корсаков. Опера “Снігуронька” (фрагменти):

вступ

хор із прологу “Сбирались птицы”

А. Вівальді. Концерти “Чотири пори року”:

Концерт № 1 Мі бемоль мажор “Весна”, І ч.

 

· дзиготіння джмеля

М. Римський-Корсаков. Політ джмеля (з опери “Казка про царя

Салтана”)

 

· шелест лісу

Р. Ваґнер. Шелест лісу (симфонічний уривок з опери “Зігфрід”)

 

· стихія води

М. Равель. Гра води

М. Сільванський. Стрімкий потік

О. Респігі. Фонтани Риму

М. Римський-Корсаков. Вступ до ІІ дії опери “Казка про царя Салтана”

 

· дощ і гроза в музиці

С. Майкапар. Дощик

В. Косенко. Дощик (з циклу “24 дитячі п’єси для фортепіано”)

С. Прокоф’єв. Дощ та веселка (з циклу “Дитяча музика”)

Г. Свиридов. Дощик (з “Альбому п’єс для дітей”)

А. Вівальді. Концерти “Чотири пори року”:

Концерт № 2 соль мінор “Літо”, ІІІ ч. (Гроза)

Л. Бетховен. Симфонія № 6 Фа мажор “Пасторальна”, ІV ч.

 

· тупіт кінноти, брязкіт зброї

М. Римський-Корсаков. Битва біля Керженця (симфонічний епізод з

опери “Сказание о невидимом граде Китеже и деве

Февронии”)

С. Прокоф’єв. Льодове побоїще (5 ч. з кантати “Олександр Невський”)

 

· рух потягу

А. Онеґґер. Симфонічний рух № 1 “Локомотив “Пасифік – 231”

 

· передзвін

Л. Ревуцький. “Ой, дзвони дзвонять” (із вокального циклу “Сонечко”)

М. Мусоргський. Сцена коронації (з опери “Борис Годунов”)

 

Природа в музиці

Образи природи в живопису, поезії, літературі. Настрої і почуття, народженні враженнями від природи, їхнє утілення у музиці. Змалювання в музичних творах пір року та часу доби.

 

Музичний матеріал:

· пори року

П. Чайковський. Фортепіанний цикл “Пори року”:

Пісня косаря

Підсніжник

Осіння пісня

М. Степаненко. Взимку на тройці (з “Дитячого альбому” для фортепіано)

Е. Ґріґ. Навесні

Г. Свиридов. Зима (з “Альбому п`єс для дітей”)

В. Ракочі. “Очима дитини. Світ природи”. Зошит перший

С. Прокоф`єв. Цикл “Попелюшка”, ор. 97:

Фея Весни

Фея Літа

Фея Осені

Фея Зими

· час доби в музиці

М. Мусоргський. Світанок на Москва-ріці (вступ до опери

“Хованщина”)

Спекотний день на Україні (вступ до опери

“Сорочинський ярмарок”)

Е. Ґріґ. Ранок (з музики до драми Г. Ібсена “Пер Ґюнт”)

П. Чайковський. Зимовий ранок (з фортепіанного циклу “Дитячий

Альбом”)

С. Прокоф’єв. Вечір

Ранок

Ходить місяць над луками

М. Степаненко. Вечірня мелодія

К. Стеценко, слова В.Самійленка. Вечірня пісня

К. Дебюссі. Місячне сяйво (з циклу ”24 прелюдії для фортепіано”)

Пейзаж у музиці

Твори літератури та живопису, що втілюють картини природи. Співзвучність природи та світу людських почуттів і настроїв у пейзажах. А. Куїнджі — співець української природи.

О. Пушкін, М. Гоголь, А.Чехов — видатні майстри літературного пейзажу.

Втілення пейзажу в музиці.

 

Музичний матеріал:

В. Косенко. На галявині (з циклу “24 дитячі п’єси для фортепіано”)

М. Скорик. Спів у горах (з “Дитячого альбому”)

М. Дремлюга. В полях (з фортепіанного альбому, присвяченого дочці

Марічці)

Ю. Щуровський. Поле

О. Гречанінов. “Дитячий альбом” (для фортепіано):

В полі

На узліссі

С. Майкапар. Біля моря вночі

І. Шамо. Берізка (з циклу фортепіанних п’єс “Картини російських

живописців”)

К. Дебюссі. Прелюдія “Кроки на снігу” (з циклу “24 прелюдії для

фортепіано”)

Ф. Ліст. Етюд “Шум лісу”

 

Світ тварин у музиці

Різноманітне втілення у музиці образів тварин, птахів, риб, комах тощо.

 

Музичний матеріал:

К. Сен-Санс. Зоологічна фантазія для інструментального ансамблю

“Карнавал тварин”

В. Барвінський. Телятко

Лелека

Жаб’ячий вальс

М. Дремлюга Ведмедик у лісі (з фортепіанного альбому, присвяченого

дочці Марічці)

Ю. Щуровський. Танець маленьких жабенят

А. Хачатурян. Барсик на гойдалці (з “Дитячого альбому”)

С. Людкевич. Квочка

М. Степаненко. Маленька сюїта для фортепіано “Про звірів”

М. Мусоргський. Танець невилуплених пташенят (з фортепіанного циклу

“Картинки з виставки”)

 

Музичні подорожі

Споконвічне прагнення людини побачити світ, відкрити його для себе. Втілення в музиці вражень від мандрівок та пригод.

 

Музичний матеріал:

М. Дремлюга. Юний мандрівник

С. Слонімський. Сюїта мандрів

П. Чайковський. Фортепіанний цикл “Дитячий альбом”:

Італійська пісенька

Німецька пісенька

Старовинна французька пісенька

Неаполітанська пісенька

Р. Шуман. Сицилійська пісня

Ф. Мендельсон. Пісня венеціанського гондольєра

Ю. Щуровський. Східний наспів

С. Людкевич. Пісня до схід сонця (із туркестанських мотивів)

Картини свята в музиці

Втілення в музиці святкового настрою, картин свят, урочистостей, народних гулянь.

 

Музичний матеріал:

П. Чайковський. Фортепіанний цикл “Пори року”:

Масляна

Святки

М.Сільванський. Ярмарок

К. Дебюссі. Святкування (з симфонічних ескізів “Ноктюрни”)

М. Равель. Феєрія (фінал з “Іспанської рапсодії”)

І. Стравинський. Сцени народних гулянь (I, IV картини з балету

“Петрушка”)

 

Музичний портрет

Портрет як один із найважливіших різновидів (жанрів) живопису. Утілення у портреті зовнішності людини та її внутрішнього світу.

Звернення музикантів до жанру портрету.

 

Музичний матеріал:

Р. Шуман. Фортепіанний цикл “Альбом для юнацтва”:

Сміливий вершник

Незнайомець

Бідний сирітка

С. Майкапар. Сирітка

М. Раков. Цикл “Сім портретів”:

Задира

Пустун

Г. Свиридов. “Дитячий альбом”:

Стрибунець

Впертий

Д. Кабалевський. Впертий

Плаксій

Пустунка

М. Скорик. Лірник (з “Дитячого альбому”)

К. Дебюссі Дівчина з волоссям кольору льону (з циклу “24 прелюдії

для фортепіано”)

В. Гаврилін. Фортепіанний цикл “Портрети”

Музика в родинному колі

Музичні твори, пов’язані з родинною тематикою. П’єси та пісні про маму. Опосередковане відтворення в музиці образу батька (трудівник, захисник і т.п.). Інші родинні образи.

 

Музичний матеріал:

Українські народні колискові пісні:

“Котику сіренький”

“Ой, ходить сон коло вікон”

К.Стеценко. Вечірня пісня

В. Косенко. Колискова пісня

В. Барвінський. Заколисна пісня

Є. Крилатов, слова Ю. Яковлєва. Колискова Ведмедиці (з мультфільму

“Умка”)

П. Чайковський. Фортепіанний цикл “Дитячий альбом”:

Мама

Няньчина казка

Пісня косаря (з фортепіанного циклу “Пори року”)

П. Майборода, слова А.Малишка “Рідна мати моя”

В. Гаврилін, слова А. Шульгіної. Мама

Ю. Щуровський. Коза

Р. Шуман Фортепіанний цикл “Альбом для юнацтва”:

Пісенька женців

Пісенька збирачів врожаю

Солдатський марш

Матроська пісня

С. Прокоф’єв. Казки старої бабусі

М. Мусоргський. Вокальний цикл “Дитяча”:

“С няней” (слова М. Мусоргського)

“В углу”(слова М. Мусоргського)

“На сон грядущий” (слова М.Мусоргського)

Музика посміхається

Різні прояви гумору — усмішка, жарт, глузування, іронія.

Гумор у музиці. Гумореска. Скерцо. Бурлеска.

Особливі прийоми втілення гумору в музичних творах.

 

Музичний матеріал:

А. Дворжак. Гумореска

С. Людкевич. Гумореска

Р. Щедрін. Гумореска

В. Барвінський. Гумореска

Л. Ревуцький. Гумореска

Й.С. Бах. Жарт (з оркестрової сюїти № 2)

В. Косенко. Скерцино

М. Скорик. Бурлеска (для фортепіано)

М. Мусоргський, слова Й.В. Ґете. “Блоха”

Дж. Россіні. Дует кішок

16. Зміст музичних творів. Підсумковий урок

Про що говорить або що передає музика. Що може зобразити музика. Яку музику називають програмною.

Програмність — яскраве досягнення музичного мистецтва.

 

 

ІІ семестр

17. Повторення матеріалу по темах І семестру

Зміст музичних творів.Програмна музика.

Музичний матеріал: на вибір викладача.

 

Розділ ІІІ. Елементи музичної мови

Плачу

Мова музики, її відмінність від мови інших видів мистецтв (літератури, живопису, архітектури). Найважливіші елементи музичної мови: мелодія, лад, гармонія, метроритм.

Музична інтонація(від лат. intono — голосно промовляю) – елемент музичної мови. Спорідненість музичної інтонації з інтонаціями людської мови.

Інтонація заклику — атрибут героїчного в музиці (чіткий загострений ритм, динаміка, активний штрих, висхідний хід на кварту). Зв’язок інтонації заклику з військовою та сигнальною музикою.

Інтонація плачу, жалю (від італ. lamento) — втілення образів суму, страждання та горя (низхідні малосекундові ходи, повільний темп, плавний ритм, помірна динаміка).

 

Музичний матеріал:

М. Лисенко. Тема головної партії з увертюри до опери “Тарас Бульба”

Р.де Ліль, cлова Ежена Пот’є. “Марсельєза”

Й.С. Бах. Прелюдія фа мінор (з ІІ тому “ДТК”)

М. Лисенко. Сумний наспів

Р. Шуман. Фортепіанний цикл “Альбом для юнацтва”:

Перша втрата

Мисливська пісенька

В. Косенко. Не хочуть купити ведмедика (з циклу “24 дитячі п’єси для

фортепіано”)

П. Чайковський. Хвороба Ляльки (з “Дитячого альбому”)

М. Мусоргський. Вокальний цикл “Дитяча”:

“Сиротка” (слова М. Мусоргського)

“В углу” (слова М. Мусоргського)

Р. Щедрін. Сільська плакальниця (зі збірки для фортепіано “Зошит для

юнацтва”)

19. Інтонації запитання та відповіді, прохання та погрози

Інтонація запитання — переважно висхідний мелодичний рух із зупинкою на нестійкому ступені, помірний темп та динаміка.

Інтонація відповіді — переважно низхідний рух мелодії із зупинкою на стійкому ступені та сильній долі такту.

Інтонація прохання — поєднує риси інтонацій жалю та запитання, часто з багаторазовим повторенням одного мотиву.

Інтонація погрози — поєднує риси інтонацій заклику та відповіді.

Зіставлення інтонацій запитання — відповіді, прохання — погрози.

 

Музичний матеріал:

П.Чайковський. Ніжні докори

Р. Шуман. Дитяче прохання (з фортепіанного циклу “Альбом для

юнацтва”)

Ф. Ліст. Тема вступу (з симфонічної поеми “Прелюди”)

Р. Шуман. Чому? (з фортепіанного циклу “Фантастичні п’єси”)

Л. Бетховен. Симфонія № 3 Мі бемоль мажор “Героїчна” (уривки)

Симфонія № 5 до мінор, тема-епіграф і тема головної

партії

М. Римський-Корсаков. Теми Шахріара та Шехеразади (з симфонічної

сюїти “Шехеразада”)

В.А. Моцарт. Фантазія ре мінор для фортепіано (початкові теми)

Фантазія-соната до мінор для фортепіано (початкові теми)

М. Мусоргський. Два євреї, багатий та бідний (з фортепіанного циклу

“Картинки з виставки”)

Мелодія

Мелодія — один із головних виражальних засобів музики. Мелодія як втілення музичної думки або музичного образу. Мелодія одноголосна послідовність звуків.

Будова мелодії. Мелодична лінія. Ритмічний малюнок. Мотив. Фраза. Кульмінація.

Наспівна (кантиленна) мелодія. Речитатив.

Мелодії інструментального типу. Мелодії, що втілюють різноманітні види руху. Аналогії мелодичного малюнку.

 

Музичний матеріал:

П. Чайковський. Симфонія № 5, ІІ ч.

А. Рубінштейн. Мелодія

М. Скорик. Мелодія

Д. Крижанівський, слова Т.Шевченка. “ Реве та стогне Дніпр широкий”

Українська народна пісня “Дощик”

Й.С. Бах. Прелюдія мі бемоль мінор (з І тому “ДТК”)

Ф. Шопен. Прелюдія мі мінор № 4

М. Мусоргський (музика і слова). “C няней” (з вокального циклу “Дитяча”)

· безперервно-обертовий рух (perpetuum mobile):

Ю. Щуровський. Прялка

Ф. Мендельсон. За прялкою (зі збірки “Пісні без слів”)

Ф.Шуберт – Ф.Ліст. Транскрипція пісні “Маргарита за прялкою”

М. Мусоргський. Лейтмотив Пімена з опери “Борис Годунов”

Ж. Бізе. Дзиґа (з сюїти для фортепіано в чотири руки “Дитячі ігри”)

Н. Паганіні. Концерт “Вічний рух” для скрипки з оркестром

М. Римський-Корсаков. Політ джмеля (з опери “Казка про царя

Салтана”)

 

· стрімкий рух в одному напрямку (стріла):

С. Прокоф’єв. Джульєтта-дівчинка (з балету “Ромео і Джульєтта”)

Симфонія № 1 Ре мажор “Класична”, І ч. (початок)

Л. Бетховен. Соната № 14 до дієз мінор “Місячна”, фінал

А. Хачатурян. Вальс (з музики до драми М.Лермонтова “Маскарад”)

 

· стрибкоподібний (пружний) рух:

С. Прокоф’єв. Симфонія № 1 Ре мажор “Класична”, ІІІ ч. Гавот

 

 

Лад

Лад (“порядок”, “мир“, “стрункість“, “узгодженість”). Вплив ладу на характер музики. Емоційно-образне тлумачення мажору та мінору. Контраст мажору та мінору як важливий засіб створення музичних образів та розвитку музичної думки.

Музичний матеріал:

В. Барвінський. Сонечко

П. Чайковський. Старовинна французька пісенька (з фортепіанного циклу

“Дитячий альбом”)

Д. Кабалевський. Клоуни

М. Леонтович. Дударик

Л. Бетховен. Весело-сумно

 

Ритм. Метр. Темп

Виражальна роль ритму, метру та темпу в музиці. Значення цих елементів для створення музичного образу. Особлива роль ритму, метру та темпу у жанрах маршу і танцю.

 

Музичний матеріал:

П.Чайковський. Фортепіанний цикл “Дитячий альбом”:

Марш дерев’яних солдатиків

Похорон ляльки

В. Косенко. Мазурка (з циклу “24 дитячі п’єси для фортепіано”)

Г. Берліоз. Ракоци-марш

Й. Штраус (батько). Радецькі-марш

Й. Штраус (син). Полька trick-truck

Л. Колодуб. Веселе негренятко

 

Гармонія. Фактура

Виражальна роль та зображальні можливості гармонії та фактури. Гармонія як засіб створення музичного образу. Гармонія як супровід до мелодії.

Фактура як засіб створення музичного образу. Здатність фактури викликати просторові, предметні, зорові уявлення. Окремі види фактури: одноголосся, багатоголосся, акордова та гармонічна фігурація.

 

Музичний матеріал:

Ф. Ліст. Ноктюрн “Мрії кохання”

Л. Грабовський. Жартівливий вальс-шарманка

Ф. Шопен. Прелюдія мі мінор № 4

В. Подвала. Полька-дисонанс

М. Скорик. Партита № 5 для фортепіано, V ч.

О. Бородін. Симфонія № 2 “Богатирська”, І ч., тема головної партії

Й.С. Бах. Прелюдія До мажор (з І тому “ДТК”)

 

Будова музичного твору

Музичний образ. Втілення основних рис музичного образу в музичній темі. Музична тема як основа музичного твору. Поєднання в темі усіх засобів музичної виразності.

Будова музичної теми. Період, речення.

Залежність будови музичного твору від кількості тем-образів. Прості музичні форми: одночастинна, двочастинна, проста тричастинна. Поняття середини, репризи.

Схематичне позначення простих музичних форм.

 

Музичний матеріал:

П.Чайковський. Тема лебедів (з балету “Лебедине озеро”)

С. Прокоф’єв. Танець лицарів (з балету “Ромео і Джульєтта”)

Ф. Шопен. Прелюдія Ля мажор, ор. 28 № 7

Ф. Шуберт. “В дорогу” (з вокального циклу “Прекрасна мельниківна”)

М. Мусоргський. Гном (з фортепіанного циклу “Картинки з виставки”)

Пісні весняного циклу

Веснянки. Період виконання веснянок: від весняного рівнодення (22 березня) до початку червня. Регіональні назви веснянок (гагілки, гаївки, маївки, ягілки).

Класифікація пісень залежно від їхнього функціонального призначення:

1) заклички;

2) ігрові;

3) хороводні.

Особливості поетики і відображення в текстах пісень давніх світоглядних уявлень: звернення до весни, сонця та природних явищ як до людини. Шлюбна тематика в текстах веснянок. Музичні особливості: динаміка виконання (голосно), специфічні форми співу, зокрема перегуки двох дівочих гуртів, ладові особливості (лади з невеликим діапазоном)

Русальні пісні. Період виконання русальних пісень (початок червня). Образ русалки в українському фольклорі: дух поля, лісу, води. Русальні обряди, що збереглися до нашого часу: проводи русалок, обряд “Куща”. Музичні особливості: динаміка виконання (голосно), ладові особливості (лади з невеликим діапазоном), переважно гуртове виконання.

Приспів “Гу!” у веснянках-закличках та русальних піснях, шумові ефекти.

Пристосування русальних обрядів до християнського свята Святої Трійці.

Пісні літнього циклу

Купальські пісні. Давнє свято Купала. Приуроченість свята до дня літнього сонцестояння. Багатофункціональність свята Купала, присутність у ньому культів сонця (вогню), води та рослин. Легенда про квітку папороті. Музичні особливості — подібність до весняних та русальних пісень.

Вплив християнства на жанри календарно-обрядового фольклору, зокрема на пісні літнього циклу. Пристосування давнього свята Купала до християнського свята Різдва Іоанна Хрестителя. Зміни у датуванні та назві. Назва свята “Івана Купала” поєднує елементи язичництва і християнства.

Петрівчані пісні. Шлюбна та любовна тематика петрівок.

Жнива і жниварські обряди

Структура жнив: зажинки, жнива і дожинки. Обряди, що супроводжують жнива: величання першого снопа, завивання “бороди”. Тематика жниварських пісень. Пісні величально-урочисті, жартівливі, сумні.

Косовиця — різновид жнив.

Родинно-обрядовий фольклор

Народні пісні, що пов’язані із найважливішими моментами життя людини.

Колискові пісні. Практичне призначення жанру колискової:

1) магічне, оберегове, захист від злих сил;

2) гіпнотичне, заспокійливе.

Специфіка поетичних текстів колискових: (приспівні слова “баю-бай”, “люлі-люлі”, згадування тварин і птахів: котика, зозулі, голуба та ін.). Музичні особливості та їхня обумовленість функціями жанру: характеристика мелодії (одноманітна, монотонна, побудована на повторюванні або варіюванні однієї поспівки).

Родинно-обрядовий фольклор: весілля і голосіння.

Голосіння — оплакування померлого. Походження назви: зв’язок назви із динамікою виконання. Поетика голосінь. Музичні особливості: переважно вокальна природа жанру, речитативна манера виконання, поспівкова будова мелодії, вузькооб’ємний лад.

НЕОБРЯДОВИЙ ФОЛЬКЛОР.

Думи

Дума — жанр винятково українського музичного фольклору.

Історія виникнення думи. Спорідненість дум із голосінням. Патріотичне призначення жанру. Виконавці дум і кобзарсько-лірницька традиція в Україні.

Тематика та поетика текстів дум.

Музичні особливості: вокально-інструментальний сольний жанр; порівняно широкий діапазон (більше октави), ладові особливості. Специфіка виконання вокальної партії (речитатив) та передачі тексту (імпровізаційність), ритмо-мелодичні особливості (форшлаги, морденти).

Ліричні пісні. Балади

Ліричні пісні — найулюбленіший жанр українського народу. Поняття “лірика”. Відображення у ліричних піснях почуттів та переживань людей.

Класифікація ліричних пісень за тематикою:

1) соціально-побутові (козацькі, чумацькі, рекрутські, наймитські тощо);

2) родинно-побутові (пісні про кохання, про сімейне життя, сирітські).

Особливості поетичних текстів ліричних пісень: вставні слова (“Ой”, “Ох”, “Ой, да”), які посилюють емоційне напруження.

Музичні особливості: повільний темп, темповий та ритмічний контраст між сольним зачином та ансамблево-хоровою частиною пісні, широкий діапазон, розспівування складів тексту, ускладнена ритміка.

Балади як особливий лірико-епічний жанр. Драматичні та фантастичні елементи в сюжетах балад.

Та інструментальна музика

Групи інструментів. Основні традиційні українські народні інструменти:

1) ударні: бубон, решето, тулумбаси, барабан тощо;

2) духові: сопілка та її різновиди (теленка, денцівка, дводенцівка, флоєра), трембіта, най (кувички), дуда (коза, волинка), ріг тощо;

3) струнні: бандура, кобза, скрипка, цимбали, ліра, басоля, торбан.

Дримба — особливий народний інструмент.

Інструменти інших народів та професійні (вдосконалені) інструменти, які поширені на території України (домра, балалайка, гармошка, гітара).

Нетанцювальна інструментальна музика.

ІІ семестр

 

Основні завдання щодо формування й розвитку умінь і навичокдо ІІ семестру другого року вивчення предмета:

· продовжити формування в учнів навичок осмисленого сприйняття музичних творів;

· дати початкове уявлення про основні музичні жанри та форми;

· продовжити ознайомлення учнів з яскравими зразками музичних творів;

· розпочати формування в учнів навичок визначення будови музичних творів.

Марш. Тричастинні форми

Жанр як вид музичного твору. Різноманітність жанрів інструментальної музики. Побутові інструментальні жанри – марш, танець.

Марш, його жанрові ознаки. Різноманітність побутових маршів (військові, весільні, похоронні, марші-гімни). Марш як концертна п’єса. Казкові, іграшкові, дитячі марші. Поняття маршовості.

Проста та складна тричастинні форми в маршах. Контраст та повторення в тричастинних формах. Точна (da capo) та видозмінена репризи.

 

Музичний матеріал:

Є. Адамцевич. Запорізький марш

В. Агапкін. Прощання слов’янки

Ф. Мендельсон. Весільний марш

Ф. Шопен. Соната № 2 сі бемоль мінор, ор. 35, ІІІ ч.

Д. Верді. Марш з опери “Аїда”

М. Глинка. Марш Чорномора з опери “Руслан і Людмила”

Марші з дитячих фортепіанних альбомів Р. Шумана, П.Чайковського,

С. Прокоф’єва, В. Косенка або інші за вибором викладача.

Танці ХVІІІ – ХІХ століть

Національна приналежність та характеристика музичних особливостей полонезу, мазурки, польки, вальсу.

 

Музичний матеріал:

М. Оґінський. Полонез ля мінор

Г. Венявський. Мазурка № 2 ля мінор (для скрипки і фортепіано)

Й. Штраус. Полька-піцикато

Вальси: “На чарівному блакитному Дунаї”

“Казки Віденського лісу”

П.Чайковський. Танцювальні п’єси з фортепіанного циклу “Дитячий

альбом”

В. Косенко. Танцювальні п’єси з циклу “24 дитячі п’єси для фортепіано”

Танцювальні п’єси з учнівського репертуару з фаху.

Танці ХХ століття. Джаз

Національна приналежність та музичні особливості популярних у ХХ столітті латиноамериканських танців (танго, румба, самба) та північно-американських танців (кек-уок, фокстрот, чарльстон, шейк, твіст, рок-н-рол).

Джаз – вид музичного мистецтва. Виникнення та джерела джазу. Синтез у джазі елементів африканського фольклору та європейської музики. Жанри джазової музики: спіричуелс, блюз, регтайм та ін.

Риси джазової музики: експресивне звучання; імпровізаційність, гострий ритм, ладові особливості, імпровізація. Джазовий інструментарій: саксофон, труба, тромбон, кларнет, фортепіано, контрабас, ударні тощо. Найвідоміші джазові музиканти: С. Джоплін, Л. Армстронг, Е. Фіцджеральд, Д. Еллінгтон,

Г. Міллер та ін.

Джордж Гершвін — американський композитор. Введення елементів джазу до академічної музики.

 

Музичний матеріал:

А. П’яцола. Танго кохання

Г. Родрігас. Аргентинське танго (“Кумпарсита”)

Інші приклади танців відповідно до теми.

С.Джоплін. Реґтайм “Артист естради”

Л. Армстронг. Д жазові композиції (за вибором)

Е.Фіцджеральд. Д жазові композиції (за вибором)

Г. Міллер. Музика з кінофільму “Серенада сонячної долини”

Дж. Гершвін. Колискова Клари з І дії опери “Поргі і Бесс”

Рапсодія в стилі блюз (фраґмент)

Танцювальні та джазові п’єси з учнівського репертуару з фаху.

 

Жанр сонати

Сонатно-симфонічний цикл як основа великих жанрів інструментальної музики – симфонії, сонати, концерту, квартету. Характеристика сонатно-симфонічного циклу. Відображення у частинах циклу різних сторін життя людини. Темповий контраст. Сонатна форма як важлива риса сонатно-симфонічного циклу (як правило, у 1-й частині).

Будова сонатної форми.

Жанр класичної сонати.

Усвідомлення образного змісту і будови сонатно-симфонічного циклу та сонатної форми на прикладі Сонати Ре мажор для клавіру (ор. 30 № 3)

Й. Гайдна.

 

Музичний матеріал:

Й. Гайдн. Соната Ре мажор для клавіру, ор. 30, № 3

Частина твору у сонатній формі з репертуару учнів з фаху (за наявності).

 

Жанри хорової музики

Хорова музика – демократичний вид мистецтва. Різноманітність жанрів хорової музики.

Хорова обробка народної пісні.

Хорова мініатюра (хор). Цикл хорових мініатюр.

Великі жанри хорової музики: ораторія та кантата.

 

Музичний матеріал:

М. Леонтович. “Гра в зайчика”

Б. Лятошинський. “Зима” (з хорового циклу “Пори року” на слова

О. Пушкіна)

Г.Ф. Ґендель. Хор “Алилуя” (з ораторії “Месія”)

 

МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛЬНІ ЖАНРИ.

Жанр балету.

П. Чайковський. Балети “Лускунчик” або “Лебедине озеро”

Музично-театральні жанри: балет, опера, оперета, мюзикл та ін.

Балет як вид музично-театрального мистецтва.

Композиція та основні складові балету: класичний танець, пантоміма.

Основні балетні терміни.

Сольні номери: варіація – сольний танець, па-де-де – сольний танець двох виконавців.

Ансамблеві номери: па-де-труа – танець трьох виконавців, па-де-катр – танець чотирьох виконавців.

Кордебалет – масовий танець, па д’аксьйон – танець-дія, що поєднує класичний танець та пантоміму, адажіо – повільний ліричний танець, алегро – швидкий віртуозний танець, дивертисмент – розважальна сцена, безпосередньо непов’язана з сюжетом твору, апофеоз – завершальна велика сцена, в якій бере участь увесь виконавський склад.

Варіант І.

“Лускунчик” – балет П.Чайковського за казкою Е.Т.А. Гофмана “Лускунчик і Мишачий король”. Зміст та будова балету. Поєднання реалістичних і фантастичних образів.

Варіант ІІ.

“Лебедине озеро” – балет П.Чайковського за мотивами німецьких народних казок. Зміст та будова балету. Поєднання реалістичних і фантастичних образів.

 

Музичний матеріал:

П.Чайковський. Балет “Лускунчик”:

№№ 2, 4, 5, 6, 7, 8, 12, 14 або

Балет “Лебедине озеро” (фрагменти)

Жанр опери.

М. Лисенко. Дитяча опера “Коза-дереза”

Опера як вид музично-театрального мистецтва. Види мистецтва, що представлені в опері. Провідна роль музики в опері. Спів – найважливіший елемент, через який розкривається характер героїв, їхні почуття. Співацькі оперні голоси. Роль симфонічного оркестру. Лібрето – літературний текст опери.

Будова опери.

Сольні номери: арія, арієта, аріозо, каватина, пісня, романс, речитатив.

Ансамблеві номери: дует, тріо, квартет, квінтет тощо.

Оркестрові номери: увертюра або вступ до опери, антракти або вступи до дій та картин, балетні номери (сюїти), оркестрові епізоди. Інтродукція, пролог, епілог.

Історія створення дитячої опери-казки М.Лисенка “Коза-дереза”. Зміст казки. Використання українських народних пісень для музичної характеристики персонажів.

Музичний матеріал:

М. Лисенко. Дитяча опера “Коза-дереза”:

Інтродукція

Пісня Лисички

Пісня Кози “Горе мені, горе”

Тема Кози “Я Коза-дереза”

Сцена Лисички і Зайчика “Добрий вечір, Лисонько”

Пісня Вовчика “А я сірий вовчок”

Сцена Лисички і Вовка

Пісня Кози “Ось вам Коза”

Пісня Ведмедя “Ходив я”

Сцена Лисички і Ведмедя

Пісня Рака “Ой, я Рак- неборак”

Сцена Рака і Лисички

Фінальний хор звірів “Ходім, браття, воювати”

33-34. М. Глинка. Опера “Руслан і Людмила” або

К.В. Глюк. Опера “Орфей і Евридіка”

Варіант 1.

Опера М. Глинки “Руслан і Людмила”. Поема О. Пушкіна як літературне першоджерело. Сюжет опери. Герої та їхні співацькі голоси. Будова опери.

 

Музичний матеріал:

М. Глинка. Опера “Руслан і Людмила”:

Увертюра

І дія – каватина Людмили,

сцена викрадення Людмили

ІІ дія – рондо Фарлафа,

арія Руслана та сцена з Головою

ІІІ дія – персидський хор

IV дія – марш Чорномора

V дія – хор “Ах ты, свет-Людмила”,

фінал

 

Варіант 2.

Опера К. Ґлюка “Орфей і Евридіка”. Давньогрецький міф як літературне першоджерело. Сюжет опери. Герої та їхні співацькі голоси. Будова опери.

 

Музичний матеріал:

К.В. Ґлюк. Опера “Орфей і Евридіка”:

І дія – сцена оплакування Евридіки

арія Орфея

ІІ дія – сцена Орфея з фуріями

Мелодія (флейти) з 2 картини

ІІІ дія – арія Орфея “ Евридіку втратив я”

 

35. Підсумковий урок

 

П О Ч А Т К О В И Й К У Р С

ПЕРШИЙ РІК ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТА

(1,5 години на тиждень)

І семестр. Розділ І. Музика в нашому житті

Розділ ІІ. Зміст музичних творів

ІІ семестр. Розділ ІІІ. Елементи музичної мови

Розділ IV. Виконання музики

Основні завдання щодо